Пішохідний туризм

Пiшохiдний туризм

Пiшохiднi туристськi спортивнi походи можна проводити в усях репонах Украiни Одночасно слiд зазначити, що територiя Украiни, за винятком двох гiрських масивiв (Украiнськi Карпати та Кримськi гори), мае рiвнинний рельеф i на нiй майже вiдсутнi iстотнi природнi перешкоди, що обумовлюють категорiю складностi спортивних пiшохiдних маршрутiв. Через це у бiльшостi регiонiв Украiни можливо здйснювати спортивнi походи лише до I категорii складностi включно, а походи II та Ш категорii можуть здйснюватись лише в Украiнських Карпатах та Кримських горах. Погоднi умови дозволяють здiйснювати пiшохiднi мандрiвки у рiвниних районах Украiни з березня по листопад, а при сприятливих умовах на протязi всього року.

Крим та Карпати - головнi райони проведения туристських спортивних походiв - вiдносяться до лiсових районiв середньогiр'я. Рiзноманiтнiсть природних перешкод цих районiв дае можливiсть туристам оволодiти майже усiм арсеналом прийомiв техники пiшохiдного туризму, орiентування на мiсцевостi, дозволяють повноцiнно проводити навчальнi заходи. Термiн проведення гашохадних похсде по цих районах теж широкий - з ранньоi весни до пiзньоi осенi, а при сприятливих погодних умовах i взимку.

Карпати поеднуть у собi красоти гiрського та лiсового районiв. Бурхливi рiчки, красивi озера, пологi гiрськi схили, сонячнi полонини, багата iсторiя краю можуть задовiльнити смаки будь-якого туриста. У Карпатах можна прокласти маршрути вiд найпростiших до III категорii складностi. Тут зустрiчаються дiлянки з великим перепадом висот, скельним рельефом, складним орiентуванням, водними перепонами.

Украiнськi Карпати вiдносяться до середньовисотних гiр, якi не досягають снiговоi лiнii не мають сучасних льодовиюв. Переважна частона вершин Карпат не досягаютi 2000 м i лише на масивi Чорногора, бшьша частина якого надлежить до головного вододiлу, илька вершин мають бшьшу висоту, у тому числi найвища точка Украiнських Карпат г. Говерла - 206i м. Снiгова лiнiя в епоху останього зледенiння знаходилась на висотi 1450-1550м. Яскравими слiдами давнього зледенiння е реликтовi льодовиковi форми на найвищих гiрських масивах (Чорногора, Полонинський хребет, Рахiвськi гори, Чивчина): цирки, улоговини, конуси виносу, кари, мореннi вали. На днi карiв на висотi 1450-1800м знаходяться каровi озера. Релiктовi льодовиковi цирки та кари протилежних схилiв масива Чорногора не з'еднались мiж собок своiми задами i не утворили, як це бувае у високопрному альпiйскому рельефi, гострих гребенiв. Гострi гребенi, iнодi з карнизами, е тiльки на вiдрогах вододiльного хребту масиву, де зiйшлися декiлька сусiднiх карiв одного схилу. Гiрськi хребти Карпат, роздiленi поздовжнiми улоговинами та розмежованi глибокими поперечними долинами, простягаються з Пн.Зх. на Пд.Сх. Поздовжня зональность мiсцями ускладнюеться кiльцеподiбними структурами. У межах головного вододiлу Карпат знаходяться гори Бескiди з найвищою точкою - горой Пiкуй (1405м); вiд Верецького до Яблуницького перевалiв простягнулися найбiльш важкопрохiднi, розчленованi численими ущелинами гори Горгани з найвищою точкою - г Сивуля (1815м); вiд Яблуницького перевалу на пiвдень простягнувся масив Чорногора з найвищими вершинами Украiнських Карпат Говерла (2061м). Петрос (2020м), Ребра (2007 м), Гутин Томнатик (2017 м), Бребенескул (2035 м), Пiп Iван (2022 м). Полонинський хребет з вершинами Пiкуй, Боржава, Красна, Стiг дещо нижчий за абсолютною висотою i вiдноситься до ярусу карпатського середньогiр'я. Вздовж пiвденного краю Украiнських Карпат простягнулися гiрськi масиви Вупканiчного хребта з вершинами Маковиця, Синяк, Бужора, у ланшафтах якого е прояви давнього вулканiзму. Украiнськi Карпати складенi в основному глинистими сланцями, апевритами, вапняками, гасковиками крейдового та палеогенового перюдiв. Сланцi легко пiддаються денутацii, тому гiрськi хребти мають переважно пологi схили.

