Лижний туризм Можливостi Украiни з розвитку лижного туризму не дуже широки через вiдсутнiсть взимку тривалого снiгового покриву на бiльшiй частинi територii. У тих областях Украiни, де взимку е стiйкий снiговий покрив, можливо проведения лижних походiв I категорй складностi. У таких походах початковцi мають змогу набути досвiд прокладання лижнi по глибокому снiгу, подолання природних перешкод у лici, орiентування, розпалювання вогнища та приготування iжi при мiнусових температурах, що у подальшому дозволить iм здiйснити лижнi походи у прських районах. Найбiльш сприятливi природнi умови для лижних категорiйних походiв в Украiнi мають гiрськi райони Криму та Карпати. Украiнськi Карпати - частина величезноi дуги (довжиною до 1500 км) Схiдних Карпат, пiвденна частина яких знаходиться в Румунii, пiвнiчна - в межах Львiвськоi, Iвано-Франкiвськоi, Чорнiвецькоi та Закарпатськоi областей. Гiрськi хребти Карпат простяглися з пiвнiчного заходу на пiвденний схiд. Висота хребта у середньому вiд 700 до 1200 метрiв над рiвнем моря, але е багато гiрських вершин з висотою вище 1700 метрiв. Найвища точка Украiнських Карпат - гора Говерла мае абсолютну висоту 2061м. Мiж окремими паралельними хребтами знаходяться поздовжнi долини, часом дуже широкi. Поздовжнi гiрськi хребти в деяких мiсцях перерiзаються поперечними долинами, по яким протiкають головнi карпатськi рiки, такi як Опiр, Свiча, Латориця, обидвi Бисгрицi, Прут i Черемош у верхнiй течii. В мiсцях
Клiмат Карпат помiрно континентальний, теплий, з циклонiчними та антiциклонiч-ними вторгненнями атлантичного повiтря. Початок та кiнець зими у рiзних районах Карпат припадае на рiзний час в залежностi вiд геофафiчного положения району та висоти. В цiлому зима нехолодна, частi вiдлиги та потеплiння з дощами. В сiчнi середня температура коливаеться вiд -3° до -8°, в горах бувае до -35°. Снiговий покрив нестiйкий, зберiгаеться з середини грудня до середини березня. Глибина снiгу на високогiр'i досягае до 3-х метрiв. На високих безлiсних хребтах взимку зустрiчаеться дуже твердий наст. Схили окремих гiр та хребтiв лавинонебезпечнi.
У Карпатах лавинна активнiсть проявляеться щорiчно. Iнтенсивнiсть лавинопроявiв пов'язана з великою мiнливостю погодних умов у холодну пору року та iтенсивнiстю снiгонакопичення (до 100 см на висотах 500 - 1400 м на рiвнем моря i до 300 см на бiльших висотах). Найбiльш лавинонебезпечними хребтами е Чорногорський, Свидовець, Полонинський та Горгани, якi мають асиметрно схилiв (Пiвнiчно-схiднi схили крутi, пiвденно-захiднi - пологi) i на яких на пiвнiчно-схiдному макросхилi лавинонебезпечний перiод тривае бiльш довго. Найбiльша кiлькiстъ лавин сходить у лютому-березнi, при цьому тривалiсть сезону лавинноi небезпеки зростае по мiрi зростання абсолютноi висоти гiрських хребтiв.
Населенi пункти в гiрських районах розмiщенi переважно в долинах рiк i до них йдуть дороги з автобусним сполученням. Це дае можливiсть дiстатися до початкових пунктiв лижних маршрутiв за короткий час. При плануваннi лижного маршруту у Карпатах слiд пам'ятати, що пересування на лижах вузькими долинами рiчок, схили яких поросли лiсом з густим чагарником, iстотно знижуе темп походу, а рух на лижах вздовж автомобiльних дорiг, навiть для "намотування" кiлометражу, з огляду на спортивнiсть походу не мае сенсу та ще до того й небезпечен.
Найбiльш цiкавi траси лижних маршруiв прокладенi по хребтам гiр. Обираючi такi маршрути необхiдно враховувати, що на початку маршруту часто зустрiчаеться стрiмкий пiдйом на хребет, а потiм починаеться рух по частково, або повнiстю вiдкритих полонинах. При плануваннi маршрутiв у центральних, або схiдних Горганах, Бескидах, Чорногорi слiд зважати на те, що значнi площi в них належать до природно-заповiдного фонду, тобто мають обмежений доступ. Для проходження iх слiд одержати дозвiл у вiдповiдних органiзацiях i дотримуватися певних правил поведiнки.
