Опубліковано homul
Белка:
Да, я читала эту статью. Сейчас перечитала снова 2 раза.
И в упор не вижу, чем твой вариант лучше, кроме наличия 3-х узлов. + абсолютно не понимаю, почему данная петля неудобна. Самая удобная и простая в использовании и не нужно 350 бантиков вязать.
При использовании сшитой стропы - еще и максимально безопасная с точки зрения наличия узлов.
Единственный серьезный минус в данном случае - если перебивается петля, станция распадается. Но при "удачном" стечении обстоятельств то же самое происходит и с твоим вариантом станции. Т.е. - минусы одинаковы.
Минус об удлинении станции из-за разрушения точки вряд ли будет работать на ледовом рельефе.
Кроме того - если использовать эквалет, то на станцию будет уходить 4-ре муфтованых карабина, а не 3.
8-ка - имелся ввиду узел 8-ка, а не верека 8 мм диаметра.
![Підписатися на Коментарі для "[Бодазія-2014] Еквалет vs компенсаційна петля"](https://www.tkg.org.ua/misc/feed.png){kind=small}
.
homul replied on #
Білочка не зовсім правильно мене зрозуміла. Детальніше про наше використання - на цій фотці.
.
Может я неправильно прочитала фотку, но судя по ней - перила закреплены не в станцию, а каждый конец - в свой бур, на которых отдельно собрана станция. Т.е. - при срыве верхнего в случае обрыва перил нагрузка распределяется не на всю станцию, а сначала вырывает один бур, а потом и летчик, и вся толпа на станции, и жумарящий снизу - повисают на втором оставшемся буре :(
Не могу найти сходу именно по ослаблению узлами - 8-ми, но вот тут http://www.vento.ru/sport/news/348/?print=Y можно посмотреть очень любопытный факт. 6-ка - не 9-ка и не 10-ка, но тенденция для большего диаметра веревки сохранится
По факту - станция закреплена к правому буру именно одним из вариантов проводника.
Инфа с форума лабаратории ОАО Канта
3. СТАРЕНИЕ ВЕРЕВОК И УЗЛЫ
Было проведено по одному тесту для каждой позиции, поэтому результаты могут рассматриваться лишь как ориентировочные.
Испытание прочности на разрыв веревок, бывших в эксплуатации известное время и в известных условиях. Полученные данные сравнивались с прочностью, указанной в сертификатах конкретно этих бухт веревок.
Согласно результатам, новая Коломенская веревка ВСС после замачивания и высыхания теряет 11 % прочности; веревка, находясь в интенсивной эксплуатации в промальпе теряет в течение 1-2 лет 30-45% прочности.
Тестировались 3 узла - ?проводник?, ?восьмерка?, ?австрийский проводник? с анормальным нагружением - за обе ветви веревки, входящей в узел, а петля оставалась свободной. Этим имитировался случай разрушения промежуточной точки закрепления. В ?проводнике? в этом тесте прочность веревки с узлом составила 55% от прочности веревки; в ?восьмерке?--61%; в ?австрийском проводнике? (другие названия: ?альпийская бабочка"; "бергшафт?; ?узел среднего?) --68%.
Испытания узлов для связывания двух веревок--?грепвайн? и ?встречная восьмерка? полностью совпали с результатами известных данных предшественников. (Прочность соответственно 83% и 73% от прочности веревки.)
Узел УИАА (Другие названия: ?Пожарника?; ?Итальянский?; ?Мунтера?) в заблокированном состоянии (блокировка штыком и контрольным узлами из веревки петлей), завязанный на карабине ?Ринг овальный большой? с диаметром прутка 12 мм) дал прочность в 71 % от прочности веревки.
.
Испытания ПромальпФорума
4. Прочность веревки с узлом
Данные могут рассматриваться лишь как ознакомительные в связи с недостаточным количеством тестов?слабой статистической обоснованностью.
Веревка ВСС (ОАО Канат) стат. 10 мм
в % от прочности веревки без узла
.
DefteZ replied on #
Я за еквалет на 8-кі (впринципі в своїх походах так робив і буду так робить)
Реп замість стропи.
+ три метри це три метри.