Климат Украiнських Карпат помiрно континентальний. Гори i передгiр'я надмiрно зволожуються, рiчнi суми опадiв у передгiр'ях 800-1000 мм, а в горах 10500-1600 мм. По мiрi пiдняття у гори температура повiтря знижуеться, а юлькiсть опадiв зйльшуеться. Взимку на хребтах випадае значна кiлькiсть снiгу (товщина снiгового покриву бувае до 300 см), що подекуди призводить до снiгових зсувiв та лавин.

В Украiнських Карпатах проявляеться вертикальна пояснiсть природних компонентiв i ланшафтiв. До 400-500 м розкинутий передпрний пояс з буково-дубовими, буковими, буково-грабовими лiсами. Низькогiрний пояс пiднiмаеться до 1000-1200 м. Тут ростутъ високостовбурнi буковi, мiшанi буково-смерековi, ялиново-смерековi лiси. Середньогiрний пояс досягае висоти 1200-1500 м, тут переважають ялиновi та ялиново-смерековi лiси. Вище, у субальлйському поясi (1500-1800 м), ростуть чагарники з прськоi сосни, чорноi вiльхи, ялiвцю, схили вкритi гiрськими луками.

Пiшоходнi походи по Карпатам можуть здiйснюватись з травня по жовтень мiсяць. Однак треба пом'ятати, що у травнi на високогiр'i ще багато снiгу, а в жовтм значно знижуеться температура повiтря, особливо у нiчний час. Найбiльш цiкавi маршрути у Карпатах йдуть хребтами гiр. Так, маршрути III категорii складностi проходять по хребтам Чорногора, Горгани та Свщовецькому. Однак, плануючи походи по Карпатах слiд пам'ятати, що тут е територii, природоохороннi об'екти (Карпатський заповiдник, Карпатський i Синевирський природнi нацiональнi парки, ланшафтнi заказники тощо), для проходження яких необхiдно одержати дозвiл у вiдповiдних органiзацiях та дотримуватися певних правил поведнки.

Гiрський Крим - це лiси \ гори, печери i грандiознi скелi, неповторнi каньони та мальовничi водоспади. Район невеликий i тому його туристське навантаження регулюетъся, ночiвлi дозволяються тiлькi на специально обладнаних туристських стоянках. Гiрський Крим - це природний музей, де на невеликiй площi знаходяться рiзноманiтнi ландшафти та унiкальнi пам'ятки природи.

Гори Криму тягнуться вiд Севастополя до Феодосii. Тут вирiзняються три гiрськi пасма: Головне з висотами 1200-1500 м, Внутрiшне з висотами 400-600 м та Зовмшне з висотами 250-350 м. Схили пасом асиметричнi: пiвденнi - крутi, пiвнiчнi - пологi. Захщна та центральна частини Головного пасма становлять майже суцiльний ланцюг столових масивiв, плоскi майже безлiсi вершини яких називаються яйлами: Байдарська Яйла: Ай-Петрiнська Яйля, Ялтинська Яйла, Нiкiтська Яйла, Гурзуфська Яйла, Бабуган-Яйла з найвищою вершиною Кримських гiр - г.Роман-Кош (1545 м), Чатирдаг, Демерджи-Яйла, Довгорукiвська Яйла, Карабi-Яйла. Схiдна частана головного пасма розчленована на окремi масиви. У вапняках яйлинських масивiв (нтенсивно розвиваються карстовi процеси. Туг поширенi рiзноманiтнi карстовi форми: ванни, лiжки, улоговинки, понори, колодязi, шахти. печери тощо. Поширення карствих явищ на яйлах обумовлюе майже повну вiдсутнiсть тут джерел питноi води та поверхневих водотокiв. На пiвнiчному схилi Головного пасма утворилися глибою ущелини - каньони. Найбшьш вiдомий з них Великий Каньйон Криму - грандiозна вузька ущелина довжиною три кiлометри та глибиною до трьохсот п'ятидесяти метрiв.

