Поради бувалого чайника. Перші кроки: як побувати в Карпатах і уникнути великих неприємностей

Спочатку домовимося: це не "Енциклопедія юних бабаків" від А до Я. Тож порад на зразок "карту орієнтуємо так" і "швидкість ходи має бути..." давати не будемо. Наша робота присвячена тому, як отримати від подорожі максимум задоволення і повернутись з Карпат цілими і неушкодженими. Отже, все по порядку.

СПОЧАТКУ У ВАС ВИНИКАЄ ІДЕЯ ПІТИ В ТУРПОХІД У КАРПАТИ

Перш за все вам потрібно знайти людину, яка принаймні разів зо п’ять була у поході. Наголошую: "Була у поході", тобто щодня проходила в середньому 15-20 км, а не виїжджала у Ворохту з шашликами і звідти насолоджувалася гірськими краєвидами (таких відпочиваючих називають ласкаво "матрасниками"). Ви ж хочете побачити дику природу, незайманий ліс, неходжені стежки? Отже, з матрасниками вам не по дорозі. Чому вам потрібна досвідчена людина? Не уявляєте, скільки виникне у поході нюансів і нюансиків, коли треба вирішувати, куди йти, коли зупинятися, де шукати воду, що робити, якщо збилися з дороги, як розвести вогонь і т.п. А від цих дрібничок залежатиме успіх вашого походу.

Отже, правило перше: ми йдемо в перший (а також в усі інші) походи з досвідченою людиною, яка має не тільки досвід походів, а й, бажано, досвід керівництва походами. І ми не поспішаємо після першого дводенного походу в гарну погоду вести інших в похід на два тижні, а декілька років набираємося досвіду.

ВИ ШУКАЄТЕ КОМПАНІЮ ДЛЯ ПОХОДУ

Дуже добре, якщо ви ідете в похід із своїми друзями, яких знаєте як облуплених. Але, на жаль, навіть похід із друзями може закінчитися трагічно, якщо ви переоцінили їхні можливості. Більш того, навіть найперевіреніші люди в поході можуть себе проявити зовсім з іншої сторони, з якої і не сподівався їх побачити. Якщо це ваш перший похід, постарайтеся, щоб вас було не менше п’яти чоловік. Одні наші добрі знайомі пішли на Сивулю, заблукали, і в лісі жінка зламала ногу. Уявляєте, скільки знадобилось чоловік, щоб доставити її до лікарні? Принаймні двоє допомагають йти потерпілому, а комусь ще треба нести речі. Майте на увазі, що не завше можна викликати рятувальників через банальну відсутність сигналу на мобільному. Ще приклад: на Чорногорі в проливний дощ і вітер ми могли поставити намет лише вчотирьох. А вночі без намету під дощем – самі розумієте...

У поході завжди тримайтеся разом, всякі намагання окремих осіб піти своєю (як їм здається, кращою дорогою чи стежкою) присікайте. Якщо ви вже зібралися іти разом, то до кінця маєте "нести цей хрест". Виняток, коли хтось мусить зійти з маршруту через травму чи нестачу часу. Якщо це не професіонал-одиночка, вам треба його провести до населеного пункту, а тоді вже йдіть далі своєю дорогою. Майте на увазі: досвідчений учасник, в принципі не може дозволити собі сказати: "я піду тут, бо мені здається, що так правильно". В поході є керівник – досвідчена, сильна людина, яка приймає всі рішення і несе за них відповідальність. Інакше ви, перепрошуємо, – стадо овець, яке розгубиться і розбіжиться без "пастуха" в першій же неординарній ситуації. Ваша задача – виконувати всі розпорядження керівника. Не подобається – наступного разу з ним не підете. Але не псуйте походу собі і людям, що вас оточують, зайвими сварками. Якщо вже занадто наболіло – в кінці походу можна влаштувати "розбір польотів", на якому кожен може висказати все всім, дивлячись просто у вічі.

Отже, правило номер два: групу підбираємо таким чином, щоб потім не було "мучительно больно и стыдно" за дарма витрачений час. Не заважаємо роботі керівника і виконуємо всі його розпорядження.