+ шнур краще компенсується (менше зажимає друг друга
+ менше проблем з перекручуванням строп
+ має явно достатню міцність
+ простіше укорачувать, вязать інші варіанти блокувань ніж просто компенсаційна петля, при цьому міцність падає менше ( не спіши жать "відповісти", подивись нижче - а потім вже нажмеш)
+ 8мм нейлонова мотузка більш еластична (а якщо це 1/2 динаміки то взагалі).
+ все таки це мотявочка довжиною ~6м яку можна легко використовувать в іншому призначенні, або відрізать куски на розходку.
- при накидуванні на виступи, має більше шансів злетіть (простіше перекочується)
Еквалет замість звичайної компенсаційно петлі
+ краща компенсація (немає перекрутки з тертям)
+ простіше розвішать на двох карабінах. (покажіть фото де 2-3 чоловіка плюс кінці зручно повішано на звичайній компенсаційній петлі)
+ зменшена просадка станції
+ часткова резервація петлі (частковий захист від перебивання)
- потребує завязки або підгонки уже зав"язаної петлі. На льоду менш актуально - станції більш стандартні.
- зменшує міцність петлі блокування
- потребує додаткової навички. Думаю для людей ідущих в 5ку не складе трудів вивчить особливості.
З приводу міцності.
З того що я знаю.
1. Вузли більше впливають на стропи ніж на круглі шнури. Прицина в загибах.
2. Серед петель більш підвержені високомолекулярні аля дайнеми з кевларами - саме ті які з точки ваги і візьмуться (не нейлонові ж)
3. Число відсотків ослаблення вузла - це ще та хрень. З того що я читав воно дуже сильно залежить від матеріала. Для вузла вісімка зустрічав цифри від буквально 50-55% для тоненької спектри до процентів 90+ для динамік нормального діаметра. А ще різні мотузки одного діаметру мають теж мати різні характеристики в залежності від плетіння -- їх по різному плющить.
4. В цифрах вище є своя приписка про малу кількість випробувань.
5. Наша 8мм в станційній петлі здвоєна. Це має позитивно сказуваться на міцності - більші радіуси охвата всередині вузла.
Можу попробувать пошукать де я це читав, якщо це в принципі щось дасть:)
Можна менше теоретизувать взять по 2-3шт кожного претендента і порвать в "Стандарті". Як вам?
.
homul replied on #
Дякую, Андріє. Саме такий формат обговорення мені подобається - з обговоренням всіх "за" і "проти".
З заголовка теми:
-- Минус об удлинении станции из-за разрушения точки вряд ли будет работать на ледовом рельефе.
На мою думку - це суттєвий мінус. На льоду також. Тому вузли треба в?язати і на компенсаційній петлі - щоб зменшити удар при вириві однієї точки. Тож критика вузлів відноситься до строп так само, як і до мотузок. Тільки ослаблення стропи у вузлі більше, ніж мотузки.
Є ще один важливий пункт - різниця в компенсації еквалета у порівнянні з компенсаційкою у випадку блокування точок на снігу стає просто критичною - ми це спробуємо в Карпатах. У цьому випадку, правда, вузли вже ролі не грають - станція все-одно такого ривка не витримає.
.
Нужно договориться со Стандартом.
При всех раскладах. Объясните мне пожалуйста, почему мы лазим на 10-ках, или на 9-ках, 8-ка же считается половинкой. Но при этом мы смело делаем станцию из 8-ки, говоря о достаточной прочности на разрыв?
______________________________
Мне кажется, что нужно разделить две дискуссии.
Номер раз "компенсационка или эквалет"
Номер два - "петля или мотузка"
Как минимум - есть 4-ре варианта. Компенсационка из мотузки, компенсационка из петли, эквалет из петли, эквалет из мотузки. Компенсационка из мотузки и эквалет из петли - это, по-идее, два самых неудачных варианта.
В данный момент аргументы смешаны в большую кучу...
"Наша 8мм в станційній петлі здвоєна. Це має позитивно сказуваться на міцності - більші радіуси охвата всередині вузла."
При этом на креплени к точке на рельефе через карабин 10мм идет веревка толщиной всего 8 мм, как и в грепвайне. Дублирование в точке неплохо, но смысла, если остальное одинарное?
"1. Вузли більше впливають на стропи ніж на круглі шнури. Прицина в загибах."
