Mun?ii Retezat, Sibiu, Mun?ii F?g?ra?ului, Bra?ov, Bran, R??nov
Некатегорійний похід масивами Південних Карпат групою в складі 2х чоловік: vovin, tejna. Маршрути не проходили технічно складними ділянками, переважно трасами з маркажем (крім радіальних виходів), швидкість руху і дистанція переходів ?диктувала? tejna і погодні умови. Рельєф складний і різкий - часті сипухи і нагромадження каміння на значних ділянках маршруту, подекуди сніжники на траверсах і скельні ребра. Маркаж на тур. трасах чудовий - від 2 до 5 позначок в полі зору, нанесені свіжою фарбою що має світловідбиваючі властивості, позначки нанесено у повній відповідності до позначок на карті що дуже важливо за складних метеоумов за поганої видимості. Металеві жердини маркажу знаходяться в значно гіршому стані, деякі погнуті або завалені непогодою. Час на подолання відстані до певного пункту, зазначений на вказівниках розрахований на рух під неважким штурмовим рюкзаком, нам переважно доводилось витрачати на 20%-40% більше часу в залежності від рельєфу і ?фотогенічності? краєвидів.
1.07-6.07 - Масив Ретезат [Mun?ii Retezat]: Cab. C?rnic-Cascada - Cascada Lolaia - Cab.Pietrele - Cab. Gentiana - Lac. Peitrele - Curm?tura Bucurei - Custura Bucurei - Coltii Pelegii - Vf.Peleaga - Lc.Bucura - Poiana Pelegii - Saua Plaiul Mic - Cab. Buta - Vf. Custura - Cascada Ciomfu - St?na de R?u - Saua Gorova - Poiana Baleia.
7.07 - місто Сібіу, музей народної культури під відкритим небом ?ASTRA?.
8.07-12.07 - Масив Фагараш [Mun?ii F?g?ra?ului]: Cab. B?lea Cascada - Lac.B?lea - Saua Caprei - Lac.Capra - Portia Arpa?ului - Vf.Mircii - Lac.Podu Giurgiului - Cab. Podragu - Saua Podragului - Vf. Vi?tea Mare - Vf.Moldoveanu - Lac. E. Valea Rea - Fereastra Mare a S?mb?tei - Cab. Valea S?mbetei - M?n.Br?ncoveanu.
13.07-14.07 - міста Брашов, Бран, Ришнов.
Вершини: Vf. Peleaga (2 509m), Vf. Custura (2 457 m), Vf. Paltinului (2 399 m), Vf. Iezerului (2 412 m), Vf. V?n?toarea lui Butenau (2 507 m), Vf. Mircii (2 461 m), Vf. Vi?tea Mare (2 527 m), Vf. Moldoveanu (2 544 m), Vf. G?lbenele (2 456 m), Vf. Z?noaga (2 387 m)
Перевали: Curm?tura Bucurei (2 206 m), Custura Bucurei (2 370 m), Saua Plaiul Mic (1 879 m), Saua Custurii (2 205 m), Saua Gorova (1 816 m), Saua Caprei (2 315 m), Portia Arpa?ului (2 175 m), Saua Podragului (2 307 m), Saua Orz?nelei , Portia Vi?tei (2 310 m), Fereastra Mic? a S?mb?tei (2 191 m), Fereastra Mare a S?mb?tei (2 188 m).
Статистика походу: Загальна дистанція гірських маршрутів ~100 км, з них ?відтречено? 67,5 км основних (без підходів, спусків і радіалок). Загальний набір висоти на маршрутах ~ 7 км, середня швидкість руху 2,5 км/год.
Метеоумови: переважно сонячно і малохмарно, вітер переважно південно-західний, а також західний і південний (будь-які зміни низового вітру від цих напрямків призводять до ускладнення метеоумов, які ставались ввечері або вночі. В другій половині дня з заходу регулярно притягувало ?молоко?, в першій половині дня як правило сонячно і малохмарно), три дні з опадами і низькою хмарністю з обмеженою видимістю, короткочасна снігова метіль на перевалі Gorova, короткочасний невеликий град в долині Sambatei, сильна гроза на озері E.Valea Rea та помірна в долині Sambatei. Мінімальна зафіксована темпиратура +2,8 (перевал Gorova), максимальна +32,4 (перевал Curmatura Bucurei).
Невдачі: Через штормове попередження від SALVAMONT (Гірська рятувальна служба Румунії) довелось замінити північний напрямок виходу з масиву Ретезат найвищими хребтами Papusa-Custura, Bucura i Lolaia замінити на східний через Stana de Rau та хребет Cozma-Baleia.
