Федерація спортивного туризму України

Спортклуб Національного технічного університету України

"Київський політехнічний інститут"

Турклуб "Глобус"

ЗВІТ

про гірський похід II категорії складності Центральним Алтаєм (Росія),

здійснений з 16 по 31 липня 2008 року

Маршрутна книжка ?25/08

Керівник групи:

Набока Віталій Юрійович

Маршрутно-кваліфікаційна комісія розглянула звіт і вважає, що похід може бути зарахований всім учасникам і керівнику _______ категорією складності.

Київ-2008

Зміст

1. Довідкові дані

  1.1.Організація що проводить похід
  1.2. Параметри походу
  1.3. Характеристика району проведення походу
  1.4. Докладна нитка маршруту
  1.5. Дані про досвід учасників
  1.6. Звіт та фото матеріали
2. Організація туристського спортивного походу

  2.1. Загальна ідея походу
  2.2. Варіанти під'їзду та від'їзду. Обґрунтування вибору точок початку та кінця походу  

    2.2.1 Транспорт (ділянка Київ-Барнаул)
    2.2.2 Транспорт (ділянка Барнаул-Тюнгур)
    2.2.3 Паспортний режим у Російській Федерації
    2.2.4 Отримання перепустки у прикордонну зону
    2.2.5 Реєстрація у Федеральній Міграційній Службі
    2.2.6 Реєстрація у МНС  
  2.3. Заявлена нитка маршруту
  2.4. Заявлений графік походу
  2.5. Запасні варіанти
  2.6. Аварійні виходи з маршруту
  2.7. Зміни маршруту та їх причини
  2.8. Інформація про проходження маршруту кожним учасником
  2.9. Зв?язок на маршруті
3. Графік руху та технічний опис проходження маршруту

  3.1. Пройдений маршрут
  3.2. Графік руху 
  3.3. Висотний профіль маршруту
  3.4. Технічний опис проходження маршруту та паспорти перевалів
  3.5. Картографічний матеріал та GPS навігація
  3.6. Висновки й рекомендації
4. Додатки

  4.1. Перелік особистого спорядження
  4.2. Перелік групового спорядження
  4.3. Склад аптечки
  4.4. Оцінка придатності інвентарю, рекомендації
  4.5. Перелік продуктів, раціон харчування та його вага  

    4.5.1. Розкладка
    4.5.2. Меню
    4.5.3. Продукти та закупки 
    4.5.4. Підножний корм
    4.5.5. Загальна вага продуктів та спорядження на групу / людину  
  4.7. Кошторис витрат на похід
  4.8. Розклад руху транспорту, час роботи відділень зв'язку та ін  

    4.8.1. Контактні адреси та телефонии
    4.8.2. Зразки заповнення реєстраційних документів  
  4.9. Список туристських звітів та інших джерел інформації

1. Довідкові дані про туристський спортивний похід

1.1.Організація що проводить похід

турклуб "Глобус" НТУУ "КПІ"

1.2. Параметри походу

Пройдено категорійних перешкод 3, з них:

2 - 1Б к.с.;

1 - 1А к.с.

Сумарний набір висоти : 4752 м

1.3. Характеристика району проведення походу

Гірська країна Алтай розташована на півдні Сибіру між 48° і 56° північної широти і на сході тісно стикається з гірськими кряжами Кузнецького Алатау, Салаіру, Західного Саяну, Танну-Ола та Монгольского Алтаю.

У високогір'їАлтаю відомо близька 1 500 льодовиків. Площа заледеніння перевищує 900 км. Найбільші льодовики - долинні, їхня довжина - до 8-11 км. Язики льодовиків спускаються до 2000-2200 м.

Між хребтами по розломах течуть чисельні річки, характерні глибокими долинами з крутими схилами. Річки Алтаю живляться по більшості талими сніговими водами і літніми дощами. Характерні незначний стік взимку, тривала весінньо-літня повінь і високий рівень води в річках влітку, підтримуваний таненням льодовиків в Центральному і Південному Алтаї.
На Алтаї безліч озер - більше 6 тисяч.

Рослинність Гірського Алтаю підкоряється закону вертикальної поясності: пояс гірських степів, пояс гірської тайги, пояс альпійських лук, субнівальна та нівальна зони. Кордони цих рослинних поясів можуть варіюватися залежно від місцевих умов, орографії, експозиції схилів і таке інше.

Клімат Гірського Алтаю значно прохолодніший та більш вологий, ніж на сусідніх рівнинах півдня Західного Сибіру, а у високогір'ї він стає холодним і вологим. Опадів на Північно-східному Алтаї випадає 700-1000 мм на рік, у західних районах Гірського Алтаю - 1500 мм, у високогір'ї Катунського хребта - до 2000 мм. Найбільше опадів влітку і восени. У високогір'ї в літній період часто бувають дощі і грози, непогода, не рідкі і снігопади. Найтепліший і найбільш дощовий місяць літа - липень.

Центральна частина Гірського Алтаю найцікавіша для гірського туризму. Тут розташовано Катунський, Північно-Чуйський і Південно-Чуйський хребти. Ці "білки" (місцева назва хребтів) мають яскраво виражену альпійську подобу: пікоподібні, укриті вічними снігами і льодовиками вершини, великі, обривисті схили, що їх прорізають ущелини річок. Дані хребти несуть близько 70% всіх льодовиків Алтаю.

Катунський хребет, найвищий на Алтаї, отримав свою назву по річці Катунь, що бере свій початок з його південних схилів. Катунь наче охоплює хребет з півдня, заходу і півночі. Східним кордоном хребта є притока Катуні - Аргут.

1.4. Докладна нитка маршруту

с. Тюнгур - п. Кузуяк (н/к) - д.р. Аккем - оз. Аккемське - оз. Караоюк - пер. Карачик (1Б, 3340) - льодовик Менсу - п. Дружба (1Б, 3340) - оз. Аккемське - п. Каратюрек (1А,3060) - оз. Кучерлинське - оз. Дорошколь (радіально) - д.р. Кучерла - с. Тюнгур.

1.5. Дані про досвід учасників

Фото	Прізвище, ім?я, по батькові	Рік народження	Тур. підготовка	Обов'язки в групі
	Набока Віталій Юрійович	1978	3 ГУ, 1ГК Зах. Кавказ, 2ПК, Крим	Керівник
	Віхтюк Микола Анатолійович	1982	1ГУ, Карпати (зима), 2ПК, Крим	Аніматор
	Даниленко Ольга Михайлівна	1984	3ГУ, Зах. Кавказ	Завгосп з харчування, фотограф
	Засипкіна Ірина Анатоліївна	1984	2ГУ, Кавказ	Фінансист
	Каменський Володимир Едуардович	1980	1 ГУ Карпати (травень 2008) н/к з 1Б Крим	Ремонтник
	Курбатов Олексій Миколайович	1973	1 ГУ Карпати (травень 2008)	Завгосп зі cпорядження
	Михальчук Дмитро Олександрович	1983	3ГУ, Зах. Кавказ 2ГK , Центр. Кавказ	Медик, Зам. керівника
	Шишов Сергій Юрійович	1979	1 Карпати (травень 2008) н/к з 1Б Крим	GPS-навігатор

1.6. Звіт та фото матеріали

Звіт перебуває в електронній бібліотеці турклубу "Глобус" (www.tkg.org.ua).

Фотоматеріали, відзняті учасниками, доступні у їх особистих фотогалереях:

http://picasaweb.google.com/po4ta.oly/Altay_july2008

http://picasaweb.google.com/vitaly.n/Altay2008

http://picasaweb.google.com/sergey.nezhin/2008Altai

2. Організація туристського спортивного походу

2.1. Загальна ідея походу

Збираючись у цей похід ми ставили перед собою такі цілі:

• ознайомитись з новим цікавим районом, що поєднує в собі різноманітні ландшафти - від тайги і карликових березок до льодовиків
• отримати естетичну насолоду від споглядання красот Гірського Алтаю
• втамувати свої спортивні прагнення - район в цілому більш складний, ніж скажімо Архиз, за рахунок довгих підходів та значного оледеніння
• відчути на собі вологе дихання легендарної Алтайської -два-тижні-дощ-погоди

В той же час район Катунських Білків досить залюднений і можна забезпечити відносно швидку евакуацію чи схід з маршруту у випадку проблем - що добре для першого походу у великих горах .

2.2. Варіанти під'їзду та від'їзду. Обґрунтування вибору точок початку та кінця походу

Традиційно початковою та кінцевою точкою маршрутів у цьому районі є село Тюнгур. Тут знаходиться кілька турбаз й починаються набиті стежки до Кучерлинського й Аккемського озера.

Добирання до Тюнгура логічно планувати із крупних транспортних вузлів - Барнаула й Новосибірська. До цих міст є залізничне та авіасполучення. Від них можно дістатись гір замовленим або громадським транспортом.

Оскільки загальною концепцією для групи була згода дещо переплатити, проте зберегти час, усі добирались літаком і потім замовленим мікроавтобусом. Варіанти добирання залізницею до Барнаула та громадським транспортом до Тюнгура у цьому звіті не розглянуті.

2.2.1 Транспорт (ділянка Київ-Барнаул)

Переліт Київ-Москва-Барнаул

Прямих рейсів з Києва до Барнаула/Новосибірська на час походу не було. Два основних перевізники, що регулярно курсують з Москви - "Аерофлот" та "S7".

Дешеві квитки (Аерофлот, USD 300) на дати походу 16.07 - 1.08 по маршруту Москва-Барнаул закінчились ще в середині березня.