Если не пользовать эквалет - на стропе узлы отсутствуют. В то время как на эквалете из веревочки их 3 штуки.
"- потребує додаткової навички. Думаю для людей ідущих в 5ку не складе трудів вивчить особливості."
Увеличивает время, требуемое на организацию станции.
"4. В цифрах вище є своя приписка про малу кількість випробувань."
Это не означает, что ими стоит принебрегать.
"1. Вузли більше впливають на стропи ніж на круглі шнури. Прицина в загибах.
2. Серед петель більш підвержені високомолекулярні аля дайнеми з кевларами - саме ті які з точки ваги і візьмуться (не нейлонові ж)"
А у петель при компенсационке таких недостатков нету. т.к. нету узлов.
"+ простіше розвішать на двох карабінах. (покажіть фото де 2-3 чоловіка плюс кінці зручно повішано на звичайній компенсаційній петлі)"
Плохому танцору тапки не помогут ;)
.
homul replied on #
Дякую, Білочко, за конструктив.
-- Мне кажется, что нужно разделить две дискуссии.
Мені теж, більш за це - на 3: + вузли і їх небхідність в ОБОХ схемах.
.
Касательно узлов есть еще такой вопрос.
А насколько легко они развязываются? Если петля предусматривает повторное использование на льду - тут проще. А если на скалах? На соревнованиях узлы на 10-ках затягиваются очень сильно даже при простой статической нагрузке от веса людей на станции.
Станционные петли передаются вперед для организации следующих станций. Получается, первому нужно или угадывать точки, или морочиться развязывать при угрозе срыва? Или с эквалетами по-дргому работают в таком случае?
По узлам - в обоих случах также беспокоит, что при разрушении точки станции рывок от карабина пойдет не просто на веревку, а именно на узел. С одной стороны, пролет меньше, меньше нагрузка, с другой стороны - получается неравномерная нагрузка на ветки, т.к. узел полюбому окажется с какой-то одной стороны, а вся нагрузка будет в точке где веревка одной из веток выходит из узла.
Когда тестировали прусы в Денишах, веревка под карабином рвалась именно в точке входа/выхода веревки из узла.
.
DefteZ replied on #
При всех раскладах. Объясните мне пожалуйста, почему мы лазим на 10-ках, или на 9-ках, 8-ка же считается половинкой. Но при этом мы смело делаем станцию из 8-ки, говоря о достаточной прочности на разрыв?
-- на це питання вже була відповідь http://www.tkg.org.ua/node/29350#comment-145316
При этом на креплени к точке на рельефе через карабин 10мм идет веревка толщиной всего 8 мм, как и в грепвайне. Дублирование в точке неплохо, но смысла, если остальное одинарное?
-- Щось мені згадалось як колись некий Максим Шинкаренко ака Слон мені розказував про по суті бескінечний поліспаст, ну це як вічний двигун тільки поліспаст :)
Паспортна міцність сшитої петлі 22-23кН ~ 2200 -2300 кгс
діленням на два отримуємо 11-11,5 кН на кожну з її двох гілок.
А тепер задамося питанням чим 8мм нейлонова мотузка паспортною міцністю 15-16кН хуже ніж стропка з 11-11,5кН?
Питання про перегибання в грепвайні це з області темплого і мягкого.
Буржуйські дослідження говорять що грепвайн зменшує міцність готової петлі (не мотузочки!) не більше ніж на 30% (хоча нашого діаметра там немає, але і ствердження що чим більше діаметр тим менше послаблює там теж не видно.
Таким чином міцність петлі із нової буржуйської 8мм мотузки має бути не менше:
16кН*2*0,7 = 22.4Кн.
А є ж і тройний грепвайн якщо мало :)
Буржуї пишуть про середні значення розривного навантаження в 4,100lbf ~ 18.6кН з двойним грепвайном на 7мм мотузці.
Если не пользовать эквалет - на стропе узлы отсутствуют. В то время как на эквалете из веревочки их 3 штуки.
-- Про грепвайн ми розібрали. Вісімки обмежуючі тут це не та вісімка яка "петля вісімка", ну щоб ви понімали. Тут це звичайний вузол вісімка (не петля). Його в наведених вище дослідженнях і немає то.