 Массив Ретезат (буквальний переклад - Порубані Гори) Належать до західної (Retezat-Godeanu) групи Південних Карпат (або Трансільванських Альп), тут можна знайти всі ландшафтні характеристики Карпат - безплідні хмарочосоподібні піки-піраміди, різкі скелясті хребти, параболічні западини прикрашені льодовиковими озерами і глибокі ущелини. Деякі частини мають широкі рівні плато, вкриті альпійською рослинністю і квітами, карстові печери, долини і круті скельні стіни; льодовиковий рельєф - параболічні або циркові долини і синкліналії, утворені льодовиками доби Плейстоцену вражають навіть після багатьох тисяч років після утворення. Льдовикові озера, яких тут близько ста, є спражньою окрасою Ретезата, більшість з них розташовані на висоті 1900-2000 м н.р.м., найвищим є озеро T?ul Por?ii - 2230 м н.р.м. 58 постійних і близько 40 тимчасових (11 з-поміж них мають площу більшу 1 га). Є найбільшим Нацпарком Румунії. |  Масив Фагараш Масив Фагараш належить до Південних Карпат (Трансільванські Альпи), простягнувся зі сходу на захід на 72 км, є найбільшим і одним з найвищих масивів Карпат, має 8 піків висотою більше 2500 м серед яких найвищий - Молдовяну (2544м). Утворений в результаті серії тектонічних зміщень і складений переважно метаморфічними кристалізованими породами. Поверхня масиву була відмоделювана льодовиками що утворили долини і біля 50 льодовикових озер. Клімат має характерний альпійський характер, більш різкий ніж в усіх інших Карпатах. Середня річна темпиратура в альпійській зоні (вище 2000м) -2 С. Тут відбуваються найчастші сходження лавин з найбільшою кількісю жертв з-поміж усіх Карпат. В горах Фагараш найбільша кількість ендемічних представників флори і фауни суред усіх масивів Карпат, але кількість захищених природних територій є дуже незначною. |
 На маршрутах в масивах Ретезат і Фагараш |  Льодовикові озера Південних Карпат Льодовиковий рельєф Південних Карпат досягає свого найвиразнішого предсталення в масиві Ретезат [Mun?ii Retezat] завдяки висоті і масивності гір. Тут можена знайти всі види циркових долин: прості, складні і відгалужуючіся долини, що закінчуються численними льодовиковими бухтахтами з озерами, яких в масиві Ретезат налічується 58 постійних і біля 40 тимчасових. Більшість з них розтащовані на висоті 1900-2000 м н.р.м., 11 озер мають площу більшу за 1 га. Найбільшими є озеро Букура (Lacul Bucura, 2041m) - 8,8 га, озеро Z?noaga (1997 m) - 6,5 га та озеро T?ul Negru (2010 m) - 4,8 га. Найглибшим є озеро Z?noaga - 29 м і тому воно є найбільшим за об`ємом води. Найвище розташованим в масиві Ретезат є озеро T?ul Portii (2230 m), найнижче розташоване льодовикове озеро - T?ul dintre Brazi (1730 m). Сучасний рельєф масиву Фагараш [Mun?ii F?g?ra?ului] був зформований льодовиками доби Плейстоцену, які утворили льодовикові долини розділені різкими скельними гребенями. Біля 50 озер утворилось саме в таких долинах, і серед них озеро Balea Lac (2030 m) є найбільшим, озеро Podragu (2126 m) є найглибшим - 15,5 м, а озеро Mioarelor - найвище розташованим і лежить на рівні 2282 м. |
 Монастир Бранковеану Утворений в XVII cт., в 1698 р. правителем Валахії Константином Бранковеану [Constantin Br?ncoveanu] перебудований в камені в стилі Br?ncovenesc. Розташований біля північного підніжжя масиву Фагараш [Mun?ii F?g?ra?ului] в долині S?mbatei у 8 км на південь від містечка S?mb?ta de Sus. Музей монастиря представляє колекцію стародавнього мальованого скла XVIII-XIX ст. (здебільшого розфарбованого у наївній манері), та дуже рідкісних і історично цінних документів, колекцію скляних ікон і величезну бібліотеку. | |
 Брашов / Bra?ov (саксонська назва - Kronstadt) Сучасні румунська і угорська назви міста походять під печенезького слова barasu, що означає ?фортеця?. На горі T?mpa, яка знаходиться на південь від міста розташовувалась цитадель, яка називалась Brassovia. Перша зафіксована згадка про місто - Terra Saxonum de Barasu (Саксонська земля Бараш) знайдена в документі датованому 1252 роком. Германська назва міста Kronstadt (Коронне місто) відображена на сучасному гербі міста а також в середньовічній латинські назві міста - Corona. Всі три назви використовувались для означення Брашова у Середньовіччі. З 1950 по 1960 місто носило назву Ora?ul Stalin на честь Іосифа Сталіна. |  Сібіу / Sibiu (саксонська назва - Hermannstadt) Місто було утворене германськими поселенцями в 1190 році поблизу румунського поселення, відомого у Середньовіччі під назвою Caedonia, але зруйнованого під час саксонської навали. В XIV ст. місто стало найбільш важливим етнічним германським містом з-поміж семи міст які дали Трансільванії її германську назву Siebenb?rgen (Семиграддя) і стало центром Universitas Saxorum - Зборами Германців Трансільванії. |
Автор: vovin
