Опис походу другої категорії складності по Карпатам, влітку 2005

Маршрут походу: с. Пилипець - вдсп. Шипіт - г. Великий Верх (туди не попали) - хр. Полонина Боржава - пер. Присліп - г. Кук - хр. Палений Грунь - г. Скала - с. Вучково - г. Тапеш - с. Колочава - г. Стримба - г. Передня - г. Середня - г. Задня - г. Верх Чорної ріки - г. Попадя - г. Мала Попадя - г. Паренки - г. Грофа (рад. ) - с. Осмолода - г. Фашори - г. Висока - пол. Погар - пол. Рущина - ур. Пекло - вдсп. Салатручіль - с. Бистриця.

1 - 02/07/05 Смт. Пилипець - вдсп. Шипот - хр. Полонина Боржава - цирк під г. Гімба

вдсп. Шипіт

Приїхали у Воловець, зареєструвалися у місцевого КСС (смт. Воловець, вул. Карпатська 100 Командир: Вербещук Василь Іванович Телефон: +3 803136 22290 / +3 83136 22794), дуже гарний дядько виявився. Потім маршруткою дісталися до Пилипця, о 10:00 були вже перед поворотом на вдсп. Шипіт.

До водоспаду дісталися швидко по всім відомій ?народной тропе? за 20 хв. Водоспад вражає, тому відвідати його кожному є сенс, тим паче дістатися до нього не так важко. Бурхлива сила природи так ретельно схована у потічку і так помітна для неозброєного ока у водоспаді, знаходить у Шипоті свій новий голос - вода шепоче, а іноді і промовля у голос свою одвічну пісню, в яку можна заслуховуватись, стрибнути, або впасти на віки вічні. ..

Наповнивши очі та бутлі кришталевою карпатською водою, помандрували далі. Адже ж це був тільки початок. Всі випробування, свята та негаразди були ще попереду.

пол. Боржава - перша зустріч

Перша зустріч виявилась без привітання, навіть з застереженнями. Буцім то - чого ви сюди пришкандибали? Їсти мої чорниці? Чи топтати моїх рослин? Полонина зустріла нас холодним молоком-туманом, який повністю запаморочив наш мозок. На підйомі ми загубили стежку, тому видерлися на верх, хапаючись за довгі коси чорниць. На жаль, ягід ще не було, початок липня. Зайняло це не більш не менше - 4 години(по розповідям бувалих туристів можна вийти за 1 годину, на то вони і бувалі). Коли вийшли на пологу поверхню і дертися вверх вже було нікуди, надибали стежку. Тільки от куди? Направо? Туман. Наліво? Туман. Де ми є? Туман, але вже в голові. :)

Тут дозвольте мені трохи відійти від основної лінії розповіді і описати топологію нашої групи. Група, як всім нам відомо, єдиний організм і інструктор(або керівник, бо є люди, які не люблять того слова) виступає, як голова цього організму. Так це і є, але наш організм на той момент включав в себе два майже незалежні організми і дві самі по собі міркуючі голови дві групи, 8 і 4 чоловік, з двома інструкторами. Весь похід і тіла й голови якось вжилися одне в одного, і наприкінці наша зграя була вже схожа на єдину групу. Але спочатку. .. Зверхи. .. Голови міркували в протилежних напрямках, одна казала: ?нам туди?, інша: ?ні, нам туди?(в протилежний бік).

Тому спочатку ми почалапали в сторону Стоя, хоча треба було завітати на Великий Верх і бігти глобально в інший бік по Боржаві. Але. . Слава здоровому глузду компаса! Він восторжествував і не дав нам закінчити свою коротку подорож в бараках на Стої.

Зовсім заплутавшись в павутині туману, вирішили згодом спускатись і ставати на ночівлю. Сьогодні був не наш день. По дорозі зустріли двох змокрілих туристів(таких як ми звичайно), вони прямували в бараки на стой, думали там переночувати, а зранку повернутись назад у Подобовець.

Стали на ночівлю рано, о 16-00, в цирку г. Гимба. Непогода лютувала аж до ранку і після. Дрова не піддавалися вогню, і тільки наш туристський голод примус його закип?ятити котла з їжею.

