В одному із своїх минулорічних опусів (На найвищу точку Німеччини) я грозився написати не лише про Баварію, але й про інші німецькі гори. Але що там писати - бачити треба :-). Тож цей нарис присвячено Саксонській Швейцарії - скельному району неподалік від Дрездена, де минулого літа я ?відбував? відрядження. А заодно і самому Дрездену - з-поміж німецьких міст він мені найрідніший.
Ну, то поїхали. .. Добратись до Дрездена просто: літаком чи поїздом (до Берліну, а далі - знову поїздом) чи автобусом. Останній варіант швидший за поїзд - з Києва автобус вирушає вранці і прибуває в передмістя Дрездена через добу - і найдешевший. Нам квиток в обидва боки обійшовся в 450 грн. Є, звичайно, й певні незручності, пов' язані з тривалим перебуванням у сидячому положенні :-). ..
Від Дрездена до Саксонської Швейцарії рукою подати - з центрального залізнодорожного вокзалу приміським потягом до містечка Rathen чи Schmilka. Після Pirna потяг йде вздовж Ельби, правий, протилежний берег якої крутими двохсотметровими скидами обривається в воду. Якщо ж подумки ?розширити? річку, то вийде такий собі Крим в мініатюрі. І скелі там теж кримські - як на Демерджі. Ну, а де скелі, там і скелелази. Щоправда, природу тут бережуть - ночувати в наметах заборонено, та й ходити де заманеться подекуди також. Гаки бити не можна, ба, навіть закладки тут використовують спеціальні - замість звичних стоперів та гекс в щілини закладають мотузку, зав'язану вузлом. Полазити мені, щоправда, не вдалося - заважав мовний бар'єр, а напарника у відрядження не відправили.
Сам Дрезден - симпатичне містечко - дуже затишне і тихе. Відбудований готичний центр, тумани над Ельбою і скелі на околицях міста - ось далеко не повний перелік того, до чого легко прикипає душа будь-якого туриста-фотоманіяка.
Та про що ж іще писати - якщо будете колись в Німеччині - заїдьте - і Дрезден і Саксонська Швейцарія варті Вашої уваги!
Саксонська Швейцарія
Дрезден:
Ранок на пристані | В очікуванні дня |
На сторожі міського спокою | Старе?нове. В центрі міста реставраційні роботи |
На відпочинку | На Ельбі низька вода |
Серпанок на Ельбі |
Текст та фото: Богдан Савчинський