Звіт про пішохідний похід 3 к.с. Румунськими Карпатами

Зміст

1. Довідкові дані про спортивний туристський похід

1.1. Організація що проводить похіда

1.2. Параметри походу

1.3. Район, підрайон, масив походу

1.4. Нитка маршруту

1.5. Список учасників походу

1.6. Місцезнаходження звіту

1.7. Результати розгляду звіту

2. Організація спортивного туристського походу

2.1. Загальна ідея походу

2.2. Під?їзди та підходи до початку маршруту та від?їзду додому

2.3. Запасні варіанти маршруту

2.4. Аварійні виходи з маршруту

2.5 Зміни маршруту та їх причини

2.6 Відомості про проходження маршруту учасниками

3. Характеристика району подорожі

3.1. Фізико-географічний опис району подорожі

3.2. Інфраструктура та туристські можливості району

4. Графік руху

5. Технічний опис маршруту

День 1

День 2

День 3

День 4

День 5

День 6

День 7

День 8

День 9

День 10

День 11

День 12

День 13

День 14

Додаток 1 - Розрахунок категорії складності

Додаток 2 - Кошторис витрат на похід

Додаток 3 - Звіт кострового та паливозабезбечення

Додаток 4 - Вагові характеристики вантажу, взятого на маршрут

Групове спорядження

Особисте спорядження

Склад ремонтного набору

Склад медичної аптечки

Додаток 5 - Список продуктів

Додаток 6 - Сумарний профіль висоти

Додаток 7 - Картографічний матеріал

Додаток 8 - Таблиця висот та координат ключових точок маршруту

Додаток 9 - Паспорта перевалів

Перевал через вершину Велика Вішта (Vistea Mare), 1A к.с., 2527 м

Перевал Кустура Сарации(Custura Saratii)-Негою(Negoiu)-Дракулюй(Strunga Dracului)(1Б*,2535м)

Перевал Капрей (Capra), 1А к.с., висота 2308 м

Перевал Джірджулуй (Giurgiului), 1А к.с., висота 2448 м

Висновки

Перелік найбільш цікавих ділянок маршруту

Підсумки, висновки і рекомендації по проходженню маршруту

Перелік джерел інформації

1. Довідкові дані про спортивний туристський похід

1.1. Організація що проводить похід

Похід організувала та провела Запорізька обласна федерація спортивного, туристське об?єднання ?Мінута?.

1.2. Параметри походу

1.3. Район, підрайон, масив походу

Румунія, Трансільванія, хребет Фегераш, Південні Карпати

1.4. Нитка маршруту

Заявлена нитка: зал.станція Себеш-Олт - с.Сибешу де Жос - р.Себешул - загон Дин-Тетару - г.Тетару (1823) - пер.Ла Апа Кумпанита (1807) - г.Моаса (2034) - пер.Суру (2133) - траверс г.Суру (2283) - траверс г.Сурулуй (2274) - перевал Росиилор (2159) - траверс г.Будиславу (2343) - перевал Авригулуй (2242) - оз.Авриг (2007) - траверс г.Гарбова (2188) - пер.Гарбовеле Східний (2137) - г.Скара (2306) - пер.Скара (2150) - г.Мусчеа Скарии (2277) - пер.Щерботей (2133) - г.Щербота (2331) - перевал Сарации (1Б) - пер.Клеопатра (2355, 1Б) - г.Негою (2535) - пер.Струнга Дракулюй (1Б) - оз.Калцун - пер.2156 - траверс г.Лейтел (2390) - г.Лейца (2397) - г.Палтину (2399) - оз.Биля - пер.Капра (1А, 2340) - траверс г.Турну Вартопел (2385) - пер. Арпасулуй (2175) - траверс г.Арпашу Маре (2468) - траверс г.Мирчии (2461) - траверс г.Подрагу (2462) - пер.Подрагулуй (2300) - траверс г.Тараца (2414) - пер. Са (2313) - траверс г.Корабиа (2406) - траверс г.Учя Маре (2434) - траверс г.Учишоара (2418) - г.Виштя Маре (2527) - г.Молдовяну (2544) - пер.Портица Виштей - оз.Лестик Валя Рея (2156) - траверс г.Хартопу Урсулуй (2461) - пер.Гелбенеле (2350) - траверс г.Гелбенеле (2456) - пер.Гелешескулуй (2240) - траверс г.Гелешеску Маре (2470)? пер.Раколере (2311) - траверс г.Гелешеску Мик (2433) - пер.Мика Самбетей (2191) - траверс г.Сланина (2268) - пер. Маре Самбетей (2188) - траверс г.Колцул Белецерии (2286) - траверс г.Ла Чейя Бендей (2283) - траверс г.Луи Могос (2398) - пер.Могошулуй (2344) - траверс г.Урля (2473) - траверс г.Лезерулуй (2429) - траверс г.Ла Фунду Бендей (2454) - траверс г.Леаота (2312) - оз. Жирна (2050) - пер.Жирна (1923) - траверс г.Жирна (2233) - траверс г.Ла Фунду Ланга (2242) - пер.Радулуй (2185) - траверс г.Лудишору (2298) - пер.Бретилей (2125) - траверс г.Кетуну (2206) - г.Мезя (2125) - г.Отику (2044) - пер.Отику - г.Рошу (2469) - г.Пискану (2323) - пер. Бетреней (2190) - г.Бетрина (2341) - г.Фречя (2242) - г.Тамбура (2294) - пер.Спринтекатура Папуша (2220) - г.Папуша (2391) - г.Каска (2338) - р.Димбовица - пер.Фундури (1889, 1Б) - г.Ла Аршури І (1896) - пер.Лар.Аллури (1879) - г.Ла Аршури ІІ (1850) - г.Капря (1821) - г.Ла Косаре (1671) - с.Дамбовичоара - хр.Закотеле - долина Кров - вершина 1728 - г.Синтилія (1887) - траверс г.Тетар (1998) - г.Бетрина (2181) - г.Домнателе (2401) - г.Ом (2506) - вершина 2277 - хр.Клинч - м.Бран.

фактично пройдена: зал.станція Себеш-Олт - с.Сибешу де Жос - р.Себешул - р.Валя Луй Фату - відріг Луй Фату - витокі р.Валя Татарулуй ?пер. Чіка Феделешулуй (н/к, 1818) - г.Тетару (1823) - пер.Ла Апа Курманита (1807) - г.Моаса (2034) - пер.Суру (2133) - траверс г.Суру (2283) - траверс г.Сурулуй (2274) - перевал Росиилор (н/к, 2159) - траверс г.Будиславу (2343) - перевал Авригулуй (1А, 2242) - оз.Авриг (2007) - траверс г.Гарбова (2188) - пер. Гарбовеле Східний (1А, 2137) - г.Скара (2306) - пер.Скара (2150) - г.Мусчеа Скарии (2277) - пер.Щерботей (2133) - г.Щербота (2331) - перевал Сарации (1Б)- кабана Негою - с.Парумбаку де Сус - с.Парумбаку де Жос - с.Серата - ур.Ла Стежари - с.Карцишоара - Биля-Каскаде - оз.Биля - пер.Капра (1А, 2340) - траверс г.Турну Вартопел (2385) - пер. Арпасулуй (2175) - траверс г.Арпашу Маре (2468) - траверс г.Мирчии (2461) - траверс г.Подрагу (2462) - пер.Подрагулуй (2300) - траверс г.Тараца (2414) - пер. Са (2313) - траверс г.Корабиа (2406) - траверс г.Учя Маре (2434) - траверс г.Учишоара (2418) - г.Виштя Маре (2527) - г.Молдовяну (2544) - пер.Портица Виштей - оз.Лестик Валя Рея (2156) - траверс г.Хартопу Урсулуй (2461) - пер.Гелбенеле (2350) - траверс г.Галбенеле (2456) пер.Гелешескулуй (2240) - траверс г.Гелешеску Маре (2470)? пер.Раколере (2311) - траверс г.Гелешеску Мик (2433) - пер.Мика Самбетей (2191) - траверс г.Сланина (2268) - пер. Маре Самбетей (2188) - траверс г.Колцул Белецерии (2286) - траверс г.Ла Чейя Бендей (2283) - траверс г.Луи Могос (2398) - пер.Могошулуй (2344) - траверс г.Урля (2473) - траверс г.Лезерулуй (2429) - траверс г.Ла Фунду Бендей (2454) - траверс г.Леаота (2312) - оз. Жирна (2050) - пер.Жирна (1923) - траверс г.Жирна (2233) - траверс г.Ла Фунду Ланга (2242) - пер.Радулуй (2185) - траверс г.Лудишору (2298) - пер.Бретилей (2125) - пер.Владулуй - траверс в.2212 - траверс в.Беревоеску Маре (2300) - пер.2156 - траверс г.Луцеле (2176) траверс в.Комису (1883) - пер. 1669 - в.Лереску (1690) - пер.Лерескулуй (1396) - рефуджия Рударица - кабана Плаиул Фоии - м.Зернешти - м.Бран

1.5. Список учасників походу:

Фотографія	ПІБ	Дата народження	Обов'язки в групі	Туристський досвід
	Крутоуз Дмитро Ігорович	30.12.1982	Керівник, картограф	5ПУ Приполярний Урал; 2ПК Карпати; 1-й розряд зі спортивного туризму; 2-й розряд зі спортивного орієнтування; Перевали: 2А-У, 1Б - У, 1А - К
	Крутоуз Надія Олегівна	26.11.1984	Фотограф, помічник медика	5ПУ Приполярний Урал; 1-й розряд зі спортивного туризму; Перевали: 2А-У, 1Б - У, 1А - У
	Оленчук Ярослав Володимирович	17.08.1989	Костровий	2ПУ Карпати; Перевали: 1А - У
	Сакур Олександр Степанович	17.06.1988	реммайстер; завснар	2ПУ Крим; Перевали: 1А - У
	Вигівська Зоя Валеріївна	03.11.1991	Фінансист; літописець	2ПУ Крим; Перевали: 1А - У
	Котяш Наталія Володимирівна	04.12.1984	літописець	2ПУ Карпати; Перевали: н/к - У
	Шахворост Валерія Геннадіївна	14.03.1987	медик	1ПУ Карпати; Перевали: н/к - У

1.6. Місцезнаходження звіту

Звіт та фотоматеріали походу знаходяться в бібліотеці Запорізької ОМКК.

