Пік Давидович (Davidovitch, Абая Північно-Західний, 2А)

Пік Davidovitch (Абая Північно-Західний)

1. Розташування і тлумачення назви

Карта розташування піку Davidovitch

Північний Джунгарський хребет, цирк льодовика Абая.
Бланкова карта масштабу 1:100000 – L44-101.

Назва пік Davidovitch (Давідович) дана експедицією "Kazakh Apogee" військових географів-альпіністів з Великої Британії у 2000 році, які піднялися на пік з півдня. Під час цієї експедиції був пройдений також частковий траверс до п. Семенова-Тяньшанського, між піком Давідовича та піком Семенова-Тяньшанського.
Усталеної місцевої або туристично-альпіністської назви пік, судячи з усього, не має. У звіті [2] згадується просто як "роздільна вершина перед піком Абая", у звіті [3] – пік Абая Північно-Західний (в цьому поході був пройдений повний траверс від піка Семенова-Тяньшанського до піка Давидович). Ми використовуємо назву, присвоєну раніше і як окремої вершини.

2. Відомості про першопроходження

Першопроходження, імовірно, зроблене при першопроходженні перевалу НГУ (2А), імовірно, новосибірськими туристами.

3. Джерело відомостей

[1] Звіт про сходження експедиції "Kapazh Apogee", Королівське географічне товариство, A. S. Batey, 2000 (див. також American Alpine Journal, 2001, сторінки 337-339)
[2] Звіт про гірський похід 3 к.с. під кер. Мамонтова А., 2001
[3] Звіт про гірський похід 4 к.с. під кер. Бєлоусова А., 2004

4. Характеристика

Описується сходження на північне плече гребеня піка Davidovitch – традиційний варіант спуску з перевалу НГУ (2А) за його зворотнього проходження.

Вийти на вершину завадили складні погодні умови.

Загальний час проходження	Час спуску	Час підйому	Час руху з одночасною страховкою		Кількість пунктів страховки	Частота прохождення (орієнтовна)	Переважний напрям проходження
8 г.	3 г.	5 г.	7 г.		до 5	0.2 групи/рік	Всі описані проходження проходили маршрут на спуск. Підйом суттєво складніший

5. Умови, за яких проходження ускладнюється

На підходах по льодовику – сніжний рік і відсутність видимості. На підйомі на гребінь – сніг, вітер, відсутність видимості.

6. Опис проходження

Підходи
Опис починається від озера Уток (р. Уток), звідки видно верхів'я цирку Абая, та вершина піку Давідович.

Широкий обвально-моренний вал, який спричинив появу оз. Уток, рекомендується обходити орографічно правим берегом майже впритул наближаючись під борт ущелини, в карман валу. Решта шляхів значно складніше, як було, на жаль, перевірено на власному досвіді.

Вид з озера Уток на морену. Червоним показно неправильний шлях переходу морени. Треба обходити праворуч по зеленому осипу.

Вид від озера Уток на верхів'я льодовика Абая, пік КазГУ, Давідовича

Від озера (13:30) рухаємося правим берегом 45 хв. трав'янистою долиною, не наближаючись до русла, поки не дістаємося сіро-чорного моренного валу висотою біля 15 метрів. Зверху вал насправді є широченним моренним плато.

Продовжуємо рухатися в кармані валу ще 400 метрів, проходячи повз струмок, який швидко ховається під вал. Карман засипаний гострим світло-сірим уламковим матеріалом з борту ущелини, минувши який, піднімаємося на вал в пологому місці (орієнтир – пологий вихід на вал трохи зарослий травою).

Вийшовши на плато через 25 хв від початку переходу, стаємо на ночівлю (17:10) – розвідка показала, що далі гребінь морени надовго гострішає, отже – це останнє до виходу на лід зручне місце на морені з водою (повернутися до струмка). Крім того тут ареол сосюєреї загорнутої, рідкісної великої квітки, що росте лише в таких сурових умовах. Нарахували 21 екземпляр.

Переночувавши, виходимо (5:25, 21.07.2007) у похмуру погоду і піднімаємося на гребінь морени. Гребінь зручний для руху, очевидно використовується гірськими козлами, оскільки тут валяються їхні роги. Поступово морена вищає – ріка сильно гуде і тече нижче на метрів 200 нижче на протилежній стороні ущелини.

Після першого переходу починається дощ. Далеко внизу під моренним чохлом ледве вгадується початок язика льодовика (координати точки на морені на рівні язику – 45° 6'3.74"N, 80°17'10.21"E).