ВИ ОБИРАЄТЕ ПРИБЛИЗНИЙ МАРШРУТ

Приблизний – тому, що остаточний маршрут з графіком руху складати буде керівник. На жаль, ще немає карт усіх Карпат, на яких вказано маршрути з маркіровками (це такі позначки-дороговкази вздовж дороги на деревах, каменях). Хоча випустили карти-500-метрівки Горган і Чорногори з відміченими маршрутами. Радимо їх придбати, бо це найкраще, що є на даний час (хоч і теж далеко від ідеалу). Для початку маршрут треба вибрати неважкий. Кажуть, що найкращий орієнтир на місцевості – місцеві жителі. Але не думайте показувати їм карту – заплутаєтесь іще більше, бо вони в них нічого не розуміють, краще нехай покажуть пальцем. І ще майте на увазі: гуцули використовують специфічну міру відстані – "гуцульські кілометри". Скільки це – достеменно не знає ніхто. Але, якщо вам сказали, що до пункту А 1 км – то йти вам не менше години (це з власного досвіду). Хоча у нас був випадок, коли гуцули, що ми їх зустріли біля сьомої вечора, сказали, що до ранку ми до Яремчі не дійдемо, а через годину ми були вже на вокзалі.

Для нас орієнтиром часто виступали туристи, які йшли нам назустріч, ми їх питали: звідки йдете, чи довго, як туди добратися? Також непоганий варіант. Тому радимо вибрати для першого походу людні місця. Деякі цікаві маршрути з детальним описом можете знайти тут . Дякувати тим туристам, які не полінувалися описати свої походи.

Чорногора часто справляє враження київського Хрещатика, особливо по святах, але ми дуже просимо вас не починати з Чорногори (хіба що в супроводі щонайменше двох досвідчених туристів). Чорногора підступна і мінлива. Треба бути готовим до чого завгодно: дощу, граду, шаленого вітру, навіть снігу серед спекотного літа. І – закликаємо! – ні в якому разі не лізьте туди в період з середини вересня по червень, навіть якщо ви вже раз чи два чи три були в горах. Варто лише почитати оцей матеріал і оцей. Наберіться досвіду, походіть по інших вершинах (в Карпатах, крім Чорногори, безліч чудових місць), а тоді вже можете рушати на цей хребет.

Обов’язково прикиньте кілька запасних варіантів маршруту на випадок поганої погоди, втоми учасників тощо. А то залізете хтозна-куди, а потім будете сидіти і чекати, поки вас звідти заберуть (а чи заберуть?). Ви повинні визначити місця ночівлі, де можна знайти дрова і воду. Якщо вже втрапили в ситуацію, коли треба ночувати, а води немає – майте на увазі: вода внизу. Якщо ви на хребті, то скинувши метрів 200 по вертикалі з сідловини (найнижча точка між сусідніми вершинами) ви, скоріш за все, воду знайдете. Для таких випадків корисно мати з собою кілька пластикових пляшок.

Обов’язково розпитайте людей (в т.ч. і на форумі karpaty.com.ua), які ходили "вашим" маршрутом: які є орієнтири на дорозі (маркіровка, прикордонні стовпчики, колиби, полонини тощо); де можна зупинитися на ночівлю; яку небезпеку треба обминати (як-то: урвища, непрохідний жереп, обвал каміння); яка дорога (просіка, тракторна дорога, стежка, кам’яниста дорога).

Отже, правило третє: перед початком маршруту ми по максимуму вивчаємо його: обираємо варіанти сходження з нього, розпитуємо про місця з водою, можливі ночівлі. Запасаємося водою, п’ємо помірно.

ВИ ПОЧИНАЄТЕ ЗБИРАТИ РЕЧІ ДЛЯ ПОХОДУ

Загальне правило: ви повинні мати все необхідне, але не тягнути за собою автомобільний причіп. Наплічник має бути якомога легшим. Від зручності вашого спорядження залежить ваша "працездатність".

Перша наша порада: ви можете класти в рюкзак що вам заманеться, але повинні мати

1. зручне взуття (настійливо рекомендуємо легкі трекінгові черевики);
2. добрий намет (про це має потурбуватися керівник, але і ви цього не випускайте з поля зору – вам у ньому жити);
3. зручний рюкзак (забудьте про "колобки" і "станкові" рюкзаки – здоров’я дорожче);
4. спальник (про совдепівські ватні забуваємо зразу – зараз є недорогі синтепонові);
5. килимок, або карімат.