Шифр ЗОМКК: 108-00-50523010

1.7. Результати розгляду звіту

Похід розглянутий Запорізькою обласною МКК та визнаний таким, що відповідає походу ТРЕТЬОЇ категорії складності.

2. Організація спортивного туристського походу

2.1. Загальна ідея походу:

Район подорожі був визначений приблизно за півроку по початку походу.

При розробці маршруту група керувалась наступним:

• Побудова пішохідного походу третьої категорій складності новому, малоходженому нашими туристами районі.

• Ознайомлення з найвищою вершиною Румунії - г.Молдовяну.

• Вдосконалення техніки та тактики пішохідних походів в гірських районах.

• Підвищення тактичної та теоретичної майстерності учасників групи.

• Включення в маршрут перевалів та вершин складністю 1Б.

• Визначення туристської можливості сусідньої країни.

В пізнавальному та навчальному плані маршрут походу проходив по багатьом протяжним та локальним перешкодам, які характерні для пішохідного туризму: дороги, буреломи, броди річок, осипища, морени, курумники, скельні ділянки, перевали, траверси, сходження на вершини тощо.

2.2. Під?їзди та підходи до початку маршруту та від?їзду додому:

Проїзд до місця призначення

с.Себеш Олт знаходиться в центральній частині Румунії, на відстані 23 км від міста Сібіу.

Від м. Києва можна добиратись або залізничним або автотранспортом.

Варіант 1:

- автобус від м.Києва до м.Чернівці, відправлення з Києва о 20-30, прибуття о 6-40;

- автобус Чернівці - Сучава (відправлення о 7-10, прибуття об 11-00;

- автобус Сучава - Бекеу (відправлення о 12-00, прибуття о 14-00);

- автобус Бекеу - Брашов (відправлення о 15-00, прибуття о 17-30);

- автобус Брашов - Сібіу (відпрвлення о 7-15, прибуття приблизно через 2 години);

- автобус Сібіу - Себеш-Олт (розклад невідомий, потрібно дізнаватись на автостанції)

Загальна вартість проїзду однієї людини складе приблизно 500 грн

Варіант 2:

- автобус від м.Києва до м.Чернівці, відправлення з Києва о 20-30, прибуття о 6-40;

- автобус Чернівці - Сучава (відправлення о 7-10, прибуття об 11-00;

- потяг IR ?12765 Suceava - Vintu de Jos (відправлення о 17-42, прибуття о 03:07);

- потяг R ?2412 Vintu de Jos-Sibiu (відправлення о 05-15, прибуття о 07-24);

- потяг R ?2512 Sibiu-Sebes Olt (відправлення о 07-47, прибуття о 08-25).

Загальна вартість проїзду однієї людини складе приблизно 581 грн

Варіант 3:

- автобус або потяг до м.Чернівці;

- арендований автобус від м.Чернівці (комфортний мікроавтобус на 10-11 чоловік)(перевізник Василій, тел. 0958882232);

Загальна вартість проїзду однієї людини складе приблизно 600 грн

Варіант 4:

- автобус від м.Києва до м.Чернівці, відправлення з Києва о 20-30, прибуття о 6-40;

- автобус Чернівці - Сучава (відправлення о 7-10, прибуття об 11-00;

- взяти в арену автомобіль в м.Сучава на 3 особи, й віддати його в м.Сібіу, а далі на електричці чи автобусі дістатись до сели Себеш Олт.

Загальна вартість проїзду однієї людини складе приблизно 420 грн.

Через те, що інформації в доступних джерелах дуже мало відносно варіантів доїзду до початку маршруту ми обрали не самий оптимальний варіант з точки зору фінансів, часу та загальної втоми, тим більше що чекати до 7-ї ранку на потяг або автобус не було жодного бажання:

- автобус від м.Києва до м.Чернівці, відправлення з Києва о 20-30, прибуття о 6-40;

- автобус Чернівці - Сучава (відправлення о 7-10, прибуття об 11-00;

- автобус Сучава - Бекеу (відправлення о 12-00, прибуття о 14-00);

- автобус Бекеу - Брашов (відправлення о 15-00, прибуття о 17-30);

- таксі Брашов - Себеш-Олт (виїхали о 19-01, прибули на місце о 21-12).

Загальна вартість проїзду однієї людини склала приблизно 660 грн.

Проїзд від кінцевої точки маршруту до м.Чернівці

Місто Бран - маленьке містечко, яке знаходиться на відстані 23 км від крупного та вузлового міста Брашов.

Варіант 1:

- автобус Бран - Брашов (у будні курсує щопівгодини, у віхідні - щогодини, час в дорозі приблизно 30-40 хвилин);

- автобус Брашов - Сучава (відправлення в 8-00, прибуття в Сучаву приблизно о 13-00);

- автобус Сучава - Чернівці (відправлення в будні о 13-00, в вихідні о 12-00, прибуття в Чернівці приблизно в 16-00 (15-00).

Загальна вартість проїзду однієї людини складає приблизно 285 грн.

Варіант 2:

- автобус Бран - Брашов (у будні курсує щопівгодини, у віхідні - щогодини, час в дорозі приблизно 30-40 хвилин);

- потяг IR ?1646 Brasov- Bucuresti Nord (відправлення 18-57, прибуття 21-40);

- потяг IR ?1755 Bucuresti Nord ?Suceava (відправлення 23-30, прибуття 06-24);

- автобус Сучава - Чернівці (відправлення в будні о 13-00, в вихідні о 12-00, прибуття в Чернівці приблизно в 16-00 (15-00);

Загальна вартість проїзду однієї людини складає приблизно 470 грн.

Варіант 3:

- арендований автобус від м.Чернівці (комфортний мікроавтобус на 10-11 чоловік) (перевізник Василій, тел. 0958882232).

Загальна вартість проїзду однієї людини складе приблизно 480 грн.

Варіант 4:

- взяти в арену автомобіль в м.Брашов на 3 особи, й віддати його в м.Сучава;

- автобус Сучава - Чернівці (відправлення в будні о 13-00, в вихідні о 12-00, прибуття в Чернівці приблизно в 16-00 (15-00);

Загальна вартість проїзду однієї людини складе приблизно 230 грн.

Можна сказати що нам дуже повезло, адже в м.Брашов ми зустріли українского водія на мікроавтобусі, який привіз группу туристів в України. Тому назад ми їхали за варіантом ?2.

2.3. Запасні варіанти маршруту:

за несприятливих погодних умов

- ділянку в.Щерботей - в.Негою, змінювати на ділянку г.Щерботей - кабана Негой - в.Пятра Пранжулуй - пер.Киобанулуй - перевал Калцунуй - г.Калцун

? ділянку траверс г.Кетуну? г.Мезя - г.Отику - пер.Отику - г.Рошу - г.Пискану - г.Бетрина - г.Тамбура - г.Папуша - р.Димбовица - пер.Фундури, змінювати на ділянку - пер.Владулуй - траверс в.2212 - траверс в.Беревоеску Маре - пер.2156 - траверс г.Луцеле - траверс в.Комису - пер. 1669 - в.Лереску - пер.Лерескулуй - рефуджия Рудариця - пер.Фундури;

- ділянку пер.Фундури - г.Ла Аршури І - г.Ла Аршури ІІ - г.Капря - г.Ла Косар - с.Дамбовичоара - хр.Закотеле - долина Кров - г.Синтилія - г.Бетрина - г.Ом (2506) - хр.Клинч - м.Бран змінювати на ділянку пер.Фундури - рефуджия Рудариця - кабана Плаіул Фоії - м.Зернешті - м.Бран

2.4. Аварійні виходи з маршруту:

В разі надзвичайної ситуації група через кожні 15-20 км в долинах стоять кабани (міні-готелі), через які можна вийти в населені пункти. Також, майже біля кожної кабани знаходяться представники гірсько-рятувальної служби Салвамонт.

2.5 Зміни маршруту та їх причини:

- Через дуже несприятливі погодні умови (дощ з туманом), під час проходження ділянки г.Щерботей - г.Негою група вимушена була сходити з хребта через перевал Сарації (1Б);

- через захворювання двох учасниць (Котяш Наталії та Шахворост Валерії) група вимушена була спустити їх з гір до найближчої залізничної станції с.Порубаку де Жос, через що ділянка маршруту підхід під перевал Сарации (1Б) - пер.Клеопатра (2355, 1Б) - г.Негою (2535) - пер.Струнга Дракулюй (1Б) - оз.Калцун - пер.2156 - траверс г.Лейтел (2390) - г.Лейца (2397) - г.Палтину (2399) - оз.Биля, та через нестачу був змінений на ділянку - підхід під перевал Сарации (1Б)- кабана Негою - с.Парумбаку де Сус - с.Парумбаку де Жос - с.Серата - ур.Ла Стежари - с.Карцишоара - Биля-Каскаде - оз.Биля. На цій ділянці,для того щоб трохи наздогнати графік руху, група вимушена була скористатись автотранспортом (ділянка с.Карцишоара - Биля-Каскаде, довжина ділянки 19,2 км);

- через несприятливі погоді умови (дощ з туманом) та відставання від графику руху через зняття двох учасниць з маршруту та вимушене днювання на озері Капрей через негоду, група вимушена була замінити ділянку траверс г.Кетуну? г.Мезя - г.Отіку - пер.Отіку - г.Рошу - г.Піскану - г.Бетрина - г.Тамбура - г.Папуша - р.Димбовиця - пер.Фундурі ділянкою пер.Владулуй - траверс в.2212 - траверс в.Беревоеску Маре - пер.2156 - траверс г.Луцеле траверс в.Комісу - пер. 1669 - в.Лереску - пер.Лерескулуй - рефуджия Рудариця - пер.Фундурі;

- через несприятливі погодні умови (дощ з туманом та невеличкий сніг) група вимушена була замінити ділянку пер.Фундури - г.Ла Аршури І - г.Ла Аршури ІІ - г.Капря - г.Ла Косар - с.Дамбовичоара - хр.Закотеле - долина Кров - г.Синтилія - г.Бетрина - г.Ом (2506) - хр.Клинч - м.Бран на ділянку пер.Фундури - рефуджия Рудариця - кабана Плаїул Фойї - м.Зернешті - м.Бран.