Дощ, туман, ялиці. .. Ми вже не в Києві з його теплими домівками і телевізорами, і це однозначно.

2 - 03/07/05 Мпн - г. Гімба - г. Маруга Жиде - г. Граб -пер. Присліп ?- г. Кам?яна- сідловина перед г. Кук

пол. Боржава - дубль 2

Наступного ранку погода не покращилась. Невже такою легкою поразкою закінчиться наш похід? Але ні, інакше не було б цієї розповіді тут. Ми піднялися в бойовому настрої о 5 годині ранку і? о 8 зібрали табір. Той випадковий довгий збір був передвісником злої закономірності дійсності, ми кожен ранок вставали о 5-6й годині і виходили о 8-9й. .. 12 чоловік і в кожного свій темп зборів, тому вставали рано, виходили пізно, на ночівлю ставали іноді пізно.

Боржава в сторону пер. Прислоп

На цей раз ми не втратили стежки, і там де треба було повернути правильно повернули(оплески). По дорозі зустріли учорашніх туристів, вони провели ніч у бараках, а тепер повертались у Подобовець. По хребту іде чудова дорога і в гарну погоду дуже приємно нею пройтись. Нас гарна погода чекала попереду, а на хребті в цей час був сильний вітер, хмари, дрібний дощик. Коли ідеш, чутно тільки як співає вітер у вухах, більш нічого, а наша 12-ти ланкова стрічка губиться у туманній далечині. На підході до гори Кругла хмари почали відходити, тут ми і зробили обід(обіди були незвичайні, в них поєднувався товсті скибочки сала, вкриті молочний шоколадом з хрусткими сухарями, курагою й горіхами. І все це тануло у шлунку, а не в руках, що досить приємно. Слава завхозам! ).

Дубль 2 - знято. Перевал Прислоп.

До перевалу Прислоп вийшли о 15-00 годині. Там купили молока у місцевих пастухів, сфотографувалися біла хреста на перевалі і попрямували через гору Кам?янка до гори Кук. Але тут нас спіткала наступна ?вдача-невдача?(для кого як). За г. Кам?янка схили засіяні полуницями змусили нас припасти до землі. Це було десь о 17-00. Тут і зробили ночівлю, трохи підсушили речі на вечірньому сонечку, попили дружньо молока, закусили полуницями і піснями під гітару(на жаль, після того вечора через мокру погоду інструмент зіпсувався і до кінця походу ми слухали тільки наші внутрішні мелодії, і не тільки шлунка ;) ). На наш спів, хоч і не трембіти, прибіг пастушок зі своїми вівцями. Вівці(ВІА "The Sheep") заворожили усю групу виконанням дзвіночної музики(це де грають лише на одному інструменті - дзвіночку) і вона відлетіла у країну мрій, снів, спогадів. .. Погода стояла гарна всю ніч. Зорі освітлювали дорого до світлого майбутнього дня.

3 - 04/07/05 Мпн - г. Полонина Кук - г. Кук - г. Волосянка- г. Коритище - хр. Палений Грунь - г. Скеля - с. Вучково

г. Кук

Підйом на г. Кук

Вийшли зранку о 7:30. Погода чудова цілий день, хіба що трохи спекотна(такі ми тваринки, що у нашого оптимуму дуже маленький окіл. Це і погоди стосується). За півтори години вийшли на вершину. Чудова, красива гора, вся вкрита м?якою духмяною травою. Дуже раджу на неї сходили влітку, та й взимку думаю не гірше. На вершині було трохи вітряно, тому довго ми не затримувались і побігли собі своєю дорогою.

А дорога йшла далі й далі через гору Волосянка, волохату - волохату, до хребта Палений Грунь, а потім через г. Скеля у село Вучково. Але все поступово.

Гора Волосянка дійсно виявилась волохатою, стільки там було трави, в якій стежка іноді втрачалася. Але у гарну погоду відсутність стежки хіба є проблемою. Нарешті ми могли насолоджуватись сонячним днем. .. В горі Коритище нічого схожого на корито не було, і ми її швидко минули. Гарна ґрунтова дорога йшла аж до Груня й далі.

