Корисна інформація (не тільки по техніці ГТ і ПТ)

Настанови
2.3. Загальні вимоги до організації страховки

2.3.1. Учасник повинен бути забезпечений страховкою або самостраховкою та/або супроводженням (на етапах, де це визначено Правилами, Умовами, Настановами, розміткою дистанції або етапу) протягом перебування в небезпечній зоні. Страховка або самостраховка, там де вона передбачена, повинна бути безперервною. Страховка здійснюється основною мотузкою або сертифікованою меншого діаметру, що призначена виробником для страховки (після повідомлення ГСК про її використання). На підйомах, спусках, траверсах, переправах командна та/або суддівська страховка кріпиться (кожна страховка окремо) до верхньої передньої грудної частини зблокованої системи учасника (на водних етапах - в перехрестя страхувальної системи на спині або ковзаючим карабіном в бокову частину поясу верхньої частини системи) такими способами:
вузлом провідник "вісімка";
карабіном із муфтою, що закручується або фіксується (крім муфт - напівавтоматів та автоматів типу "Манарага" та їм подібних);
двома будь-якими карабінами з муфтою, які закріплені назустріч.
2.3.2. Самостраховка учасників забезпечується:
на горизонтальних перилах та петлях самостраховки - за допомогою вуса та карабіну. Додаткові вуса, які не є продовженням блокування ІСС, повинні кріпитися в блокування ІСС та не дозволяти перекидання учасника;
на вертикальних та похилих перилах (крім крутопохилої переправи) - за допомогою схоплюючого вузла, який кріпиться до верхньої передньої грудної частини зблокованої ІСС учасника та/або технічних пристроїв (відповідно до рекомендацій виробника та допущених ГСК), які кріпляться до учасника вусом самостраховки.
Схоплюючий вузол використовується петлею (прусик) без подвійного вузла, що виготовлена з допоміжної мотузки, діаметр якої менше за діаметр перильної мотузки не менше ніж на 4 мм та витримує на розрив не менше 4 кН. Дозволяється використовувати замість схоплюючого вузла на умовах, аналогічних до його використання, сертифіковані затискачі закритого типу та затискачі відкритого типу, які повинні бути підстраховано карабіном (можна без муфти) через два отвори у верхній частині затискача. Перильна мотузка повинна проходити в середині цього карабіна.
Довжина самостраховки (з урахуванням карабіну та/або технічного пристрою) при русі по перилах не повинна перевищувати довжину витягнутої вгору руки (короткий вус). При закріпленні до вантажних або локальних опор та до суддівської перильної страховки на навісних переправах (етапи 1?3) довжина самостраховки не повинна перевищувати 2 м. Забороняється вихід ногами вище пункту прикріплення до опори статичної страховки.
2.3.3. Учасник, який страхує, повинен знаходитися в такому місці, щоб його не міг збити у випадку зриву учасник, якого страхують, та в стійкому положенні в бік можливого ривка при такому зриві.
2.3.4. Учасник, який страхує, повинен здійснювати страховку двома руками.
Допускається страховка однією рукою лише у таких випадках:
якщо при страховці через карабін обидві гілки (вхідна й вихідна) будуть у цій руці, а при страховці через гальмівний пристрій страхувальна вірьовка намотана на ріжки не менше 2 обертів і учасник, якого страхують, зупинився і не рухається;
якщо учасник, що страхує, перехоплює вірьовку руками при "прийомі" учасника, якого страхує;
при використанні технічних пристроїв згідно з рекомендаціями виробника.
При страховці руки учасника, що страхує, мають бути розташовані з протилежного боку карабіну від учасника, якого страхують. При страховці через гальмівний пристрій допускається розташування рук з обох боків від гальмівного пристрою.
2.3.5. Учасники, що страхують, рухаються вниз по перилах (у тому числі по крутопохилій переправі), укладають колоду за допомогою мотузки, працюють із транспортною вірьовкою при спуску потерпілого, повинні бути в рукавицях (рукавиці закривають кисті рук).
2.3.6. Будь-які вірьовки, що застосовуються для страховки, супроводження, не повинні перетирати нерухомі мотузки (перильні вірьовки, вуса самостраховки і т.п.).
2.3.7. На всіх етапах, де застосовуються перила, на ділянці перил не повинно знаходитися більше одного учасника (крім перил, які є вантажними опорами). Можливість організації вантажних перил командою визначається Умовами змагань. В один карабін (крім заглушеного суддівського), локальну опору не може бути закріплено більше одного карабіну, петлі, мотузки, якщо вони забезпечують різні види страховки чи самостраховки або однаковий вид страховки щодо різних учасників.
Подвійні перила можуть бути закріплені одним карабіном.
2.3.8. Якщо під час руху учаснику на етапі необхідно виконати якісь дії (одягти рукавиці, розправити мотузку, поправити каску і т. п.), він повинен зупинитися та зафіксувати себе на перилах (відповідно до специфіки етапу). Початком руху після такої зупинки вважається зміна хоча б однієї точки опори на рельєфі або перилах.
Фіксацією учасника відповідно до специфіки етапів вважається:
а) на етапі "Крутопохила переправа" - якщо учасник однією рукою (під час руху вниз - в рукавиці) тримається за перила і закинув на них ногу або стоїть ногами на землі (поличці); або той, хто страхує, зафіксував його командною страховкою; або перильний карабін учасника впирається в точку нижнього кріплення перильної мотузки;
б) на етапі "Спуск по вертикальних перилах" - якщо учасник завів регулюючу руку за спину; намотав перильну мотузку на ріжки гальмівного пристрою (не менше 2 обертів) і тримає регулюючу руку чи затиснув нижній кінець перильної вірьовки між гальмівним пристроєм та навантаженими перилами;
в) на етапі "Спуск по схилу" - якщо схоплюючий вузол розправлений і витягнутий на повну довжину (навантажений) або учасник однією рукою в рукавиці тримається за перила і стоїть на місці.
2.3.9. Учасник, який здійснює дії по страховці, не може одночасно брати участь у будь-яких інших діях та повинен займати статичне положення.
2.3.10. Частини мотузки, які виконують різні функції або одну щодо різних учасників, повинні бути розблоковані вузлами з групи провідників, які закріплені на опорі або до учасника.