2.6 Відомості про проходження маршруту учасниками:

Маршрут повністю пройшли п'ятеро учасників, Котяш Наталія та Шахворост Валерія через хворобу вимушені були зійти з першой третини маршруту. Всі учасники, яі повністю пройшли маршрут показали себе технічно, тактично, фізично і морально готовими до походу. Психологічний клімат в групі був відмінний.

3. Характеристика району подорожі

3.1. Фізико-географічний опис району подорожі:

Хребет Фегераш - гірський масив, розташований між річками Димбовіца на сході та Олт на заході. Гори Фегераш альпійського віку. Вони сформувались в крейдяному періоді наприкінці мезозойської ери.

Високогір?я Фегерашських гір складається в основному з метаморфічних гірських порід на зразок кристалічних сланців. Головний хребет складений в основному із слюдянистих сланців і парагнейсів з включеннями амфіболітів та кристалічних вапняків. Північний схил Фегерашських гір складений з слабометаморфізованих порід, в основному глинистих сланців з включеннями вапняків, амфіболітів та кварцитів.

Науковці вважають, що в горах Фегераш є сліди двох фаз зледеніння - альпійської та піренейської.

Під час альпійського зледеніння льодовики вирили глибокі цирки і льодовикові долини. Найбільші льодовики були на південному схилі в долинах рік Капра, Вильсан, Скара-Негою та Буда. На північному схилі довжина льодовиків не перевищувала 4 - 4,5 км. Найбільші льодовики були в долинах Валя Урля, Пожортей.

Під час останньої піренейської фази зледеніння утворились висячі льодовикові цирки, заокруглені скелі, чисельні осипища морен. Найбільше враження справляють гострі різці між цирками та льодовикові озера. Вершини висотою понад 1800 м над р.м. були ?зрізані? льодовиками, що надало їм неповторного величного вигляду.

Масив Фегераш представлений головним хребтом та чисельними боковими відрогами, що відходять як на північ, так і на південь. Головний хребет Фегераш складений з ряду окремих вершин, відокремлених неглибокими улоговинами. Вигляд хребта з півночі нагадує пилку зубами догори.
Найбільш високі вершини знаходяться в центральній частині Фегерашу. На окраїнах масиву гори поступово стають нижчими і більш пологими. З боку хребта Пятра Краюлуй найнижчою перевальною сідловиною є Курметура Фойї (1367 м). Між вершинами Вирфул Луцелє (2176 м) на сході та Вирфул Лекустелор Гевану (2153 м) на заході загальною протяжністю 55 км - за винятком єдиної сідловини Курметура Зерней (1923 м) - головний хребет Фагараш сягає висоти 2100 м.

Чисельні північні відроги коротші, але вони настільки стрімкі, що на відстані усього 10 км перепад висот досягає 2000 метрів. Ця територія представляє пересічену місцевість з слаборозчленованими паралельними хребтами. Їх всього 26. Місцеві жителі називають їх ?мукія? або ?піскул?. Між Валя Симбетей і Валя Шерботей розташовані 12 хребтів. Їх перелік зі сходу на захід: мукія Дрегушулуй, мукія Зенога, мукія Віштя Марє, мукія Жердоману, мукія Терицей, піскул Подрагулуй, мукія Альбота, мукія Бутяну, піскул Билєй, піскул Доамнєй (піскул Лейцел), піскул Серецій та піскул Шерботей. Південні відроги більш пологі, витягнуті та розгалужені. Нараховують 15 відрогів, з яких 6 найбільші за площею. Чотири з них (Мезєа-Отіку-Єзер, Молдовяну-Скерішоара-Пікуіате, Лєспєзь-Клебуцет-Мунтішору і Мезгаву-Зенога-Пояна Лунга) мають довжину понад 30 км. Гори Фегераш - найвищий масив Румунії. Тут знаходяться 8 з 14 найвищих вершин Румунських Карпат, які сягають висоти 2500 м. Це Молдовяну (2544 м), Негою (2535 м), Колцу Віштей Маре (2527 м), Лєспєзь (2517 м), Винеторя Луй Бутяну (2507 м), Хиртопу (2506 м), Корну Келцунулуй (2505 м) і Дара (2500 м). Тут же знаходяться 42 вершини з висотою від 2400 до 2500 м.
Пятра Краюлуй зв?язаний з Фегерашем через заліснений перешийок з вершиною Томашул Марє (1735 м) і перевалами Курметура Фоій (1367 м) та Курметура Лєрєскулуй (1396 м).

Гори Фегераш розчленовані густою мережею водних потоків, структура яких тісно пов?язана з рельєфом. Головний хребет поділяє річкову мережу на дві великі групи: річки північного схилу і південного схилу. Вони відрізняються між собою.

Річки північного схилу короткі (до 10 км) і маловодні. Вони мають велику швидкість водних потоків і утворюють глибокі та вузькі долини, які відокремлені гострими, ребристими вододілами. Всі вони течуть на північ майже на однаковій відстані одна від одної.

Всі водні потоки північного схилу впадають в річку Олт. Між хребтами мукія Симбетей на сході та мукія Пуга на заході протікають такі річки (із сходу на захід): Симбетей, Віштішоара, Віштєа Марє, Учішоаре, Учєа Марє, Подрагу, Арпашу Марє, Арпашелуй, Картішоара (Биля і Доамнєй), Лаіца і річка Риул Марє, Порумбецелулуй з допливами Сереут і Шербота.

Річки південного схилу довші і повноводніші. Західні водні потоки живлять річку Олт, східні - Аржеш. Між вододілами гори Коцій на заході і гори Келцуну-Мезєа-Отіку на сході водні потоки впадають в гідрографічну сітку річок, Ботей Тополочу-Аржеш, Випсанул і Риулуй Доамнєй.

Річки Стерміноса, Будіславул, Сурулуй і Грохотішул належать до басейну річки Бойя, яка утворюється від злиття Бойа Міке та Бойя Марє. Бойя впадає в річку Олт біля населеного пункту Грєблєшти.

Річка Капра збирає води річок, що витікають з котловин Капра, Келцунул, Палтінул, Лєспєзі і відводить їх в рукотворне водосховище Ведрару. Річка Буда збирає води допливів Переул Мірчей, утвореного з потоків Ізворул Поду, Жюржюлуй, Ізворул Орзянсана та Ізворул Молдовянул і разом з річками Реіосу і Мушетейца також впадають у водосховище Ведрару, з якого витікає річка Аржеш. Річка Велсан збирає води декількох потоків і впадає в річку Аржеш біля населеного пункту Меришань.

Річка Валя Рєа збирає води потоків Бендя, Поярна, Дара, Мушетеску і Боурєцу і, злившись з річкою Зерна (яка приносить води потоків Леота і Бретіла) і під назвою Риул Доамней біля міста Пітешть впадає в Аржеш.

Четвертинне зледеніння залишило в горах не тільки гострі різці, цирки та льодовикові долини, які надають горам Фегераш особливу величність, але й багато озер. Вони, немов перлини, розсипались по котловинах та долинах гір. Найбільше з них за розмірами - це Биля Лак (4,65 га). Найглибше - озеро Подрагу (15,5 м). Озеро Міоарєлор розташоване на висоті 2282 м над рівнем моря і є найвисокогірнішим у Румунії. На північному схилі між котловинами Калдаря Урлєй і Келдаря Аврігулуй знаходяться такі озера: Урля (2 га, 4,5 м, 2194 м), Віштішоара, Подрагулуй (Лакул Марє, Лакул де Сус), Подражел, Бутяну, Лакул Билєй, Лакул Доамнєй і Авріг.

На південному схилі між котловинами Хиртопу Леоатей і Келдаря Будеславулуй розташовані 8 озер. В котловині Хертопи Леаотей: Рошу, Жеамен де Жос, Жеамен де Сус, Міоарєлор). Озеро Фунду Биндей, озера Валя Рєа, озера Галбене, Скерішоара Вілсан, Пікуіца, Поду Жюржюлуй, Буда, Ритосу, два озера в котловині Капрєй, Келцун, Негою і Будіславу.

Масиву Фегераш притаманні суворі кліматичні умови, характерні для помірного і приполярного поясів.

Атмосферний тиск виразно зменшується з висотою. Середній показник в мм ртутного стовпчика змінюється з висотою таким чином:

Температура повітря зменшується з висотою (0,5 - 0,6°С на 100 м висоти).

Середня річна температура в горах нижче 0°С. На південному мегасхилі вона дещо вища і залежить від експозиції.
На висоті понад 1800 м зима триває 6-7 місяців. Середня температура самого холодного місяця (січня) дорівнює -8 -10°С, а самого теплого місяця (липня) не перевищує +7°С.
Максимальні літні температури доходять до +25°С, а мінімальні зимові до -38°С.

