Траверс хребта Пішконя, г. Негровець
Район | Хребет, масив | Назва | Max висота, м | Категорія складності (рекомендована) | ||
літо | зима | міжсезоння | ||||
Карпати | Закарпатські Ґорґани, хр. Пішконя | траверс г. Негровець | 1707.3 м | н/к | н/к-1А | н/к |
1. Розташування
хребет Пішконя, Закарпатські Ґорґани, Міжгірський район
2. Відомості про першопроходження
Відсутні.
3. Джерело відомостей
Відсутні.
4. Характеристика
Загальний час проходження Час спуску Час підйому
Час руху зі страховкоюКількість пунктів страховки Частота прохождення
(орієнтовна)Переважний напрям руху проходження змінною одночасною 2 доби 3-5 годин 3-5 годин В районі точки 8 самостраховка льодорубом, по решті траверсу рух із лижними палками 0 невідома Північний Захід - Південний Схід
5. Умови, за яких проходження ускладнюється
опади, туман
6. Опис проходження
Опис подано станом по проходженню зимою з 31 грудня по 1 січня 2005-2006 рр. Дивіться також літературний опис траверсу.
Рекомендований напрямок траверсу з заходу на схід через менший перепад висот.
Від мосту через р. Теребля в місті Синєвір (точка 1) йдемо по лівому березі по вулиці, що піднімається вгору понад лівою притокою Тереблі. Коли дорога розгалужується вгору (15 хв., точка 2), продовжуємо рух по вулиці вгору до виходу на околицю села -- схил г. Чертеж. Звідси сніг стає непротоптаним і знадобляться снігоступи.
Продовжуємо підйом, проходячи вершину Чертеж із наступним виположенням. За півгодини доходимо до кошів під підйомом на лісовий схил хр. Пішконя (точка 3). Якщо планується ночівля, то ночувати краще тут, зайшовши трохи в ліс, -- раніше місць для ночівлі немає -- коші на околиці села закриті, а в погану погоду усі схили Чертежу продуваються сильним вітром із снігом.
Одразу від початку лісу (точка 3) почитається райсшток різким поворотом праворуч, який траверсує відрог хр. Пішконя, поступово набираючи висоту в напрямку північного сходу. Райсшток прорізаний в дуже крутому схилі, укріплений місцями камінням, то навіть взимку його добре видно і проблем із орієнтуванням не виникає. Лише в пологих місцях, іноді, він засипаний снігом однаково з оточуючим лісом. Проте таких місць небагато і рухатися поза райсштоком майже неможливо через притаманну Закарпатськім Ґорґанам крутизну схилів.
Після перетину останнього з декількох струмків райсшток робить поворот в сторону південного сходу і зникає на широкій похилій галявині (орієнтовно точка 4). Від цього місця підйом продовжується просто вгору, обминаючі дерева і кучугури до виходу на границю лісу. Час підйому від кошів (т. 3) до границі лісу по глибокому снігу в снігоступах -- близько трьох годин.
Від границі лісі починається полонина вкрита спресованим вітром снігом, який, одначе, не витримує людину без снігоступів. По полонині (якщо вийшли правильно) вгору веде ланцюг із напівсухих смерек протяжністю метрів 150, до самого виходу на слабовиражену сідловину в хребті. В погану погоду (туман) ця послідовність дерев є надійним орієнтиром для правильного виходу на хребет (фото), і в хорошу рекомендується притримуватися її для запобігання підрізання схилу.
Вийшовши на хребет, рухаємося праворуч. З північного боку хребта видно надуви шириною до одного метра і різкий перепад висоти, що верхівки перших же дерев на відстані 15 метрів на схилі знаходяться на рівні хребта. За поганої погоди слід очікувати поривів сильного вітру в північному напрямку, що легко може збити з ніг. Сніг на хребті провалюється пластами навіть із снігоступами.
Продовжуючи рух по хребту за 20 хвилин доходимо до криволісся, що рідко поросло на схилах та самому хребті (точка 5). За короткого зимового дня тут варто зробити ночівлю, оскільки далі хребет голий аж до самого спуску. Місця для ночівлі краще вибрати, спустившись по висоті метрів 10 з хребта на південну сторону до перших смерек, де нескладно вирівняти місця для наметів, врізавшись в схил біля стовбурів і використовуючи вищу частину схилу як стіну. З нижчої сторони можна зробити стіну із кусків фірну, додатково захистивши наметі від поривів вітру (хоча в смереках і так тихо).
