Південний кулуар Еклізі-Бурун 2А

Перевал Південний Кулуар Еклізі-Бурун (2А).

Опис зроблено на основі проходження у березні та грудні 2007 туристами турклубу "Мотор", Запоріжжя (березень, лютий) та турклубу "Глобус" (грудень) . В описі використано фотографії Савчинського Богдана ("Глобус") та Дмитра Троня ("Мотор").

1. Розташування.

Карта розташування Південного кулуару Еклізі-Бурун.

Фото 1. Південна стіна Еклізі-Бурун. Вид з поляни Аузун-узень.

2. Відомості про першопроходження.

Відсутні, але, майже напевно, що проходився багато разів, як, практично, усе доступне в Криму :-). Див., наприклад, сюди.

3. Джерело відомостей.

М. В. Закалдаєв "Перевалы горного Крыма" , форум запорізького турклубу "Мотор" .

4. Характеристика.

Перевальний кулуар - другий на схід від вершини Еклізі-Бурун (див. фото 3). Наразі один з найскладніших логічних шляхів на верхнє плато Чатир-Дагу. Характер кулуару - комбінований: в нижній частині осипний, значна протяжність снігового схилу переважно 30°, місцями до 45°, кілька (залежно від глибини снігового покриву 2-3) крутих, але коротких скельних сходин. Сніг в кулуарі в обох випадках - жорсткий наст, який майже не пробивається черевиком, для пересування ним необхідні кішки. На підйомі рух з перильною та поперемінною страховкою на протязі 50-150 м (одна-три мотузки). На спуску - 75-150 м.

Опис подано на основі проходжень кулуару у березні та грудні. В інший час снігова обстановка може значно відрізнятись, суттєво впливаючи на проходження кулуару!

Підхід знизу до кулуару - просікою від галявини Аузун-Узень (див. карту) - кулуар розташований прямо навпроти неї, або ж траверсом по межі лісу від відрогу Казу-Кая.

5. Умови, за яких проходження ускладнюється

Слизькі заледенілі (зима та міжсезоння) або ж мокрі (літо, міжсезоння) скелі.
Надлишок снігу в кулуарі - лавинна небезпека.
Відсутність снігу - небезпека каменепадів.

Фото 2. Маршрут спуску Південим кулуаром за ділянками	Фото 3. Вихід на яйлу з Південного кулуару	Фото 4. Проходження Південного кулуару. Ділянки 1-3. Вид з яйли	Фото 5. Спуск Південним кулуаром. Ділянка 2-3
Фото 6. Спуск Південним кулуаром. Ділянка 2-3 (фото ?2)	Фото 7. Ділянки 2-5 Південного кулуару. Вид з яйли.	Фото 8. Ділянка 4-5 Південного кулуару. Вид з точки 4.	Фото 9. Організація страховки через виступ в точці 5. Вид з точки 4.
Фото 10. Дюльфер на ділянці 5-6 Південного кулуару. Вид з точки D.	Фото 11. Гладка скельна полиця 3 м 30 градусів покрита натічним льодом на ділянці 5-6 Південного кулуару. Вид з точки 6.	Фото 12. Спуск дюльфером на ділянці 6-7 Південного кулуару. Вид з точки 6.	Фото 13. Ділянки 5-8 Південного кулуару. Вид з точки 8.
Фото 14. Скельна сходина на ділянці 8-9 Південного кулуару.	Фото 15. Скельна сходина на ділянці 8-9 Південного кулуару.	Фото 16. Рух осипною полицею на ділянці 9-10 Південного кулуару.

6. Опис проходження. Організація руху й страховки

Опис проходження наведено за ділянками на фото 2 :

1-2 30 м. (Фото 4, 5) Похилий сніговий схил, крутизна від 15° на початку до 30° в кінці. Рух з одночасною страховкою.

2-3 20 м. (Фото 4, 5, 6, 7) Крутий сніговий схил, крутизна до 40° в центрі ділянки, на початку і в кінці 30°. Рух з поперемінною страховкою через льодоруб.