Якщо закинуть на те що він ослабляє на 20%, ну добре на 30 (вікіпедія сказала таки про абстрактні 20)
Отримуємо:
16кН*2*0,7 = 22.4Кн.
Увеличивает время, требуемое на организацию станции.
-- Вам шашечки чи їхать? Я думаю цей прирост в збільшенні часу виготовлення (особливо для попередньо підготовленої ) це не велика ціна за всі плюси еквалета. На льоду перероблять там по суті мало, а на скалах плюси еквалета стають суттєвіші (просадка грає явно більшу роль)
Это не означает, что ими стоит принебрегать.
-- якщо не помітно то мої цифри їх не те щоб опровергали, але давали ширше подивиться на ту саму одну циферку хх% ослаблення узлом про яку ми любимо спорить.
Як вказано в пості
А у петель при компенсационке таких недостатков нету. т.к. нету узлов.
-- Зато є ціла пачка своїх мінусь. І заміть ми говорили в рамках цієї дискусії про еквалет на мотузкі. Тому не путаємо тепле з мягким.
Плохому танцору тапки не помогут ;)
По перше до чого це? Демагогія? Просто покажи як ти це робиш.
Ти сама сама спритна і ніколи не запутуєшся у вірювках? А якщо і така то всі хто разом з тобою такі ж? Я ні.
О боже в компенсаційній петлі висять всі на одному карабіні - Alarm! Небезпека! ( ну це тіпа стьоб, переход на особистості, сарказм, а може і щось друге.
------------
В сухому остатку щоб підтвердить або навпаки розрахунки міцності потрібно порвать зразки.
"Нужно договориться со Стандартом."
Ти займешся цим?
.
-- на це питання вже була відповідь http://www.tkg.org.ua/node/29350#comment-145316
Именно. И там сказано, что это вопрос для обсуждения. А не строгое решение. Берем новую 9-ку в поход, новую динамику 9-10 в поход - и берем новую 8-ку. Звучит как минимум странно. Потому что станция должна будет выдержать рывок и у нее не будет возможности растянуться так же, как это сделает динамика.
Мы же не берем в походы старые статики, правильно? Значит - никаких разрезов и т.д. на них не будет. Они появятся только в процессе эксплуатации в данном конкретном походе.
Но - веревка имени 8-ки, аналогично, получит не менее серьезные "травмы" в процессе работы станцией. итак - в чем разница?
Кости таза держат мало. Но это для того, кто летит в данный момент. А как на счет тех, кто свалится с разорвавшейся станции?
-- А тепер задамося питанням чим 8мм нейлонова мотузка паспортною міцністю 15-16кН хуже ніж стропка з 11-11,5кН?
Объясни пожалуйста, с какой стати нужно делить прочность петли из стропы на 2, но при этом не нужно делить прочность петли из веревки на 2?
--Вісімки обмежуючі тут це не та вісімка яка "петля вісімка", ну щоб ви понімали. Тут це звичайний вузол вісімка (не петля).
Вообще-то наши тестировали петлю, а не просто узел.
---- Вам шашечки чи їхать?
Мне - безопасную и быструю работу. Ловить камни головой, пока кто-то вяжет 10-ть узелков или подгадывает размещение точек на скале так, чтобы не переделывать петельку. Которая уже затянута намертво на предыдущих 3-х перевалах.
-- По перше до чого це? Демагогія? Просто покажи як ти це робиш.
По-идее, такие простые вещи, как размещение на станции, не должны вызывать вопросов у участника 5-ки. Покажу в воскресенье, не вопрос.
И как это мы в своих походах спокойно ходили с компенсационкой, никто не путался и проблем не возникало? Наверное, у нас карабины не такие... Мало того, о ужас - у нас в одном карабине еще были петли самостраха и самострахи рюкзаков! Представляешь? (как там писали - это был стеб)
--Ти сама сама спритна і ніколи не запутуєшся у вірювках? А якщо і така то всі хто разом з тобою такі ж? Я ні.
Нет, не путаюсь. Было бы странно не уметь работать с веревками спустя столько лет хождений в походы.
Я бы попросила несколько придержать свой тон, Андрей. Ставить в вину другим умение делать то, чего не умеешь сам - не сильно удачная идея. Как и подвергать сомнениям способности других участников своей же группы.