Поступово гребінь ширшає, льодовик наближається і з'являється можливість перейти на його чохол. Дощ сильнішає, тому знаходимо в камінні рівне місце, де ставимо намети (7:00). Через 4 години дощ вчухає, туман піднімається трохи вище над першим льодопадом, тому збираємося і виходимо (11:00).

Вихід на лід простий, по рівному. На льодовику надіваємо кішки. Льодовик відкритий, рясно засіяний камінням. Рухаємося до першого невеликого льодопаду, який льодовик утворює, вписуючись в поворот долини. З туману, зі схилів лівого (за напрямом руху) борту долини (пік Fougasse) час від часу з гуркітом вилітають кулуарні лавинки.

Не підходячи до льодопаду, піднімаємося його краєм, де перепад висоти не такий різкий і, відповідно, менше розривів. Шлях підйому є природнім компромісом між небажанням наближатися як до лівого скельного борту з лавинами, так і до зони розривів льодопаду. На підйомі робимо 10-хвилинний привал (11:45). Оскільки за перегином нам не видно, де саме приземлюються снігові обвали і який там рельєф, то відпочиваємо стоячи лицем в сторону обвалів, на випадок, якщо у лавини вистачить потужності зазирнути за перегин. Візуально до лавин метрів 250.

Після привалу продовжуємо рух піднімаючись по дузі з поступовим поворотом праворуч і виходом нагору льодопаду. Між конусами лавин і нашим шляхом виявляється пониження льодовика, де накопичується сніг, тому ненадовго по дузі наближаємося на наступному короткому привалі (12:40) до лівого борту на відстань до 150-200 метрів, де менше тріщін.

Рух після обходу другої ступені льодопаду

Рух льодовиком Абая повз пік КазГУ (1Б), попереду поворот на перевал Шумського (2Б)

Другий льодопад наполовину закритий туманом, тому ще через перехід стаємо на обід на рівному плато (13:25) – умовній верхівці першого льодопаду. Одночасно місце ночівлі є границею закритої і відкритої частини льодовика, яка б за описами мала б бути на 2 км далі.

На цьому місці ми провели ще дві доби, через суцільну непогоду.

24 липня нарешті зранку відносно хороша погода, виходимо о 8:25. Рухаємося у зв'язках, іноді обходячи очевидні тріщини, іноді проходячи їх упоперек. Повернувши на захід поступово шар сніг стає дуже товстим, тому рухаємося вже просто прямо на стіну Гострого відрогу у верхів'ях цирку – паралельно східному гребеню піка КазГУ (1Б).

Вид зі стоянки на перевал Шумського (2Б)

Вид зі стоянки на перевал НГУ (2А)

За три переходи виходимо (11:45) в цирк перевалів Шумського (2Б), та НГУ (2А). Стаємо на обід перед поворотом на гребінь піка Davidovitch. Починати сходження в середині дня сенсу немає, крім того традиційно о 12:00 погода різко зіпсувалася, налетів туман, почався сніг – тому обід плавно перетікає у вечерю.

Сходження

Підхід під початок підйому повз лавинний винос

Шлях підйому на пік

25 липня виходимо о 6:45 і підходимо у зв'язках по дузі до великої тріщини, яку перелетіла вчорашня або позавчорашня лавина. Вздовж бергшрунду піднімаємося до його верхнього краю, переходимо його зі змінною страховкою і відти починаємо (7:15) підйом в лоба по 35° сніговому схилу до перших скельних виходів, намагаючись йти поруч зі слідами лавини. Ближче до скельних виходів поступово переходимо до них.

О 8:30 помічаємо, що почалися лавини зі стіни Гострого відрогу.

Скельні виходи виявилися дрібною сипухою та крихким камінням, вкритими тонким шаром снігу. Організувати найдійні точки страховки неможливо – льодоруб максимум входив в сніг на півручки, а відколів чи скель, як таких, немає. Тим не менше рухаємося без привалів зі змінною страховкою, переходячи на одночасну на пологих місцях. Нахил гребеня коливається від 35° до 45°.

Приблизно о 10-ї години досягаємо висоти 4300 метрів за даними GPS. На небі очевидні ознаки того, що погода псується, з'явилася хмарність – питання було лише в тому наскільки вона зіпсується. Проте поки що нічого не заважало рухатися.