хр. Палений Грунь та спуск у село

Підходили до Груня. По дорозі зустріли пастухів. Перед хребтом пообідали серед високої соковитої трави у затінку дерев. Хребет Палений Грунь пробігли дуже швидко, на обідньому пальному. О 15-00 вже були на г. Скеля(або Скала). Вона також волохата-волохата, а скель там і дійсно немає як нам і казали раніше. Але саме найцікавіше в цей день все ще залишалось попереду. ..

Крутий довгий спуск у село Вучково. Якщо б то була зима, якщо б ми мали лижі і якщо б ми ще гарно на них стояли, то цей спуск би зайняв нам 15 хвилин. А оскільки нічого того не було, і то лиш мрії, спускались ми у село 2,5 години. Спустилися до маленького потічка і кожен так і хотів в нього занурити все своє тіло, але багато було таких бажаючих, а річечка зовсім маленька. От і пошкандибали ми далі, селом, долом, підвісним мостом на інший берег річки Ріки, де й ніч зустріла нас. О 18-20, після довгих шуканнів місця для табору, адже кругом одні пасовиська та полонини, стали на ночівлю. В той день ми організували масову купіль. І чистими, мов діти, полягали спати. Завтра має бути знову довгий підйом угору та й такий же довгий спуск.

4 - 06/07/05 Мпн - г. Тапеш - с. Негровець - с. Колочава

г. Тапеш

Вийшли як завжди о 8:00. Стежки на гору Тапеш є в декількох місцях, по словам місцевих всі вони йдуть до кошів, які є під вершиною. На одній з стежок навіть бачили залишки саморобних саней для спуски сиру з полонин. Підйом на г. Тапеш досить крутий і довгий. Ми вибрали не досить чітку стежку як виявилося пізніше, але не блукали: йди собі в гору та й все. Погода стояла гарна - тепло та сонячно. Майже весь підйом йде по лісу, тільки у кінці виходиш на полонину перед вершиною. На полонинах є коші, ми вийшли трохи вище них. По дорозі, на одному з привалів, знайшли маленьке помаранчеве чудовисько - саламандру. Шкоди вона нам не заподіяла, та й ми їй теж. Подивувавшись красою природи у всіх її проявах, продовжили підйом.

Підйом на г. Тапеш

Об 11:40 вже були на вершині, отже підйом зайняв не багато не мало 3,5 години. Вид з вершини Тапеш відкривається просто чудовий. Шовковисті темно-зелені пагорби простягаються у всі боки, посеред їхніх схилів синіє водосховище, а поверх вся ця красо тінь покрита блакитним небом. . Ніяких розпізнавальних знаків, споруджень немає, тому в туман знаходження її є проблемою(як в нас вийшло з г. Стримба).

Напившись небом до схочу, почали шукати а як же спуститись з цієї чудової вершини. Прошу відзначити ходили цю ділянку маршруту за описом, зробленим групою Келіна Олексія у 2003 році (звіт є на сайті т/к Глобус), і цей опис досить часто додавав впевненості. Але тут не судилося. . Спочатку йшли гарною стежкою, але потім почали брати сумніви, що зайшли далі описаного повороту доріг. Прикро, але досі ніяких поворотів в необхідному напрямку і не малювалось. От так і сталося, що з гарної стежки ми спочатку звернули, поблукавши лісом, а потім як більярдна кулька впали у крутий спуск руслом струмка. Тут звичайно був каньонинг. Каюсь, але то було гарне тренування перед Кавказом.

с. Колочава

Як вже я не намагалась виправити свою помилку, спустились ми все рівно в село Негровець. Тому далі продовжили свій шлях асфальтною дорогою. Зробили стандартну фотографію біля таблички Колочава і накинулись на найближчий продуктовий магазин. З'їли по дві, а деякі і по три порції морозива, купили побільше їжі, хлібу та інших дрібничок(завозу, велика подяка!). А далі перед нами стала складніша задача - а де ж ставати на ночівлю. Кругом село, ніде приховатися брату-туристу - ні ліска тобі, ні галявинки подалі від людського ока.