Зранку продовжуємо рух по хребту -- серії з чотирьох локальних максимумів та мінімумів, найвищим з яких є г. Негровець (1702.2 м, точка 6), якого досягаємо приблизно за 3 години від виходу. По всьому хребту на північну сторону нависають карнизи від одного до двох метрів завширшки. Сніг на хребті шарований, з щільним верхнім шаром і пустотілим нижнім. Без снігоступів йти дуже важко (пробували, бо один зі снігоступів вийшов з ладу). Хребет широкий. Підйоми на горби мають круті схили, тому витрачаємо на кожен підйом близько півгодини. Рух із лижними палками.
Після спуску з г. Негровець долаємо останній підйом на майже рівну Негровцю висоту з місцевою назвою "Горб" (точка 7). Після спуску з Горба видно урвища південного схилу Негровця із довгими кулуарами прорізаними лавинами у долину р. Негровець.
Горб значно вищий решти хребта, тому спуск з нього в напрямку продовження основного хребта (на схід) ускладнений великим карнизом, що нависає з повздовжної вершини Горба в ту сторону. Траверс Горба с північної сторони не доречний через дуже крутий схил (30-35o).
Встигнути продовжити і пройти за день до сідловини перед г. Ясновець можна за умов гарної погоди, міцного насту та раннього виходу.
На спуску з Горба проходимо найвужче місце усього дня -- короткий (до 30 метрів), але вузький гребнь із невеликим карнизом на східну сторону (точка 8). Рух на цій ділянці з льодорубами.
Спустившись з г. Горб (точка 7) починаємо крутий спуск по гребеню, що з'єднує хр. Пішконя із відрогом до г. Барвінок. Біля точки хребет має плоску структуру, тому уважніше, щоб не почати спускатися поза ним.
У найнижчій точці (т. 8), перед підйомом на г. Барвінок, сніг стає дуже пухкий -- в окремих місцях навіть в снігоступах осідаєш по пояс. Безпосередньо перед Барвінком засніжений хребет утворює гостре ребро, яке треба розширювати і ущільнювати на кожному кроці. Сама вершина г. Барвінок являє собою також загострений "пік", з якого довелося зрізати снігу на півметри вглиб, щоб розміститися там учотирьох.
Від г. Барвінок існує два шляхи спуску по відрогах -- на південь та південний захід, перших з яких є рекомендованим, оскільки є менш крутим і невдовзі виводить на полонину, в нижній частині якої можна поставити намети. Через майже годину повільного спуску з Барвінка виходимо на початок широкої галявини, що поступово спускається (нахил до 10o) додолу, з якої відкривається вид на г. Дарвайка. Табір можна зробити в нижній частині полонини, заглибившись в ліс (точка 10).
Спуск по дуже крутому (місцями більше 45 градусів) схилу із мокрим снігом (південна сторона і мала висота), що лежить на старому листі. Це створює певні проблеми у вигляди рекордного налипання до снігоступів, скочування і сповзання із прискоренням цілих шарів снігу, а також потреби рухатися кожен своїм шляхом (кожен крок сильно сміщує сніг донизу, тому наступній людині доводиться або ступати в листя або вибирати власний шлях). Лавинна небезпека втім невелика через густий і товстий ліс, хоча в окремих місцях збити з сніг пластом може.
Поступово виходимо до русла струмка, де починається стежка (точка 11) і потім дорога, що виводить перших хат на р. Герсовець (точка 12). По дорозі, вздовж Герсовця доходимо за 25 хв. із одним привалом до церкви (точка 13) біля мосту із справжнім кедром, що росте поруч. Тут можна зловити маршрутку до Воловця, які ходять кожні 20-25 хв.
7. Вимоги до організації руху й страховки
В зимовий період використовувати льодоруби для самостраховки в районі точки 8.
8. Можливі небезпеки
В зимовий та весняний період схили хребта лавинонебезпечні, також обережним треба бути в лісовій частині за сильної відлиги.
9. Рекомендоване спорядження на групу
Зимою:Льодоруби, кішки, лавинна стрічка, снігоступи -- на кожного учасника, лавинна лопата -- на кожних 3-4 члени групи.
10. Можливі й рекомендовані місця ночівель
На початку лісу на околиці села (точка 4), на хребті (точка 5), в галявині на спуску (точка 10) -- краще ночувати згори галявини
11. Прізвище, ім'я, по-батькові автора опису