Звіт про пішохідний похід другої категорії Карпатами

Зміст

1. Довідкові дані про туристський спортивний похід

1.1. Параметри походу
1.2 Характеристика районів проведення походу
1.3 Докладна нитка маршруту
1.4 Дані про досвід учасників

2. Організація туристського спортивного походу

2.1. Загальна ідея походу
2.2 Варіанти під?їзду та від?їзду. Обґрунтування вибору точок початку та кінця маршруту
2.3 Аварійні виходи з маршруту та його запасні варіанти
2.4 Зміни маршруту та їх причини
2.5 Інформація про проходження маршруту кожним учасником

3. Графік руху та технічний опис проходження маршруту

3.1. Графік руху
3.2 Технічний опис проходження маршруту
3.3 Розрахунок категорії складності походу
3.4 Картографічний матеріал

4. Висновки та рекомендації щодо проходження маршруту

1. Довідкові дані про туристський спортивний похід.

1.1 Параметри походу

1.2 Характеристика районів проведення походу

Карпати - один з найбільш популярних туристичних районів України. Тисячі туристів відвідують цей район щорічно, приїжджаючи на екскурсії, в туристичні походи чи просто відпочити. Найбільш популярні пішохідні походи 1-2 к. с. в Карпатах в літній період. Такі походи запам?ятовуються чудовими карпатськими пейзажами, дощами та гарною компанією. Традиційно хребтами, що відвідуються найчастіше, є Чорногорський, Свидовецький, Горгани, Мармароський.

Чорногорський хребет відомий в першу чергу завдяки тому, що в ньому знаходиться найвища точка України - гора Говерла. Іншою відомою вершиною в цьому хребті є гора Петрос - не менш мальовнича, ніж Говерла. На схід від Говерли знаходяться озера Несамовите і Бребенескул. Кінцевою точкою хребта зі сходу є Чорна Гора. На ній знаходяться залишки обсерваторії.

На захід від Чорногорського розташований Свидовецький хребет. Найвища точка Свидовецького хребта - г. Близниця. Вона має дві вершини - Велику і Малу. Гора ця, як кажуть, "з характером", що виявляється в основному у змінах погоди. Свидовецький хребет також прикрашений озерами з загадковими назвами - Догяска і Трояска.

Горгани відрізняються від інших хребтів наявністю осипів і великою кількістю жереба.

Мармароський хребет характеризується наявністю скельних виходів. Його також називають "Мармароські Альпи". Перлиною цього місця є г. Піп Іван Мармароський. Однак для того, щоб відвідати цей район, необхідно оформити пропустки в прикордонну смугу.

Карпати є популярним місцем і в зимовий період. Це традиційний район для проведення лижних походів різних категорій складності.

Також тут можливі експериментальні гірські походи 1-2 к. с. та альпіністські сходження до 1Б к. с.

Найбільш відвідуваними в зимовий період є г. Говерла, Петрос, Піп Іван Мармароський.

Весною цей район також цікавий. В цей час Карпати вражають своїм контрастом - в долинах лежить трава, а на схилах, особливо північної експозиції, лежить сніг. Проходження таких схилів є цікавим в технічному плані. Річки в цей період повноводні, і часто через них потрібно переправлятись вбрід. Таким чином, весною в Карпатах також можливі експериментальні походи 1-2 к. с. за умови творчого підходу до побудови маршруту.

1.3 Докладна нитка маршруту:

с. Богдан - р. Квасний - г. Петрос Мармароський - г. Поп-Іван (1Б) - г. Бендряска - г. Межипотоки - г. Міка-Маре - г. Стіг - р. Стоговець - р. Лемський - р. Бербенескул - г. Гутин-Томнатек (1Б) - г. Ребра - оз. Несамовите - г. Говерла - г. Петрос - пол. Менчул - с. Кваси - пол. Браїлка - г. Близниця - г. Трояска - р. Апшинець - р. Чорна Тиса - пос. Ясиня

1.4 Дані про досвід учасників

2. Організація туристського спортивного походу

2.1 Загальна ідея походу

Даний похід планувався, з одного боку, з метою підготовки спортивної групи до походів в більш високих горах, а з іншого - як оглядовий, з можливістю відвідати всі найбільш цікаві для нас місця - Мармароський, Чорногорський та Свидовецький хребти.