В глибоких долинах спостерігається інверсія температур. Різниця температур в затінених долинах і на вершинах доходить до 10°С. Ось чому в деяких цирках північної експозиції сніг зберігається до кінця літа. Високі гори можуть піднести багато сюрпризів. Так, взимку при ясній погоді температура в горах може бути плюсовою, тому можна навіть засмагати.
В той же час влітку під час грози температура падає нижче 0°С і дощ переходить в мокрий сніг.

В горах Фегераш переважають західні вітри. Інтенсивність їх зменшується в долинах і збільшується на гребенях гір. Взимку швидкість вітру доходить 120 км на годину. Весною переважають місцеві вітри типу фена, що дмуть з гребенів в долини. Влітку в ясні дні дмуть місцеві вітри типу бриз з північного хребта на південний.

Небо в горах Фегераш рідко буває абсолютно ясним. Переважають купчасті хмари білого кольору. Це хмари гарної погоди. Але коли вони сильно розвиваються, то можуть бути причиною гроз, які в горах бувають досить часто. Менше гроз буває восени.
Восени і взимку виникають хмари, які заволочують небо і можуть бути причиною тривалих дощів або снігопадів.

При зустрічі теплого і холодного повітря на північному схилі часто виникають місцеві хмари. В той же час на південному схилі гарна, безхмарна погода.
Опадів в горах Фегераш випадає багато. У високогірній частині випадає від 1200 до 1400 мм. Нижче над лісами - 800-1000 мм. Найвологішим місяцем є червень. Найменше опадів випадає у вересні, а в котловинах - в лютому.

Сніговий покрив установлюється у жовтні і триває до кінця травня - початку червня. Іноді сніг випадає у другій половині вересня, а може і в листопаді. Вище 2000 м над рівнем моря сніг може випадати в усі пори року. Іноді сніг, який випав у вересні - жовтні, тане під впливом теплих дощів з 8
півдня. У зимовий час ясних днів буває мало. Особливо з вересня по січень небо заволочують чорні хмари і випадає багато снігу, який здувається з гребенів гір і відкладається в долинах і котловинах. Починаючи з січня до середини березня, кількість днів зі снігопадами зменшується, частіше світить сонце, дують сильні вітри.

Починаючи з другої половини березня снігопади поновлюються. Випадає велика кількість мокрого м?якого снігу, який рівномірно лягає на поверхню гір, створюючи небезпеку сходження лавин. На північних схилах та затінених долинах сніжники зберігаються все літо.

Рослинність в горах Фегераш, як і взагалі в горах, залежить від клімату, який змінюється з висотою і має вертикальну поясність.

Головну роль в цьому відношенні відіграє температура. На південному схилі вона вища і тому природні зони зміщені вгору.

В горах виділяють дві природні зони: зона чорних лісів та альпійська, які поділяються на декілька поясів в залежності від висоти над рівнем моря.

Ці дані наводимо у вигляді таблиці:

В букових лісах зустрічається граб, ясен, береза, модрина та інші. В мішаних лісах росте ялина біла, в?яз, ясен, горобина. В хвойному лісі переважає ялиця біла та смерека (ялиця європейська).

У альпійському поясі переважають зарослі чагарників, які подекуди перешкоджають пересуванню туристів, особливо сосна альпійська (жереп).
Поряд з ялівцем росте стелюх чорної вільхи (лелич), рододендрон та інші альпійські рослини.

В цьому ярусі великі площі займають альпійські луки, де переважають злакові - осока альпійська. Ще вище, майже на голих схилах, ростуть мохи, лишайники. Де-не-де зустрічаються яскраві альпійські квіти. Іноді можна побачити едельвейс (білотку альпійську).

Серед представників фауни зустрічаються карпатський олень, козуля, чорна гірська коза, бурий ведмідь, рись, дикий кабан та інші. В долині річки Арпашелул зустрічається байбак. Представниками птахів є глухарі, беркут, іволга, коршун та інші. Серед земноводних - гадюка звичайна. В озерах водиться форель струмкова.

Пятра Краюлуй - перлина природи, один з найулюбленіших гірських масивів у Румунії. Невеликий хребет відомий серед туристів крутими прірвами, вузьким гребенем, величними рухливими накопиченнями каменів у підніжжі і чудовим краєвидом, що відкривається з його вершини. Тут прокладають свої маршрути не тільки туристи, але й альпіністи та скелелази.

Пятра Краюлуй розташований перпендикулярно напрямку Меридіональних Карпат, простягається з південного заходу на північний схід, поміж м.Поду Димбовіцей та м.Зернешти. Межує на заході з Валя Димбовіцей, яка відділяє його від масиву Єзер-Пепуша; на півночі річка Бирса та Курметура Фойї відділяє його від гір Фегерашу; на сході Бран-Рукер відділяє масив від Бучєджь та Лєоата; на півдні - межує з долинами Димбовіца та Димбовічоара в низовині Поду Димбовіцей.

Пятра Краюлуй - вапняковий масив з кристалічним фундаментом. На кристалічних породах залягають осадові вапняки та конгломерати. Вапняковий шар завтовшки 800 метрів. Відмінності в породах, з яких складений масив, відбиваються на формах рельєфу.

Довжина цього вузького хребта близько 28 км. Площа масиву 180 км?.

Хребет природньо розділений на три частини: Пятра Краюлуй Міке (Мала Пятра) - на півночі (довжина 3,5 км., найвища точка - г.Пятра Міке, 1816 м), центральну частину займає Пятра Краюлуй Марє (Велика Пятра Краюлуй, довжина її 10 км, з найвищою вершиною Ла Ом) та гори Петрічіка - на півдні (8,5 км, г.Ла Арсуре, 1889 м). Максимальна висота знаходиться в середній частині (вершина Ла Ом або Піскул Бачюлуй, 2238 м). Окремі відрізки хребта не опускаються нижче 1900 м. Південні та західні схили круті, кам?янисті, з великою кількістю скелястих урвищ. На західному схилі чітко розрізняється висотна поясність. Східний схил менш обривистий, більш заліснений. Тут багато стелюха.

Тільки подекуди зустрічаються скелясті схили з крутими урвищами.

Рослинний та тваринний світ відноситься до двох основних висотних поясів: лісового та альпійського (вище 1600 м). Рослинність масиву Пятра Краюлуй специфічна - кальцефільна. З рідкісних видів слід назвати гвоздику Пятра Краюлуй, яка є ендеміком масиву. Зустрічається едельвейс альпійський. З тварин тут зустрічаються олень, козуля, дикий кабан, вовк, рись, глухар, серни.

З метою збереження флори та фауни масиву створений Національний парк Пятра Краюлуй (площа 1480 га). На території парку туристи зобов?язані дотримуватись правил та вказівок адміністрації парку щодо охорони природи.

3.2. Інфраструктура та туристські можливості району

Основні хребти Трансільванських Альп, які представляють безсумнівний інтерес для туристів - пішохідників, є: (із заходу на схід) Царкулуй, Годяну, Ретезатулуй, Вілканулуй, Парінгулуй, Лотрулуй, Кепециній, Фегерашулуй, Єзер, Пятра Краюлуй, Лєоата, Бучєджь.

На початку ХVІІІ століття масив Фегераш став цікавити мандрівників, що сприяло розвитку туристських маршрутів та густої мережі маркованих стежок. З того часу було опубліковано чимало карт та довідників по даному гірському масиву. Але повний опис особливо важкодоступних північних хребтів та маршрутів з?явився тільки у другій половині ХХ ст.

Зазначеними масивами подорожують туристи з багатьох країн Європи: Чехії, Словаччини, Німеччини, Польщі, Угорщини. Адже тут знаходяться найвищі вершини Південних Карпат, розвинута мережа туристського обслуговування (кабани, рефуджії, марковані ділянки маршрутів з вказівниками).

Масиви Пятра Краюлуй, Бучєджі та Фегераш добре освоєні туристами та альпіністами, але у порівнянні з Татрами або Альпами ці гори більш ?дикі?. На маркованих стежках часто можна зустріти туристів - аматорів, які здійснюють денні переходи між кабанами (турбазами або притулками - рефуджіями), зупиняючись у них на ночівлю.

Рельєф високогірної зони досить складний. Тут багато льодовикових цирків, V-подібних вузьких і глибоких льодовикових долин, відокремлених гострими гребенями-різцями. У найнебезпечніших і складних місцях вздовж маркованих стежок налагоджені страховочні ланцюги або троси.

Розташування хребтів зумовлює певну відносну автономність проведення походів. Але при необхідності завжди можна спуститись з хребта і поповнити запас продуктів харчування та пального в кабанах.

Більша частина маршруту проходить на висоті понад 2000 м над рівнем моря в умовах пониженого атмосферного тиску. Зміна тиску та інших кліматичних елементів негативно впливають на життєві функції людського організму: частішає дихання, активізується кровообіг та обмін речовин, швидше відчувається втома.

На високогір?ї часто спостерігається зміна погоди, особливо у міжсезоння. Протягом одного дня можна очікувати і сонячну погоду, і туман, і грозу, і дощ, і снігопад. Пересування в горах за таких умов надзвичайно складне, але і в цей час можна знайти ?вікна? хорошої погоди, особливо зранку.

За потреби необхідно звертатись до служби порятунку туристів. Цей сервіс тут добре організований: розвинута мережа постів гірсько-рятувальної служби ?Салвамонт? (Salvamont). Це і рефуджії ?притулки для туристів на випадок негоди, і стаціонарні пости в кабанах, де можна отримати медичну допомогу та консультації по маршруту, телефонний зв?язок. В літній період діють виїздні пости, які ведуть контроль за групами на потенційно небезпечних ділянках. Працюють в них аматори: туристи та альпіністи.

Велику небезпеку для туристів та альпіністів, які здійснюють сходження в зимовий час, несуть снігові лавини, так як всі схили Фегерашських гір взимку лавинонебезпечні. Причому однаково небезпечними є схили як південної, так і північної експозиції. Винятком можуть бути лише окремі ділянки невеликих хребтів, рухатись по яких потрібно тільки гребенем. Але слід пам?ятати, що абсолютно безпечних ділянок на маршруті немає.