Потім оптимальна ціна на рейс Київ - Москва - Новосибірськ/Барнаул - Москва - Київ в районі USD 520трималась до кінця квітня.

На час покупки квитків (~15 травня) були в наявності квитки Київ-Москва-Барнаул-Москва-Київ по USD 600 (3030 грн). При цьому зворотній рейс був з ночівлею у Москві (вранішній рейс з можливістю пересадки вдень був дорожчим).

Інформація про політ

Туди: 14 липня

Напрямок: Киев/Ukraine/(IEV)-Барнаул/Russia/(BAX).

Aвіакомпанія	Рейс	Місто (Аеропорт)	Виліт	Приб.	Літак	Політ
S7	160	Киев(Борисполь) Москва(Домодедов)	14.Jul - 13:55	14.Jul - 16:30	Airbus A319	01:35
S7	217	Москва(Домодедов) Барнаул	14.Jul - 23:45	15.Jul - 06:40	Airbus A319	03:55

Повернення: 01-02 серпня

Напрямок: Барнаул/Russia/(BAX)-Киев/Ukraine/(IEV).

Aвіакомпанія	Рейс	Місто (Аеропорт)	Виліт	Приб.	Літак	Політ
S7	220	Барнаул Москва(Домодедов)	01.Aug - 20:25	01.Aug - 21:30	Airbus A320	04:05
S7	159	Москва(Домодедово) Киев(Борисполь)	02.Aug - 09:55	02.Aug - 10:30	Airbus A320	01:35

В Аерофлота квитки були загалом дорожчі. Варіант з добиранням до Москви поїздом, і подальшим перельотом виявися дешевшим приблизно на USD 50, й тому був відкинутий.

Як висновок - кілька рекомендацій, що мають запобігти зайвим витратам на переліт:

• у зв'язку з досить значною популярністю цього напрямку слід зазделегідь, не пізніше ніж за 3 місяці, купувати квитки. Інакше вони можуть значно подорожчати (в кінці травні практично на всі дати липня квитки були не дешевше 800-900 долларів)
• варто слідкувати за сайтами перевізників та підписатися на інформаційну рпозсилку - можлива поява акційних квитків
• рейси з вилітом і прильотом у будні можуть бути дешевші, ніж у вихідні
• як правило покупка е-квитка через сайт перевізника дешевша, ніж через агентство чи у офісі компанії. Проте треба перевіряти усі варіанти оплати. Скажімо у варіанті з S7 виявилося, що придбати квитки за долари в офісі було дешевше, ніж купувати їх онлайн.
• слід завжди спитати про можливі знижки для групи (як правило від 10 осіб) та для молоді (як правило молодше 25 років)

Сайти авіаперевізників:

- Аерофлот: система онлайн бронювання

- S7 : система онлайн бронювання

Ще один корисний лінк - система онлайн пошуку квитків і бронювання: http://pilot.gol.idc.cz/

Багаж й ручна поклажа

Стандартна норма безкоштовного провозу багажа в більшості авікомпаній - 20кг в багаж та 5 кг в салон. За кожен кілограм понад норми - доплата 4-5 у.о.

Оскільки рюкзаки панів туристів практично напевно в цю норму не вписуються, варто вжити таких заходів:

• мінімізувати вагу особистого та групового спорядження (що й не тільки з точки зору багажу корисно),
• максимально закупати продукти на місці, а не в Києві (див. розділ "Харчування"),
• рівномірно розподілити вагу спорядження й їжі, що буде перевозитись в літаку.

Крім того в аеропорту є ваги, на яких можна зважити рюкзаки, й перерозподілити вагу, якщо потрібно,

• вдягнути важке взуття й речі на себе - в літаку потім можна роздягнутися,
• в ручну поклажу можна набити 6-7-8 кг, на її вагу менш пильно дивляться.

В нашому випадку у кількох учасників був перебор в 1-2 кг, але платити не примушували.

Іще поради:

• ознайомитись зі списком речей, що заборонені в ручній поклажі - щоб не викидати їх, або не повертати багаж. Перелік таких речей там доволі широкий і включає, наприклад, запальнички, гострі предмети, аєрозолі і їжу.
• не класти в рюкзак цінних речей, грошей, документів, речей, що можуть розбитись. Або принаймі не класти їх у легко доступний ззовні клапан.
• рюкзак повинен мати мінімум виступаючих елементів, кишень й т.д. Льодоруби-палки треба запакувати всередину, хвости ремінців заховати, лямки затягнути, пояс застібнути по можливості кругом рюкзака.

2.2.2 Транспорт (ділянка Барнаул-Тюнгур)

Вибір перевізника почався ще взимку. Можна виділити кількох основних перевізників:

- "Ленальптурс" (турбаза "Высотник") - найдорожчий з розглянутих варіантів; не дуже швидкі у реагуванні; зацікавлені у першу чергу у придбанні у них туру, окремо транспорт та реєстрації для них не дуже цікаві. Проте вони виявились корисними при оформленні реєстрації у ФМС (див. 2.2.5 )

Контакти:

http://www.lenalptours.spb.ru/

- "БиАлТур" в особі Івана Замчалова. Знаходив в цілому схвальні відгуки. Знайомі з групи, що користувалась послугами цієї контори, залишились задоволеними.

В цілому спілкування з Замчаловим було адекватним, проте отримати чітку відповідь на питання пов'язані з тим, чи зможуть вони допомогти з реєстрацією у ФМС не вдалося. В результаті звернувся до іншої контори (див. нижче). Також склалося враження, що швидкість реакції і повнота відповідей залежить від розміру групи (на початку спілкування мова йшла про добирання 2х груп, 20 чоловік - все відбувалося жвавіше). Можливо, через велику кількість замовлень не вдається приділяти увагу всім - Замчалов всю переписку веде сам, як я зрозумів.

До речі, недавно була інформація, що в "АлтайБийскТур" проблеми з владою, проте невідомо, наскільки це актуально.

Контакти:

http://www.bialtur.biysk.ru/

E-mail: ivan@mail.biysk.ru

Тел: (3854)23-31-11, 8-960-939-1155

- "АлтайТурСервис"

Тут менеджер реагував оперативно й дав доволі багато актуальної інформації. Наприклад, пояснив, що можна забрати перепустку на КПП, а не в Усть-Коксі

Також компанія була готова зареєструвати нас у ФМС на себе (правда в Бійську, а це інша адміністративна одиниця), проте врешті-решт за цю послугу вдалося домовитись на "Висотнику".

Єдиний недолік, порівняно з "БиАлТур" - потребувалась передплата у розмірі 30% від суми.

Контакти:

http://altaiturs.ru/

E-Mail: info@altaiturs.ru

Александр Одиноких: моб. +7-905-984-7979, факс (3854) 25-15-50

телефоны: (3854)-34-66-48, +7-905-083-4999

- Інші компанії:

?АлтайТранспорт?

телефон /Факс: (3854) 348-549, 8-913-245-1333

E-Mail: altaitransport@mail.ru

"Сибирь-Алтай"

телефон /Факс: (3854) 35-68-50

sibir-altai.ru

E-Mail: sibaltai@mail.ru

- Зібрана інформація по перевізникам на сайтах:

http://mountainaltai.ru/

http://www.altair-altai.ru/

- Загальні зауваження:

• в цілому, розцінки не сильно відрізняються у різних компаній, тому вибирати краще серед більш відомих і стабільних компаній
• слід обговорити наперед затримки у дорозі на закупку продуктів, реєстрацію в МЧС, прикордонні та інші формальності. Варто також обговорити нештатні ситуації, наприклад поломку машини. Як правило, відповідь на ці питання у перевізника уже готова, проте зайвий раз обговорити, а можливо й роздрукувати переписку на всяк випадок - не завадить
• не варто розраховувати на те, щоб домовитись біля вокзалу/аеропорта в Барнаулі з яким-небудь приватним перевізником. Це досить реальний і часто дешевший варіант, проте близький до лотереї
• слід планувати хороший запас на дорогу, хоча б на випадок поломки. Особливо на зворотньому шляху. Чистий час руху Барнаул-Тюнгур / Тюнгур - Барнаул - 11-12 годин, проте слід враховувати затримки на покупку продуктів, реєстрацію в МЧС та прикордонні формальності. (детальніше див 2.2.4, 2.2.5 , 2.2.6)

2.2.3 Паспортний режим у Російській Федерації

Інформація станом на літо 2008 року. Оскільки є тенденція до змін в цій галузі, кожен рік варто уточнювати порядок перебування в Росії.

Для перебування в Росії діє як внутрішній паспорт громадянина України, так і закордонний паспорт.

В усіх учасників був при собі внутрішній паспорт, оскільки на нього оформлювались перепустки в прикордонну зону. По бажанню, на всяк випадок, можна було взяти з собою закордонний паспорт. У внутрішній паспорт не ставлять ніяких штампів в аеропорту, при проходженні паспортного контролю.

Важливий момент - валідність документів: термін дії для закордонного спорта й вчасно вклеєні фотографії для внутрішнього.

Одна з учасниць не надала значення тому, що у паспорт через 2 місяці після досягнення 25 років не було вклеєно фотографію. В результаті їй відмовили в посадці на літак.

Була надія, що учасниці привезуть закордонний паспорт й вона наздожене нас у Москві. Проте з?ясувалося, що через те, що перший сегмент перельоту (Київ-Москва) був не використаний, другий сегмент (Москва-Барнаул) був також втрачений.

Рюкзак був уже зданий у багаж, тому ми не дорахувалися частини спорядження й продуктів. Продукти вдалося поповнити. Зі спорядження в поході відчулася нестача бурів (3 з 7 бурів були у рюкзаку).