2.4. Організація страховки при подоланні водних етапів

При переході вбрід (у тому числі з жердиною) страховка учасника забезпечується двома мотузками, одна з яких може бути допоміжною. Основна страхувальна мотузка розміщується вище за течією. На основній мотузці страхують двоє в рукавицях, на допоміжній може працювати один учасник без рукавиць. Кінці основної та допоміжної мотузок ("вусів") не закріплені.
Перший учасник команди переправляється без вантажу. Учасники, що страхують, знаходяться із зовнішнього боку "вусів", обличчям до того, кого страхують. Бухти основної та допоміжної мотузок, якими здійснюється страховка першого учасника, не повинні розташовуватись позаду тих, хто страхує, та на шляху їх можливого переміщення у випадку зриву першого учасника. Відстань між учасниками, які працюють з основною та допоміжною мотузками, має бути не менше половини ширини річки. Учасники, що страхують, без вантажу й самостраховка їм не потрібна. При переході першого учасника по колоді командна страховка здійснюється так само, однак застосовується лише одна основна мотузка, яка має знаходитися вище за течією відносно колоди.

2.5. Організація страховки при подоланні гірських етапів

2.5.1. Командна страховка здійснюється через карабін, опору, гальмівний пристрій. Страхувальна мотузка одним кінцем кріпиться до верхньої грудної частини зблокованої ІСС учасника, якого страхують. Інший кінець страхувальної мотузки повинен бути закріплений на точковій опорі або на учаснику, який перебуває на самостраховці.
Страхувальну мотузку може бути закільцьовано. Вона повинна проходити через два ПС (початок та кінець етапу) або через верхній ПС, коли той, хто страхує, здійснює страховку з цього ПС.
2.5.2. При страховці через карабін (опору) страховка здійснюється таким чином, щоб у будь-який момент здійснення страховки кут між гілкою мотузки, яка йде від того, хто страхує, до пункту страховки і напрямом можливого зриву учасника, якого страхують, був не більший за 90 градусів.
2.5.3. На схилах стрімкістю більше 50 градусів та крутопохилій переправі для збільшення гальмівного зусилля при страховці застосовуються або:
гальмівний пристрій;
вузол УІАА;
два карабіни, що закріплені за різні опори (ПС на вихідній та цільовій ділянках етапу), при цьому кут між гілкою мотузки, яка йде від того, хто страхує, до ближнього пункту страховки, і гілкою між пунктами страховки повинен бути не більший за 90 градусів.
2.5.4. Гальмівний пристрій кріпиться на опорі (рельєфі). Гальмівний пристрій повинен кріпитися на пункті страховки, біля якого знаходиться той, хто страхує.
2.5.5. При страховці через карабін (гальмівний пристрій) руки того, хто страхує, повинні розташовуватися так, щоб не торкатися карабіну (гальмівного пристрою), крім випадків, передбачених інструкцією з використання пристрою; або учасник, якого страхують, не рухається (зафіксував себе) і попередив того, хто страхує.
2.5.6. При здійсненні динамічної страховки учасник, що її здійснює, повинен бути забезпечений статичною самостраховкою в точкову опору.