В спортивному плані нам було цікаво отримати досвід подолання як суто "пішохідних" перешкод, таких як переправи через річки, буреломи та інше подібне, так і "гірських", якими мали стати експериментальні гірські перевали складності 1Б (Піп Іван Мармароський центральний, Гутин Томнатек по скельному ребру, Говерла через водоспади). Тому ми і обрали такий формат походу, як пішохідний з гірськими перешкодами.

2.2 Варіанти під?їзду та від?їзду. Обґрунтування вибору точок початку та кінця походу.

Точкою початку маршруту нами було обране с. Богдан. Перш за все тому, що з нього починається найбільш логічний та зручний в орієнтуванні шлях підйому на г. Петрос Мармароський північним ребром. Крім того, тут знаходиться погранзастава, в якій необхідно отримати пропуск в прикордонну смугу. Під?їзд до с. Богдан, однак, менш зручний, ніж до с. Ділового, з якого найчастіше і починаються маршрути туристських груп в цьому районі. Необхідно також відмітити, що закінчувати поход Мармароським хребтом було б незручно, тому що перед його відвідуванням необхідно було б спуститись в населений пункт з погранзаставою для отримання пропусків.

Для того, щоб добратись до с. Богдан від Івано-Франківська, необхідно спочатку доїхати до Рахова. Це можна зробити або на дизелі, що відходить з вокзалу в Івано-Франківську о 9.10 та приїжджає до Рахова о 14.20, або на автобусі (9.00,12.45). Автовокзал знаходиться поряд з ж\д вокзалом. Автобус іде біля 4 годин.

З Рахова до Богдана можна доїхати на рейсовому автобусі, що ходить в будні дні досить регулярно (з інтервалом в 30-40 хвилин).

Ми обрали для себе наступний варіант під?їзду. До Івано-Франківська поїздом ?43, що виїжджає з Києва о 19.20 и прибуває до Івано-Франківська близько сьомої години ранку. Звідти 9-годинним автобусом до Рахова.

В Рахові відвідали КСС, дещо докупили і рейсовим автобусом виїхали до Богдана.

В Богдані отримали пропуск в прикордонну смугу, пообідали та близько п?ятої години вечора вирушили за маршрутом.

В якості точки від?їзду був обраний смт. Ясиня, з якого можна виїхати на дизелі в 9.45, а також рейсовим автобусом в 12.45,14.00 та 15.30.

2.3. Аварійні виходи з маршруту та його запасні варіанти

Заявлена нитка маршруту:
с. Богдан - р. Квасний - г. Петрос Мармароський - г. Поп-Іван (1Б) - г. Бендряска - г. Межипотоки - г. Міка-Маре - г. Стіг - р. Стоговець - р. Лемський - р. Бербенескул - г. Гутин-Томнатек (1Б) - г. Ребра - оз. Несамовите - р. Прут - т/б Заросляк - г. Говерла (1Б) - г. Петрос - пол. Менчул - с. Кваси - пол. Браїлка - г. Близниця - г. Трояка - р. Апшинець - р. Чорна Тиса - смт Ясиня

Запасні варіанти:
1. Відмова від сходження на г. Петрос Мармароський: р. Квасний - пол. Квасний - г. Піп Іван.
2. Відмова від сходження на г. Піп Іван: р. Квасний - КСП.
3. Сходження на г. Гутин Томнатек не по ребру, а за маршрутом 1А або н\к.
4. Сходження на г. Говерла не по маршруту 1Б, а стежкою, що прямує Чорногорським хребтом.

Аварійні виходи з маршруту:
До с. Богдан, с. Луги, с. Лазещина, с. Кваси, с. Ворохта.