Очень напоминает вопрос из анекдота "Ты, что, интеллигент?". Ответ знаешь, правда?
--О боже в компенсаційній петлі висять всі на одному карабіні - Alarm! Небезпека!
Мало того, что это стеб, так еще и какой-то сильно странный. Поскольку проблемы в этом никакой нет. Разве что для тех, кто любит путать веревки.
__________________________
--Ти займешся цим?
Думаю, что это ближе к работе зав.снара. Которому, к тому же, не нужно писать отчет о другом походе.
.
DefteZ replied on #
Якщо ти дійсно налаштована на конструктив, то попробуй перечитать те що я написав и те що писав Богдан і подумать над альтернативною від твоєї точкою зору.
Бо по факту на математику забили, звинуватили що путаю мотузки і цим горжуся (sic!), повишаю тон, не привели обгрунтованих аргументів щоб обговорення було обговоренням, а не долбінням. А хтось д'Артаньян?
Чуть пояснень якщо до того малопонятно писав.
Про петлю і мотузку 8мм.
У випадку звязаної мотузки на карабіні в точкі проходить тільки одна мотузочка. Так?
У випадку сшитої стропи на карабіні в точкі проходить тільки одна стропка з двох. Так?
Міцність вказана для готової петлі із стропи. Так?
Яка міцність стропи із якої сшита петля? (приблизно)
Вузол "вісімка" (він же проста вісімка)
Вузол "Петля вісімка" ( він же провідник-вісімка)
Це можна рахувать з"їздом? Спихнемо на Артема?
Уяви я теж пишу звіт
.
Прости, Андрей. Но с учетом твоего тона, не вижу смысла продолжать с тобой дискуссию далее. На 4 толковых строчки с вопросом 4 бесполезных абзаца с обвинениями.
Ты сам сказал, что путаешь веревки. Почему теперь твое признание считается моим обвинением? Прочитай свой ответ. И подумай. Головой. А потом подумай еще раз.
И - спасибо за сравнение. Считаю Д*Артаньяна, хоть и наивным, но крайне положительным литературным героем.
---Це можна рахувать з"їздом? Спихнемо на Артема?
Это можно считать предложением заняться этим тебе, как изначальному идейному вдохновителю. А не спихивать свои идеи на меня или Артема.
Сподіваюся, страсті-мордасті вже вляглись :)
homul replied on #
Давайте для початку визначимо основні завдання блокування точок взагалі:
1) зменшення нагрузки на кожну з точок шляхом розподілення її між ними;
2) підстраховка кожної окремої точки іншими на випадок її виривання.
Всі інші функції другорядні. Їх на даному етапі обгорювати немає значення, як немає значення обговорення оббивки салону автомобіля, у якого не працюють гальма чи б пак двигун.
Хочу зазначити, що важливість першої функції при використанні деяких точок страховки, таких, як новий, правильно забитий шлямбур чи льодобур, правильно і нещодавно закручений в правильний глетчерний лід, може піддаватись сумніву - кожна така точка витримує нагрузку, порівняну з міцністю основної мотузки. Але важливіть другої - безсумнівна на БУДЬ-ЯКОМУ рельєфі і практично для БУДЬ-ЯКОЇ точки страховки (прошу не приводити тут варіантів типу півметрової в діаметрі сосни, що на півметра вросла в скелю в Криму - це не наш випадок): шлямбура іржавіють і вивалюються; лід далеко не завжди такий монолітний і міцний, як в теорії, а часто-густо як пиріг складається з шарів часто таки сумнівної міцності; зі страховкою на закладках і скельних гаках все і так ясно; про сніг навіть говорити не потрібно - там всі точки надто мало тримають і обидві функції надзвичайно важливі.
На жаль, класична компенсаційна петля
не виконує жодне з цих завдань задовільно.
1) при прикладенні нагрузки повільно вона стравді розподіляється між точками відповідно до відповідної простої фізичної моделі, яку всі ми добре знаємо. Однак у випадку ударної нагрузки компенсаціна петля НЕ встигає перерозподілити нагрузку згідно цієї моделі, а грузить переважно одну точку. Це відбувається через перекручення петлі: тертя різних її гілок одна об одну та/чи затискання нею страхувального карабіну суттєво знижує перерозподіл.