З вірою у майбутнє місце ночівлі почалапали далі по селу. Знайшли пам?ятник славетному пастуху Чаві, засновнику села за легендою. Під ним і розмістились на деякий час.

Місце ночівлі в той день виявилося альтернативним. Раніше ми завжди вважали, що школа призначена для того, щоб освітлювати наші темні голови знаннями. Але, як виявилося, не тільки для цього. Також в її могутніх стінах може знайти собі притулок група туристів, або навіть дві чи десять. Оскільки сьогодні ми були єдиними претендентами на ночівлю у школі, то нам дістався номер-люкс - актова зала з розстроєним піаніно і м?якими стільцями. Як це не дивно для походу, але вечеряли ми за столом, сидячи на стільцях. Спали правда на полу і в спальниках, як наче не зовсім матрацники.

То була гарна ночівля. Що не кажіть, але примхи цивілізації, тепло і електрика, іноді приємні. Тієї ночі гарно відпочили, що додало багато сили йти до майбутніх вершин.

5 - 07/07/05 Мпн - г. Стримба - сідловина перед г. Передня

г. Стримба

Вийшли о 8:00. Погода хмурна. Спочатку йшли дорогою селом. Містка через річку Сухар не було, тому переходили річку в брід, на той час стояла невелика вода. Зразу ж випали на гарну стежку, яка веде вверх на гору Стримба. Стежка на деякий час втрачається на полонинах серед високої трави, але потім знову повертається до мандрівників.

Схили Стримби

На підйому почався дрібний дощик. Чесно кажучи, погода нас не дуже балувала у цьому поході, але через те раділи кожному сонячному дню. На перемичці був сильний вітер, хмари летіли, мов літаки-винищувачі. А потім взагалі все затягло туманом. Сфотографувавшись на найвищій точці гори (де насправді вершина і чи є на ній якісь відзнаки залишилось для нас невідомим), о 13:00 почали спуск.

Йошікі у тумані

До кінця дня нас поглинули білі тканини туману. І саме на цій, не самій тривіальній в плані орієнтування ділянці. Ох вже ця непередбачувана погода в Карпатах! Тут навіть нічого розповідати. Туман, спочатку гарна стежка, потім ліс, хащі, впали не на те плече, повертаємося, знову дуплянки, знову ліс, знову хащі, бурелом, ліс, хащі, спуск, підйом, спуск, підйом. .. . Як у пісні співається ?а за деревом дерево, а за тим і ще дерево. .. ?.

Слизняк

О 17:10 вийшли на маленьку галявинку посеред лісу, дякувати Богу там були залишки якогось багаття, не тільки нас скупала у розпачі карпатська непогода. Оскільки сенсу йти далі ніякого не було, залишися зігріватися тут: збирали дрова, хлопці бігали далеко униз за водою, розпалювали багаття, розказували анекдоти. .. Туристи вміють зробити собі гарно у будь-яку негоду.

6 - 08/07/05 Мнч- г. Передня- г. Середня- Траверс г. Задня спочатку лісовозна дорога, потім по хащам - г. Верх Чорної Ріки - сідловина перед г. Попадя

Передні-Середні-Задні, ліві, праві. .

На наступний день небеса вирішили покращити свій настрій, і до 12ї години сонечку на небі не було ніяких перешкод. В той день ми були щасливчиками, дуже повезло з погодою, і тому ми дійшли, як планували, до Попаді.

До обіду ми подолали Передню і Задню. Вся дорога - це суцільні ?качелі?, тому виявити точно яка з гірок була Передньою(на одній карті, 500метровка з Інету, їх взагалі дві) було досить важко. Йшли без стежки, зверху скрізь жереп, на підходах - крізь ліс, правда без бурелому. Гарні місця для першопрохідців, на стежку ми так і не натрапили.

Путь до Попаді

Пообідали на сідловині перед горою Задня. Води ніде поблизу на нашому шляху не було, що й казала нам карта. На горі Задня починається вирубка. Тут я зробила тактичну помилку. Всі гірки ми проходили в лоб, а на Задній я так зраділа дорозі(сліди лісовозу!), що знехтувала здоровим глуздом йти в лоб, і ми пішли траверсом, чим розтягнули свій шлях на пару годин.