У розподiлi рослинностi спостерiгаеться висотна пояснiсть. Яйли вкритi трав'яною та чагарниковою рослиннiстю. На сухих пiвденних експозицiя схилiв Головного пасма та кам'янистих урвищах ростуть нагавчагарники. У карстових лiжках, улоговинах росте бук, на скельних дiлянках трапляеться тис ягiдний. кримська сосна. Схили середньогiр'я вкривають буковi, дубово-буковi та сосново-буковi лiси.

Схiдний Крим i Карадаг - гори невисокi: 300-500 м, зле близость моря, загостреннiсть форм, значнi перепади висот надають iм справжнього гiрського вигляду. Вулканiчнi ланшафти Карадагу це справжнiй музей просто неба. Тут крiм жерла згаслого вулкану можна побачити юрську вулканiчну лаву i рiзноманiтнi химернi фiгури-останцi - результат вивiтрювання вулканiчних порiд.

У зонi Внутрiшнього та Зовнiшнього пасом переважають люостепов ланшафти з дубовим лiсами и лучними стелами, мiжпасомними поздовжними улоговинами, долинно-терасовими природними комплексами, переважно розораними. Тут велика кiлькiсть сiльських населених пунктiв та значна транспорта освоенiсть.

Клiмат Кримських гiр помiрно-континентальний з рисами субтропiчного на Пiвденному березi Криму. Захищений з пiвночi гiрським бар'ером Пiвдений берег Криму теплiше за iншi його райони. Клiмат яйл вiдрiзняеться прохолодним лiтом (на висотi 1200м середня температура липня +15,7°), не дуже суворою зимою (середня температура сiчня на тiй самiй висотi бiля -4°, на сходi нижче), значною кiльюстю опадiв (в захiднiй частим до 1000-1200мм за рiк), сильними вiтрами. Влiтку з трьох дiб одна, а взимку двi на яйлi бувають з опадами. Зимою опади у виглядi снiгу, снiговий покрив з сiчня до березня.

Найкращий час для пiiшоходних походiв в горах Криму з квiтня до листопада. При пiдготовцi до походу в горах Криму слiд пам'ятати, що тут зосереджено близько 120 природоохоронних об'ектiв з обмеженим доступом. Серед них Ялтинський гiрсько-лiсовий заповiдник, Карадагський заповiдник, заповедник Мис Мартьян, Кримське заповщно-мисливське господарство, заказники - Великий Каньон Криму, Новий Свiт, Хапхальський заказник та iнш.

При проведеннi в обох гiрських районах пiшоходних походiв взимку треба враховувати, що в цей час тут виникають природи умови, яю вiдповiдають умовам районов бiльш складних у туристско-спортивному вiдношеннi. У цей перiод в горах Карпат та Крину окремi дiлянки (перевали) маршруту за своiми туристсько-спортивними характеристиками можуть за складнiстю вiдповiдати категорiйним дiлянкам (перевалам), що вимагае переоцiнки складностi маршруту. Проведения зимових пiшоходних походiв мае своi особливостi, яю у деяких зипадках роблятъ такi походи бiльш складними та небезпечними нiж аналогiчнi за категорiею складностi лiтнi походи у високогiр'i (зимовий снiг значно вiрiзняеться вiд лiтнього снiгу високопр'я). Особливу увагу взимку та на початку весни слiд придiляти вивченню лавинонебезпечних дiлянок району походу. Незважаючи на близкiсть населених пунктов треба враховувати, що стан групи, яка перебувае на хребтi чи яйлi, мало чим Вiдрiзняеться вiд ситiуацii коли трупа знаходиться за десятки кiлометрiв вiд житла.

У даному роздiлi Перелiку наведенi пiшоходнi маршрути II-III категорii складностi по двох туристських районах - Украiнських Карпатах та Кримських горах. У цих районах обмежена рiзноманiтнють локальних та протяжних перешкод i, як правило, вони невисокоi категорii трудностi. По багатьох перешкодах на сьогоднi вiдсутня остаточна оцiнка iх туристсько-спортивноi трудностi. Як в одному, так i в iншому районi наявнi складнi туристськi перешкоди, але iх можна обiйти бiльш простими шляхами. У зв'язку з цим для остаточного визначення ii категорii складностi маршрутiв з позначкою (Е) повинна бути проведена iх експертна оценка МКК.