2) друга функція виконується компенсаційною петлею теж досить таки посередньо через те, що при вириві однієї точки відбувається т.з. просідання станції, яке може становити 0.5 - 1.2м для стандартної компенсаційної петлі. Моделювання і натурні експерименти підтверджуєть, що просідання станції суттєво збільшує пікову нагрузку на точку(и), що залишилися. Тому, незважаючи на відомий факт, що наявність вузлів на мотузці/петлі дещо (а іноді і суттєво) її ослаблює, правильним вважається завязування вузлів на петлі,що суттєво зменшує просідання станції у випадку вириву однії з точок.
Еквалет
(дивіться також сюди:
http://www.tkg.org.ua/node/25086)
вирішує обидва завдання краще:
1) тут немає тертя між різними гілками петлі, тому перерозподіл нагрузки відбувається навіть при ударній нагрузці
2) за рахунок тих же вузлів, якими можна "підлікувати" компенсаційну петлю, нівелюється просідання станції при вириві точки.
Є нюанс - еквалет треба грузити за кожну з його петель (тих, в які на фотці встібнуті карабіни) окремо. Однак це не значить, що всю нагрузку на станцію слід розподіляти між двома петлями еквалета однаково (хоч і бажано було б, напевно ;) ) - на практиці одна з петель може використовуватись для кріплення перил, а інша для страховки/самостраховки, що робить весь процес перебування і роботи на станції значно зручнішим. Крім того, через відсутність перекручування петлі немає потреби ставати на самострах в карабін, до якого пристебнуті перила, що як правило незручно, а можна встібнутися просто в одну з петель.
Міцність матеріалу петлі
Отже, як я написав вище, обійтись без зав?язування вузлів неможливо ані у випадку еквалета ані компенсаційної петлі. При цьому компенсаційна петля не виконує завдання розподілення нагрузки, на відміну від еквалета.
Здавалося б, для компенсаційної петлі можна використовувати значно тоншу мотузку/петлю, ніж для еквалета, тому що вона використовується у здвоєнному вигляді. Але це так лише на перший погляд. Через перекручування компенсаційки і відсутність перерозподілу сил нагрузка майже повністю лягає лише на одну з її гілок, тобто, по суті, на здвоєну стропу (а не складену учетверо).
Що ж відбувається у еквалеті? - там теж при нагружання навіть однієї гілки еквалета працюють дві гілки мотузки, тільки вони не паралельні, тобто замість подвоєння міцності вона ще множиться на певну тригонометричку функцію кута між гілками. Для грубих розрахунків можемо вважати, що міцність одної петлі еквалета = 1.5 міцності мотузки. Ослаблення мотузок/строп еквалета і компенсаційки за рахунок вузлів можна вважати однаковим і воно вже вважається врахованим у міцності мотузки.
Отже, у цьому параметрі маємо 1.5F для еквалета проти 2F для компенсаційки.
Візьмемо типову нейлонову/дайнемівську стропу з заявленою міцністю 2F=22 кН, помножимо її на страшні 0.5 - а саме так ослаблюють її вузли - і матимемо 2F=11кН, 1.5F= 8.25 kH.
Візьмемо 8мм реп-шнур з одинарною міцністю 16кН, ослаблений вузлом на 25% = 12kH, вийде 2F=24 kH, 1.5F=18 kH.
Короткі висновки по нагрузкам
Отже, еквалет з 8мм репшнуром забезпечує 18kH, що перекриває міцність основної мотузки, ослабленої вузлом 8-кою: 22кН*0.75=16.5 kH. Водночас еквалет на стропі виходить слабуватим - всього 8.25кН.
Оскільки компенсаційна петля без вузлів не виконує ані функцію 2) ані 1) при пікових навантаженнях, то можна було б її і не розглядати. Але для порівняння: вона забезпечує 22kH на петлі і 32kH на 8мм шнурі.