На масиві Пятра Краюлуй туристами краще освоєні дві частини: Кряста Нордіке (північний хребет) - розташований між вершинами Турну і Шауа Гріндулуй, - та Кряста Судіче (південний хребет) - між Шауа Гріндулуй і Шауа Фундурі. Південна частина хребта, на відміну від північної, малоходжена.
Частина масиву Пятра Краюлуй - гори Петрічіка, - яка знаходиться на південь від Шауа Фундурі, рідко відвідується туристами. Але ми пропонуємо маршрут саме через цей масив з метою підвищення його категорійності.

Тут є протяжні перешкоди, які відсутні на інших ділянках маршруту. А саме: ділянки з буреломами та зарості жерепів. Є лише одна немаркована стежка від Шауа Фундурі (переважно східним схилом хребта) до села Поду Димбовіцей (Міст Димбовіци) та Сетіку де Жос (Нижнє Сільце).

Транспортна мережа тут добре розвинута. Для того, щоб дістатись до місця початку подорожі і зворотнього шляху, проблем не виникає:
є стабільне залізничне і автобусне сполучення поблизу хребтів Пятра Краюлуй та Фегераш.

Масиви Бучеджь і Пятра Краюлуй складені вапняними конгломератами , нашарованими на кристалічні породи. Інші гори цілком складені кристалічними породами. Відмінності в породах з яких складені масиви , відбиваються на формі рельєфу. Карколомна крутизна долини Прахови, скелі , що нагадують собою руїни і печери Яломиці характеризують гірський масив Бучеджь. Найвища частина масиву - г.Омул здається гігантським межовим знаком. Навколо вершини, подібно тріщинам у корі, розкриваються п'ять глибоких западин. Це гребени, утворені четвертинними льодовиками. Навколо них простирається рівна поверхня, за нею випливають вапняні пояси, а далі - величезні смуги вражаючих ущелин.

На захід від гір Бучеджь простирається вапняковий хребет Пятра - Краюлуй ( 2240 м ); серед туристів він відомий своїми крутими прірвами, вузьким гребенем, величезними рухливими накопиченнями каменів у підніжжя і чудовим видом, що відкривається з його вершини. По своїй геологічній будівлі (абсолютне переважання вапняку) Пятра - Краюлуй алежить до масиву Бучеджь, по своєму положенню примикає до масиву Фегераш.

Південні Карпати і, особливо , масиви Пятра Краюлуй , Бучедж і Фагараш досить освоєні туристами й альпіністами (якщо порівнювати з українськими Карпатами, наприклад. Порівняно з Татрами або Альпами ці гори набагато більш дикі. Подорожують не тільки румуни, часто зустрічаються групи з Польщі , Чехії , Німеччини. Туристів з пострадянських країн практично немає.

У горах розвинута система туристського обслуговування : притулки ( Рефуджіо ), гірські готелі ( кaбани ), гарні під'їзди , подекуди працюють канатні дороги. Стежки, як правило, маркіровані фарбою або двометровими смугастими стовпчиками (для зими). Іноді в небезпечних і складних місцях маркованих стежок налагоджені страховочні ланцюги або троси. Проте прокласти цілком автономний маршрут неважко, хоча при необхідності до найближчого населеного пункту (або кабани) можна добратися за півдня. У Румунії існує гірсько -рятувальна служба Салвамонт (Salvamont) . Пости звичайно знаходяться в рефуджіях або кабанах поблизу небезпечних ділянок маршрутів. Реєструватися і пред'являти маршрутні документи рятувальникам не потрібно.

Правила поведінки в горах досить ліберальні: заповідником є тільки Ретезат, в інших місцях, як правило, національних парках, можна ставити намети , ночувати і ходити де завгодно, розпалювати багаття (якщо є з чого). Сміття необхідно забирати із собою і викидати в спеціальних місцях поруч з рефуджіями або кабанами або спускати вниз, у населені пункти. Не дозволяється купатися в деяких озерах, звідки береться вода для притулків, які стоять поруч.
Наявність альпійських форм рельєфу в Південних Карпатах, в основному скель, гребенів і осипів, що поступаються кавказьким тільки за розмірами, дозволяє робити влітку пішохідні походи 2 і 3 к.с. (з перевалами і вершинами 1Б к.т.). Максимальна складність походів поки невідома, це справа майбутнього, але прокласти маршрут пішохідного походу 4 к.с. чи гірського 3 к.с. неважко. Слід зауважити, що відповідно до румунської системи класифікації альпіністських маршрутів, що збігається зі старою радянською (н/к-5Б), в Румунії здійснені сходження на вершини до 5Б к.с. включно. В основному, це протяжні скельні маршрути по стінах гір Бучеджь, Пятра Краюлуй та ін.

Взимку в хребті Фагараш існують льодові маршрути до 4Б к.с. включно. Інформацію про пройдені маршрути можна знайти в спеціальній літературі , що іноді продається в румунських книгарнях, або в Салвамонте чи інтернеті.

Зимовий туризм в Південних Карпатах ускладнюється підвищеною лавинонебезпечністю схилів, по яких проходять основні маркіровані маршрути. Рух по багатьох стежках не рекомендується або заборонено. Проте залишаються дуже широкі можливості для туризму.

Так як основна частина складних маршрутів проходить вище зони лісу , необхідно мати пальники. На деяких хребтах вода є тільки в рідкісних озерах, це потрібно враховувати при плануванні походу. Через те, що страховочні ланцюги в небезпечних місцях іноді погано закріплені або відсутні, необхідно мати спорядження для навішування/використання перил.

Громадянам України в'їзду в Румунію треба отримати візу.

Отримання визи не потребує ніяких ускладень, і її можна готримати самостійно.

Необхідні документи:

- Анкета заяви , заповнена та підписана заявником (румунською або англійською мовою);

- Закордонний паспорт, дійсний протягом мінімум трьох місяців після очікуваної дати виїзду, який має мінімум дві чисті сторінки. Наявність підпису власника в закордонному паспорті обов'язково;

- Копія сторінок закордонного паспорта з особистими даними і з іншими візами та штампами;

- 2 фото, кольорові, 3/4 см (без куточків і овалів);

- Візовий збір (50 доларов, в купюрах випущених після 2003 року);

- Підтвердження бронювання місця проживання (повинно містити щонайменше такі відомості: ім'я , прізвище , дата народження , номер документа , що посвідчує особу , печатка і підпис готелю);

- Медична страховка на весь період передбачуваної поїздки, дійсна на території Румунії. Мінімальна страхова сума - 30.000 ?. - Оригінал та копія;

- Документи на проїзд туди - (квиток або бронювання квитка) - оригінал і копія;

- Довідка з банку про стан рахунку в розмірі 50 євро/день, але не менше 500 євро (виписка з банківського рахунку або Тревел - чеки);

- Довідка з місця роботи/навчання на оригінальному бланку підприємства/установи із зазначенням посади та окладу і написом про те що на час відпустки зберігається місце роботи;

- Копія внутрішнього паспорта: сторінки з особистими даними заявника, з відмітками про виданому йому/їй закордонними паспортами, його/її сімейний стан.

Пересуватися по Румунії можна автобусами і потягами. Залізничне сполучення досить регулярне і швидке, хоча від Сучави до Фагараша можна доїхати лише за 10 годин. Потяги діляться на 3 типи: Rapid , Accelerat , Personal - за зменшенням вартості. У кожному з поїздів є вагони 1- го і 2-го класів. У квитках (крім потягів Personal) зазначені місця, але проблем з їх наявністю не існує. По вагонах ходить кондуктор - перевіряє і компостує квитки. Вигідніше купувати відразу до кінця , з кількома пересадками.

Автобусне сполучення також досить регулярне та розгалужене. При цьому квитки на автобус коштують дешевше ніж на потяг.

За умовами та рівнем життя Румунія схожа на нашу країну, хоча не такі урбанізована. Можна зустріти як багатозіркові курорти, так і відверту розруху й убогість. Серйозна злочинність непомітна, поширене шахрайство. У населених пунктах необхідно залишатися пильним, і проблем не буде (перераховувати здачу, не залишати речі без нагляду). Поліція зустрічається в злачних місцях і до туристів ставиться з повагою. Загалом же, люди в Румунії з південним темпераментом і дуже чуйні, цікаві співрозмовники. Румунська мова має романські корені і схожа на італійську або французьку. Достатньо мати словник на декілька сторінок, хоча без правильної вимови вашу мову швидше за все не зрозуміють. В основному, всі говорять тільки по-румунськи, хоча старше покоління пам'ятає російську або французьку зі школи, а молодь може легко розмовляти по -англійськи.

Ціни на продукти харчування можна порівняти з нашими, хоча, наприклад, вино набагато дешевше. Гроші (долари і євро) можна обміняти на румунські леї (1$ = 3,4 Lei, 1 евро = 4,4 Lei) в обмінних пунктах або банках. Карти гірських районів коштують недешево і продаються тільки в центрах туризму (у великих містах, курортах, іноді в кабанах).

Румунія має своєрідну музику , кухню, власний кінематограф. Крім бухарестських пам'ятників комуністичної епохи, в Сібіу і Сігішоарі, а також інших містах прекрасно збереглася середньовічна забудова центрів, у багатьох місцях залишилися замки. Православні церкви широко відомі своїми розписами і незвичайною архітектурою.

Незважаючи на всі вищеописані проблеми, Ви не пошкодуєте про час, проведений в горах Румунії.

Притулки та кабани:

Та хребтах Фегераш та Пятра Краулюй дуже розвинута система кабан та рефуджій.