1. смт Ясиня - г.Чорна Клева - г.Браткiвська - г.Дурня - пер.Легiонiв - г.Побита - г.Берть - г.Вел.Кенута - г.Буштул - г.Коретвина - г.Чорна Рiка - р.Озерянка - оз.Синевир - г.Озерна - пер.Вишкiвський (Торунський) - г.Чорна Рiпа - с.Ялинкувате.
2. м. Яремче - пер.Прислоп - гДовбушанка - с.Бистриця - пер.Легiонiв - г.Дурня - г.Браткiвська - пер.Околе - г.Татаруха - г.Трояска - г.Стiг - г.Близниця - г.Стара - с.Кваси - г.Менчул - г.Петрос - г.Говерла - г.Бребеняскул - г.Пiп Iван - смт Верховина.
3. с. Бтосовиця - г.Козакова Поляна - пер.Верецький - смт Воловець - г.Плай - г.Стой (сходження) - пер.Прислоп - г.Кук - г.Коротисто - с.Нижнiй Бистрий - хр.Вiвчарський Верх - г.Перехрестя - г.Топас - траверс пол. Красна - с.Усть-Чорна - с.Лопухове - траверс хр.Свидовець - г.Стара - г.Думен - м.Рахiв.
4. смт Воловець - г.Плай - г.Стой (сходження) - г.Гемба - г.Магура - пер.Прислоп - полонина Кук - г.Воловський Менчул - смт Мiжгiр'я - с.Стригальня - г.Кам'янка - г.Озерна -оз.Синевир - ур. Кантина - р.Плеща - г.Передня - г.Стримба - г.Гропа - г.Климова - смт Усть-Чорна - г.Темпа -г.Плеска - г.Апецька - г.Кичера - смт Кобилецька Поляна.




III категорiя складностi




5. (Е) м.Рахiв - г.Пiп Iван (Марм.) - г.Стiг - г.Чорна Гора - г.Говерла - г.Кукуль - пер.Яблуницький - г.Довга - г.Браткiвська - пер.Легiонiв - г.Сивуля - г.Попад'я - пер.Вишковський (Торунський) г.Чорна Рiпа - т/с Беркут.
6. (Е) м.Яремче - р.Жонка - г.Довбушанка - пер.Столи - г.Чорна Клева - г.Браткiвська -пер.Легiонiв - г.Сивуля - г.Попад'я - г.Чорна Рiпа - т/с Беркут.
7. (Е) м. Рахiв - г.Близниця - г.Браткiвська - пер.Легiонiв - г.Сивуля - г.Попад'я - г.Чорна Рiпа - ст. Беркут.
8. (Е) п. Верховина - г.Пiп Iван - г.Дземброня - г.Говерла - г Петрос - с.Кваси - г.Близниця -г.Татаруха - пер.Окола - г.Браткiвська - пер.Легiонiв - г.Сивуля - г.Кiнець Горгану - г.В.Бетря - г.Буштул - пер.Руський - г.Попад'я - хр.Горган - р.Розтока - оз.Синевир - г.Озерна - смт Мiжгiр'я.




Крим

II категорiя складностi




9. с.0рлине - ур.Бiзюка - т/с Узунжа - т/с Богата Ущелина - т/б "Орлиний залгг" - Великий Каньон Криму (рздiалький вихiд) - т/с Високе - т/с Научний - т/с Барсуча Поляна - т/б "Ангарський перевал" - т/с Джурла - т/с Ай-Алексiй (т/с Партизанська) - плато Карабi-Яйла - т/с Нижнiй (Верхнiй) Кок-Асан - т/с Ворон - т/с Лiсова - м.Судак.
10. (Е) м.Бахчисарай - т/с Баштаковка - т/с Мангуп - т/с Богата Ущелина - т/с Кокозка - т/с Бойко (по дну Великого Каньону Криму) - т/с Богатир - т/с Високе - т/с Научний - т/с Сараман - г.Голий Шпиль - т/с Барсуча Поляна - печ. Мармурова - г.Еклiзi-Бурун - т/с Ат-Чокрак - т/с Букова Поляна - пер.Ангарський.
11. (Е) м.Бахчисарай - т/с Научний - т/с Сараман - г.Голий шпиль - т/с Барсуча Поляна -печ.Мармурова - г.Еклiзi-Бурун - т/с Ат-Чокрак - т/с Букова Поляна - пер.Ангарський - т/с Поляна МАИ - г.Пд. Демерджi - т/с Нижня Джурла - вдсп. Джур-Джур - т/с Ай-Алексiй - т/с Чiгiнiтра - пер.Великi Ворота - пер.Малi Врота - пер.Вузькi Ворота - пер.Каллiстон - т/с Ниж. Кокасан - по дну Кучук-Караанського каньону до т/с Поворотне - т/с Ворон - т/с Маски - т/пр Карагач - м.Судак.