Не маючи цих речей, вам нема чого потикатися в похід. А що саме і як вибирати, ви можете подивитися тут. На перший раз краще взагалі попросити у товариша або взяти напрокат спорядження (взуття бажано мати своє, ще й випробуване у невеличких походах на природу, річку тощо). Купляєте своє спорядження, лише коли зрозумієте, що саме вам потрібно.

Пакуйте рюкзак так: на низ легкі і м’які речі. Далі, ближче до спини – найважче (консерви, крупи і т.д.), тільки дивіться, щоб воно вам в спину не давило. Чим далі від спини – то легші речі. Нагору – легкі, але не м’які речі. Завжди зверху має бути щось тепле, дощовик, ложка, ніж, їжа на перекус. В середину можна покласти килимок (карімат) і максимально його розкрутити (не так давно стало зрозуміло, що це далеко не найоптимальніший спосіб, але досить зручний). Це надасть форми вашому рюкзаку і захистить спину, якщо щось неправильно поклали. Правильно спакований рюкзак – комфорт на маршруті. І ще. Якщо просто поставити правильно спакований рюкзак - він не впаде. Якщо ж він падає - краще одразу перепакувати.

Пам’ятаємо обов’язкове правило: всі речі, що можуть намокнути (особливо спальник і речі для сну), ховаємо в поліетиленові (п/е) пакети (і запасні беремо – їх багато не буває).

ОДЯГ.

Одразу оговорюємо, що ви ідете в похід влітку (ви ж ідете перший раз!). Отже, що взяти з собою в літній похід? Одяг ви ділите на три купки.

Перша – "спальний" одяг: футболка, гольф, штани, теплі шкарпетки, шапка. За будь-яких обставин тримайте цей одяг сухим і одягайте лише вночі. Навіть якщо у вас більше нема сухого одягу, краще зранку одягти мокре – будьте певні, під час ходьби ви не відчуватимете холоду, а в гарну погоду мокре на вас швидше висохне. Важко тільки перші хвилин десять, потім звикнете. Зате яке блаженство – ввечері переодягтися в теплий сухий одяг! І ще: не сушимо мокрі речі на вогнищі без нагляду (та й під наглядом теж не радимо – все одно спалите). У водному поході речі бувають або сухими або цілими (С) (майже те саме стосується Карпат в дощовий період).

Друга група – одяг, у якому ви ідете. Це футболка, штани або шорти, дві пари шкарпеток, головний убір від сонця. Одяг бажано мати з натуральних тканин. Але пам’ятайте: синтетика швидше сохне. Гарно себе зарекомендували речі з флісу (це такий м’який синтетичний матеріал; до того ж, він гріє навіть мокрий; найвідоміший і, відповідно, найдорожчий представник – полар, або Polartec). Що б ви не обрали (шорти чи штани), бажано, щоб коліна в вас були закриті (принаймні в холодну, вітряну, дощову погоду, на хребті). Дехто носить шорти і волейбольні наколінники. В разі падіння вони захистять коліна і від механічних ушкоджень.

Третя група – запасний одяг. Обов’язково візьміть светр чи курточку, легку сорочку (вона захистить вас від палючого сонця чи легкого вітру). І багато шкарпеток – ну як мінімум ще пари чотири. Ми б ще радили запасні штани і футболку, та може, декому це видасться зайвим. Ну принаймні футболка багато місця не займе. Також добре мати легеньке змінне взуття (а-ля тапочки), яке при потребі може замінити ходове (порвалося, або просто йдете асфальтовою дорогою, або річку вбрід переходите).

Ще вам потрібен захист від дощу. Тут є декілька підходів. Ви можете зробити накидку на себе разом з рюкзаком. Наприклад, з того ж таки п/е, але він не дихає. Продаються також готові рішення. Інші роблять інакше: одягають непромокаючу куртку (деякі – навіть штани), наприклад з мембранної тканини, і роблять накидку окремо на рюкзак (деякі рюкзаки продаються одразу з такою накидкою). Особливо стійкі взагалі обходяться без накидки на себе, але на перший раз радимо взяти якийсь з цих варіантів. Та захистити рюкзак від намокання – обов’язково.