Кабани - це мині-готелі з рестораном. Зусрічаються в середньому кожні 15-20 км, правда, всі трохи ниже хребта (метрів на 400-500 приблизно). Ціни на проживання доволі помірні (для групи в 8-10 чоловік одна ніч обійдеться приблизно в 60-70 грн з людини (25-30 лей), харчування - в середньому на людину 30-35 лей за один раз (70-80 грн). Цивілізація в районі цих кабан як правило немає, але телефонний зв?язок є. Знайти якийсь магазин неможливо. Максимум що там можна купити - щось попоїсти (але типу хлебу/пива/и т.п.), батарейки, туалетний папір).

Стаціонарні пости гірської рятувальної служби ?Салвамонт?:

1. Офіс служби: м.Зернешти, біля міської ради.

2. Пост ?Плаюл Фойї?. Пункт знаходиться безпосередньо на території кабани ?Плаюл Фоії?.

3. Пост ?Курметура? знаходиться за 300 метрів від кабани ?Курметура? на висоті 1422 м.

4. Кабана ?Негою?, знаходиться на відстані плизько 3 км від вершини Негою та Шербота, на висоті приблизно 1600 м.

5. телефон місцевої рятувальної служби (Salvamont) дуже зручний для запам'ятовування: 0 - SALVAMONT - (0) 725826668 (код Румунії +40).

6. веб-сайт гірської рятувальної служби: www.0salvamont.org

Люди та спілкування:

На основних маршрутах Фегереша людей багато. За день зустрічаєшь декілька десятків груп. Відсотків 60 - іноземці. Найбільше зустрічали поляків і німців. Є й чехи і французи і ще багато ?непізнаних?. Пару днів йшли паралельно з поляками.

Виходячи з вищесказаного, нескладно припустити, що спілкування відбувалося в основному не російською. Більшість у горах хоч на якому то рівні знають англійську. Але не всі. Самі румуни російську як правило не знають. Англійську знають, напевно, приблизно як і у нас, але, по суті, це була єдина мова якою ми могли хоч як то. Втім у самих горах віталися як правило з усіма ?Hello?, та й самі часто отримували першими таке ж привітання.

Зв'язок:

Покриття мобільного зв'язку є майже скрізь . Працює три-чотири місцевих оператора (Orange, Connex, Dialog). Ми користувалися як роумінгом так і місцевим оператором Orange. Правда через значні відстані до базових станцій СМС можуть приходити, а от відправити - не завжди вистачає потужності передавача мобілки.

4. Графік руху

5. Технічний опис маршруту

День 1

Субота 24.08.2013 р.

Автобусами з м.Рівне та м.Києва близько 20-00 23.08.2013 відправились до м.Чернівці, куди прибули близько 6-ї години ранку 24.08.2013. В автобусі з м.Києва познайомились ще з трьома туристами з Києва - Павлом, Надією та Сергієм, які також збирались походити по Фегерашу, тому вирішили об?єднати групи та мандрувати Румунськими Карпатами вдесятьох. Далі пересіли на автобус сполученням Чернівці-Сучава, який відправляється з центрального автовокзалу м.Чернівці о 7-10. Без проблем пересікли кордон України та Румунії і близько 11-ї години ранку вже прибули на автовокзал міста Сучава. Перше враження від сусідньої держави - дороги в них набагато краще ніж у нас.

Поки міняли євро та долари на місцеву валюту (курс 1 євро = 4,43 леї, 1 дол = 3,6 леї) подивились ціни на продукти харчування - +/- такі ж як і у нас.

Основний варіант щоб добратись до станції Себеш Олт для нас був потяг, але поспілкувавшись на автовокзалі ми вияснили що ціни на залізничне перевезення пасажирів в Румунії в два рази вищі ніж автобусне сполучення, тому порадившись з групою вирішено будо їхати автобусами.

Взяли квитки на автобус Сучава - Бакеу, який відправляється о 12-00 від автовокзалу м.Сучава (вартість проїзду до Бакеу 25 лей), час в дорозі близько 2,5 годин. Й з комфортом виїхали до м.Бакеу. В дорозі ще раз переконались що дороги в Румунії набагато кращі ніж в Україні, а крім того автобуси на приміському сполученні - набагато комфортніші, ніж ті що їздять в Україні.

Близько 14-30 ми приїхали на автовокзал м.Бакеу. Поки частина групи покупала карточку місцевого оператора зв?язку, інша частина домовилась та купила квитки на мікроавтобус Бакеу - Брашов (а це вже дуже близько до хребта Фегераш), вартість квитків складає 35 лей. О 15-00 м комфортабельним мікроавтобусом виїхали до м.Брашов. Час в дорозі пройшов непомітно - хто спав, хто розмовляв, а хто просто милувався природою Румунії, і вже близько 18-30 ми прибули на автовокзал м.Брашов.

Будівля автовокзалу розташована в одному ж будинку, що й залізничний вокзал, що дуже зручно. Крім того (це ми дізнались вже на зворотній дорозі) - біля автовокзалу розташована автозаправка та автомийка, й там також зупиняють пригородні автобуси.

Вийшовши з мікроавтобуса нас чекало перше розчарування - автобус на Сібіу вже пішов, й найближчий буде лише о 8-00 завтра. Потягів також в напрямку Сібіу на сьогодні вже не буде. Перспектива ночівлі на автовокзалі нас не радувала, по-перше через неможливість повноцінно виспатись перед першим ходовим днем та майже добовим переїздом в автобусах, а по-друге - біля нас почали збиратись цигане-попрошайки.

Порадившись з групою було вирішено попитати щодо таксі, якщо ціна нас влаштує - то поїдемо.

Біля автовокзалу розташована стоянка таксі, поспілкувавшись з водіями ми зійшлися на ціні в 105 лей з людини (дорого звичайно, але за 130 км шляху можливо й адекватна ціна за таксі).

Загрузивши речі в три машини ми близько 19 години виїхали в напрямку станції Себеш Олт, куди й прибули близько 21 години вечора.

На вулиці вже стемніло, швидко ви грузили речі з машин, та пішли в напрямку села Сибешу де Жос по асфальтованій дорозі. Через 20 хвилин руху (1,1 км) справа від дороги знайшли хорошу галявину, де й вирішили переночувати.

Всього пройдено за день 1,1 км, чистий ходовий час 0 год 20 хв.

Протяжних та локальних перешкод за день зафіксовано не було.

Висотний профіль

*профиль висоти наведений за даними GPS-навігатора, без врахування коефіцієнту 1,2

Карта ділянки маршруту

День 2

Неділя 25.08.2013 р.

Вийшли на маршрут о 8-15. Від місця ночівлі продовжуємо рух у південному напрямку асфальтованою дорогою в напрямку с.Сибешу де Жос, й через 2,5 км (45 хв) входимо в село. Село дуже охайне, та справляє приємне враження. Проводжуємо рух далі селом і через 2 км руху(35 хв) закінчується село, а разом із ним й асфальтована дорога. Продовжуємо рух грунтовою дорогою в південному напрямку вздовж р.Сибеш. Через 0,95 км (20 хв) закінчується й грунтова дорога та починається стежкою. Рухаємось стежкою 1,9 км (48 хв), після чого переходимо вбрід р.Себеш та виходимо на залишки кам?яно-грунтової лісовозної дороги. Рухаємось цією дорогою з поступовим набором висоти, поки через 2,5 км (1 год 6 хв) дорога не закінчується, заходячи в річку. Далі продовжуємо рух каньоном р.Фету руслом ріки. Через 2,2 км руху (1 год 34 хв)підходимо до мальовничого три-чотире метрового водоспаду.

Приймаємо рішення що стрімкого набору висоту, щоб вийти на відріг Луй Фету. Продовжуємо рух прямо через ліс зі стрімким набором висоти. Через 3,3 км руху (2 год 6 хв) через ліс, буреломи та під самим верхом - зарості ялівця виходимо на стежку, яка йде по відрогу. Продовжуємо рух цією стежкою з поступовим набором висоти ще 1,1 км (30 хв).

Так як на годиннику вже близька 6-ї години вечора, крім того всі виснажені важким першим днем в горах, до того ж на хребті води немає, приймаємо рішення щодо спуску з відрогу до витоків р.Валя Татарулуй. Спускаємось 6 хвилин (300 метрів) де й знаходимо відносно рівне місце для ночівлі.

Поставили табір й почали готувати їсти. Поки готували вечерю, трапилась цікава історія - під каміння, на якому ми готували вечерю почала заповзати невеличка змія. Буквально декілька хвилин - й вона очищена від шкіри й нутрощів вже смажилась на вогнищі.

Ось такий перший важкий день в Трансільванії.

Всього пройдено за день 16.8 км, чистий ходовий час 8 год 00 хв.

Фото 1. Табір біля станції Себеш Олт	Фото 2. Рух групи в напрямку с. Сибешу де Жос	Фото 3. Група в селі Себешу де Жос	Фото 4. Брід річки Сибеш	Фото 5. Рух грунтовою дорогою
Фото 6. Початок руху каньйоном річки Фету	Фото 7. Рух каньйоном річки Фету	Фото 8. Рух каньйоном річки Фету	Фото 9. Рух каньйоном річки Фету	Фото 10. Рух каньйоном річки Фету
Фото 11. Траверс відрогу Луй Фету	Фото 12. Траверс відрогу Луй Фету, проходження ділянки високотрав?я та жерепу	Фото 13. Траверс відрогу Луй Фету, проходження ділянки високотрав?я та жерепу	Фото 14. Вид на місце ночівлі та подальший маршрут групи з відрогу Луй Фету	Фото 15. А ось і вечеря?

Таблиця протяжних перешкод за 25.08.2013

Таблиця локальних перешкод за 25.08.2013

Висотний профіль

*профиль висоти наведений за даними GPS-навігатора, без врахування коефіцієнту 1,2

Карта ділянки маршруту

День 3

Понеділок 26.08.2013 р.