На правах емоційної крапки
Еквалет - це справді набагато зручніше, ніж компенсаційка. Люди справді не плутаються на станції. Переживання про затягування вузлів марні - я не пригадую жодних проблем пов?язаних з цим. Іноді вузли стоять добре і перев?язувати їх не доводиться, іноді їх доводиться дещо змістити вправо-вліво. На льодовому рельєфі цього робити не треба, оскільки відстань між бурами як правило однакова, а на скельному вибір місця і встановлення самих точок займають значно більше часу, ніж поправляння вузлів на еквалеті. Крім того, еквалет банально безпечніший, як вказують міркування вище.
.
Хорошая статья, аж захотелось попробовать эквалет :) Правда, бывает, что хвалебные рекомендации для каких-то новых методик есть, а все ходят по старому :) Например, дюльфер с автоблоком
.
homul replied on #
Спасибо. Про автоблок - это хороший пример. Мы тестировали этот метод и пришли к простому выводу: на отвесе - схват ниже спускового устройства и чем тяжелее рюкзак, тем это критичнее. На склоне до 60 градусов - схват выше - так удобнее. Сам автоблок мне не понравился - ребята, ходящие со мной, обычно переходят на схватывающий Маршара - он надежней пруссика, более прочен/меньше ослабляет веревку и главное - гораздо надежнее хватает и меньше подвержен самораслаблению. Но это отдельный разговор - лучше напомните мне в Карпатах, а то меня уволят с работы :), если писать начну.
З.Ы. Просто нужно ко всем приемам подходить вдумчиво и не бояться экспериментировать и менять свои привычки. Это мой девиз, во всяком случае.
upd. Я хотел сказать, что на дюльферах с отвеса у меня схват обычно ПОД спусковым устройством, т.е. я реально пользуюсь этим приемом.
.
Вопросы.
1. Почему мы считаем ослабение узла на 8мм репшнуре 0,25 вместо 0,5?
2. Почему мы везде считаем, что прочность дайнимы как стропы меньше прочности петли? Петля не используется сдвоенной, в точке охвата карабина она одинарна.
.
homul replied on #
1. Я, честно говоря, не нашел нужного числа среди тех, которые ты привела, да и (возможно, в силу своего полуфизического образования - все-таки физтех Политеха) я не доверяю экспериментам без их подробного описания. Ибо дьявол в деталях. А цифру 25% я неоднократно видел.
Кроме того, не важно, какой процент считать - прочность эквалета получается больше основы, т.к. она ослабляется таким же образом - путем привязывания ее 8-кой к карабину.
Кроме того, то, что петли ослабляются узлами значительно сильнее веревок тоже вроде как довольно известно - петель в твоей табличке нету, к сожалению.
Потому проценты по памяти.
2. На простые вопросы иногда очень сложно найти найти такой же простой ответ. Мне кажется, я его нашел.
Если пренебречь кривизной веревки на перегибе карабина, т.е. пренебречь ее ослаблением из-за неравномерного нагружения прядей, и считать веревку просто бесконечно тонкой нитью, то веревка совершенно не в курсе, что ее перебросили через карабин и тянут с силой F вверх за него. Для нее все происходит так, как будто ее подвесили за один конец и тянут с силой 0.5F:
https://www.dropbox.com/s/jj9a0xj77ksx9ik/F2F.jpg
(та шо за херь, фотка опять не вставляется.... Я знаю - проблема в https)
Пример из той же оперы: при спуске парашетиком человека весом 80 кг нагрузка на веревку 80 кг, а на точку - 160. В то же время при дюльфере по двойной веревке каждая ее ветвь нагружается по 40 кг, а точка - 80.
Надеюсь, это исчерпывающий ответ - бегу на работу.
.
Все-равно вопросы :)
Я извиняюсь, а зачем мы петлю 8-кой к карабину привязываем?
.
homul replied on #
Не петлю - основу. Ты же делаешь петельку на конце основы и прощелкиваешь в нее карабин, не так ли? Крепить-то ее как-то надо.
.
не делаю, вообще-то... Просто петля.
В эквалете и так узлов хватает, в компенсационке они и не используются особо... Именно как для петель крепления.
.
homul replied on #
Бр-ррр, ничего не понимаю ;). Ты могла бы картинку нарисовать,в чем вопрос состоит ;)? А то я не врубаюсь :)
.
Наверное, проще всего будет разобраться с этим в Карпатах :) Быстро, просто и понятно.
.
homul replied on #
Я теж так думаю ;)