3-4. 20 м. (Фото 7) Крутий сніговий схил, крутизна 30°.Рух з поперемінною страховкою через льодоруб.

4-5. 40 м. (Фото 7, 8, 9) Скельно-осипний схил, крутизна 20°. Рух з поперемінною страховкою. Перший спускався зі страховкою через льодоруб, страховка другого здійснювалась через виступ в нижній частині ділянки (фото 9).

5-6. 20 м. (Фото 9, 10, 11, 13) Крутий до 45° сніговий схил в нижній частині - гладка скельна полиця 3 м 30°, покрита натічним льодом. Після неї - вертикальний скид 2 м. Спуск дюльфером. Кріплення мотузки на льодорубі чи (краще! - жорсткий наст) на фірновому якорі на 5-10 м нижче за точку 5. Верхня точка знімається за допомогою льодорубного хреста. Можлива організація дюльфера з кріпленням мотузки за виступ чи дерево, однак у цьому випадку половини мотузки (25м) може не вистачити до кінця ділянки. Кінець ділянки - зручна засніжена горизонтальна полиця.

6-7 20м. (Фото 12, 13) Спочатку 10 м крутий до 40° сніговий схил, далі 5 м - скельна сходина (при значній кількості снігу вона "зникає") і знову сніговий схил 30°. Спуск дюльфером. Кріплення мотузки на льодорубі чи (краще! - жорсткий наст) на фірновому якорі. Верхня точка знімається за допомогою "льодорубного хреста". Можлива організація дюльфера з кріпленням мотузки за виступ безпосередньо над скельною сходиною.

На підйомі та за наявності 50 м здьоргу (другої мотузки) ділянки 5-6-7 рекомендується проходити за разом - їх сумарна протяжність до 45 м. При цьому точку кріплення верхніх перил не обов'язково опускати нижче за точку 5.

7-8. 100м. (Фото 13) Сніговий схил середньої крутизни. У верхній частині (10 м) - 30°, далі 20 ". Рух з самостраховкою льодорубом.

8-9. 25 м. (Фото 14, 15) Скельна сходина, висота бл. 10 м. Спуск дюльфером, кріплення мотузки за дерево. В нижній частині - сніговий схил 20-30°.

9-10. 300 м. (Фото 16) Осипний схил до 20-30° локально. Спуск полицею до виположування, далі - похилим осипним схилом - до лісу.

8. Можливі небезпеки

Об'єктивні небезпеки пов'язані з:

• надлишком снігу в кулуарі - лавинна небезпека;
• відсутністю снігу - небезпека каменепадів;
• виходом на плато за ураганного вітру - занадто легких учасників може знести :-).

9. Рекомендоване спорядження на групу:

На підйом: основна мотузка 50 м, комплект закладок. Кожному учаснику систему, кілька карабінів, прусик, вус самостраховки, льодоруб, кішки.

На спуск рекомендується ще одна основна чи допоміжна мотузка (для проходження ділянки 5-6-7 за одним разом). При кількості учасників більше за 3 рекомендується брати по одній мотузці на зв'язку. Закладки на спуск не потрібні, замість них - витратні петлі.

10. Можливі й рекомендовані місця ночівель

Ночівля можлива практично в будь-якому місці в лісі під Південною стіною Еклізі. Хороший вид кулуару відкривається з галявини Аузун-Узень (фото 1). Перед спуском чи після підйому можлива ночівля на плато в якійсь з його заглибин, оскільки кількість та характеристики снігу не завжди дозволяють побудувати якісні снігові укріплення (стінки тощо), а вітер може досягати ураганної сили.

11. Прізвище, ім'я, по-батькові автора опису

Савчинський Богдан Дмитрович.

У описі використано фотографії Дмитра Троня з турклубу "Мотор" та Савчинського Богдана з турклубу "Глобус".