Хоча дрібні організаційні негаразди навряд чи переважать розчарування як самої учасниці, так і всієї групи. На додачу, рюкзак зняли з рейсу, але не могли знайти. Знайшли його лише через 3 тижні.

Очевидно, нагадування в поштовій розсилці не привернуло достатньої уваги до цього моменту. Керівнику слід врахувати подібний досвід в майбутньому.

2.2.4 Отримання перепустки у прикордонну зону

Згідно "Приказа ФСБ РФ от 10 сентября 2007 г. N 458 "Об утверждении Правил пограничного режима" для перебування в Усть-Коксинському районі необхідно зареєструватись в ФСБ.

Зареєструватись за допомогою якоїсь фірми, як це було раніше, практично нереально. "Висотник" робить таку реєстрацію тільки для своїх планових груп.

Зареєструватись самому можна наступним чином:

- Заздалегідь:

- не пізніше ніж за 10 днів до прибуття в прикордонну зону відправити факсом заповненні реєстраційні документи (ходатайство, список групи, маршрут) у відділ ПУ ФСБ Росії в Усть-Коксинському район. Факс: (388-48) 2-29-19

- зателефонувати через день-два й взнати результати

- за день-два до від'їзду зателефонувати ще раз й переконатись, що перепустка готова й відправлена на КПП

- при в'їзді в Усть-Коксинський район забрати перепустку на КПП. При цьому перевіряють паспорти. Паспорти мають бути ті ж самі, що й в іменному списку (тобто показати замість внутрішнього паспорта закордонний не можна). Інших документів не вимагали. Перепустка групова, й вона здається при виїзді з району. Якщо планується розділення групи, треба оформити перепустку на кожну з підгруп.

Незважаючи на те, що це ФСБ, в процесі видачі перепусток панує певний безлад, тому бажано контролювати процес.

Отримавши перепустку зазделегідь, ви майже напевно не будете тратити час на заставі - перепустку можна забрати на КПП, який працює цілодобово, й продовжити шлях на Тюнгур.

Хоча, це не усуває можливості неприємних сюрпризів. У дружньої групи, що їхала на два дні пізніше нас, з'ясувалося, що маршрут пролягає в якісь 5км прикордонній зоні, в яку треба отримувати додаткову перепустку, в іншому відділенні ФСБ (в Кош-агачі ). Керівнику довелося по ходу переробляти маршрут, щоб не оформляти цю додаткову перепустку.

Для зразка - приклад заповнених документів для оформлення перепустки

- на місці

- подається той же набір документів, але уже безпосередньо в Усть-Коксі. Видача перепустки може займати від години до доби. При цьому треба або ночувати біля застави, або зібрати документи групи й поїхати туди уже з Тюнгура.

На це фактично втрачається день.

2.2.5 Реєстрація у Федеральній Міграційній Службі

Є інформація, що для громадян України знову актуальні ?Путінські 90 днів?, тобто реєстрація в Федеральній Міграційній Службі не потрібна при перебуванні менше 90 днів. Проте варто запастись роздруковками документів, що це підтверджують, щоб мати якісь аргументи при зустрічі з міліцією.

На момент походу оформлення було необхідним при перебуванні більш ніж 3 дні.

З реєстрацією можливі варіанти:

- реєстрація безпосередньо у ФМС - реєстрація теоретично безкоштовна, проте може зайняти багато часу.

- реєстрації поштовим відправленням. Бланк поштового відправлення коштує близько 200 рублів. Більш детально процес реєстрації розписаний у форумі ТКГ . Там же наведений бланк поштового повідомлення, у випадку оформлення через пошту.

- реєстрація через фірму. Тут фактично один варіант - "Висотник". Ним ми й скористались. Це затягнуло 500 рублів з людини. Треба було залишити ксерокопії паспортів, міграційні картки (на них ставиться помітка ФМС) та копію перепустки у прикордонну зону. Міграційні картки з поміткою ФМС ми забрали на зворотньому шляху перед від'їздом.

2.2.6 Реєстрація у МНС

Попередня реєстрація у МЧС здійснюється по електронній пошті. Подробиці можна взнати на сайті МЧС Росії в Республіці Алтай

Після цього треба буде по дорозі в Тюнгур стати на облік в МЧС у м. Горно-Алтайськ. Заїзд в Горно-Алтайськ треба обговорювати заздалегідь, оскільки туди треба зробити невеликий крюк.

2.3. Заявлена нитка маршруту

с. Тюнгур - пер. Кузуяк (н/к) - р. Аккем - оз. Аккем - пер. Карачик (1Б, 3000) - льодовик Менсу - пер. Дружба (1Б, 3340) - д.р. Акоюк - пер. Каратюрек (1А, 3060) - оз. Кучерлинське - оз. Дорошколь - пер. Стріла (1Б*, 2900) - оз. Тегеєк - пер. Тренувальний (1Б, 2700) - д.р. В. Калагаш - д.р. Кучерла - с. Тюнгур

2.4. Заявлений графік походу

2.5. Запасні варіанти

- Заміна проходження перевалів Стріла (1Б*) та Тренувальний (1Б) на перевал Кульдора Східний (1Б)

- Відмова від проходження перевалів Стріла (1Б*) та Тренувальний (1Б) та спуск долиною Кучерли

2.6. Аварійні виходи з маршруту

Спуск долиною р. Кучерла або р. Аккем - в обох долинах є набиті стежки, жвавий рух людей та коней.

У серйозних випадках можлива евакуація вертольотом - вертольотні майданчики є біля метеостанції й біля ?бочок? рятувальників на озері Аккем та біля турбази на Кучерлинському озері. По словам мешканців метеостанції - година роботи вертольота коштує 60 000 рублів.

2.7. Зміни маршруту та їх причини

Через відставання від графіку, що з?явилось в першій частині походу, був використаний запасний варіант: відмова від проходження перевалів Стріла (1Б*) та Тренувальний (1Б) та спуск долиною Кучерли.

2.8. Інформація про проходження маршруту кожним учасником

Маршрут пройдено групою у повному складі

2.9. Зв?язок на маршруті

Мобільне покриття у Тюнгурі і його околицях (близько 10 км по долині Кучерли, на перевалі Кузуяк) на момент походу було тільки у МТС.

Є зв?язок з постом МНС у рятувальників на ?бочках? біля оз. Аккем.

3. Графік руху та технічний опис проходження маршруту

3.1. Пройдений маршрут

с. Тюнгур - п. Кузуяк (н/к) - д.р. Аккем - оз. Аккемське - оз. Караоюк - пер. Карачик (1Б, 3340) - льодовик Менсу - п. Дружба (1Б, 3340) - оз. Аккемське - п. Каратюрек (1А,3060) - оз. Кучерлинське - оз. Дорошколь (радіально) - д.р. Кучерла - с. Тюнгур.

3.2. Графік руху

* Для радіальних виходів ЧХЧ вказується у вигляді суми: час на шлях у прямому напрямку + час на зворотній шлях.

3.3. Висотний профіль маршруту

3.4. Технічний опис проходження маршруту та паспорти перевалів

Допохіддя (добирання).14-15.07

14.07 - літак відлітає з Києва о 13.55. В Москві отримуємо рюкзаки й чекаємо вечора в аеропорту.

Бажаючі встигли зробити екскурсію Москвою - на це вистачило 3.5 годин.

Виліт в Барнаул о 23.45.

15.07 - приліт в Барнаул. Заходимо до аеропорта, забираємо багаж. Сідаємо в орендовану "Газель", що вже на нас чекає.

Їдемо в Бійськ (~ 2 год). Тут спілкуємося з керівником фірми-перевізника, проводимо основні закупки - продукти, паливо (див. розділ "Харчування")

Далі, по дорозі, заїжджаємо в Горно-Алтайськ для реєстрації в МНС.

Поломка в дорозі

Після виїзду на гравійну дорогу стається поломка - лопнув амортизатор у причепа. Перевантажили рюкзаки в машину, проте зі зламаним причем розігнатись не дуже вдається. Об'їхали кілька селищ в пошуках амортизатора від "Запорожця" для причепа, заодно трохи познайомились з місцевим побутом. Врешті-решт амортизатор вдалося знайти, проте вже восьма вечора, й щоб не тратити час на ремонт - водій залишає причеп у місцевих жителів й забере його на зворотньому шляху.

Близько 23ї години проїжджаємо прикордонну заставу. Проблем не виникло, отримуємо перепустки й продовжуємо шлях через Усть-Коксу на Тюнгур. Приїхали в Тюнгур в 1.30 ночі. На березі, біля підвісного мосту поставили намети й відразу лягли спати. Цінні речі забрали до наметів, спорядження й продукти заховали в тамбурах.

На дорогу від Барнаула до Тюнгура пішло 18 годин (з урахуванням закупок й вимушеної затримки через поломку).

День 1.16.07

Просинаємось о 9-й - припікає сонце. Прощаємося з водієм. Снідаємо.

Перша половина дня присвячено організаційним справам

•  докупці продуктів. З?ясувалося, що місцеві собаки згризли частину сиру, його треба було докупити. В селі є кілька магазинів з основними продуктами. Проте розраховувати на те, щоб закупатись тут, не варто.
•  розподілу продуктів
•  пошукам палива: водій важав, що у нього залишився бензин, проте виявилось, що це не так - був тільки газ. В селі роздобути бензин виявилось дуже проблематично - до найближчої заправки - 35 км, місцеві продавати бензин відмовлялись. Врешті-решт вдалося роздобути на одній з турбаз авіаційний керосин. Планувалось його використовувати в кінці, коли закінчиться ?калоша?.
•  реєстрації на т/б ?Висотник? - на турбазі була змога зареєструватись у ФМС (детальніше див 2.2.5)
•  також на турбазі в ?камері схову? залишили зайві речі групи (?міський? одяг, книжки) - 20 рублів/день за невеликий пакет.