Кримськi гори знаходяться на пiвднi Кримського пiвострова i простягаються вiд Севастополя до Феодосii на 180 км. Ширина гiрськоi смуги до 60 км. Вони складаються з трьох пасм - Головного (найвищого), Внутрiшнього та Зовнiшнього. Характерною iх особливiстю е пологi пiвнiчнi i дуже крутi пiвденнi схили. Головне пасмо - саме пiвденне. Воно найвище (1200-1500 метрiв над рiвнем моря) i являе собою ланцюг столових масивiв - Ай-Петринська Яйла, Ялтинська яйла, Никитська Яйла, Бабуган-Яйла, Чатир-Даг, Демерджi-Яйла, Карабi-Яйла. Яйли це майже безлiсi плато, вкритi щебенем, або травою; тут часто зустрiчаються рiзнi прояви карсту, у т.ч. карстовi провалля, багато з яких е входами до печер. Схили гiр вкритi грабовими, буковими лiсами, зрiдка зустрiчаються дiлянки кримськоi, або звичайноi сосни. Найвища вершина Криму - г. Роман-Кош (1545м) в масивi Бабуган-Яйли. Гiрськi пасма роздiленi Внутрiшнiм поздовжним мiжпасмовим зниженням Криму та Зовнiшнiм мiжпасмовим зниженням
Клiмат Кримських гiр залежить вiд висоти мiсця над рiвнем моря i змiнюеться вiд теплого з дуже м'якими зимами до прохолодного. Клiмат яйл - прохолодний. Середня температура зимових мiсяцiв - 4", в окремi роки бувають зниження температури до -30°. Снiговий покрив бувае значним i може триматися до 3-х мicяцiв (з ciчня до березня). В горах Криму сходи лавин спостерiгаються щорiчно, однак перiоди лавинноi небезпеки менш тривалi, нiж у Карпатах.
Заповiднi зони - масиви гiр Кара-Даг i Роман-Кош.
Природнi перешкоди, яю зустрiчаються в горах Украiни (на схилах - глибокий розсипчастий снiг, лавинна небезпека, на хребтах - сильний вiтер, твердий наст, або лiд, рiзкi змiни погоди) ставлять перед туристами-лижниками особливi вимоги. Всi учасники повиннi володiти лижною технiкою, вмiнням орiентуватися в складних погодних умовах, знати правила подолання лавинонебезпечних схилiв. Туристськiй групi необхiдно мати з собою спорядження для органiзацii "холодних" ночiвель (намети, примуси або газовi кухнi), лавинне спорядження. Групи, яю здiйснюютъ походи 2 i вище категорii складностi, повиннi бути готовими до ночiвель на хребтах (яйлах, полонинах) вище зони лсу - вмiти поставити бiвуак при сильному вiтрi, будувати захиснi стiни в снiгу, рити печери. Групам, ян готуються до зимового гiрського походу, у пiдготовчий перюд необхiдно, також, придати значну увагу засобам та способам профилактики переохолодження та обморожения, навчанню учасникiв подорожi наданню долiкарняноi допомоги потерпiлому в умовах зимового походу.
Необхiдно враховувати, що незважаючи на близькiсть населених пунктiв, стан групи, яка перебувае в зимну негоду на хребтi, мало чим вiдрiзняеться вiд ситуацii, коли вона знаходиться за десятки кiлометрiв вiд житла, оскiльки спуск у долину до житла бувае дуже небезпечним, а умови на хребтi по жорстокостi можуть не поступатися арктичним.
Далi наводяться класифiкованi маршрути I - IV категорii складностi по Карпатам / Криму.
Карпати
I категорiя складностi
1.(Е) м.Яремче - г. Рокита Елика - г.Цапул - г.Каратул - г.Штав'ера - г.Пожератул - пол. Мунчелик - г.Хорде Доброкiвська - т/пр Явiр - смт Ворохта - хр. Шимшор - пер. Яблуницький - пол. Буковинка - пол. Довга - пол. Плоска - с.Бистриця.
2.(Е) м.Яремче - р.Жонка - пер.Переслоп - ущ.3убринка - пер.Столи - с.Бистриця - р.Сапотрук - пол. Бистра - ущ.Бистрик - с.Осмолода - ур.Болотняк - р.Озерянка - оз.Синевир - сЛопушне.
3.(Е) с.Осмолода - р.Бистрик - р.Боревчик - пер. мiж г.Iгровець та г.Сивуля - р.Бистриця Солотвинська - гуртож. Межирiки - пол. Бистра - пол. Пляйська - пер. Легiонiв - с.Бистриця -пол. Плоска - пол. Довга - пер.Столи - р.3убринка - пер.Переслоп - м.Яремче.