Підйом о 7 годині, вихід на маршрут о 9-15.

Від місця ночівлі спускаємось 50 метрів до струмка, переходимо через нього та починаємо траверс відрогу г.Тетару в напрямку перевалу Чіка Феделешулуй. Через 2,1 км (1 година) не дуже важкого підйому (перша третина підйому проходила через зарості ялівця, в подальшому траверс схилу в напрямку куреня пастухів, а потім на сам перевал проходить в основному по траві малопомітною звіриною стежкою). Виходимо на перевал Чіка Федешулуй (1818 м, н/к), тура нема. Після короткого відпочинку продовжуємо рух стежкою в східному та піаніно східному напрямку й через 0,5 км (15 хвилин) виходимо на вершину г.Тетару (1998), швиденько тікаємо з неє, до дме дуже сильний вітер, та спускаємось в східному напрямку на перевал Ла Апа Курманіта (1,1 км, 20 хв). На перевалі напрочуд людно. Стоїть автомобіль ?Нива?, та присутні чоловік 15 з різних груп. Трошки відпочиваємо метрів на 20 вище сідловини перевалу, після чого продовжуємо рух далі в східному напрямку, траверсуючи північний схил г.Лакустелор (2062 м). Тропа переважно кам?яна та несхожа на нашу карпатську переважно ґрунтову тропу. Через 2,8 км шляху (1 година 10 хв, набір висоти +106 м, -10 м) виходимо на сідловину перевалу Суру (2090 м). за перевалом стежка повертає на північний схід, та траверсує південний схил г.Сурулуй. В цирку під вершиною гір Суру, Сурулуй та Будіславу біля витоків ручки Сура помічаємо загін пастухів (загін Валя Сурулуй), хоча день був не дуже виснажливий, проте дається взнаки акліматизація, середня висота руху близько 2000-2100 мерів, та минулий дуже важкий день, тому вирішуємо не йти до озера Авріг, а заночувати прямо біля пастухів. Крім того що погода починає псуватись, й вершину г.Будіславу починає затягувати туманом (як ми потім зрозуміли - туман то звична річ на Фегераші, й він тут явище постійне). Від сідловини перевалу Суру проходимо ще 1,6 км (30 хвилин) по хорошій стежці, й починаємо спуск до загону. Спуск переважно по траві, але зустрічаються ділянки середнього осипу та живого каміння. Спустились до загону за 15 хв та пройшли 0,8 км.

Ввечері до нас прийшов пастух та приніс свіжого овечого сиру - бринзі, а крім того приніс свіжі овочі та смачнючий хліб. Також стоянка порадувала великою кількістю овець, й кумедним випадком - виявилось, що вівчарі підкормлюють овечок з білого целофаного пакету..ми цього на знали, й поки збирали дрова у ?білий целофановий пакет - зібрали навколо себе майже всю овечу отару.

А ще вночі була гроза?незабутнє явище - гроза на висоті 2031 м.

Всього пройдено за день 8,9 км, чистий ходовий час 3 год 30 хв.

Фото 16. Табір біля витоків р.Валя Татарулуй	Фото 17. Вид на табір та маршрут руху минулого дня з відрогу г.Тетару	Фото 18. Рух групи на перевал Чіка Федешулуй	Фото 19. Підйом на перевал Чіка Федешулуй	Фото 20. Маршрут руху групи з г.Тетару
Фото 21. Спуск групи з г.Тетару	Фото 22. Рух групи з перевалу Ла Апа Курманіта, на задному плані г.Тетару	Фото 23. Траверс г.Лакустелор	Фото 24. Рух на перевал Сура	Фото 25. Вид з перевалу Суру на місце ночівлі та маршрут руху групи
Фото 26. Маршрут руху групи з пер.Суру	Фото 27. Вид на табір та перевал Росіілор

Таблиця протяжних перешкод за 26.08.2013

Таблиця локальних перешкод за 26.08.2013

Висотний профіль

*профиль висоти наведений за даними GPS-навігатора, без врахування коефіцієнту 1,2

Карта ділянки маршруту

День 4

Вівторок 27.08.2013 р.

Підйом о 7 годині, вихід на маршрут о 9-ій.

Ранок малохмарний, але прояснюється. Від місця ночівлі піднімаємось 99 метрів по висоті (0,4 км, 15 хв), та виходимо на сідловину перевалу Росіілор (н/к, 2030 м). Після виходу на перевал продовжуємо рух маркованою стежкою (маркування - червона полоса між білими) в південно-східному, а потім в південному напрямку траверсуючи схил г.Будіславу, поступово набираючи висоту. Майже під саму вершину гори виходимо через 36 хвилин руху (1,3 км). Під вершиною тропа повертає на схід та полого спускається на невідомий перевал між вершинами г.Будіславу та г.Вартопул Рошу (висота перевалу 2183 м). Далі тропа траверсує схил гори Вартопул Рошу і веде до перевалу Аврігулуй (1А, 2177 м). Час руху від г.Будіславу до пер.Аврігулуй 30 хвилин (1,7 км). Туру на перевалі немає, лише стоїть вказівник, та й то доволі іржавий.

Після невеличкого відпочинку на сідловині починаємо спуск до озера Авріг. Стежка кам?яна, зустрічаються ділянки середньої та мілкої сипухи, часом трапляється живе каміння.

За 15 хвилин обережно спускаємось до озера Авріг (0,6 км, висота озера 2014 м). Озеро дуже гарне, з неймовірно холодною водою. Проте, незважаючи на дуже холодну воду, група дозволила собі перепочити та прийняти водні процедури.

Після годинного відпочинку продовжуємо рух далі на схід маркованою стежкою. Стежка веде в обхід озера (з північного краю), а потім поступово набирає висоту й виводить на перевал Габрівел Східний (н/к, 2124 м). Стежка кам?яна, не широка й доволі небезпечка. За 20 хвилин виходимо на перевал Габрівел Східний, після чого траверсуємо невідому вершину та через 10 хвилин (пройдено від озера Авріг - 1,4 км) виходимо на перевал Скариця (2130 м). Продовжуємо рух маркованою стежкою і через 1,6 км (35 хвилин) виходимо на верщину г.Скара (2303 м, н/к).

Початок спуску з вершини г.Скара проходить по легким скелям, після чого починається грунтово-кам?яна стежка. Через 0,9 км (20 хвилин) спускаємось на сідловину перевала Скара (2173 м), після чого ще через 300 м (5 хвилин) підходимо до рефуджії Скара, де робимо перекус та відпочиваємо.

Після відпочинку проводжуємо рух у південно-східному напрямку, траверсуючи схил вершини 2246, та повертаючи на схід траверсуємо схил г.Мазгаву. Стежка що веде маже до вершини г.Мазгаву перважно кам?яна, місцями зустрічаються грунтові ділянки. Спуск з г.Мазгаву до перевалу Щерботя кам?яний, трапляють ділянки великоуламкового каміння, та середньої сипухи. Загалом же спуск на перевал Щерботя (2147 м) проблем не викликав. Час руху до перевалу Щерботя від рефуджії склав 55 хвилин (2,4 км). Від перевалу починаємо підйом на г.Щерботя. Підйом не важкий, проте виснажливий. Через 0,8 км (20 хвилин) виходимо на вершину г.Щерботя (2319 м). На вершині гори дуже проходолно, дме сильний вітер та туман.

Після фотографування починаємо спуск з вершини. Перші метрів 20-30 спуску доволі легкі - кам'яна стежка, проте трохи далі починається найвеселіше. Нагромадження каміння, скельні ділянки, тропи немає. Рух йде по великому камінню з одного боку хребта на інший. Рух тільки по маркуванню. На дуже складних скельних ділянках, де неможливий рух зі самострахуванням або з гімнастичним страхуванням провішені перила з металічних тросів або з ланцюгів. Швидкість пересування надзвичай низька. Часом за 10-15 хвилин проходимо ділянку лише в 3-5 метрів. На одній з ділянок організовуємо страховку за допомогою мотузки, адже спуск там надзвичайно важкий.

Через 0,9 км ( 2 година 10 хвилин) виходимо на перевал Сарації (1Б, 2179 м). на годиннику вже майже 18-00. а за 2 години пройдено лише 0,9 км. До г.Негой ще більше 2 км, а до оз.Калцун ще більше. Приймаємо рішення щодо спуску з перевалу Сарації до витоків річки Параул Сарації, а наступного дня піднімемось на хребет через сусідній, простіший перевал Клеопатра, та продовжимо рух далі.

Спуск з перевалу вкрай важкий. Скельні ділянки, мілка та середня сипуха. Ділянки великого каміння, живе каміння. І все це перемішано. Також часом доволі протяжні ділянки трави. Ще під час руху до перевалу з г.Щерботя окрім туману пішов мілкий дощ. Під час спуску з перевалу до витоків річки дож тільки посилився, місцями переходячи в зливу.

За 2 години 15 хвилин (1,8 км) вже майже при повній темряві спустились до витоків річки й знайшли рівну безвітряну площадку під палатки

Всього пройдено за день 14,1 км, чистий ходовий час 8 год 46 хв.