 Домовились з одним з володарів УАЗа-?Буханки? під?їхати поближче до перевалу Кузуяк. В третій годині повантажились в машину та поїхали. Погода починає потроху псуватись, хмариться. Як тільки дорога починає підніматись, водій робить спроби кінчити під?зд, мовляв дорога погана й УАЗ не пройде. Трохи посперечавшись, проїжджаємо ще хвилин п?ять. Вигружаємося з машини.

Починається власне піша частина походу. Рюкзаки важкі, повільно рухаємось вгору. Нас обганяє група з легкими рюкзаками - вони свою заброску відправили на Аккем конями.

Перевал Кузуяк

На підході до перевалу починається дощ, проте через хмари проглядає сонце. Вважаємо це доброю прикметою. Перевал Кузуяк проходимо під дощем, й починаємо спуск в д.р. Аккем. Через один перехід знаходимо хижу поруч з джерелом.

Тут і стаємо на ночівлі, біля хижі (всередині доволі брудно).

З?ясувалося, що на сусідній галявині поле дикої коноплі, що визвало чимале пожвавлення серед деяких учасників. Проте ця рослина є технічною й наркотично-кримінального значення не має.

Вже після вечері , близько 9ї години вечора, повз нас в напрямку Аккема проїжджає ?жишига? ГАЗ-66 з групою пітерців у кузові.

День 2.17.07

Підйом в 6, вихід в 8.30.

За один перехід спускаємось власне в долину Аккема, на велику галявину - це стоянка ?Три берези?.

Стоянка "Три берези"

Далі набита стежка входить в ліс й поступово відходить від річки Аккем. Проблем з орієнтуванням жодних - стежка й напрям однозначні, раз-два в годину опадаються зустрічні групи. Через три переходи, в 12.15 зупиняємось на обід біля одного з джерел, що впадають в Аккем.

В 14.15 продовжуємо рух, й ще через три переходи знову спускаємось до Аккема. Біля каменя з пам?ятною табличкою двом загиблим знаходимо гарну галявину з кострищем, стаємо тут на стоянку. Галявина знаходиться трохи в стороні від стежки - треба від каменя з табличкою пройти 59 метрів вниз за течією. При русі у зворотному напрямку можна не помітити стежку, що йде нагору й більш логічним здається якраз стежка через галявину з кострищем. Проте за нею стежка губиться, про що попереджає записка на дереві.

День 3.18.07

Підйом в 5, вихід о 7.30.

Проходимо через невелику ділянку сипухи, продовжуємо йти далі стежкою вздовж русла. Зустрічаємо кілька хороших ночівель, перетинаємо по колоді невелику річку. За три переходи дійшли до стоянки Текелю. З берега річки можна розгледіти на протилежному , березі водоспад Текелю. Проте він доволі далеко, й частково закритий лісом. Стоянка дуже засмічена - велика купа консервів, пляшок, старих кедів і т.д., стояти тут не хотілося б. Продовжуємо шлях, стежка входить в ліс й через перехід виводить на чудову галявину з видом на Білуху. Тут об 11.30 зупиняємось на обід

Обід з видом на Білуху

На підході до Аккема

Місце дуже гарне, правда практично на стежці. Залишати його не хочеться, вирушаємо далі об 14.00. Починається невеликий але постійний підйом. Через два переходи доходимо до верхньої бази ?Ленальптурс? - це доволі капітальна будівля з огородженим двором. Є галявини й поруч з базою, проте практично всі зайняті - тут доволі людно.

Ще за один перехід, о 17.00 ми доходимо до метеостанції. Тут формуємо заброску й заносимо на станцію. Домовились за 170 рублів (2 мішки, 5 днів)

Також реєструємось в МЧС - ?бочки? рятувальників знаходяться на півкілометра далі на тому ж березі, що й метеостанція.

Особливо голодна частини групи купила на метеостанції кілька шоколадок й коржиків (їх можуть спекти прямо тут). Одним словом - всі блага цивілізації.

Одним з цих благ є можливість переправитись на другий (східний) берег човном за 30 руб/людина. Чим ми вирішили скористатись. Пройшли трохи на південь й, піднявшись на пагорб, стали на ночівлю. З протилежного берега до ночі лунають гомін й пісні.

День 4.19.07

Підйом в 6. Вихід о 8.30

Туман на Аккемському озері

Капличка над Аккемським озером

Зранку дощить. В певний момент на цирк озера знизу стрімко наповзає туман, який буквально за пару хвилини накриває котловину озера.

Підйом до озера Караоюк

Йдемо вздовж озера стежкою, в низинах стежка заболочена. За один перехід доходимо до мостика у верхів?ях озера. Йдемо далі в напрямку каплички, стежка доволі набита, проте місцями губиться на ділянках курумника. За годину дійшли до переправи через р. Караоюк - тут на двух кущах натягнутий шматок мотузки невідомої давності. Довіри ця конструкція не викликає. Тому продовжуемо рух вгору по цьому ж берегу річки. Проходимо гарну галявину для ночівлі й виходимо на курумник. Надягаємо каски. Рухаємося паралельно р. Аккем. Весь час накрапає дрібний дощ, камені слизькі, стежки немає, тому рухаємося повільно. За сорок хвилин ми перетинаємо р. Караоюк (тут уже складнощів немає - річка протікає в основному під брилами курумника) й виходимо на стежку угору, вздовж русла річки. Стежка в класичному розумінні тривала близько ста метрів, далі знов починається курумник з вкрапленями трави. Ще за сорок хвилин піднімаємось у висячу долину під озером Караоюк, по ній іти вже дещо простіше. Рухаємося вздовж русла, через півгодини підходимо до невеликого скельного масиву, що розташований уже безпосередньо під озером Караоюк. Тут потрібно близько 30 метрів пройти з елементами вільного лазання. Походи учасників на стенд і виїзди на скелі далися взнаки, проблем з подоланням стінки не виникло. В двух найскладніших місцях застосувували гімнастичну страховку. Проте для новачків з відсутньою скельною підготовкою варто провісити  мотузку. О 14.30 ми нарешті виходимо на озеро Караоюк (Духів). На озері близько десятка людей з різних груп, всі прийшли сюди радіально. Розвидняється, ми починаємо готувати обід. Проте через 15 хвилин починається злива. Всі відпочивальники розбігаються, ми залищаємося на озері наодинці з обідом. Це наше перше приготування їжі на пальниках в цьому поході - дрова тут практично відсутні.

Через півгодини розвидняється й дощ припиняється. Оскільки інформація про наявність місць для ночівлі вище озера досить суперечлива, вирішуємо ночувати тут.

Погода остаточно поліпшується, розвидняється - можна насолодитись озером Духів у всій його красі.

На озері Караоюк

Судячи з поведінки туристів, що прийшли на озеро радіально - є інший шлях, через орографічно правий борт долини р. Караоюк, правда невідомо, чи він простіший, якщо йти з рюкзаками. Крім того, вже повертаючись в кінці першого кільця з?ясували, що легше було перейти на лівий берег р. Караоюк на 200 м вище від ?організованої переправи? біля каплички (там річка розливається і її легше перейти) і там стежкою дістатись до підйому в долину - це швидше й легше, ніж займатись глиболазанням, особливо в мокру погоду.

День 5.20.07

Підйом в 5.30. Вихід в 8.

Надягаємо каски й починаємо підйом від озера по простим скелям, потім по курумнику. Просуваємося все ще досить повільно - камені покриті мохом (схоже на Горгани) й дуже слизькі, коли мокрі. Доволі часто нахил становить 20-25 градусів, необхідно рухатись щільною групою, слідкуючи, куди ставиш ногу 

Поступово набираючи висоту, об 11.15 виходимо до котловану у долині під перевалом. Тут можна організувати кілька майданчиків для наметів, якщо розрівняти сипуху, проте води нема.

Перетинаємо котлован по борту, кілька разів з під ніг їдуть камені. В 13 годин виходиму у висячу долину зі струмком і ділянками трави. Проте стояти тут було б проблематично - ділянки, що могли б вмістити намет - явно під ?прострілом? каменів зі схилів. Доволі свіжі сліди каменепаду на одній із таких галявин це тільки підтверджують.  

Швидко обідаємо й о 13.30 продовжуємо підйом. Йдемо по борту кам?янистого жолоба. Буквально через 10 хвилин стається неприємний інцидент. Піднімаючись, перевіряю рукою сумнівний камінь, розміром сантиметрів 25 на 40, і він стрімко починає падати. Намагаюсь втримати камінь рукою, проте він зісковзує. Встигаю крикнути, проте учасниця, що йшла зразу слідом за мною, відскочити не встигла. Камінь падає прямо на ногу, на підйом ступні. Наступна за нею учасниця встигла відскочити, решта учасників були не на лінії падіння каменя.  

Ми практично на гребені моренного валу, піднімаємось ще трохи вище. Скидаємо рюкзаки, дістаємо аптечку. В постраждалої Олі від удару й несподіванки паморочиться голова, проте на питання відповідає адекватно. Вкладаємо її, знімаю з забитої ноги черевик. Зовні видно синець, й відчувається біль у забитому місці, проте рухливість ноги не порушена. Через кілька хвилин біль втамувався, Оля уже не відчувала слабкості. Знеболююче вирішили не колоти, щоб учасниця могла відчути посилення больових відчуттів при погіршенні, якщо таке буде. Її розгрузили й вона змогла продовжити рух самостійно практично без проблем. Біль в забитому місці на нозі через 3 дні практично припинився. На щастя, аптечка не знадобилась й план евакуації учасниці вниз, який я вже продумував в цей момент не довелося втілювати. Після повернення в Київ рентген ступні слідів перелому чи тріщини не показав.