Траверсу вали Задню по хащам. Вийшли на г. Верх Чорної Ріки, почало хмаритись небо і світлу ціль попереду, Попадю, затягнуло хмарами. Спустились на перемичку перед Попадею коли вже почало вечоріти, о 20-00 стали на стоянку. Воду брали з потічка, вона була коричневого кольору, але тут - без альтернатив.

Того вечора ми виявили, що гітара зіпсувалась через високу вологість, напились смачним чаєм від Завхозів і стомлені полягали спати.

7 - 08/07/05 г. Попадя - г. Мала Попадя- г. Паренки- пол. Плісе? г. Грофа(радіально) - р. Котелець, р. Молода-с. Осмолода

Це був справжній туристський день. Звичайно всі вони туристські, але цей був особливим: пречудова погода, гарний настрій і мандрування пішки зранку до вечора - дорогами, стежками, лісом, камінчиками. Мабуть той день був відрахування нам за всі наші минулі і попередні страждання. То ж до діла.

Підхопилися о 5:45 ранку, о 8:45 вже були на ногах. Через дві години(о 10:45) дісталися вершини. Дорога йде спочатку лісом, перетинає стрічку жерепу і продовжується по середній сипусі аж до вершини. Дорога чітка, навіть у жерепі, а на безлісих ділянках промаркована турами. На вершині є залишки колишнього польського кордону, стін та оборонних укріплень.

З Малой Попаді на Паренки

Г. Мала Попадя та г. Паренки пробігли за 3 години, дорога йде жерепом, сипухою, але скрізь прокладена дбайливою рукою ентузіастів та лісників. Велике подяка всім тим невідомим та лісникам, хто зробив таку гарну справу: проклав дорогу через непрохідний жереп! Інакше цей шматок долався б за 3 дні при гарній погоді!

Отже, побігли! Вибачте дописую на скору руч. Конкурс закінчується! М-а-м-а!

Не пробігли, а понеслись разом з вітром, долаючи камінчик за камінчиком, гіллячку за гіллячкою, так по черзі і пройшовши Попадю, потім Малу, Паренки. .. Стоп!!!!!

Тут була перерва на обід - на полонині Плісце(з 3 до 4ї години), а також нова дуплянка як обдурити час. Адже похід - це гра з часом, з його впевненим і неминучим плином. Встигну/ не встигну? Пройдемо/ не пройдемо?

Наступний хід з нашого боку виявився вірним. Вирішили йти на Грофу радіально, аби встигнути потрапити в той же день до Осмолоди. Йти з рюкзаками на Грофу, пам?ятаючи про той спуск, який чекає з того боку, означало лише одне - програти гру з часом і не встигнути пройти маршрут.

Встигли в той день і на Грофу(радіально за 1,5 години туди й назад з пол. Плісце) і до Осмолоди добігти(з полонини крутий спуск по р. Котилець, який був досить розмитий, але зі стежкою. Тут ми знайшли міні-сніжник між завалу з гілок) - весело і з піснею. Прийшли у село о 21-20 вже геть потомлені. Але скрізь є добрі люди і морозиво! Знайшовся і тут добрий дядько з КССу - Люклян Ігор Якович(+3 803474 36247 (пошта) /+3 803474 36247 (пошта) (домашній)). Дякуємо йому дуже за його тепло і гостинність. На цю ніч нам дістався цілий гуртожиток! Шкода, що ми були такі потомлені, що не повністю усвідомили таку велич щедрості.

План наступу - "Есть ли у Вас план тов. Жуков?"

Спати лягли піздно, десь о півночі. Розробляли план подальших ?бойових? дій.

8 - 09/07/05 Мпн - р. Лімниця - г. Фашори - г. Висока - г. Ігровець - Пол. Погар

Обережно! Висока напруга!

Цей день мені запам?ятався на завжди, така собі кульмінація походу як твору. Звичайно, може комусь це здасться жіночим поглядом на речі, але - щось ззаду таки рипіло, не так за себе як за групу.