ХАРЧІ.

В принципі, це окрема тема. Але все ж таки кілька слів скажемо.
До цього питання треба підійти серйозно. Ви витрачатимете багато сил, і вам треба відновлювати енергію. Тому, крім круп, супів, тушонок, радимо вам взяти такі продукти: сало, шоколад, горіхи з родзинками і курагою, мед. На будь-якому привалі потихеньку "дзьобайте" горіхи з курагою і родзинками – це чудовий продукт для відновлення сил. Дуже добрий і корисний напій – нарізані скибками лимончики у звичайній джерельній воді. Щоб не набирати зайвого і не боятися лишитися без продуктів до кінця походу, складіть меню. Ми переважно робимо так: Сніданок – каша з тушонкою чи грибами. Обід – сухпайок (консерви, сало, ковбаса з хлібом, цибулею, овочами). Вечеря – молочна каша або суп. Книжка "Спутник туриста" (Київ, 1991) пише, що 35% добового раціону відводиться на сніданок, 10-15% – на короткі перекуси на привалах, 20-25% – обід, 25% - вечерю. В цій же книжці знайшли таку цікаву таблицю.

Таким чином, на середньостатистичну людину в день треба:

• 70-90 г крупи або 100-120 г макаронних виробів для для каші, 40-80 - для супу,
• 100-150 г тушонки,
• 100-125 г консерви,
• до чверті буханки хліба (чи еквівалент у сухариках),
• 1 картоплина (якщо ви хочете суп з картоплею),
• пакет супу,
• чверть банки згущонки для молочної каші,
• півцибулини,
• сало (ковбаса, сир) - 50 гр,
• шоколад (25-50 г в день на людину), горіхи (50 гр), цукор (якщо людина його їсть - 60-80 г),
• чай (влітку чай може бути й зайвий, бо навколо є ягоди, трави - корисно і смачно), кава, сіль, спеції.

Ми в поході при дефіциті часу (дрів) часто користуємось напівфабрикатами (вермішель, пюре, каші швидкого приготування (пластівці)), але їх все одно треба приправляти салом, ковбасою, тушонкою. Хочете солодкої каші - залийте молоком і додайте горіхів і сухофруктів. Самі по собі ці напівфабрикати тільки наповнюють шлунок (так званий баласт), а калорійність їх невисока (це не стосується пластівців; це такі самі крупи, вага яких дещо зменшена за рахунок видалення зайвої вологи і на одну їжу їх потрібно на 10-15% менше). Каші в пластівцях продаються і одразу в порціях. Якщо будете брати - майте на увазі: однією порцією наїстися неможлво, потрібно мінімум 2. Є в магазинах гарні готові каші з м'ясом в скляних чи залізних банках (про скляні банки забуваємо зразу). Трохи дороге, але задоволення: їх треба лише підігріти, і вечеря готова.

В похід часто радять брати спиртне, але у авторів одностайної думки про це питання немає - дехто обходиться і без цього. Задля економії ваги краще брати спирт і розводити водою. Він згодиться для розтирання і для внутрішнього зігрівання - 25 г на людину в день цілком досить, та й те не завжди потрібне. Більшість опитаних прихильників спиртного стверджують, що для внутрішнього зігрівання дуже добрий коньяк, розведений з бальзамом. Правда, спиртне розширює судини, отже, вони через деякий час починають віддавати тепло. Тобто, якщо хильнули - швиденько стрибайте в спальник - тоді буде повний комфорт. Добре зігріває тепле червоне вино.

Для більш детального вивчення цього питання пропонуємо зазирнути сюди. Цікаві поради і зокрема розкладку продуктів можна знайти і тут (лиш треба їх творчо застосувати до літнього походу, ви ж - знову нагадаємо - ідете для початку в літній похід).

МЕДИЧНІ ПРЕПАРАТИ.

Величезний перелік необхідних для походу ліків можете побачити тут. Тут же і написано, чим і в яких ситуаціях ці ліки вам допоможуть. Звичайно, все ви з собою не прихопите. Та в будь-якому випадку в похід не вирушаємо без:

• Пластир звичайний і бактерицидний
• Бинт звичайний, стерильний, еластичний
• Активоване вугілля (при отруєннях)
• Ліки від болю в горлі (септифрил, трайсілс, вокасепт...)
• Кожен бере лікарські засоби від "власних" хвороб (тобто хронічних, якими він хворіє, або знає, що може захворіти).