2.4 Зміни маршруту та їх причини

При проходженні маршруту ми скористались запасним варіантом ?4, тобто відмовились від проходження г. Говерла через водоспади по маршруту 1Б, замість чого зійшли на неї стежкою, що прямує Чорногорським хребтом. Зміни обумовлені тим, що ми втратили день, пережидаючи сильний дощ під г. Піп Іван, а також тим, що швидкість пересування маршрутом виявилась меншою, ніж планувалось (ділянки глибокого рихлого снігу).

2.5 Інформація про проходження маршруту кожним учасником.

Всі учасники пройшли маршрут повністю.

3. Графік руху та технічний опис проходження маршруту

3.1 Графік руху

.

3.2 Технічний опис проходження маршруту

* Береги річок та долин вказуються в орографічному значенні якщо не сказано інше

* Всі координати вказано в системі WGS84

3.2.1. Долина р. Квасний

Маршрут розпочинається в с. Богдан, до якого ми доїхали рейсовим автобусом з Рахова. В Богдані на заставі ми отримуємо перепустки на перебування в прикордонній смузі.

Від застави повертаємось по дорозі в напрямку Рахова. Після проходження автомобільного моста звертаємо на ґрунтову дорогу що йде по долині р. Квасний.

Рухаючись цією дорогою доходимо до КПП заповідника (Ф2) де з нас беруть плату за відвідування.

Від КПП рухаємося дорогою далі по долині. Через 25 хв виходимо до розвилки де і влаштовуємося на ночівлю (Ф3,48,002350 N,24,344947 E).

Фото 1. В с. Богдан

Фото 2. КПП заповідника

Фото 3. Біля місця ночівлі. Стежка підйому

3.2.2. в. Петрос Мармароський

Від місця ночівлі, тобто від злиття рік піднімаємося по неявній стежці яка йде водорозділу. Переважна частина шляху вкрита буреломами (Ф4).

Після 55 хв підйому характер шляху змінюється - з?являється помітна стежка яка періодично перетинається буреломами. Через 45 хв виходимо на невелику полонину (Ф5).

Від краю полонини на вліво (на Пд-Сх) відходить стежка що траверсує схил з плавним набором. Пройшовши по ній 200м зходимо і піднімаємось напряму через ліс на плече вершини (Ф6). В лісі періодичні ділянки снігового покриву. Вище границі лісу схил крутизною до 25° вкритий в суцільним покривом із м?якого снігу глибиною понад 0,5 м, який доводиться тропить (Ф7).

Від плеча вершини в зв?зках проходимо по скально-травянистому гребеню (Ф8) до вершини Петрос Мармароський (1780м) (Ф9).

Від вершини пройшовши через стінку чагарників виходимо в травянистий кулуар по якому і спускаємось до стежки.

Далі рухаємось по засипаній розмоклим снігом стежці яка йде в лісі та виводить на полонину.

По вираженій стежці траверсуємо г. Берлебашка і на пол. Квасний, поряд з дорогою, стаємо на ночівлю (47,949803 N,24,319032 E).

Фото 4. Підйом буреломом.

Фото 5. Шлях підйому. Вид з полонини

Фото 6. Підйом напряму через ліс

Фото 7. Вихід до гребня

Фото 8. Гребінь Петроса.

Фото 9. На вершині Петрос Мармароський 1780 м

Фото 10. Шлях спуску

3.2.3. Перевал Піп-Іван Мармароський (ПІМ) Центральний (1Б*, 1925 м)

Паспорт перевалу Піп-Іван Мармароський (ПІМ) Центральний (1Б*, 1925 м)

3.2.4. Рух по КСП (г. ПІМ - г. Стіг)
Після дня непогоди наступний ранок зустрів нас морозцем та ясною погодою.

Від місця ночівлі за один перехід піднімаємось на хребет. В нижній частині підйому схил крутизною до 20°-25° із щільним настом який проходимо в кішках. Далі схил дещо виположується (Ф21) та стає майже безсніжним.

З хребта на КСП спускаємось неподалік прикордонного стовпчика ?368 (Ф22) по 15° сніжному схилу в кішках (Ф23).

Після спуску починається дорога, яка йде вздовж КСП. Цією дорогою ми і рухаємося аж до місця ночівлі. На дорозі періодичні ділянки твердого снігу, який в другій половині дня розм?як, що помітно ускладнило рух.