Додаю від себе - Етапи організації страховки:
1) вибрати місце і встати на самостраховку в петлю (суддівський карабін)
2) покласти бухту та розмаркувати її (має бути чітко зрозуміло де верхній, а де нижній кінець)
3) закріпити нижній кінець
4) повісити вісімку в петлю
5) зарядити верхній кінець в вісімку та віддати тому, кого будете страхувати
6) вдягти рукавиці
7) прийняти стійке положення та взяти мотузку з іншого боку гальмівного пристрою від страхуємого
8) "Страховка готова!"

Зараз у вас це має робитися за 1 хвилину. Через деякий час норматив менше 30сек - це реально і я його здавала.

2.6. Організація супроводження

2.6.1. Для учасників, що рухаються по переправах (етапи 1, 2, 10 - 13) за допомогою підвішеної вірьовки (маятником), останнього учасника на крутопохилій переправі вниз та для транспортування потерпілого на ношах (у коконі) по навісних переправах обов?язкова наявність супроводжуючої вірьовки. Супроводження може здійснюватися допоміжною вірьовкою.
2.6.2. Супроводжуюча вірьовка повинна бути закріплена там, звідки здійснюється супроводження, на точковій опорі або до учасника, який перебуває на самостраховці.
2.6.3. Учасник, який супроводжує, повинен тримати вірьовку в руках (руці). Бухта супроводжуючої вірьовки або запас розправленої вірьовки має знаходитися позаду його рук.
2.6.4. Кріплення супроводжуючої вірьовки до учасника, якого супроводжують, в зблоковану ІСС в будь-якому місці блокування.
2.6.5. При транспортуванні потерпілого по навісних переправах (етапи 1-3) у ношах (коконі) супроводжуючі та страхувальні мотузки закріплюються окремими карабінами до карабінів підвіски нош (кокона) на перила або до петель, до яких приєднані ці карабіни.

Раджу для початківців прочитать
цю дуже корисну статтю

Умовні знаки карт. Без розуміння карти далеко не забіжиш:

Умовні знаки, федерація спортивного орієнтування України
від 2000р (нині діючі)

Специфікація для спринтерських карт. Вони мають деякі особливості в порівнянні із звичайними.

Ще дуже важливо уміти читать стандартну форму вираження легенди КП:
Тут досить детально все розписано, тут можна подивиться у виді шпаргалки, а тут протестувать наскільки ти розумієш.

Вимоги до особистого технічного барахла:

- бесідка - бажано фірмова, з сертифікатами. Для початку може прокатать Тревел Екстрім, або FA. Важливо, щоб при висінні ноги та пояс грузилися правильно. Не було перекидань при висі лише в нижній системі. Мають бути нормальні грузові полички (3-4шт).
- верх. Для походів перехресття спини зашивається, зрізаються пряжки і також зашивається намертво. Для змагань бажано зашити перехресття на спині, пряжки - по бажанню. Також необхідно нашити грузові полички. Від верху варто відмовлятися там де вона дійсно заважає: лазання на складність з нижньою страховкою без вожкої снаряги, лазання на швидкість з верхньою страховкою
- блокіра - блокуватися варто хвостом мотузки внатяг, система не повинна душити і розтягуватися. Для змагань практикується статика 10мм, міцністю не нижче 2200кг.
- вуси - це ввязаний в систему шматок мотузки з карабіном, за допомогою якого ви можете пристігнутися до будь-чого. Вуси бувають довгі та короткі. Довгі вуси разом з карабіном мають бути не більше 1,5м (для гірських змагань), 2м (для пішохідних). Довжина короткого вуса така, щоб зависнувши на ньому ви могли легко дотягнутися до карабіну. На практиці це приблизно 60-70см для невеличкої дівчини, 80см - для середнього хлопця, 90см - для високого, але все це підганяється під конкретну людину в висі. На змагальній системі має бути два коротких вуса та один довгий. Вуса мають легко зніматися на випадок виготовлення, або подовження петель, тобто на напівсхаві. Вони мають легко вкорочуватися. За замовченням вуси кріпляться в блокіру, так щоб було зручно сидіти в нижній системі. Для вусів краще використовувати основу міцністю 2200кг (10мм і більше). В сумі на вуси і блокіру для однієї людини потрібно близько 7-8 метрів мотузки. При використанні дейзиків потрібно притримуватися правил: міняти раз в 2-3 роки, викидати при потертостях, вузлами не зав’язувати та не дов’язувати, вище точки самостраховки не виходити.
- пруси - петля із репшнура (мотузка 6мм - цей діаметр дозволяє нормально працювати схвату на 10мм мотузці) зав’язана вузлом грепвайн. Використовується для самостраховки за допомогою схоплюючого вузла. Довжина підбирається таким чином, щоб зависша на ньому людина могла легко дотягнутися до нього і розслабити. Зазвичай відміряють так, щоб готова петля була від кінчиків пальців до ліктя. В комплекті мають бути 2шт ідеально підігнані по розміру - взаємозамінні. Не з дубової мотузки, старі задерев’янілі треба міняти.
- стремено - 1шт. діаметр як у прусика, довжина петлі від ступні до верха пояса. Використовується як стремя при жумарингу, подовжувая прусиків, здвоєний прусик.
- каска - В поході у всіх повинні бути спеціальні каски для альпинізму - їх міцність більш-менш прогнозована, навідмінно від будівельних, “виготовлених китайськими друзями для нашої країни (убойна комбінація…)”(с). Вони значно зручніші. В горах бувають випадки, що каску носиш багато годин не знімаючи, тому зручність дуже важлива. “Каска, яка лежить в рюкзаку, голову чомусь не захищає”.(с) Якщо грошей немає, то можна будівельну до кінця сезону (але не на літній похід!!!), но обов’язково з рознесеним кріпленням за сам пластик - тобто точки кріплення подборіднього ремня повинні бути рознесені до скроні та потилиці за сам пластик каски, щоб при ударі вона не злітала. Каска повинна бути пристрахована шнурком до системи, так як забування і польоти оних - не рідкість.
- рукавиці - Вы должны сделать себе рукавицы для работы с веревкой. Из плотной ткани на ладошке, широкими(!) резинками для одевании каждой рукавицы через плечо. рукавица должна быть обрезана по костяшки и легко одеваться одной рукой (можно использовать проволочные вставки). Рукавицы одеваются под верхнюю систему, что бы резинки не мешали работать с усами и не слетали через голову. Не берите хлипкие рукавицы, они быстро сотрутся. И ни в коем случае не берите перчатки.
- залізо:
Карабины. В идеале у каждого должно быть шесть карабинов - три в усах, по одному в каждом, один в поясе беседки (на нем висит восьмерка), два в верхней петле блокировки. В пояс лучше поставить стальной карабин, во все остальные места - дюралевые. Все что больше по количеству - только в плюс. В горы - все что полегче и легко муфтуется в рукавицах.
Шайба. Для соревнований пока лучше 8ки сложно что-то представить. Для гор - наверное хороший стакан или реверса, но и с ними есть приколы на дубовой веревке. Единственное замечание - ни в коем случае не берите маленькие восьмерки: не меньше 6см в диаметре и не больше 8см - не пройдете тех.комиссию перед соревновнаием! Бюджетней взять первую шайбу дюраль (ее можно и на соревнования, и в первый поход взять), а под соревнования вторую стальную (next level).
Жумар. Не Вертикаль(!) и желательно не Альтурс. Нужен для натяжек и изготовления полиспастов, ну и для перемещения по перилам. Из дешевых Венто, дальше по стоимости Kong и Petzl, лидер - BD. Не берите жумары странной конструкции Climbing Technology.

Copy-Past із теми Моменту істини:

Багато матеріалів в нашій бібліотеці http://www.tkg.org.ua/articles! (фільтри для неї http://www.tkg.org.ua/article_search )

Ази:
А.А. Алексеев Горообразование и горный рельеф або тут http://poxod.ru/material/orogenesis/index.html
Спортивный туризм. Классификация походов и технических препятствий. Келин - http://www.tkg.org.ua/node/3466
"Почему мы попадаем в аварии?" О. Янчевский - http://www.tkg.org.ua/node/2324 (прочитать n+1 раза - де n максимальна категорія походу яку ви ходили)
Зачем готовиться к походу за полгода? - http://westra.ru/articles/safety/podgotovka.html
"Турики и туристы" Д. Ватолин -- http://turizm.lib.ru/t/turism/vatolin.shtml

Материалы лекций группы Б (медицина) -
http://www.tkg.org.ua/node/23204

Спаси/Безпека/ЧП
Тактика спасработ (план лекції із лінками на статті) - http://www.tkg.org.ua/node/23909
Перечень украинских НС. Льоша Келін.
Погибшие в горах - 2012. Дополнение.
Produce in USSR:
Несчастные случаи в горном туризме в сезонах 1989 и 1990 годов Алимов
Список альпинистов (СССР, СНГ), погибших в горах - Шатаев Владимир, Стариков Геннадий
http://www.risk.ru/users/phph-1/ - Лента Стариков Геннадия, в різних постах сводки, наприклад:
http://www.risk.ru/users/phph-1/196748/ - Випадки з альпіністами в рамках офіційних альпзаходів за 2012

Матеріали для екзамена групи Б:
http://www.tkg.org.ua/node/21419#comment-92679

to be continued...