Вийшли, хоч як це й було нелегко, о 8-30 ранку, піднявшись о 6й. Далі перехід по містку через р. Лімниця, колись найчистішу у Європі, підхід до стежки по болоту. Ноги намочить встигли. Підйом через г. Фашори на хр. Матагів. Перед стумким зльотом на сам хребет по дорозі є будинок, дуже казковий і гарний, в пам?яті він асоціюється з кіньми та білками, які в ньому живуть. На Матагів підіймались без доріг, товкучи ногами папороть. Зверху йде гарна стежка.

Тільки ми впевнено стали на стежку, підійшли до жерепу як дорогу закрила стіна. Злива. В мить вимилися з голови до п?ят. На наше щастя по дорозі був кіш, останній перед жерепом. В ньому і зховалися, трохи попоїли.

На г. Високу

Через годину небеса припинили плакати і ми продовжили підйом. По небу бігли швидкі хмари. Дорога йшла жерепом пречудова - доглянута. О 16-00 були на вершині Високої. До того часу вже все затягло хмарами. Небо збиралося на дощ. Не довго думаючи, побігли в сторону Ігровця. Тут нас і дістала гроза - на плоскому, лисому Ігровці, у самому слабкому місці. Бігли на одному подиху думки.

Треба позаздрити тому чистому баченню світу, яке буває в такі моменти - коли на важелі ставляться людські життя. Так, я скоріш за все перебільшую, але тоді, на Ігровці, коли стрімкі та влучні блискавки бьють в Сивулю та Борівку неподалік, все здавалось саме таким - яскравим, блискавичним, таким, що закарбовується назавжди в комірки пам?яті. Ніби от-от блискавка розпне тобі череп, а далі - темний ектран і титри, титри, титри. .. знову початок вистави!

Ліричний відступ. Вершину пройшли - цілі. Спускаємося на рятувальну полонину Погар. Гроза не вщухає. На зустріч життєрадісна група - маленькі рюкзачки, з яких стирчать палки до гори носиками, дівчатка з парасольками. . Корочше кажучи, ?ходячі громовідводи?.

Ми: ?Там гроза!!! Може перечекаєте?

Вони: ?Та ні, дякуємо. Ми на вершині парасольки позакриваємо!?

Правду кажуть, що ?у переляку очі великі?, або ?менше знаєш, краще спиш?. Уява зажди перебільшувано приймає навколишній світ. Тому вважайте попереднє за емоційний виступ.

О 18й були на полонині. Запланований на той день шлях було пройдено. Поздоровляю всіх, можемо ставати на ніч! Сохли, сушили себе і одяг, варили їсти, збирали дрова, палили багаття, розказували анекдоти. Одним словом - раділи життю, яке в сто разів пояскравішало завдяки тому пройденому ненасттю під назвою Ігровець. У кожного в житті свій Ігровець: у когось сонячний і привітний, а комусь суровий і погрожуючий.

9 - 10/07/05 Мпн - траверс г. г. Боревка, Лопушна, Сивуля, Мала Сивуля - Пол. Плісе - ур. Пекло - ур. Боярин - г. Окопи - р. Салат рук - водоспад

Траверс Сивуль

Підйом о 5-00. Вихід о 8-00. Погода не покращилася, тому вирішили брати Сивулине царство траверсом(мудрість то гарна штука, до цього в нас вже була одна невдала спроба прокрастись на г. Борівку - тільки тоді й починаєш цінити тих людей, які роблять всі ті дороги крізь жереп).

Траверсом йде гарна промаркована стежка аж до полонини Плісце. Дорогою зустріли ще одну гарну людину, яка на жаль залишилась невідомою для цього звіту. Дядько-гуцул з Гути йшов собі в другий бік - на полонину за молоком, а потім покинув свою дорогу і пройшовся з нами аж до урочища Пекло, ще й про всі дороги у всі сторони нам порозказував. Був залишив мені свої координати, але розмокли і зтерлися вони у тій кількості води, що була на той час у Карпатських горах. Пофілософствували з ним трохи на тему мандрів. Виявляється, що не має різниці де людина живе - у місті чи на полонинах Карпат. Не залежно від обставин, її або тягнуть до себе гори, або ні. Порозповідав він про своїх друзів-сусідів, вони жодного разу не були на тих просторах, що простяглись під їхнім носом!! Знову у всьому винний внутрішній загадковий світ.