Все інше (знеболюючі, жарознижуючі, від розладів шлунку, вітаміни, серцеві, для зниження артеріального тиску, антисептики, мазі від розтягнень, антибіотики і т.д.) мають бути в груповій аптечці, вміст якої контролює керівник і призначений ним медик.

Влітку в лісі можете знайти багато рослин, які замінять ліки. Наприклад, розлад шлунку можна вилікувати жменькою ягід суниці і чорниці, відваром звіробою. Чебрець допомагає при кашлі, заспокоює, а ще підсилює дію інших лікарських трав. Якщо зацікавились лікарськими рослинами, відвідайте цей сайт - гадаємо, дещо з нього може згодитися.

А КРІМ ЦЬОГО...

Не забудьте про сірники, нитки (товсті і тонкі), голки (велика і маленька), казанок (краще 2: для каші і чаю), ліхтарик, кружку, ложку, миску, ніж (КЛМН), сокиру (можна використовувати похідну пилку). Добре мати газовий пальник (тут згадуємо примітку про нестачу дров у розділі "ХАРЧІ"), особливо при поході на Чорногору і в інші місця, де немає дрів. Карта (як мінімум - кілометрівка) і компас мають бути завжди під рукою.

КІЛЬКА ПРАВИЛ, ЯК ПОВОДИТИСЯ В ПОХОДІ

На переході має бути направляючий (в перших походах це буде інструктор) і замикаючий - найсильніший і найдосвідченіший учасник походу (який в разі необхідності може допомогти або просигналізувати вперед про необхідність зупинки).

Не розтягуйтесь більше, ніж на 100 м. А в тумані йдіть один за одним, бо загубитись елементарно, знайти когось майже неможливо, а звук погано поширюється в тумані (навіть якщо голосно кричати - можна не почути). Краще поширюється високий звук. Тож можете спробувати голосно свистіти (якщо вмієте) або верещати.

Ходіть рівним темпом, особливо на підйомі (дрібні кроки, не поспішайте, але рівно, відпочиваючи лише на привалах, не зупиняючись під час переходу). Тоді серце працює в стабільному режимі. Якщо хтось відстає - заберіть в нього з рюкзаку частину вантажу. Група має йти в одному темпі.

Пам'ятайте: спуски технічно складніші за підйоми. Ніколи не бігайте і не стрибайте на крутих спусках - ваші коліна вам цього не пробачать. Ногу необхідно ставити не зовсім прямою, а трохи зігнутою для амортизації. Хрящові тканини (суглоби) відновлюються найгірше. Якщо заробите проблеми з колінами - то це на все життя.

В принципі, в Карпатах немає великої проблеми з водою (це не Крим), якщо ви тільки не ходите самими хребтами - там може бути й таке. Але настійливо радимо мати з собою на день літра півтора води (в залежності від потреб організму), щоб пити на привалах і перекусах (хтозна, куди вас занесе). Пити на переходах (саме під час руху) категорично не рекомендується (надмірне навантаження на серце). Можна просто прополокати рот, якщо пересохло в роті (якщо вам стане сили волі не ковтати воду). Зовсім не пити теж не можна (вода, що виходить у вигляді поту, забирається з крові, кров стає більш густою, і серцю важче качати її; звідси погане кровозабезпечення). Найкраще пити через 2-3 хвилини після початку привалу. 2-3 ковтка. Не пийте багато навіть на привалах. Особливо перед підйомом. Пам'ятайте: чим більше ви п'єте - тим більше вам хочеться пити.

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

Що б з вами не сталося, перше золоте правило: не панікувати. Оцініть ситуацію, подумайте, чим можете зарадити біді. Тверезий і ясний розум у надзвичайних випадках може навіть врятувати життя. Сподіваємося, вам допоможуть і наші поради.

Що робити, якщо...

...заблукали.