4.(Е) с.Синевирська Поляна - р.Озерянка - ур.Болотняк - с.Осмолода - р.Бистрик - пол. Бистра - р.Салтрук - с.Бистриця - пер.Пантир - ущ.Турбат - пер.Окола - с.Чорна Тиса.
II категорiя складностi
5.(Е) смт Верховина - г.Грепт - пол. Мунчелик - с.Кременець - г.Синяк - г.Малий Горган - пер.Столи - пол.Довга - пол.Плоска - г.Чорна Клева - г.Браткiвська - пер.Легiонiв - р.Пляйська - пол.Бистра - г.Сивуля - пер. Iгровець - р.Боревчик - c.Осмолода.
6.(Е) с.Мисливка - г.Сувач - г.Укерна - г.Яйко Iлемське - с.Осмолода - р.Бистрик - р.Боревчик -пер. Iгровець - р.Бистриця Солотвинська - гуртожиток "Межирiки" - пол. Бистра -г.Сивуля (радiальн.) - хр.Таупширка - пер. Легiонiв - г.Браткiвська - г.Чорна Клева - пол.Довга -пер.Столи - р.3убрiвка - пер.Переслоп - м.Яремче.
7.(Е) с.Бiлин - т/пр Перелiсок - г.Близниця - хр.Свидовець - пер. Скола - г.Браткiвська - г.Чорна Клева - с.Бистриця - пер. Пантир - пер. Легiонiв - р.Пляйська - пол.Бистра - гуртож. "Межирiки" -пер. Iгровець - р.Боревчик - р.Бистрик - с.Осмолода.
8. смт Ясиня - г.Менчул - г.Стара - г.Думен - п.Рахiв - с.Луги - т/пр Брецкул - г.Говерла -р.Лазещина - т/пр Козмещик - р.Довижна - р.Турбацил - р.Чорна Тиса - смт Ясиня.
III категорiя складностi
9. смт Кобилецька Поляна - г.Кобила - г.Догяска - г.Унгоряска (хр.Свидовець) - Турбатськi пол. - р.Турбат - пер.Легiонiв - пер.Пантир - г.Чорна Рiпа - р.Молода - г. Яйко Iлемське - р.Чорна Ростока - г.Вишкiвський Горган - г.Озерна - г.Кам'янка - смт Мiжпр'я.
10.(Е) с.Максимець - гуртожиток "Межирiки" - р.Бистриця Солотвинська - сiдловина мiж пiвденною та центральною вершинами г. Сивуля (1А) - р.Бистрик - г.Грофа - хр. Свидовець -г.Близниця - т/пр Перелiсок - с. Бiлин.
IV категорiя складностi
11.(Е) ст.Бескiд - г.Чорна Рiпа - пер.Торунський - г. Вишкiвський Горган - г.Попад'я - г.Берть -р.Пляйська - пер. Легiонiв - пер.Пантир - г.Браткiвська - р.Турбат - г.Унгоряска - хр.Свидовець - г.Близниця - с.Бiлин - г.Петрос - г.Говерла - хр.Чорногора - г.Пiп Iван - с.Богдан.
Крим
I категорiя складностi
12. (Е) с.Перевальне - пер. Альошина Вода - курган Слави - т/с Бурульча - Карабi-Яйла -метеостанцiя - т/с Ай-Алексiй - ущ.Хапхал - вдсл. Джур-Джур - т/с Джурла - г.Демерджi - т/б "Ангарський перевал" - оз.Кутузовське - т/с Ат-Чокрак - кордон Садовий - пер. Чучельський - кордон Ала-Езач - пер. Гурзуфська Седловина - "Альтанка Вiтрiв" - Гурзуфська Яйла - пер.Никитський - кордон Червоний камiнь - с.Массандра.
II категорiя складностi
13.(Е) с.Перевальне - ур.Кизил-Коба - ур.Суботхан - кордон Буковий - ур.Курлюк Баш - г.Пн.Демерджi - т/б "Ангарський перевал" - траверс г.Чатирдаг (Ангар-Бурун - Еклiзi-Бурун) - т/с Ат-Чокрак - форельне господарство - пер.Чучельський - Бабуган-Яйла - г.Роман-Кош (радiальн.) - пер. Гурзуфська сiдловина - "Альтанка вiтрiв" - Гурзуфська Яйла - пер. Никитський - кордон Червоний камiнь - ущ. Уч-Кош - г. Лопата - Ялтинська Яйла - Ай-Петринська Яйла - т/пр Ай-Петрi - г.Ай-Петрi - т/пр Чайний будиночок - г.Орлиний Залiт - Великий Кримський Каньон - т/с Бойка - т/с Богатир - т/б "Соколине".
Зауваження щодо порядку випуску, оформлення звітів і захисту експериментальних походів див. на головній сторінці