Помилувавшись Пеклом, яке урочище, побігли на зустріч спуску і водоспаду. Спочатку йшли по маркованій стежці, але знову не помітили як вона загубилась на полнині і ми потрапили у бурелом. О!!! Якщо бачите перед собою 100 метрів карпатського бурелому загадуйте на нього мінімум перехід, а то й більше! Бо то не так легко як здається на перший погляд - продератись крізь трупи колишніх могутніх смерек-велетнів.

Без стежки впали на потічок з красивою назвою Салатручиль, який доніс нас до прекрасного одноїменного з ним водоспаду. Там о 18-15 і вирішили зробити останню ночівлю. Спробували купатись. Дзуськи! Вода така холодна, що най-моржі з усіх най-моржів не змогли доплисти навіть до середини штучного озера біля водоспаду, вирішивши залишатися ?мужчинами? і кинути ту дурну справу .

Мені з Саньою поход здався замалим, так ми ще пробіглись 7 км до с. Бистриці і 7 назад. Замовили машину, поседіли у місцевому барі, нагадали собі як виглядає реклама та телік, накупили вина та їжі. . Яким було наше здивування коли ми прийшли у темряві і всі вже спали!! Добряче потомилися. Деяких навіть вином не вдалося виманити з палаток.

10 - 11/07/05 Мпн - с. Бистриця

Встали як завжди рано(о 4-30), у селі потрібно було бути о 8 годині.

От і все. Останні 7 кілометрів. Карпати проводжали нас туманом. А на зустріч йшли корови. На полонини за травою. Ми відїзжали, а життя у Карпатах продовжувалося.

Воно завжди тільки продовжується! І це головне.

Як гарно радіти цьому!!

Бо найкращі з найкращих мандрівок завжди залишаються попереду!!

Найкращих Походів Всім Вам!

В цьому місці дуже хочеться сказати Амінь, але я скромно поставлю крапку. Ні, краще три. Ось так . ..

Тобто - ?Далі буде!? :)

Из воспоминаний учасников или "поэма о вечно мокрых ногах": Мацерация (лат. maceratio, от macero - размягчаю, размачиваю), разъединение растительных или животных клеток в тканях. Естественная М. - результат растворения межклетного вещества. У растений М. наблюдается в мякоти созревающих плодов (бирючины, некоторых сортов яблони, арбузов, бананов и других), иногда лишь после морозов (в плодах мушмулы, шиповника и других), а также при образовании отделительных слоев в черешках листьев (перед листопадом), в плодоножках (перед опадением плодов) и др. При анатомических исследованиях М. вызывают, обрабатывая срезы или кусочки древесины, листьев, корней и т. п. хромовой кислотой, горячим раствором аммиака и т. п. М. пользуются при обработке льна, изготовлении бумаги из древесины и др. М. животных тканей имеет место при длительном соприкосновении их с водой. Ею пользуются при изготовлении скелетов, гистологических препаратов, действуя на трупы или отдельные ткани водой, растворами щелочей, кислот и другими веществами.