Почалися рельєфніші виходи скель, а гребінь покрутішав до 50°. Переходимо на рух "зв'язка по зв'язці". Таким чином пройшли 2 мотузки, після чого уперлися в коротку (метрів 6) ділянку лазання – засипаний снігом разлом між скелями, який довго не могли пройти, через непевний сніг, сходинки з якого зісковзували. Організувавши нарешті через ділянку перила, які трималися на чесному слові – випустили вперед одну зі зв'язок, яка повідомила, що далі гребінь стає трохи пологіший, але до снігову його частини ще не видно. За цей час погода вже вкрай зіпсувалась – періодично попадали в шматки туману, здійнявся вітер. О 11:45 прийняли рішення спускатися, а через 15 хвилин (о 12:00 як по годиннику) вже почалася пурга з горизонтальним градом.

Основна затримка на спуску – проходження вищезгаданої перильної зв'язки назад і спуск останньої зв'язки. Спускалися шляхом підйому, а коли з'явилася можливість – перейшли зі скель на крутий сніг і спускалися в 3 такти. Спуск зайняв 3 години. Поки прийшли останні перша зв'язка вже поставила табір на місці попередньої ночівлі.

Оскільки прогноз погоди був поганий, вирішили поверталися через оз. Уток і обходити через п. Суурла у долину р. Малий Баскан.

Вид на можливий перевал в долину р. Малий Баскан

Перевал Далекий (2Б)

Під час спуску проходимо повз ще не пройденого перевалу Далекий (рос. Дальний), за оцінкою новосибірських груп він має складність 2Б, але виглядає надто небезпечним, наближатися до висячого льоду не хочеться. Невідомо звідки для нього на генштабівських картах взялися місяці проходження, адже він в снігу цілий рік. Можливо дається взнаки "завзятість" топографів у маркувані будь-яких сідловин в умовах реального конфлікту з Китаєм.
Нижче вже на морені бачимо на протилежному боці ущелини можливий перевал 1А-1Б, але шлях до нього лежить через майже 200 метровий спуск до льодовика Абая, перетин язика льодовика і довгий підйом сипухами з туманними (після досвіду підходів до попереднього перевалу) перспективами знайти воду.

7. Графік руху та координати

Час	Місце	Координати (WGS84)
13:30	південне узбережжя оз. Уток	45° 7'27.98"N, 80°17'6.07"E
17:10	місце ночівлі на морені	45° 6'33.41"N, 80°17'1.72"E
5:25 - 7:00 - 11:00	місце спуску з морени на льодовик тимчасовий табір під дощем	45° 5'3.44"N, 80°17'5.82"E
11:45	привал перед обходом першого льодопаду	45° 4'30.65"N, 80°16'51.60"E
12:40	точка максимально наближення до східної стіни хребта (пік Fougasse тощо)	45° 4'10.56"N, 80°16'53.47"E
13:25 +2 доби	місце табору дводобової відсидки	45° 4'7.82"N, 80°16'25.54"E
8:25 - 11:45	точки привалів під час обходу другого льодопаду, та просуванню в верхній чирк л. Абая	45° 3'50.11"N, 80°16'13.22"E 45° 3'56.27"N, 80°15'47.02"E 45° 4'9.55"N, 80°15'29.63"E
6:45	табір перед сходженням	45° 4'6.13"N, 80°14'48.08"E
11:45	початок спуску	-
15:00	повернення в табір	-

8. Вимоги до організації руху й страховки

Кішки при русі відкритою частиною льодовика. Рух у зв'язках закритою частиною. Підйом у зв'язках, якщо товщина і стан снігу дозволяю організацію страховки на льдорубах. Якщо ні – рух короткими зв'язками або без зв'язок.

9. Можливі небезпеки

Потрапляння в тріщину льодовика, зрив учасників на скелях. Важкість самозатримки за допомогою льодорубу (велика крутизка і тонкий шар снігу).

10. Аварійні сходи

Повернення на л. Абая і спуск в долину. Після виходу на гребінь пік Давідович – спуск на сідловину п. НГУ і далі в сторону л. Джамбула.

11. Рекомендоване спорядження на групу

Мотузки для зв'язок. Льодоруб, каска, кішки на кожного учасника.

12. Можливі й рекомендовані місця ночівель

Пологі ділянки льдовика Абая. Сідловина перевалу НГУ. За успішного проходження перевалу НГУ – полога ділянка північного карману льодовика Джамбула, над льодопадом.

13. Прізвище, ім'я, по-батькові автора опису

Соколов Артем Михайлович

14. Подяки

Група вдячна Отто Чхетіані за наводку на матеріали експедиції "Kazakh Apogee" та Андрію Лєбєдєву за допомогу з отриманням звіта Бєлоусова.