Все обійшлось, й цей випадок не відобразився ні на плані походу, ні на здоров?ї учасниці. Проте певні висновки слід зробити.

Фактичною причиною був певний брак досвіду керівника (я йшов першим) - камінь не виглядав як зовсім нестійкий, тому, коли він від незначного доторку очав падати, це стало несподіванкою. Можливо зіграла певну роль і втома - п'ять годин підйому по доволі важкому рельєфу.

Позитивні моменти, що дозволили запобігти більш серйозним наслідкам:

• дистанція була мінімальною. Учасниця стояла відразу керівником, на одну скельну ?сходинку? нижче. Якби дистанція була більшою, сила удару була б більшою
• гірські черевики: в учасниці були старі ?вібрами? з подвійної шкіри. Більш тендітне взуття напевно захистило б ногу набагато гірше.

Трохи оговтавшись, й переконавшись, що Оля може продовжувати рух без особливих больових почуттів - продовжили рух на перевал.

Далі дивись - паспорт перевалу Карачик

День 6.21.07

Підйом 7.30, вихід 10.30.

Після важкого попереднього дня встаємо пізніше.

Льодовик Плоский

На льодовику Плоский

Озеро Менсу

Збираємось, вдягаємо кішки. Льдовик відкритий, рухаємося без зв'язок, спускаємося в ліву по ходу, більш пологу, камеру льодовика й об 11.30 виходимо на морену.

Знімаємо кішки, далі продовжуємо рух по простій сипусі й трав'янистим ділянкам. За два переходи доходимо до невеликого озера й в 13.30 стаємо на обід. Спекотно. В 16 годині продовжуємо рух й за 15 хвилин виходимо до озера Менсу. Нижче, на протилежному березі є кілька зелених галявин для стоянки. Майже не скидаючи висоти, повертаємо праворуч (на Пд), між двома горбами видно стежку з турами. Стежка іноді губиться, в деяких місцях доводиться застосовувати елементи вільного лазання. За 2 переходи спускаємося до льодовика Менсу. На морені пологого й безпечного місця для ночівлі не видно. Тому виходимо на льодовик. Знайшовши на ньому пологе місце, що не прострілюється з бортів, о 19.30 стаємо на ночівлю.

Спуск на льодовик Менсу

Ночівля на льодовику Менсу

День 7.22.07

Підйом 5.00, вихід 7.00

Ранок зустрічає нас чудовими краєвидами. Погода все ще підозріло хороша, як для Алтаю. Вдягаємо кішки й проходимо близько кілометра по льдовику. Далі зв'язуємося - льдовик стає більш рельєфним й місцями закритий.

Три переходи проходимо у зв'язках, в кінці підходимо до орографічно лівого борта льодовика. Тут льодовик місцями розірваний, деякі ділянки проходимо по одному, зі страховкою через бур. в 11.50 виходимо на морену, розв'язуємося, знімаємо кішки.

Рух у зв'язках по льодовику Менсу

Привал на льодовику Менсу

Спуск з льодовика Менсу на морену

Один перехід піднімаємося по траві й сипусі вздовж льодовика, ще за один перехід піднімаємося на моренний вал. Тут невелике льодовикове озеро, струмок, викладені майданчики під 3-5 наметів. Стаємо на обід о 13.40. З вершини валу добре видно наш наступний перевал Дружба та льодовик Менсу.

Оскільки згідно описів перевал особливо камененебезпечний в другій половині дня, вирішуємо ночувати на цьому місці й брати перевал зранку. За відпочинком, перевіркою спорядження й грою в преферанс проходить решта дня.

День 8.23.07

Підйом в 4.30, вихід в 6.30.

Далі див. паспорт перевалу Дружба

На ночівлю стали о 19.00 на болотистому майданчику, не доходячи близько 1 км до льодовика Аккем.

День 9.24.07

Підйом о ~8.00, вихід 13.00.

Нарешті нас наздогнала класична алтайська погода й все стало на свої місця. Всю ніч йде злива, періодично сходять камені на льодовик, з якого ми спустилися, там нижче, куди нам треба спускатись. Готуємо сніданок, проте далі не йдемо, оскільки видимість погана й не видно шляху спуску й можливого сходу каменів. Нарешті о ~12.30 намічається просвіт в хмарах. О першій годині виходимо. Спускаємося по борту кам'янистого жолоба, по курумнику й простим скелям. За півтори години виходимо на трав'янисті майданчики під мореною льодовика Аккем. Тут зустрічаємо наш знайомий камуфльований дует. Далі рухаємося по гребеню моренного валу, по неявній стежці (фактично по сипусі й курумнику ) з турами. Дощ посилюється. 2.5 години рухаємося по валу, потім по крутій стежці спускаємося вниз, ще через півгодини спускаємося до каплички. Знову "переправа" з натягнутим мотузочком на кущах - довіри не викликає. Піднімаємося на 200 м вище за течією - тут р. Караоюк розливається - й легко переходимо річку вброд.

За один перехід доходимо до містка. Проходимо його по одному й по болотистій кінській стежці йдемо вздовж озера. Біля озера, як завжди, людно.

Верхів'я р. Аккем. Вид з моренного валу Аккемського льодовика

Міст через р. Аккем

Стаємо на невеликій галявині, за 50 м до р. Акоюк. Дрова дещо в дефіциті, проте знайти їх можна, якщо відійти далі від набитої стежки. Ставимо табір, натягуємо тент, розводимо вогнище. Завтра по плану днівка й забір заброски.

День 10.25.07

Днівка.

Вночі й більшу частину дня дощ не припиняється.

Відмічаємось у рятувальників. Забираємо й ділимо заброску. По мірі можливості сушимо речі під тентом біля вогнища.

Днівка на Аккемському озері

Аккемське озеро

Близько 5ти вечора різко холодає, гори вище 2 км присипало снігом, проте хмари поступово розходяться

День 11.26.07

Підйом в 6.30, вихід 9.00.

Проходимо місток через р. Акоюк та ненадовго зупиняємося біля місцевої цікавини - містечка кам'яних скульптур.

Кам'яні скульптури

За один перехід доходимо до метеостанції.

Перевал Каратюрек (1A)

Більш детальний опис перевалу доступний у паспорті (автор Андрій Сахно)

Від метеостанції вгору через лісок веде набита стежка. За 30 хвилин виходимо з лісу (на виході є велика галявина для ночівлі)

Вид з підйому на Каратюрек - "кольорова" долина Ярлу

Підйом на Каратюрек

Група на перевалі Каратюрек

Кінська стежка перетинає струмок й завертає на Пн, потім Пн-Зх. Біля струмка робимо привал.

Далі за один перехід піднімаємося до цирку перевала Каратюрек.

На сипусі видно стежку, що серпантином піднімається на сідловину. За два переходи виходимо на сідловину перевалу.

Сідловину легко взнати по характерній споруді (див. фото).

Спускаємося стежкою до розвилки. Біля невеликого струмка зупиняємось на обід.

Від розвилки звертаємо вліво-вниз (на Зх), стежкою, що місцями заболочена, за півтори години спускаємося до р. Текелюшка.

Кедрові стоянки

Переходимо ріку по каменям й заходимо у кедрачі. Зупиняємося на одній з галявин під кедрами. До води 5 хв вниз до р. Текелюшка, дров багато.

Стежка на Кучерлинське озеро йде вліво-вгору (Пд-Зх), маркована турами.

День 12.27.07

Підйом 6.00, вихід 9.00.

На озеро йде помітна стежка, спочатку лісом, потім по кедровому рідколіссю - це плато Сари-Бель. Звідси відкриваються чудові краєвиди в будь-який. Також можна розважити себе видобуванням кедрових шишок.

Через два переходи стежка пірнає у ліс й стає болотистою та розбитою конями. Ще два переходи рухаємося цією стежкою й виходимо на основну стежку, торний шлях, що веде на Кучерлинське озеро. 15 хвилин підйому й ми виходимо на пагорб й оглядовий майданчик перед Кучерлинським озером. Тут зустріли групу з України (вирізняються рюкзаками Capricorn). Насолоджуємося краєвидом, потім спускаємося на велику галявину біля озера, де стаємо на обід. Тут досить людно, оскільки багато місця для наметів. Далі вздовж озера невеликі майданчики під намети зустрічаються в середньому раз на перехід.

Плато Сари-бель

Кучерлинське озеро

На Кучерлинському озері

Після обіду проходимо ще один перехід, й знайшовши підходящий майданчик, куди влазять обидва наші намети, стаємо на ночівлю.

Спостерігаємо романтичний захід сонця над озером, прагматичну моторку, що возить озером туристів та гламурний червоний гелікоптер, що злітає від турбази на озері.

Заплановані перевали Стріла та Тренувальний ми однозначно не встигаємо. Тому вирішили обмежитись радіальним виходом на озеро Дорошколь.

День 13.28.07

Підйом 6.00, вихід 8.00.

Збираємо табір, ховаємо рюкзаки в лісі.

Рухаємося стежкою на Пд, вздовж озера. Стежка іноді проходить осипні ділянки - на них треба бути обережним, особливо в дощову погоду. Під час дощу бачили сходження кількох крупних каменів. За 3 години доходимо до броду навпроти водоспаду Іолдо-Айри (. Тут Кучерла розливається на кілька рукавів. Перший рукав перетинаємо по колоді, після чого стінками по 4 чоловіка переходимо решту рукавів. Найскладніший останній рукав, біля лівого берега.