Автор:Наталя Смілянець

Розрахунок складності

(автор Андрій Ніконов) А А. Локальные препятствия (ЛП) А1. Переправы Н/К (за макс.4 в зачёт идёт 2балла): - через ручей над вдп. Шипот, по бревну - через р. Котелец после спуска с г. Грофа, вброд по камням - через р. Салатрук на подходах к водопаду в предпоследний день, по бревну (хотя Коля попёрся вброд; -) Итого - (3 / 4) х 2 = 1,5 балла А2. Переправы 1А (за макс.3 в зачёт идёт 3балла): - р. Сухар у подножья г. Стримба Итого - (1 / 3) х 3 = 1балл А3. Перевалы, пройденные не насквозь, вспомнить не смог. Но если и есть, то только Н/К, и в расчёт при этом уйдёт макс.1 в зачёт за 2балла. Итого - (0 / 1) х 2 = 0 баллов А4. Вершины Н/К (за макс.1 в зачёт идёт 4 балла): - хотя у нас их и было много, я предлагаю в зачёт записать одну из: Тапеш, Стримба, Попаддя/М.Попаддя/Паренке/Грофа или Висока/Ігровець. Они и по перепаду высот, и по ландшафту подходят. Плюс для оценки категорийности - подъём на гг. Сивуля тоже был в маршруте, и ещё я не считал подъём на г. Великий Верх. Итого - (5 / 1) х 4 = 20 баллов Итого в зачёт - (1 / 1) х 4 = 4 балла. А5. Траверс гребня Н/К (за макс.1 в зачёт идёт 4 балла): - предлагаю в зачёт записать траверс хребта, на котором находятся гг. Сивуля, М. Сивуля, Лопушна Итого - (1 / 1) х 4 = 4 балла А6. Каньон Н/К (за макс.3 в зачёт идёт 2балла): - каньон р. Котелец под г. Грофа Итого - (1 / 3) х 2 = 0,67 балла А7. Каньон 1А (за макс.2 в зачёт идёт 2балла): - каньон дождевого ручья на спуске в с. Негровець перед проходом ч/з с. Колочава. Итого - (1 / 2) х 2 = 1балл Общий итог по ЛП маршрута (для оценки соответствия категории): (1,5 + 1 + 0 + 20 + 4 + 0,67 + 1) = 28,17 баллов < ЛПмах (2к.с.) = 30 баллов, т.е. по балльной оценке ЛП маршрут соответствует 2 к.с. Итог по ЛП маршрута, идущим в зачёт: (1,5 + 1 + 0 + 4 + 4 + 0,67 + 1) = 12,17 баллов, Из них согласно табл.1 (п. 4) в зачёт идет 6 баллов. Б. Протяженные препятствия (ПП) Б1. Растительный покров Н/К - лес проходится по тропам или легко без них (за 50 км. в зачёт идёт 10 баллов) Ну 50 км по лесу и по тропам у нас точно есть. Итого в зачёт - (50 / 50) х 10 = 10 баллов Б2. Растительный покров 1А - наличие густозаросших участков, подлеска (за 12 км. в зачёт идёт 5 баллов) 12 км у нас тоже насобиралось - с учётом жереба и сходов с тропы. Итого в зачёт - (12 / 12) х 5 = 5 баллов Б3. Растительный покров 1Б - скрытые в траве неровности склона, углубления, камни, крутизна склона не менее 20 градусов (за 12 км. в зачёт идёт 5 баллов) Тут я насчитал что-то около 5 км: - спуск с г. Тапеш до с. Вучково; - при спуске на мокрую ночёвку "1200" после г. Стримба; - при траверсе склона между г. Передня и г. Середня; - при траверсе и спуске с г. Задня в долину Верх Чорної Ріки; - а также при переходе через бурелом по дороге к р. Быстрица. Итого - (5 / 12) х 5 = 2,08 балла Б4. Осыпи, морены Н/К - камни небольшие, крутизна склона 15-20 градусов (за 20 км. в зачёт идёт 10 баллов) Около 4 км ходьбы по камням, в основном на Горганских вершинах. Итого - (4 / 20) х 10 = 2балла Итог по ПП маршрута, идущим в зачёт: (10 + 5 + 2,08 + 2) = 19,08 баллов, Из них согласно табл.1 (п. 4) в зачёт идет 19,08 баллов. В. Географический показатель "Г" для Карпат = 3 (по табл.4) Г. Коеффициент перепада высот "К": К = 1 + DH / 30 = 1 + 13,605 / 30 = 1,45 Д. Определяем общее количество баллов: А = 0,2, т.к. маршрут проходит через 2 и более населённых пункта (табл.5) КС = ЛП + ПП + (Г х А х К) = 12,17 + 19,08 + 3 х 0,2 х 1,45 = 31,25 + 0,87 = 32,12 баллов Вывод - согласно балльным расчётам, маршрут попадает в рамки 2 к.с. (пеш.)

Графік руху

ГРАФІК РУХУ (дійсний) ГРАФІК РУХУ (дійсний) Карпати - Липень?05,2 -га категорія складності Керівник: Наталя Смілянець

Розповідь про цей похід Дмитра Силінського