Деякі нотатки з льодобурного тренування

Після чергового тренування наваявся такий собі стислий його конспект "для внутрішнього користування". Потім вирішили вивісити на загал -- задля зовнішньої критики. You are welcome.

1. Підійти до місця, вибравши його заздалегідь (не менше ніж за 10 метрів до закінчення мотузки)
2. Місце не повинно бути прямо над попередньою станцією (щоб не падала крига)
3. Застрахуватися інструментом (льодорубом)
4. Вклацнутися в інструмент мотузкою, якщо це зручно і треба (наприклад, інструмент не був до цього приклацнутий до системи)
5. Влаштувати зручно ноги -- буквально вирубити як мінімум сходинку під ногу
6. Станція робиться з мінімум 2 льодобурів, бажано один з них мати довгим
7. Заздалегідь бажано мати один з льодобурів з надітою на трубку стрічкою від відтяжки (не обов'язково, але дозволить розлабитися раніше)
8. Краще льодобури розташовувати на одній вертикалі (трохи зміщенно), ніж на одній горизонталі (щоб зменшити "ефект тангенсу")
9. Не на одній фічі рельєфу (не одній шишці, не в одній ямці і т.п.)
10. Не менше ніж 50 см один від одного (в критичному випадку 30 см, але це погано)
11. Вибрати місце не високо над головою, а на рівні поясу
12. Очистити його ударами другого інструменту, знімаючи старий сніг, "лінзи", пористий лід і т.п.
13. Почати закручувати ведучою рукою просто перпендикулярно до поверхні.
14. Перший оберт зробити якумога довшим (для цього вивернути руку протигодинникової стрілки і, натискуючі, обернути максимально за годинниковою -- при цьому льодоруб має захопити достатньо криги, щоб не випасти після перехвату руки)
15. Як тільки зробили декілька "зусильних" обертів -- вклацнутися у віддтяжку (якщо вона була надіта)
16. Можна використовувати другий інструмент як важіль, простромивши його у вушко
17. Слідкувати, щоб не впертися у скелю або вмороженний камінь! При сумнівах краще почати зпочатку з коротшим льодобуром. Інакше зуби зігнуться і льодобур можна викинути.
18. Закрутивши, повернути вушко донизу
19. Стати на (інший) самострах в щойно закручений льодобур теж (або тим самим daisy-самострахом)
20. Не забувати, що вуса динамічне навантаження не тримають, тому не вилазити вище льодобура
21. Почати крутити інший льодобур вище першого
22. Оскільки крутиться вище пояса важче, то можна допомогти легкими ударами айсбайлю
23. Зробити станцію з компенсаційною петлею ("з перекрученням")
24. Зробивши станцію, переклацнутися на центральний карабін
25. Зона умовно кругом станційних льодобурів -- "недоторкана" (не гатити в неї льодорубом, не крутити туди більше нічого)

Відповідні відео:

1. http://www.youtube.com/watch?v=0t6z53j1jPg
2. http://www.youtube.com/watch?v=IC5ziGNUZsE

Організація проміжних точок:

Все, що стосується зупинки, влаштуванню ніг, вкрученню льодобура і т.п., залишається.

Життя на станції:

1. Якщо є сніг, бажано підсипати льодобури (не пухким снігом, а спресованим) -- це можливо захистить їх від витаювання, принаймі не зашкодить
2. Та/або закривати іх власним тулубом від прямих променів ярила
3. Насправді вони витаюють все одно, тому після 0.5-1.5 години не буде зайвим її перекрутити заново в інші отвори поруч. Якщо дійство затягується, додати петлі Абалакова (див. нижче)
4. Підійшовши на станції, краще стати додатково до станції на свій власний льодобур десь поруч (поза "недоторканою зоною") -- просто "шоп било, а то мала лі.."

Організація петлі Абалакова:

Самий надійний метод страховки. Самий споряжно-економний і безпроблемний спосіб дюльферу. Найкращий варіант підстраховки станційних льодобурів від витаювання.

1. Широкий і довгий льодобур встановлюється під 30-45 градусів до поверхні і вкручується
2. Закрутивши - викручуємо
3. Назустріч, так само 30-45 градусів і треба попасти в перший канал
4. Продути канал, якщо засмітився
5. Запхнути проволокою петельку з репіка або стрічки
6. Вловити петельку проволокою з іншого каналу
7. Вузол пересунути до одного з отворів, щоб не заважав

Відповідне відео:

1. http://www.youtube.com/watch?v=uqxGbTkzGRk

Дюльфер з петлею Абалакова (надійніше):

1. Дюльфер з удавкою на подвійній мотузці
2. Звичайне зісмикування

Дюльфер з самовивертом (швидше):

Ось що виходить.
Увага:
1) на фото льодобур з ручкою, що призведе до запутування;
2) дюльферна мотузка додатково проклацнута в зчіплювальний карабін (не обов'язково);
3) немає кришки

1. Всі, окрім останнього, дюльферяють з повноцінної станції
2. Останній незадовго до того, як лишиться один, починає робити льодоруб-самовиверт
3. Ввертається повністю льодобур (без додаткової ручки, просто з вушком! може заважати)
4. Вивертається
5. На вушко має бути прив'язана стрічка
6. На трубку надівається пластикова кришка (щоб кільця стрічки не обійшли вушко)
7. На трубку надівається тросик закладки
8. Ввертається в старий отвір вже із намотуванням стрічки (рулоном, без пересування по трубці), так щоб закладка залишилася між кригою та рулоном стрічки
9. Зісмикувальна та дюльферна мотузки з'єднуться карабіном
10. В цей же ж карабін вклацується вузол на кінці стрічки
11. Дюльферна мотузка проклацується через закладку за допомогою карабіну
12. Перед спуском останній робить 1/4 оберта льодобура (щоб розворушити його, якщо він примерз). Взагалі перевіряє, що все працюватиме.
13. Стрічка має вільно висіти і не навантажуватися
14. Дюльфер виконується на обох мотузках
15. Зісмикується за зісмикувальну мотузку