Смотреть до полного понимания

Для повторення - навички, які ви мали закріпити в 2ці: ходіння по сипухам та швидке збирання табору.

http://www.tkg.org.ua/node/33318 - зайшли, забрали собі (почали читати книги, дивитися фільми), подякували Колі.

Наверняка, кому-то будет интересно.
Если вы задумались о контроле своего состояния во время тренировок, тогда это может быть полезным.
Следить за пульсом и то что набегали, наездили можно несколькими способами:
1) купить нагрудный датчик и наручный приемник
2) смарт-часы и смартфон
3) нагрудный датчик и смартфон
4) нагрудный датчик и навигатор (видела такую связку от Garmin - Андрей так делает)

Как видно, есть возможность выбора.
С первым все понятно: разработано и улучшается специально для занятий спортом. Вопрос только денег. Выбирайте за функциональностью

Второй вариант: смарт-часы необходимо подбирать с функцией фитнеса, потому что без нее они сбиваются, меряют пульс в состоянии покоя, без тряски, ну и вопрос точности по сравнению с нагрудным датчиком остается открытым.

Вариант 3: необходимо проверить поддерживает ли ваш телефон протокол ANT+. Если да, то вам подойдет большинство нагрудных датчиков.
https://www.thisisant.com/directory/ - тут список устройст поддерживающих ANT+ протокол.
Если вашего смартфона там нет, то смотрим в спецификацию и определяем, какой версии у вас Bluetooth протокол. Если 4.0, тогда можно искать датчики с поддержкой оного. Более ранние версии Bluetooth не поддерживаются. С Bluetooth производит датчики, например, Polar.
Чтоб законектить датчик со смартфоном надо поставить какую-то из апликух, поддерживающую либо ANT+ протокол, либо датчики с Bluetooth 4.0. Таких программ много: Strava, Endomondo, RunKeeper и т.д.

Вариант 4: конечно соединять garmin навигатор с каким-то simens датчиком не пробовали, а связка garmin+garmin работает нормально. Вопрос: как носить навигатор? Я пробовала бегать с навигатором, поскольку нарисовала новый маршрут и чтоб не заблудится в лесу закинула на него трек - не удобно в руке, он тяжелый. А по функционалу ок: пульс снимает, трек пишет, время фиксирует.

Поделитесь своим вариантом и опытом :)

Вирішила поділитися інфою, якими прогами я користуюсь при підготовці до походу (без приоритетів, просто список із комментами):
1) SASПланета Це такий собі комбайн: перегляд різних картсервісів: googlemaps, bing, osm, wikimapia, genshtab … тисячі їх. Також можна ставить точки по категоріям, робить маршрути, клеїть растрові карти, робить навігацію в реальному часі, генерить карти для Garmin (JNX) і т.д.
Можна підключити слой вестровського каталогу перевалів
2) Google Earth якщо потрібно поглянути як маршрут ліг на рельєф, подивитися гугловські космознімки по якимось точкам (тут і в google.maps космознімки різні, не ведіться). Є можливість підібрати кращі знімки за рахунок того, що зйомки робились кілька разів і можна "відкатити". Наприклад, погана інфа на перевал, чи не в курсі про якісь тропи-дороги, мости - на космознімках можуть бути вони видні, можна подивитися рельєф. Але пам’ятайте, що там розширення на 1см 50м рельєфу (це найкращий варіант, часто гірше, якщо пам’ять не підводить), тому розгледіти кожен камінчик не вийде.
3) Лісова програмуліна для розрахунку графіку руху тиц. Дозволяє автоматизувати розрахунок графіку руху за формулою Лєбєдєва.
4) JOSM прога для рисовки на osm, звідки потім беремо дані для генерації власної хребтовки
5) QGIS - використовується для перетворення даних з osm у хребтовку (минулого року ви бачили таку)

Поки що це короткий основний список, є ще кучка всякого. Але про це згодом