На ночівлю стаємо на полонині Верхній Щауль.

Наступного дня продовжуємо рух по дорозі. Дорога вкрита ділянками м?якого снігу, доводиться тропить (Ф25).

Після г. Стіг звертаємо з дороги на стежку яка проходе через полонину та спускається лісом до р. Стоговець (Ф27). В певні моменти стежка слабовиражена (Ф26).

Фото 21. Підйом на хребет

Фото 22. На хребті

Фото 23. Спуск по сніжнику

Фото 24. На КСП

Фото 25. Спук з г. Курбул

Фото 26. Спуск в дол. р.Стоговець

Фото 27. Дол. р. Стоговець

3.2.4. Дол. р.Стоговець - дол. р. Лемський

Спустившись в дол. р. Стоговець виходимо на дорогу, яка йде по долині. Рухаємось цією дорогою вниз по долині і пройшовши готель "Уединение" виходимо до злиття з правим притоком - річкою (струмком) Лемський.

Далі піднімаємось по дол. р. Лемський (Ф28).

Йдемо по лісовозній дорозі яка через 800 м заходить в річку, але згодом знову виходить на правий берег. Через 500 м після цього дорога починає круто підніматись на правий борт долини (Ф29).

Піднявшись вище виходимо на зону вирубки з мережею "доріг". Зберігаючи загальний напрям вверх виходимо на водорозділ. Тут закінчується дорога, але далі потрібно йти по стежці яка йде в пн-сх напрямі по водорозділу та спускається через 200м до іншої дороги.

Весь цей вододільний хребет вирубаний від лісу і по ньому прокладена мережа доріг які мають тверде гравійне покриття (Ф30).

Зберігаючи загальний напрямок по водорозділу піднімаємось по дорозі яка йде серпантинами. В результаті дорога виводить на водорозділ р. Бребенескул. та басейну Білої Тиси та закінчується. Далі спускаємось без стежки через ліс до р. Бребенескул і стаємо на бівак на невеликій галявині (48,078559N,24,529842E).

Фото 28. Дол. стр. Лемський

Фото 29. Підйом по лісовозній дорозі

Фото 30. Дорога

3.2.5. Перевал Гутин-Томнатик (південно-східне ребро) (1Б,1950 м)

Паспорт перевалу Гутин-Томнатик (південно-східне ребро) (1Б,1950 м)

3.2.6 Оз. Несамовите - с Кваси.

Зранку булла погана погода - мороз, вітер зі стнігом, погана видимість, тому не поспішали виходити почекали доки погода трішки покращиться.

Від м/н піднялись на хребет по набитій стежці в сніжному схилі (сходинки в насті).

Далі рухались по хребту черз вершини Туркул, Данциш, Брескул. Вершину Пожижевську обійшли по траверсуючій стежці. На хребту снігу мало (Ф42).

Піднялись на Говерлу по стежці із участками щільного снігу (Ф43). На вершині крім нас нікого не булоJ. Спуск по кам?янистій стежці присипаній снігом.

Спускаємось до дороги і далі по "перемичці" рухаємося в напрямку Петроса.

Дорога періодично переметена ділянками щільного вологого снігу. На полонині в ур. Скопеська поряд із заслоном стаємо на ночівлю.

Від місця ночівлі по дорозі йдемо до Петроса і зважаючи на погану погоду обходимо його по траверсуючій дорозі. Для скорочення траверсуємо вершину 1757 і знову повертаємось на дорогу. На дорозі та на хребту щільний настовий сніг.

По дорозі виходимо на перевал 1591 і спускаємось по жовтій маркованій стежці яка зрізає петлю дороги і спускається на неї.

По дорозі виходимо на пол. Менчіл від якої далі по дорозі через ліс спускаємось в с. Кваси.

Фото 42. Чорногірський хребет

Фото 43. На Говерлі

Фото 44. Рух по перемичці

Фото 45. Дорога яка обходить Петрос

Фото 46. Полонина Менчіл

3.2.7 с. Кваси - г. Трояска

Від шосе по дорозі через село в пн-пн-зх напрямі. Недалеко після закінчення садиб є зручна галявина для ночівлі, але по воду потрібно спускатись до річки.