Якщо ви на якомусь відрізку раптом звернули не в ту сторону і зрозуміли це через якийсь час - не лінуйтеся повернутися назад, навіть якщо це може зайняти у вас годину чи більше. Краще повернути назад, аніж лізти у трущоби, сподіваючись знайти якусь стежку. Ви можете зайти так далеко, що вибиратись будете звідти удесятеро довше. Повірте, в Карпатах не так уже мало місць, де практично не ступала нога людини. Одне з таких підступних місць у Карпатах - жереп, або альпійка, або гірська сосна. В ньому ви будете йти зі швидкістю метрів 300 за годину, тож порахуйте, чи варто йти напролом, чи краще пошукати стежину.

Якщо вас занесло так далеко, що ви й дороги назад знайти не можете, згадайте золоте правило: спускайтеся вниз, шукайте джерело, струмок, потічок і йдіть вздовж них - вони обов'язково приведуть до населеного пункту. Кілька разів ми тільки таким чином і рятувалися.

...почалася гроза.

Краще її перечекати, не йти під зливою (причому, не на самій вершині - молнії б'ють в найвищу точку і скупчення металу). В погану погоду краще зійти з хребта (якщо це можливо), особливо, якщо ви не впевнені в своєму наметі. Ще зі школи, мабуть, пригадуєте, що не можна ставати під найвищим деревом і на відкритій місцевості намагатися не лишатись. Якщо ви піднімалися до гори і побачили, що збираються грозові хмари, краще спускайтеся якомога нижче. Якщо ж вас застала гроза на хребті, складіть свої речі (а особливо металічні) в купку, накрийте клейонкою, відійдіть подалі і накрийтеся самі.

...виснажені фізично.

Не доводьте до того, що вже падаєте від утоми. Взагалі досвід показує, що людина може ще пройти по рівнині кілометрів з десять після того, як, здається, не залишилося ніяких сил. Але краще при перших ознаках утоми (вірні ознаки сильної утоми - людина спотикається і слабо реагує на слова) починайте шукати нічліг. Якщо у вас ще є пів-дня, то одно-двогодинний перепочинок відновить сили. Не тіште себе тим, що "от-от трохи пройдемо і будемо ставити намет" - вам треба мати сили в запасі: цілком можливо, що почнеться гроза або ще якісь обставини змусять вас швидко спускатися з гори, шукати краще місце ночівлі. Трагічні випадки в горах минулого і теперішнього років (2004-2005) пов'язані саме з тим, що туристи не розрахували сил, були настільки виснажені, що вже не могли поставити намета, спуститися в більш безпечне місце. Тому ще раз нагадуємо - тримайте сили в "заначці" про всяк випадок. Бажано розрахувати маршрут так, щоб уже після десяти кілометрів переходу ви могли без проблем знайти гарне місце для тривалого перепочинку (ночівлі).

Приблизний денний кілометраж - 15-20 км (звичайно, цифри можуть коливатися в різну сторону: є такі, що проходять й 50 км за день). Більшість туристів стверджують, що найважче їм іти в перший-другий день походу (організм тільки звикає до навантаження, розігрівається), отже, розраховуйте маршрут так, щоб у перші день-два нагрузка не була великою.

Найкраще при знесиленні вживати багаті на вуглеводи продукти, адже вуглеводи швидко розщеплюються і вивільнюють енергію. Шоколад, цукор, мед відновлюють сили, також додають енергії горіхи. Не забувайте про вітамін С (родзинки, курага, лимон, врешті-решт аскорбінова кислота).

...сталася травма.

Про це ви найкраще дізнаєтеся тут, ми навіть не будемо нічого додавати (адже це тема не однієї великої статті і писати їх мають лікарі). Тільки ще раз нагадаємо, що добре взуття, добрий рюкзак і одяг врятують вас від багатьох неприємностей, в тому числі й травм, тож поставтесь до підбору спорядження дуже серйозно.

НА ЗАМІТКУ.

Це телефони рятувальних служб (див також тут). Дай Бог, щоб вони не знадобилися, але запишіть їх на всяк випадок. Перед походом варто зареєструватися у рятувальників, розпитати їх про ваш маршрут, очікувані погодні умови.

МАЛЕНЬКІ ХИТРОЩІ.