Вздовж водопада піднімається стежка, в одному місці треба піднятись вільним лазанням, проте без рюкзаків це легко.

Далі йдемо надзвичайно мальовничою стежкою вздовж р. Іолдо-Айри, й за 3 години виходимо до західного краю озера Дорошколь.

Водоспад Йолдо-Айри

Біля озера Дорошколь

Дорошколь

Обідаємо та насолоджуємося краєвидом.

Повернулися тим же шляхом за 5 годин.

На місці нашого табору стоїть намет. Його жителем виявися хлопчина в трусах й кедах, що весь тремтів від холоду й хотів пройти до Білухи. Карти при цьому у нього не було - дали йому сфотографувати нашу карту. Спілкувались також з парубком, який хотів "зрізати" через перевал Рига-Турист (доволі складний 1Б, до того ж камененебезпечний), бо через Каратюрек - "довго". Схоже бренд Білухи приваблює немало мандрівників, що слабо уявляють собі складноші й небезпеки подорожі у горах.

Ввечері довго сиділи біля вогнища та ділились враженнями.

День 14.29.07

Підйом 8.00, вихід 10.00.

За годину піднялись до оглядового майданчика перед озером. Попрощавшись з озером, продовжили шлях на Тюнгур.

Від оглядового майданчика спочатку йде невеликий підйом, проходимо дерево зі стрічками "на пам'ять", через ~300 м від нього вниз - розвилка стежок - права стежка йде на "Кедрові стоянки", ліва - на Тюнгур.

Стежка підходить до р. Кучерла. Навпроти водоспаду Тегеєк стали на обід. Назустріч йде багато груп й індивідуалів, нас обганяють кілька кінних загонів.

Після обіду за 3 переходи дійшли до річки Текелюшка, по дорозі було багато хороших стоянок.. Потім стежка відходить від річки й попадаю в досить болотисту місцину з великою кількістю комашні. Коли почали приходити думки про те, щоб стати, хороші стоянки якось закінчились. Приткнулись врешті-решт на невеликій галявині між дерев біля струмка.

День 15.30.07

Підйом в 6.00, вихід 8.30.

Йдемо стежкою. Через 15 хв від нашої стоянки проходимо велику галявину зі струмком, ще через 20 хв - будиночок (типу колиби) й багато місць під намети. Проте тут дещо людно.

В 10.30 підійшли до місцевої цікавинки - "Наскельного живопису". Чесно кажучи, роздивитись живопис так і не вдалось.

Далі стежка піднімається вверх й відкривається вид на долину р. Великий Кулагаш.

В 12 годині стали на обід, через 15 хв ходу після таблички "ПП Белуха".

Спостерігаємо цікаві типажі - группа літніх жінок й підлітків, усі в гамашах і з льодорубами. Деякі учасники непокояться, що доведеться кішки доставати :)

Коли уже закінчуємо обідати, побачили, що стежкою несуть ноші. На пропозицію допомоги спочатку відмовились, мовляв "у нас тренировка", потім "ми справимся". Проте коли ми зібрались й хвилин через 10 дігнали носіїв, з'ясувалось, що у них в группі фактично один дієздатний чоловік й ноші несуть він й п'ятеро дівчат. Ще чоловік 20 вершників, що кучкувалися поруч, виявилися іншою групою й допомагати не планували. Комерційний похід на конях, один з учасників не втримав коня, і його збило гілкою, отримав забиття органів таза.

Донесли ноші близько 1,5 км стежкою до місця, куди змогла під'їхати машина, що й забрала постраждальця.

Трохи перепочивши, за 40 хвилин спустились до річки, до чергового пам'ятника загиблому каякеру. По мосту перейшли на лівий берег, там по карті є стежка. Проте стежка губиться й схоже що пройти до Тюнгура лівим берегом складно. Повернулися назад до мосту й зустріли групу, що йшла з Тюнгура. За словами керівника, по лівому берегу вони уперлись в прижими, й мусили вертатись.

Стали біля мосту. Є зв'язок - МТС.

День 16.31.07

Підйом в 7.00, вихід 9.30.

За півтори переходи, з зупинкою на общипування малинового куща, дійшли до села Кучерла. Звідти, ліворуч, веде дорога на Тюнгур.

На підході до Тюнгура

Ще за один перехід доходимо до турбази Висотник. Забираємо речі у камері схову та міграційні картки зі штампом ФМС.

Купаємося - перемося - сушимось. Чекаємо вечора й машину. Відвідуємо місцеву лазню.

Післяпохіддя (зворотній шлях). 1-2.08

О першій ночі пакуємося в ?Газель? й починається наш шлях додому. В третій ночі проїжджаємо заставу - віддаємо перепустку черговому, документів не перевіряють.

Шлях до аеропорта м. Барнаул зайняв 13 годин, із доволі довгими зупинками на закупку сувенірів та візит у супермаркет.

В аеропорту спостерігали повне сонячне затемнення 1 серпня 2008 року.

Сонячне затемнення

Сонячне затемнення

Москва

Літак дещо затримується, в Москву прибуваємо близько 10ї вечора.

Спочатку спробували знайти нічну екскурсію Москвою, проте нічого не надибали. Тож до 3ї ночі провели в цілодобовому кінотеатрі "Октябрь", а потім прогулялись до Червоної площі.

"Домодедово", паспортний контроль в Москві, літак, паспортний контроль в Києві - доволі велика черга. Автобус до метро. І ось ми фактично дома. Похід можна вважати закінченим.

Паспорти перевалів

Перевал Карачик	Перевал Дружба

3.5. Картографічний матеріал та GPS навігація

3.5.1 Карта маршруту

Карта маршруту (1:200000).

Для підготовки й проведення походу використовувася картографічний матеріал:

• Карти Генштаб 2 км (листи М-45-15, M45-21)
• На сайті http://mountainaltai.ru/ доступні також генштабівські карти в масштабі 1:100000 та 1:50000
• Кольрова карта з перевалами ( Новосибірськ 1990 р.) - зручна для загального орієнтування в районі

3.5.2 GPS

В поході використовувався Garmin Etrex Vista hcx з векторною картою району та Waypoints, створені на карті в Ozi Explorer

На векторній карті детально представлені долини рік Аккем та Кучерла, та околиці однойменних озер.

Вейпойнти та рут походу доступні тут

3.6 Висновки і рекомендації

Як для II к.с. доволі складний похід.

Обидва перевали 1Б швидше підходять для включення у нитку більш складного маршруту, ніж 2 к.с.

Час проходження перевалу Карачик за умови поганої погоди може суттєво збільшитись, як і його камененебезпечність. 6-8 годинний перехід по мокрому курумнику доволі виснажливий, особливо для новачків. Спуск в сторону льодовика Плоский - цікавий дюльфер по вертикальній стіні майже на цілу мотузку

Район льодовика Менсу цікавий як з технічної (ходіння у звязках ), так і з естетичної точки зору.

Перевал Дружба дуже камененебезпечний за умови малої кількості снігу й поганої погоди. Каміння по льоду летить при цьому майже безшумно, що особливо небезпечно в умовах поганої видимості.

Багато позитивних вражень залишилось в другій частині походу завдяки відвідинам Кучерлинського озера й , особливо, озера Дорошколь.

Також похід виявися корисним для багатьох учасників у плані оптимізації особистого спорядження.

4. Додатки

4.1. Перелік особистого спорядження

Особисте спорядження (для прикладу наведено комплект керівника):

4.2. Перелік групового спорядження

x:str="Спальник михальчук ">Спальник PanAlp x:str="Мотузка D10 ">Мотузка D10 Tendon біла

Назва	Вага, г
Намет Terra	4200
Намет Alexika Rondo 4	4500
клеенка до Рондо4	300
	2000
Спальник PanAlp 2	1500
Спальник PanAlp Hobbit 1	1600
Спальник PanAlp Hobbit 1	1600
Спальник Terra	2000
Спальник Terra 2	2000
Спальник Hannah	1900
пальник Primus MultiFuel, з балоном	450
пальник Primus MF, з балоном	450
Обидва казани + кришка	1600
Черпак	100
Склотканина	150
Мочалка	20
Набір костровий	250
Пилка складана	300
Закладки (набір), 5 шт.,парні номери	150
Петлі 3х120 см	400
Петлі	200
Карабіни группові 4 шт	360
Льодобури, 6 шт.	800
Мотузка D10 Tendon синя	3500
	3500
Розходка на спуски	200
Ремнабір	500
Аптека основна	2500
Аптека екстремальна + резерв	500
Фотонабір	600
ГруппенТент	700
Карти, описи, фото, документи, блокнот, компас	500
Запасний комплект карт + компас	250
GPS	250
запас. окуляри	150
бінокль	300
мішок для заброски	300
Усього*	42 кг
на 1-го чоловіка	6
на 1 жінку	2,5

* - вага групового спорядження не змінювалась протягом походу.

Склад ремнабора:

• Пассатіжи
• Шило-крючок
• Ніж взуттєвий
• Изострічка
• Гвинти+гайки+шайби
• Надфілі+наждак
• Дріт сталевий
• Клей "Момент"
• Заплатки+ремені стяжечні
• Голки+нитки+булавки
• Типова фурнітура
  

  4.3. Склад аптечки

  Склад аптечки (.doc файл)

  Аптечка була розділена на 2 частини (у медика й керівника):

• основна
• частина екстремальної аптечки та резерв найбільш важливих ліків на випадок втрати основної аптечки.

