Район | Хребет, масив | Які ущелини з'єднує масив | назва | висота, м | Координати, м | категорія складності | ||
сезон | зима | міжсезоння | ||||||
Українські Карпати | Чорногірський | р. Киянець - р. Кевелів | Петрос Чорногірський Пн-Сх кулуаром | 2020 | 48о10?20.04??N 24o25?20.88??Е | ? | ? | 1А |
1. Загальний час проходження: 2:35, (від стоянки на пол. Скопеська до г. Петрос)
2. Затрачено часу на підйом: 2:35, перепад висот -180 м / + 680 м .
3. Затрачено часу на спуск: 0:00, перепад висот -0 м .
4. Рухались з самостраховкою: 0:35, з одночасною страховкою: 0:00.
5. Рухались з поперемінною страховкою: 0:00, з перильною страховкою: 0:00.
6. Організовано пунктів страховки: 0.
7. Характеристика ключової ділянки підйому:
Ділянка шляху | Загальний час проходж?ення (год:хв) | Довжина (м) | Крутизна (град.) | Перепад висоти (м) | Характер рельєфу | Характеристика руху зі страховкою (протяжність,м; крутизна, градуси; час,год:хв): | Кількість організованих пунктів страховки | |||
самостраховкою | одночасною | поперемінною | перильною | |||||||
Підйом з дороги до початку злету | 0:45 | 730 | 30 | +130 | Сніжник, трав?янистий схил з виходами каміння | ? | ? | ? | ? | ? |
Вихід по злету на ребро | 0:35 | 680 | 35-45 | +275 | Сніжник, нагорі снігова полиця | 0:35 | ? | ? | ? | ? |
Підйом по хребту на вершину Петрос | 0:25 | 950 | 10-20 | +190 | Стежка, місцями сніг | ? | ? | ? | ? | ? |
8. При проходженні перевалу необхідно наступне спеціальне спорядження:
- групове: -
- індивідуальне: трекпалиці - 1 пара, каска - 1 шт., льодоруб - 1 шт., страх. система в комплекті - 1 шт.
9. Рекомендовані місця для ночівлі: пол. Скопеська, пол. Головчиська, пол. Шешул, пол. Шумнеска.
10. Перевал пройдено: 9.05.2013 р. у поході 2 к.с.
11. Метеорологічні умови при проходженні перевалу: ясно, вітер 1-3 м/с, темп. +20оС
12. Необхідні додаткові умови до організації руху і страховки.
При підйомі - рух по черзі по сніжних східцях, при спуску - рух поодинці по перилах із самостраховкою.
13. Потенційна небезпека та засоби безпеки.
Потенційною небезпекою є падіння на незначну глибину по сніжнику, падіння зі скель на спуску, потрапляння в лавину, падіння каміння зі скель. Рух поодинці, самостраховка, перильна страховка. Рух в стороні від основного кулуару, по можливості станції під скельними виступами.
14. Керівник походу Грабець Богдан Богданович.
15. Маршрутна книжка - 14-ГЕ/13 ЦМКК, ЦМКК ФСТУ, 100-00-66666555.
18. Опис проходження траверсу та картографічний матеріал:
Зі стоянки на пол. Скопеська рушили о 7:10 по ґрунтовій дорозі в бік Петроса. На розвилці повернули вправо і почали обходити вершину зі сходу, по дорозі в бік с. Лазещина. Через 1,2-1,3 км після розвилки дорога перетинає струмок, що витікає з широкого кулуару, далі при дорозі є кілька дерев?яних будівель.
Перетнули струмок і продовжили шлях по його лівому орографічному берегу, по снігу та трав?янистому схилу з чагарником, крутизною до 300, до місця з кількома невеликими водоспадами. Далі по старому сліду лавини продовжили підйом в цирк, утворений схилами г. Петрос та його западним ребром. Після цього - трохи звернувши вліво, вздовж основного русла кулуару до його розходження на два нерівних рукави.
Тут змінили трекпалиці на льодоруби і продовжили підйом по правому по ходу руху, меншому рукаву. Поверхня - суцільний сніжний схил крутизною до 400. Нагорі - сніжна полиця і гребінь хребта, вже без снігу. Підйом від дороги зайняв 1 годину 20 хвилин. Після збору група рушила по гребеню вліво в напрямку вершини Петрос, йдучи по грунтовій стежці. За 25 хвилин піднялися на вершину.
Спускалися по стежці в напрямку г. Шешул і с. Кваси. За 1 годину 35 хвилин ходового часу дісталися до місця наступної стоянки на пол. Шумнеська.
Висновки та рекомендації
Через високу щільність і незначну кількість снігу маршрут було прокладено майже по головному руслу кулуару, однак характер кулуару і стан рослинності дозволяють зробити висновок про його значну лавинну небезпеку взимку. Тому перед підйомом або спуском слід оцінити поточну лавинну небезпеку, можливо рухатись далі від руса кулуару. Також при відповідному вітрі можливе утворення сніжного карнизу на гребені, що значно ускладнить проходження перевалу на підйом.