• Візьміть із собою кульки для сміття - вони ніколи не зашкодять, а місця багато не займуть.
• На ніч взуття сховайте в кульки, щоб не набрало вологи. Ставити можете біля намету в тамбурі (запхати попід днище) або, навіть, в наметі в ноги покласти.
• Крупи і всякі сипучі продукти складіть у полотняні мішечки, а потім у целофанові. Полотняні мішечки не будуть рватися, а целофан не дозволить волозі проникнути всередину. А можете засипати крупи в пластикові пляшки.
• Супчик без картоплі - не супчик. А щоб не тягнути з собою сиру важку картоплю, висушіть її. Як це зробити читайте тут
• Ніщо так не знімає з ніг утому, як прохолодна ванна для них. Якщо є нагода, зробіть ввечері таку процедуру.
• Щоб карта не протиралася і не обтріпувалася на згинах, заламінуйте її, розріжте на шматочки і склейте скотчем.
• Сталевий дріт S-подібної форми ("інтеграл") дуже зручний, щоб вішати на нього казанок. А ваги і місця практично ніякої.
• Сало гарно просоліть і заверніть в папір (не газету), потім у полотняний мішечок. Хліб і сир у п/е швидко псується. Ковбасу протріть олією і посушіть без упаковки в холодильнику, загорніть у папір.
• Якщо намокло взуття - намагайтеся не сушити біля вогнища - обов'язково спалите. Набийте на ніч газетою. А вдень або посушите на сонці, або (якщо сонця немає) й сушити змісту немає.
• Молочні каші задля економії ваги краще готувати на сухому молоці. Приблизно 20 гр на людину на раз.
• Візьміть на ніч в намет м'які речі. І подушка вам буде, і намокнути матимуть менше шансів. Тільки загорніть їх у пакети, бо можуть вночі відсиріти.
• Візьміть з собою кілька таблеток сухого пального. Знадобиться при розведенні вогнища в мокру погоду. Як альтернатива: свічки, оргскло (плексиглас), продаються інші матеріали для цих цілей. Аби сухе пальне не задувало вітром, покладіть його в порожню консервну банку.
• Окрім ходових черевиків і легких кросівок, можна взяти з собою т.зв. шльопки аби ходити по табору по мокрій траві. Майте на увазі: взуття набагато швидше змокає від мокрої трави, ніж від дощу.
• Якщо вирішили посушити речі на сонці, заберіть їх до його заходу. Бо роса в Карпатах така, що її випадіння еквівалентне зануренню у воду.
• Якщо на ніч лишити посуд на вулиці - маєте шанс, що дощ сам його помиє :)
• При ранішніх зборах доцільно всіх випхати з намету і одразу його скласти - так буде швидше.
• Сірники запаковуйте в п/е. Завжди майте запасні.
• Крупа зранку звариться швидше, якщо її замочити звечора. Якщо макарони довести до кипіння, а потім відставити з вогню в тепле місце - вони через 15-20 хвилин будуть готові. Гречка - за годину. З іншими крупами досліди не проводились. Ця порада для тих, у кого багато часу, але мало бажання підтримувати вогонь.
• Візьміть з собою половник і рукавицю для того, щоб хапати гарячі речі.
• Якщо в чай запхати розжарену і добре прогорілу полінячку, то він набуває легкого аромату диму. Але не пхайте її в загальний котел - багатьом це не подобається. В чай можна додавати чебрець, м'яту, звіробій, лишайник (на любителя).
• Навіть якщо ви не вживаєте цукру, радимо в поході його вживати. Там є необхідні для організму моно- і дисахариди і швидкі вуглеводи, що поновлюють енергію. На важкі підйоми можна брати цукор-рафінад або глюкозу в таблетках. Карамелька - теж непогано.
• Зайві мотузочки, булавки і прищепки ніколи зайвими не бувають. Обов'язково майте ремонтний набір на групу (нитки, голки, плоскогубці, шило, шматки міцної тканини, дріт, клей, ізолента, скотч).
• Ліхтарики є обов'язковими майже для кожного. Принаймні один на 2-х повинен бути.
• Візьміть з собою порожні пластикові пляшки. Важать вони небагато, але ще не було походу, коли б вони не знадобилися.
• Дуже корисною в побуті є "сідушка" - шматок туристичного килимка з резинкою. На ній зручно сидіти і роздмухувати нею вогнище.
• Мило і зубну пасту можна брати одні на групу.

ЩАСЛИВОЇ ВАМ ПОДОРОЖІ!