Наступного дня продовжуємо підйом по крутій ґрунтовій дорозі яка через пол. .Браїлко виводить на пол. Стремчеська. Погодні умови сильно погіршились (сніг, вітер, погана видимість) - і це ускладнювало орієнтування та рух.

Переваливши через Близниці, по хребту спустились на пол. Драгобрат, а потім по дорозі вздовж підйомників до т/б Драгобрат та стали на ночівлю.

Наступного дня повернулись на хребет і продовжили рух в напрямку г. Трояска по дорозі яка йде по хребту. Біля г. Трояска звертаємо з хребта на Пн. і по стежці спускаємось на полонину до хатини, де і влаштовуємось на обід (48,292668 N 24,169803 E).

Фото 47. Пол. Браїлко	Фото 48. Пам'ятник на підйомі до Близниці	Фото 49. Вказівник	Фото 50. Інформаційний стовпчик
Фото 51. т/б Драгобрат		Фото 52. Хрест на вузловій вершині

3.2.8 Дол. р. Апшинець - дол. р. Чорна Тиса

Від полонини по закинутій дорозі спускаємось до річки, після чого рухаємось вздовж неї іноді змінюючи берег.

Рухаємось вздовж річки по лівому берегу частково по стежині на крутому схилі, частково стежиною вздовж самого берега - вона значно зручніша, але місцями затоплена.

Прижим змусив перейти на інший берег. Після його закінчення повернулись на лівий берег.

Нижче по долині з?явилась дорога по якій вийшли до будівель. Поруч стали на бівак
Від м/н спустились до злиття р. Апшинець з Ч. Тисою і по дорозі вийшли в с. Чорна Тиса, звідки на машині виїхали в смт Ясіня

Фото 53. Пол. Апшинець	Фото 54. р. Апшинець	Фото 55. Рух по схилу	Фото 56. Рух по долині
Фото 57. Біля колиби		Фото 58. Рух по дол. р. Чорна Тиса

3.3 Розрахунок категорії складності походу

Бали за перешкоди

Таблиця параметрів маршруту

3.4 Картографічний матеріал

Картографічний матеріал надається окремо.

4. Висновки та рекомендації щодо проходження маршруту

В поході було пройдено 169,1 км, що відповідає протяжності пішохідного походу другої категорії складності. Також ми подолали дві цікаві та, на нашу думку, досить складні в технічному плані технічні перешкоди - перевали Піп Іван Мармароський та Гутин-Томнатик, - складність яких за параметрами відповідає 1Б категорії.

Поставлені нами цілі в процесі проходження маршруту ми вважаємо досягнутими. Ми отримали технічний та психологічний досвід, на який і розраховували.

Однак, такий формат походу, з великою протяжністю та наявністю складних технічних перешкод, особливо за складних погодних умов, що мали місце під час проходження, потребує від групи технічної та фізичної підготовки, а також значного напруження сил.

Рекомендації:
- При включенні в нитку маршруту категорійних перешкод необхідно планувати шляхи їх обходу та запасні дні на випадок поганої погоди;
- Для пересування щільним сніговим покривом на крутих схилах необхідно мати "кішки" та льодоруби на кожного учасника групи. Всі учасники повинні вміти пересуватись на кішках та організовувати самостраховку льодорубом;
- При пересуванні хребтами та гребенями можлива необхідність одночасної страховки у зв?язках (карнизи);
- Весна в Карпатах - пора підвищеної лавинної небезпеки, тому група повинна мати лавинне спорядження та вміти себе поводити на лавинонебезпечних схилах. При виборі шляху пересування необхідно уникати від?ємних форм рельєфу (кулуари). Замість цього використовувати для руху хребти, гребені, ребра, контрфорси;
- При ночівлях вище зони лісу треба розраховувати на приготування їжі за допомогою пальників. Також необхідно мати запас пального на випадок топки снігу та непогоди.