   

  4.4. Оцінка придатності інвентарю, рекомендації

Загалом спорядження було досить стандартним для походу 2 к.с., окрім кількох моментів, описаних нижче:

Пальники й пальне

Оскільки перевезення газу літаком заборонено, а покупка газу у Барнаулі/Бійську не гарантована - похід ми йшли на бензині. Використовували 2 пальники "Primus Multifuel EX". Працювали на бензині-"калоші", регулярно чистились проблем з пальниками не виникало. Єдине, що потужність іх здається меншою, ніж у старої моделі (Primus Multifuel).

В Тюнгурі знайти бензин - велика проблема, тому про це треба піклуватися у Бійську чи Горно-Алтайську. Нам вдалося знайти лише керосин. На щастя, скористатися ним не довелось.

Бензин ?Калоша? можна купити у Бійську: Магазин ?Новекс?, господарчий відділ на 2му поверсі. Проте є шанси, що його там не опиниться. Наприклад, ми забрали всі наявні на той момент 6 літрів.

Розрахунок пального:

Виявився занадто песимістичним по кількості днів (планувалося 13 з 16), хоча це можна пояснити змінами у маршруті.

За наявності бажання й уміння розводити вогнище також й з мокрих дрів, можна спокійно розраховувати на дрова на озері Кучерлинському й Аккемі, а також в долинах однойменних річок.

Ми готували на пальниках 7 днів з 16 ( сніданок -- гарячий обід / чай - вечеря ), топили сніг тільки один день.

Середня витрата пального на людину в день склала 105 мл (80 г)

Льодове спорядження (льодобури)

Згідно з описами, підйом та спуск з перевалу Дружба в малосніжний рік міг бути повністю льодовим. Тому планувалося взяти 7 льодобурів, що для походу 2 к.с. не дуже характерно. Наявних в поході було 4.

Знадобилися при спуску з Дружби.

Груповий тент ? Алтай славиться великою кількістю дощів. Крім того, готувати на бензинових пальниках вельми ризиковано навіть у тамбурі, не кажучи вже про те, щоб в самому наметі. Тому, для покращення побутових умов на биваках, на групу пошили тент 4х4 метри (тканина Oxford, 3000 мм, вага 600 грам).
Хоча погода в цьому поході була не достатньо "алтайською", тент себе виправдав.

Опимізація ваги

Доволі значна увага в процесі підготовки була приділена оптимізації ваги особистого спорядження учасників. До цього спонукали два основних фактори:

• добирання до району походу літаком, й відповідно обмеження ваги багажу
• заброску можна було зробити тільки на четвертий день походу, тобто перші три дні треба йти з повною вагою (теоретично можлива організація заброски на Кучерлинське чи Аккемське озеро конями, проте це вимагає значних грошових трат, крім того коні не завжди є - район популярний та бажаючих скористатись послугами коневодів вдосталь)

Оптимізація в основному полягала в:

• зважуванні всього особистого та групового спорядження
• виборі більш легких варіантів з наявних / при покупці спорядження (наприклад легка штормовка типу Marmot Precip + поліетиленовий дощовик, замість важкої куртки з великою кількістю фурнітури )
• більш прискіпливий відбір спорядження (лише необхідне)
• об'єднання особистих гігієнічних наборів (наприклад одна зубна паста на палатку, а не своя в кожного)
  

   

  4.5. Перелік продуктів, раціон харчування та його вага

  4.5.1. Розкладка

x:fmla="=SUM(G2:G44)">31 кг

Продукты	гр. на людину	за раз	к-ть раз	Всього	к-ть раз	Всього	Загальна вага	Разів
		День 1-10			День 11-16
Гречка	80	720	4.5	3240	2.5	1800	5040	7
Рис	80	720	5.5	3960	2.5	1800	5760	8
Вермешло	90	810	4	3240	2.5	2025	5265	6.5
Пшоно	70	630	5	3150	3	1890	5040	8
Мюслі	65	585	1	585	2	1170	1755	3
Пюре	53.4	480.6	2	961	2	961	1922	4
Ковбаса	25	225	8	1800	5	1125	2925	13
М'ясо сушене	20	180	8	1440	6	1080	2520	14
М'ясо в жиру	35	315	3	945	0	0	945	3
Риба сушена	15	135	3	405	1	135	540	4
Соя	10	90			1	90	90	1
Сало	25	225	2	450	1	225	675	3
		0		0		0	0	0
Сир	30	270	7	1890	5	1350	3240	12
Гриби	5.5	49.5	2	99	1	50	149	3
Молоко	11.1	100	6	599	5	500	1099	11
Яєчний порошок	15	135	3	405	2	270	675	5
Топлене масло	10	90	18	1620	14	1260	2880	32
Олія		0		0		0	0	0
Овощі сушені	15	135	6	810	3	405	1215	9
Сухарі	30	270	5	1350	3	810	2160	8
Фін кріспс	20	180	7	1260	4	800	2060	11
Кабачкова ікра	45	405	1	405		0	405	1
Вассабі		0		120		0	120	0
		0		0		0	0	0
Шоколад	22	198	8	1584	5	990	2574	13
Халва	20	180	3	540	2	360	900	5
Печиво	25	225	7	1575	5	1125	2700	12
Вафлі	23	207	5	1035	3	621	1656	8
Щербет	25	225	4	900	3	675	1575	7
Казинаки	22	198	2	396	1	198	594	3
Карманка	100	900	10	9000	6	5400	14400	16
		0		0		0	0	0
Кетчуп	34.5	310.5	2	621	1	311	932	3
Чай	3	27	22	594	16	432	1026	38
Цукор	40	360	10	3600	6	2160	5760	16
Сіль	8	72	10	720	6	432	1152	16
Приправи	3	27	10	270	6	162	432	16
Сушені фрукти	12.78	115.02	5	575	3	345	920	8
Спирт				500
		На групу, кг		50,6 кг			81 кг
		На люд/день , гр		560 гр		570 гр

4.5.2. Меню

День	Завтрак	Обед	Ужин
16		Колбаса	Вермешло
	4раза шоколад	Сыр	Мясо в сале
		Шоколад
		Крисперсы
		вассаби	Чай
			Вафля
17	Гречка	Пшено суп	Рис
	Мясо	Овощи	Колбаса
		Сухари	Кетчуп
		Грибы
	Чай		Чай
	Печенье	Чай	Вафля
18	Пшено	Рис суп	Вермешло
	Молоко	Овощи	Молоко+Яичный порошек
	Сыр	Сухари	Мясо
		Колбаса	Кетчуп
	Чай		Чай
	Щербет	Чай	Печенье
19	Гречка	Сало	Вермешло суп
	Мясо в сале	Сыр	Крисперсы
		Казинака	Овощи
		Крисперсы	Сушеная рыба
	Чай	вассаби	Чай
	Халва		Вафля
20	Рис	Колбаса	Пшено
	Мясо в сале	Сыр	Мясо
		Шоколад
		Крисперсы
	Чай	вассаби	Чай
	Печенье		Вафля
21	Мюсли	Гречка суп	Вермешло
	Молоко	Овощи	Молоко+Яичный порошек
	Сыр	Сухари	Мясо
		Рыба	Кетчуп
	Чай	Сухари	Чай
	Щербет	Чай	Печенье
22	Рис	Пюре	Пшено
	Колбаска	Колбаса	Мясо
		Шоколад
		Крисперсы
	Чай	Чай	Чай
	Халва		Печенье
23	Гречка	Сало	Рис
	Мясо	Сыр	Колбаска
		Казинака
	Кетчуп	Крисперсы	Молоко+Яичный порошек
	Чай	вассаби	Чай
	Щербет		Печенье
24	Пшено	Вермешловый суп	Гречка
	Молоко	Овощи	Мнясо
	Сыр	Сухари
		Грибы	Кабачковая икра
	Чай		Чай
	Щербет	Чай	Вафля
25	Рис	Пюре	Пшено суп
	Мясо	Колбаса	Овощи
		Шоколад	Сухари
		Крисперсы	Сушеная рыба
	Чай	Чай	Чай
	Халва		Печеньк
26	Вермешло	Мюсли	Гречка
	Колбаска	Молоко	Мясо
		Сыр	Кетчуп
	Чай	Чай	Чай
	Вафля	Щербет	Печенько
27	Рис	Колбаса	Гречка суп
	Молоко	Сыр	Овощи
	Сыр	Казинака	Сухари
		Крисперсы	Грибы
	Чай	вассаби	Чай
	Щербет		Печенько
28	Пшено	Сало	Вермешло
	Мясо	Сыр	Молоко+Яичный порошек
		Шоколад	Колбаска
		Крисперсы	Кетчуп
	Чай	вассаби	Чай
	Вафли		Печенье
29	Гречка	Пюре	Рис суп
	Мясо	Колбаса	Овощи
		Шоколад	Сухари
		Крисперсы	Сушеная рыба
	Чай	Чай	Чай
	Щербет		Вафля
30	Мюсли	Вермешловый суп	Пшено
	Молоко	Овощи	Мясо
	Сыр	Сухари	Молоко+Яичный порошек
		Соя
	Чай		Чай
	Халва	Чай	Печивко
31	Рис	Пюре	Пшено
	Мясо	Колбаса	Мясо
		Шоколад
		Крисперсы
	Чай	Чай	Чай
	Халва		Печеньк

4.5.3. Продукти та закупки

Розкладка для походу готувалась з розрахунку на 9 людей, оскільки до останнього моменту ніхто не помітив тенденції до поступової втрати жіночої частини нашої команди, що почалась ще у процесі підготовки до походу. Тим не менш, несподівано нас стало 8. Зміни до розкладки вносились вже по дорозі до Алтаю.