III категорiя складностi




12. (Е) а/з "Поляна Казок" (м.Ялта) - вдсп. Учан-Су - по Таракташсьий тропi до т/с Ай-Петрi -т/с Чайний Будиночок - через г.Орлиний Залiт до т/с Кокозка - по дну Великого Каньону Криму до т/с Бойка - т/с Богатир - т/с Високе - т/с Научний - т/с Сараман - через г.Голий Шпиль та т/с Барсуча Поляна до печ. Мармурова - г.Еклiзi-Бурун - т/с Ат-Чокрак - т/с Букова Поляна - пер.Ангарський - т/с Поляна МАИ - г.Пд. Демерджi - т/с Нижня Джурла - вдсп. Джур-Джур - т/с Ай-Алексiй - т/с Чiгiнiтра - пер.Великi Ворота - пер.Малi Ворота - пер.Вузькi Ворота - пер.Каллiстон - т/с Нижн. Кокасан - по дну Кучук-Караанського каньону до т/с Поворотне - т/с Ворон - т/с Маски - т/с Карагач - м.Судак.
13. (Е) м.Старий Крим - монастир Сурб-Хач - р.Чорох-Су - пер. Джади - долина Караiн -с.Щебетiвка - дж. Бакир-Баш - г.Ечкi-Даг - стр. Каян-Арди - стр. Кузун-Таш - пер.Гюнешлик траверс хр.Урбаш - джерело Iнарес - пер.Архадереси - г.Манджил (Ай-Георгiй) - м. Судак - г.Сокол - пер.Св.Анастасii - с.Веселе - стр. Чантран - пер.Уметин Богаз - ущ. Пагарча - траверс хр.Таркез-Оба до верхiв'iв р.Ай-Серез - пер. Маскi - рух по хр. до колишньоi т/с Воронська - пер.Лiкмен-Ганин (Плак'я) - р.Шелен - пер.Построрiть - каньон стр. Кушень-Узень - с.Зеленогiр'я - каньон стр. Лапанiя Узень - пер.Сорос або пер. Аю-Кая - ущ. Берлюк - каньон р.Кучук Кара-Су - р.Кок - ущ.Шайтан-Капу - г.Топарчих-Кир - оз.Лахнин-Гiнах - каньон стр.Лахнин - ущ. Тирхалу - пер.Тулутлу (Малi Ворота) - ур.Чiгiнiтра Нижня - пер.Нефань-Баши - Карабi-яйла з пiвдня на пiвнiчний захiд - яр Мамут - р.Сх.Суат - ущ. та каньон р.Бурульча - т/с Партизанська - пер.Тирке Центральний - вдсп. Джур-Джур - пер.Диплю Пiвденний - Демерджi Яйла - ущ.Курлюк-Су - пер.Бал-Кая - стр. Егерек-Су - с.Перевальне - каньон р.Кiсгич - пер.Кiсгич Пiвденний - стр. Беш-Коба - верхiв'я р.Ангара - пер.Холодний Кулуар - г.Ангар-Бурун - г.Еклiзi-Бурун - пер.Пд.-Зах. Кулуар г.Еклiзi-Бурун - дж. Саурган - с.Розове - г.Ай-Йорi - пер. Угара Пiвнiiчний - дж. Ак-Чокрак - пер.Куш-Кая - ур.Стратогай - г.Зейтен-Кош - пер.Хабах-Кир - стр. Дермен-Узень - с.Кипарисне.

Зауваження

щодо порядку випуску, оформлення звітів і захисту експериментальних походів див. на головній сторінці