Українсько-болгарський словник та болгарсько-український словник туристських термінів

Короткі словники-розмовник болгарської мови, містить основні болгаромовні туристські терміни, складений за досвідом підготовки до походів 2006 та 2008 років.

Загальні відомості про мову
Українсько-болгарський словник
Туристський болгарсько-український словник

Загальні відомості про мову

Болгарська мова - одна з південнослов?янських мов, офіційна мова Болгарії. Поширена у Болгарії, носії також живуть в Україні (Одеська область), Молдові, Румунії, Македонії. Трохи знаючи болгарську, ви зможете порозумітися у Сербії та Чорногорії або зрозуміти написи. В Болгарії була створена кирилиця, і через її використання православною церквою староболгарська мова стала однією з основ формування російської та сербської мов.

До особливостей болгарської мови порівняно з іншими слов?янськими мовами належать наступні основні відмінні риси:

• звуки шт (записується літерою щ) на місці давньослов?янського tj (в українській дало ч) та жд на місці давньослов?янського dj (в українській збереглося як дж): пещера - печера, ждрело - джерело;
• особливий звук [ъ] (на місці старого єра) вимовляється звуком (у наголошеному складі) одночасно схожим на [и] і на [е], або (у ненаголошеному складі) як майже [а] з домішкою звука [е]. В латинській транслітерації замість ?ъ? пишуть просто латинське ?a?: къща - kashta;
• наголос може стояти на будь-якому складі слова;
• практична відсутність відміни частин мови;
• наявність артикля, що приєднується до кінця означуваного ним іменника: човек - човекът або човека ("чоловік, людина - той чоловік, та людина"));
• значні відмінності у можливих часах дієслів: збереглися давно зниклі в інших слов?янських мовах, існують оригінальні форми;
• широко використовуються придієслівні додатки до зворотніх дієслів, на кшталт українського "на топірець ся опирає";
• літери ?и?, ?е? читаються відповідно як ?і? та ?є?.

Не варто використовувати російське слово "курить" и его похідні. Корінь слова є нецензурною лайкою.

Українсько-болгарський словник

Туристський болгарсько-український словник

Містить терміни, які часто зустрічаються у болгарських звітах про походи.

Спорядження:

възел - вузол
въже - мотузка
раница - наплічник, рюкзак
чувал - спальник
палатка, шатра - намет
ледокопът - льодоруб
ски - лижі
котки - кішки (туристські)
снегоходка - снігоступ
кибрит - сірники

Часові терміни:

година - рік
пролет - весна
лято - літо
есен - осінь
зима - зима
през зимата - зимою
миналото лято - минулим літом
седмица - тиждень
понеделник - понеділок
вторник - вівторок
сряда - середа
четвъртък - четвер
петък - п'ятниця
събота - субота
неделя - неділя
днес - сьогодні
късно - пізно
не повече от два часа - не більше 2-х годин
снощи - вчора ввечері
довечера - сьогодні ввечері
сутринта - зранку

Погода:

времето - погода
лошо, зле - погано
добре, хубаво - добре
лошо време - погана погода
мъгла - туман
дъжд - дощ
сняг - сніг
хубав сняг - добрий сніг
затрупваме - засипати
"зимната маркировка се затрупва" -- "зимове маркування засипане" (снігом)

Транспорт:

заминава - відправлення
пристига - прибуття
гара - вокзал
спирка - зупинка
влак - поїзд
бърз, спешен - швидкий (в т.ч. про поїзд)
билет за влак - квиток на поїзд
пътувам с автобус - їхати на автобусі
летище; аерогара - аеропорт, летовище
колело - велосипед
железница - залізниця
ферибот - паром
прекачване - пересадка
чакалня - зал очікування

Житло:

нощувка - ночівля
заслон - маленький гірський прихисток
летовище - літній курорт
баклакут - сміття (тур. походження)
къща - хата
къщурка - хатинка
хижа - гірська хатина для подоружуючих
хижар - наглядач хижі
стая - кімната
домакин - хозяїн
говедар - чабан
градина - сад

Географія:

изток - схід
запад - захід
юг - південь
север - північ
обхват - покриття (в т.ч. мобільне)
голям - великий
малък - малий
планина - гори (полонина в широкому розумінні)
връх - вершина
връхче - вершинка
теме - вершина
на темето - на вершині
скално катерене - скелелазання
ждрело - джерело
извор - джерело
язовир - вдосховище
чешма - фонтан
езеро - ставок, озеро
водното стопанство - плотина, регулятивна перегодка ріки
вододел - вододіл
дял - вододільний хребет, бескид
бряг - берег
баня - гаряче джерело
дължина - довжина
дълбочина - глибина

клисура - ущелина
рид - хребет
циркус - цирк
било, билото, ръб, - ребро
рид - хребет
дере - ущелина
сипея - осип
чакъл - осип, камені
премката - перемичка
тесен ръб - вузьке ребро
улей - вузька ущелина, кулуар
стъпало - сходинка
ледниково стъпало - льодовикова сходинка
козирка - карниз
дупка - дірка, печера, барлога
пещера - печера
ъгъл - кут
странични - бокові
заравнение - полога частина (напр., хребту)
черния път - ґрунтовка
мрежа - мережа
прелез - перелаз
разхвърляни - розкидані
красив, хубав - красивий

Пересування:

крак - нога (порів. з укр. крок)
краката - ноги
разходка - прогулянка, ПВД, нетривалий похід
стълбовата маркировка - стовпчикове маркування
коловете - стовпчики
кръстопът, разклон - перехрестя
посока - напрямок
пътека - стежка
писта - лижня
ски-влек - лижний витяг
вдясно, надясно, отдясно - праворуч
слизане - спуск
стремно - круто
подхлъзване - підсковзання
подсича - траверсуючи
тук - тут, сюди
горе; нагоре - вгору
долу, надолу, подолу - додолу
вляво; наляво - ліворуч
надясно, вдясно - праворуч
най-близък - найближчий
живот - життя

Фауна і флора:

куче - собака
котка - кішка
мечка - ведмідь
котаракът - кіт
резерватът - заповідник
гора, гората - ліс
клек - жереп
дърво - дерево
дървен - дерев'яний
дърва - дрова, хмиз

Їжа:

храна - їжа
каша - каша
бутилка - пляшка
кисело мляко - кисле молоко
диня - кавун
пъпеш - диня
месо - м?ясо
пържен, печен - смажений
салам - ковбаса
краставица - огірок
домат - помідор
сухи сладкиши - печиво
кашкавал; сирене - твердий сир; бринза
чиния - тарілка
извара - сир
чорба, супа - суп
сол - сіль
захар - цукор
картофи - картопля
гъби - гриби
ябълки - яблука
грозде - виноград
кайсии - абрикоси
праскови - персики

Інші:

макар - хоча
повече - більше
можна/неможна - може/не може