Для максимально приємного відпочинку завгосп мав на меті створити різноманіте і при цьому досить легке меню, враховуючи смаки та побажання усіх членів групи. Для цього було вилучено такі крупи, як пшенична, манка і т. ін., а також додано для рідкісних випадків кабачкову ікру, кетчуп, васабі та символ цього походу - житні хлібці з кмином FinCrisp. "Крисперси" повноцінно заміняли сухарі у половині випадків на обід та інколи давались до супу. Смачні, хрусткі і легкозасвоювані, вони стали невід?ємною частиною нашого двотижневого перебування у далечині.

Треба відзначити, що пюре фірми Knorr, яке ми купили у Бійську, власне, як і аналогічне російське пюре Rollton, яке ми купували у Києві, пішло зовсім погано. Виготовляють його начебто без додавання будь-якої хімії, хоча віриться у це слабко. Пюре зовсім не мало смаку, бралось грудками і навіть ковбаса не надто рятувала цю страву. Їсти це не дуже хотілось навіть у голодні моменти.

Розкладка повною мірою була наповнена різними видами солодощів до чаю. До них часто видавались і сушені фрукти, щоб збагатити організм необхідними вітамінами.

Щодо топленого масла, то воно сподобалось не всім, тож розрахунок масла на людину став досить складною справою. Оскільки за перші три дні з?їли ледь не половину масла, розрахованого на 10 днів. Масло брали по ложці на людину (до речі, при цьому каша трошки плавала у мисках). Потім стало дещо легше. А після негативного досвіду троє учасників відмовились від масла взагалі.

Оскільки приготування омлету потребує часу, їли його виключно на вечерю. Одного разу він навіть був схожим на справжній омлет, мабуть, через велику кількість молока. Загалом же у більшості випадків він підгорав, але лишався так само популярним.

Також гарно їли невраховане сало, яке один меткий учасник взяв замість карманки. Утім, враховане сало теж з?їли.

Чомусь в Алтайському краї були проблеми з наявністю сиру у крамницях. Ми звикли до київського вибору сирів, тож були здивовані, що у Бійську у великому супермаркеті вибір був незначний. Візуально нам нічого не сподобалось і ми купили весь наявний сир у маленькій крамничці навпроти. Та ми не знали, що на нас чекає попереду. Коли ми прокинулись після ночівлі у Тюнгурі, з?ясувалось, що весь наш тяжко добутий сир зникнув. Лишився тільки папірець, завдяки якому ми зрозуміли, що наш харч хтось з?їв. Лишень цікаво - хто зміг запхати в себе 2 кг сиру?! Врешті у Тюнгурі ми викупили весь наявний сир, якого нам ледве вистачило для запланованого меню.

Наше сухе молоко лишилось в Україні разом з 9-ю учасницею, тож у Бійську ми купили дитяче харчування. Воно повноцінно замінило молоко і було досить смачним.

Васабі ми купували на ринку біля Либідської у так званому китайському кварталі. Воно було досить дивним - не таким гострим, як зазвичай, та дещо яскравішим за кольором. Але загалом споживалось на ура.

З метою полегшення розкладки активно застосовували сушіння продуктів.

Сушили мясо, рибу, овочі в суп, а також лимони й ягоди (смородина, малина). Використовували сушилку ?Ezidri?.

Сушене м?ясо та риба

М?ясо для сушки - по досвіду, для сушилки найкраще підходить яловичина або телятина. Перед сушкою необхідно відварити м?ясо 1-2 години, додавши сіль й спеції, й порізати шматками товщиною не більше півсантиметра.

Риба - філе морських риб (минтай, пеленгас, гренадер). Відварюється близько півгодини й також ріжеться на невеликі шматки. Сушена риба йде замість м?яса як в кашу, так і до супу.

Час сушіння м?яса ? 8-10 годин, риби - 12-16. Вихід сушеного м?яса ? 1/5 від ваги сирого м?яса, риби - близько 1/6.

Сушені овочі, зелень, ягоди, лимони

Сушили такі овочі: цибуля, морква, відварена картопля, болгарський перець, помідори, зелень, буряк, капуста

Всі овочі, окрім буряка, сушаться сирими. Буряк треба попередньо відварювати близько години. Овочі нарізаються для сушки скибочками 3-4 мм товщиною або шинкуються.
Також сушили зелень - кріп, петрушка, базилік. Їх можна купити в супермаркетах в сушеному вигляді, але коли сушили самі - виходило набагато дешевше.

Для овочей час сушки 12-15 годин, для зелені - 8 годин.

Вихід:

*цибуля - 1/5

*морква, буряк, помідори - 1/7- 1/8

*зелень, перець - 1/10

Крім того, для чаїв та компотів, висушили лимони та кілька видів ягід.
Лимони нарізаються кружечками до півсантиметра товщиною. Сушаться близько 12 годин, вихід 1/9 - 1/10.

Із ягід сушили малину, смородину та чорницю. Малина сушиться швидше, через відсутність шкірки (12 годин), смородина й чорниця сохли більше доби. Вихід ягід - 1/7- 1/8

Список продуктів:

Блакитним виділені продукти, що докупалися у Бійську.

Назва	Вага	On board
Крупи
Гречка	5040	N
Рис	5760	N
Вермішель	5265	N
Пшоно	5040	N
Мюслі	1755	N
Пюре	1922	Y
М'яcо й жири
Ковбаса	2925	Y
м'ясо сушене	2520	Y
м'ясо в жиру	945	Y
Риба сушена	540	Y
Сало	675	Y
Соя	90	Y
Сир	3240	N
Гриби	149	Y
Молоко	1099	Y
Яєчний порошок	675	Y
Топлене масло	2880	Y
Олія	0	N
Овощі сушені	1215	Y
Сухарі	2160	Y
Фін кріспс	2060	Y
Кабачкова ікра	405	Y
Вассабі	120	Y
Солодке
Шоколад	2574	N
Халва	900	N
Печенье	2700	N
Вафли	1656	Y
Щербет	1575	Y
Казинака	594	Y
Різне
Карманка	14400	Y
Спирт	500	Y
Кетчуп	932	N
Чай	1026	Y
Цукор	5760	N
Сіль	1152	N
Приправи	432	Y
Сушені фрукти	920	Y

4.5.4. Підножний корм

Із підножного корму зустрічали декілька видів грибів та недозрілу малину. Гриби, через відсутність 100% певності у їх правильній ідентифікації не їли - лише дивилися на них сповненими сліз очима.

4.5.5. Загальна вага продуктів та спорядження на групу / людину

	Дні 1-10	Дні 11-16
Спорядження	42	42
Продукти	51	31
Паливо	6,5	4
На групу	57	35
На чоловіка	13	10
На жінку	7	5

4.7. Кошторис витрат на похід

Валюта	Стаття витрат	Сума (на групу)	Сума на людину
Гривні	Квитки на літак Київ-Барнаул-Київ	24240	3030
	Продукти та аптечка	1500	188
	Передплати перевізнику	2300	290
Рублі	Перевізник	23200	2900
	Продукти за роскладкою	11000	1375
	Продукти в дорозі	3100	390
	Послуги (камера зберігання, переправа, баня)	2700	340
Сума		UAH 28040 + RUB 40000	UAH 3500 + RUB 5000
Еквівалент в ~USD*		USD 7200	USD 900

* - за приблизним курсом на липень 2008 (1 USD = 5 UAH = 25 RUB)

4.8. Розклад руху транспорту, час роботи відділень зв'язку та ін

4.8.1. Контактні адреси та телефонии

Оформлення й видача перепусток у прикордонну зону:

Отдел ПУ ФСБ России по Республике Алтай в с. Усть-Кокса по адресу 649490, Республика Алтай, Усть-Коксинский район, с. Усть-Кокса, ул. Строительная 19, в/ч 2080, тел. (388-48) 2-29-19;

МНС:

http://mchs.altai-republic.ru/

г. Горно-Алтайск, ул. Алтайская 26 кв. 2, тел/факс. (388-22) 2-29-14,

Главное управление МЧС России по Республике Алтай по адресу: 649000, г. Горно-Алтайск, ул. Улагашева 13, тел (388-22) 2-37-58, 2-37-64, факс 2-76-05, абонентам МТС по телефону 112 (звонок бесплатный).

ФМС

- Сайт ФМС Росії

- УФМС РФ по Республике Алтай

649000, г. Горно-Алтайск, проспект Коммунистический, д. 109

Начальник - Деревягин Вадим Юрьевич

Телефон приемной: (388-22) 2-29-73

Т/б " Высотник", с Тюнгур:

п. Тюнгур Усть-Коксинского р-на Республики Алтай,

ул. Заречная, д.7, т/б ?Высотник?

Телефон: 8 (388-48) 29-4-33

4.8.2. Зразки заповнення реєстраційних документів

Приклад заповнених документів для оформлення перепустки

Бланк поштового повідомлення для реєстрації у ФМС

 

4.9. Список туристських звітів та інших джерел інформації

http://www.westra.ru/ - Каталог перевалів

http://extreme.nsk.ru/expeditions/2002-belukha/index.html - похід в районі Білухи (GPS координати)

http://www.g-utka.ru/marshrut.php - турклуб "Гадкий утенок", звіти про походи 2-3 к.с. в районі Катунських Білків

http://mountainaltai.ru/ - карти, описи, інформація по транспорту й реєстраціям

Отчет о спортивном походе II категории сложности (2002 год), МГУ

http://takt.tomsk.ru/ - Томський турклуб "Такт", звіти про походи 1-3 к.с. в районі Катунських Білків