Фото 28. Вигляд на перевал Росіілор з треверсної стежки г.Будіславу	Фото 29. Вид на г.Будіславу	Фото 30. Рух групи від г.Будіславу до перевалу Аврігулуй	Фото 31. Спуск з перевалу Аврігулуй	Фото 32. Панорама озера Авріг
Фото 33. Панорама озера Авріг з підйому на пер.Габрівел Східний	Фото 34. Підйом на пер.Габрівел Східний	Фото 35. Підйом на пер.Габрівел Східний	Фото 36. Підйом на пер.Габрівел Східний	Фото 37. Вид з перевалуГабрівел
Фото 38. Рух з пер. Габрівел Сх. до пер.Скариця	Фото 39. Вид на пер.Скариця та г.Скара	Фото 40. Підйом на г.Скара	Фото 41. Панорама оз.Авріг з підйому на г.Скара	Фото 42. На вершині г.Скара
Фото 43. Початок спуску з г.Скара до пер.Скара	Фото 44. Спуск з г.Скара на пер.Скара	Фото 45. Група на перевалі Скара	Фото 46. Рух групи до рефуджії Скара	Фото 47. Відпочинок в рефуджії
Фото 48. Рух групи від рефуджії Скара до г.Мазгаву	Фото 49. Вид на пер.Щербота та г.Щербота зі схилу г.Мазгаву	Фото 50. Початок спуску з г.Мазгаву	Фото 51. Спуск з г.Мазгаву	Фото 52. Маршрут руху групи від пер.Щербота на г.Щербота
Фото 53. Об?єднана група на г.Щербота	Фото 54. Початок спуску з г.Щербота	Фото 55. Група на спуску з гори	Фото 56. Проходження складних ділянок схилу	Фото 57. Группа на спуску з г.Щербота
Фото 58. Проходження складних ділянок спуску	Фото 59. Проходження скельних ділянок	Фото 60. Проходження скельних ділянок	Фото 61. Спуск по скелям	Фото 62. Спуск по скелям. Видно ланцюг для страхування
Фото 63. Наташа проходить складну ділянку спуску	Фото 64. Вид на долину річки Параул Сарації з сідловвини перевалу Сарації	Фото 65. Спуск з перевалу Сарації	Фото 66. Спуск з перевалу Сарації	Фото 67. Складні ділянки спуску
Фото 68. Проходження складних ділянок скель	Фото 69. Проходження складних ділянок скель	Фото 70. Спуск з перевалу	Фото 71. Спуск з перевалу Сарації	Фото 72. Спуск з перевалу Сарації
Фото 73. Маршрут спуску

Таблиця протяжних перешкод за 27.08.2013

Таблиця локальних перешкод за 27.08.2013

Висотний профіль

*профиль висоти наведений за даними GPS-навігатора, без врахування коефіцієнту 1,2

Карта ділянки маршруту

День 5

Середа 28.08.2013 р.

Підйом о 6 годині, вихід на маршрут о 7-45.

Ще ввечорі у Наташі почався сильний кашель, та піднялась висока температура, крім того піднялась температура й у Валерії, до того ж на слизькій траві вона підвернула ногу.

До ранку температура в дівчат не пройшла, а кашель у Наташі став іще сильніший, та почались болі в легенях при кашлі. Приймаємо рішення щодо зняття Наташі з маршруту з підозрою на запалення легенів, а Леру - з сильною простудою та болями в нозі. Для цього треба спустити дівчат до найближчого населеного пункту, бажано з залізничним сполученням з крупним містом, щоб по страховці пройти обстеження та отримати кваліфіковану медичку допомогу.
Найближчий населений пункт - село Порумбаку де Жос.

Зранку йде дощ. Розвантажуємо по максимуму дівчат, швидко зібравши речі вирушаємо вниз.
Друга група (Паша, Сергій та Надія), через перевал Клеопатра вирушають до г.Негою та далі мандрувати Фегерашем, ми домовились з ними зустрітись на озері Капрей.

Від місця ночівлі спускаємось по кам?янистому та трав?яному схилу і через 45 хвилин (1,6 км) виходимо на стежку, що веде з перевалу Клеопатра до кабани Негою, і далі спочатку до с.Порумбаку де Сус і далі до Порумбаку де Жос.

Через 2,3 км руху стежкою (50 хвилин) виходимо до кабани Негою, дощ тільки посилюється.

Поки відпочивали в кабані дощ пройщов, і після короткого відпочинку в кабані продовжуємо рух далі маркірованою стежкою. Поки йшли стежкою дощ почався з новою силою, і не вщухав до самого вечора. Щоб не змочити техніку - поховали фотоапарати в рюкзаки і за 1 годину 40 хвилин (5,7 км) спустились до грунтової дороги в долині р.Щербота.

Продовжуємо рух грунтовою дорогою в напрямку с.Порумбаку де Сус і через 9,1 км (2 години 45 хвилин) під сильною зливою виходимо до асфальтової дороги і ще через 4,4 км (1 год 15 хвилин) входимо в село с.Порумбаку де Сус. Село нічим не відрізняється від першого нашого румунського села Сибешу де Жос, але під дощем милуватись архітектурою не хотілось, тому продовжуємо рух далі і ще через 5,8 км (1 год 45 хвилин) водимо в село Порумбаку де Жос, а через 2,8 км (50 хвилин) приходимо на залізничну станцію в селі. На залізничну станцію прийшли вже о 19 годині 23 хвилини, проте нам повезло - ми встигнули придбати квитки на потяг, який відправляється о 20 годині до міста Брашов.

Посадивши дівчат на потяг через 1 годину руху (3 км) в повній темряві за селом Порумбаку де Жос, біля стежки що веде до села Серата розбиваємо табір та відпочиваємо.

Вкрай напружений, важкий та мокрий день закінчився.

Загалом за день пройшли 32,7 км, чистий ходовий час 10 годин 50 хвилин.

Фото 74. Початок спуску до стежки. Обхід невеличкого потічка	Фото 75. Обхід потічка	Фото 76. Маршрут руху групи	Фото 77. Маршрут руху групи	Фото 78. Брід ріки
Фото 79. Маршрут руху групи	Фото 80. Місток на тропі до кабани Негою	Фото 81. Вид від кабани Негою на маршрут руху групи	Фото 82. Біля кабани Негою	Фото 83. Спуск стежкою до дороги

Таблиця протяжних перешкод за 28.08.2013

Таблиця локальних перешкод за 28.08.2013

Висотний профіль

*профиль висоти наведений за даними GPS-навігатора, без врахування коефіцієнту 1,2

Карта ділянки маршруту

День 6

_____________________________________________________________

Четвер 29.08.2013 р.

Підйом о 7-й годині, вихід н а маршрут о 9-25.

Зранку йде дощ, навіть не дощ - злива. Вичесавши вікно, коли дощ трохи вщух швидко збираємо речі та вирушаємо далі. На сьогодні наша задача дійти до початку Трансфегерашского шоссе біля каскадів водопадів Биля (Биля-Каскаде).

Продовжуємо рух стежкою в південно-східному напрямку, і через 7,3 км входимо в село Серата (2 години). Село проходимо за 10 хвилин (0,4 км) та виходимо на південній околиці села на стежку, що веде в південному напрямку до г.Ла Стежари (520,7). Перед підходом до г.Ла Стежари стежка повертає на схід та веде до с. Картишоара. Через 2,5 км після вершини гори стежка переходить в грунтову дорогу і ще через 5,5 км входимо в село. Час руху від села Серата 2 години 30 хвилин (8,1 км).

Поки йшли до села Картишоара дощ потроху почав вщухати, то зовсім перестаючи, то навпаки починав йти дрібний дощ. Через 0,8 км (15 хвилин) руху селом виходимо на автомобільну дорогу, що веде до Биля-Каскаде. Так як рухатись по доволі вузькому шосе дуже небезпечно (стежки, що веде паралельно дорозі немає), до того ж ми відставали від графіку руху приймаємо рішення щодо під?їзду на автомобілі до початку Трансфегерашського шосе біля водоспадів Биля-Каскаде. Автомобіль зловили за 20 хвилин, і ще через 30 хвилин (19,4 км) були біля водоспадів. Поки іхали автомобілем, водій декілька разів зупиняв авто в об зорних мисцях, і показував нам красоти каньону р.Биля.

Тут побудований цілий туристичний комплекс, присутні отелі, підйомник до озера Биля й т.п.

Вийшовши з автомобіля знходимо маркіровану стежку (синій трикутник), що веде до озера Биля вздовж відрога Биля. Проходимо цією стежкою 170 метрів (5 хвилин) і знаходимо гарне місце для ночівлі.

Під дощем швидко ставимо палатки й відпочиваємо.

Через зливу, єдині фото що змогли зробити на маршруті - це в автомобілі.

Загалом за день пройшли 36,2 км (пішки 16,8), чистий ходовий час 5 годин 30 хвилин.

19,4 км проїхали на авто, в розрахунку складності та в загальному кілометражі походу ця відстань не враховується.

Локальних та протяжних перешкод зафіксовано не було.

Висотний профіль

*профиль висоти наведений за даними GPS-навігатора, без врахування коефіцієнту 1,2

Карта ділянки маршруту

День 7

П'ятниця 30.08.2013 р.

Підйом о 7-й годині, вихід на маршрут о 8-30.

Знов дощовий день, але через те що кількість людей в групі зменшилась - це дало можливість зменшити час на збори.

Виходимо на маршрут під дощем. Стежка серпантином піднімається на відріг Биля і траверсуючи його веде у південному напрямку. Перша третина підйому проходить в зоні лісів, що під час дощу з одного боку допомагає - не так ллє з верху, з іншого - трава також мокра. Через 2 км руху (1 година 20 хвилин) виходимо з зони лісу. Стежка продовжує набір серпантином. Періодично стежка дуже близько підходить до Трансфегерашського шосе. Дуже красиве місце. Проте підйом доволі виснажливий.

За 4 години 20 хвилин (від початку руху) виходимо до озера Биля (висота 2036 м). Тут розташовані декілька отелів (кабан), доволі великий сувенірний ринок, та й взагалі - туристів тут дуже багато. На перекус зайшли в одну із кабан і в місцевому ресторанчику дуже смачно, а головне доволі дешево пообідали. Поки обідали озеро декілька разів затягувало і розтягувало туманаом, але найголовніше те - що дощ пройшов.

Після відпочинку вирушаємо далі. Наша ціль на сьогодні - піднятись на перевал Капрей (1А) та спуститись з нього до озера Капрей, де нас обіцяли чекати друзі з Києва.

На другу частину маршруту вийшли о 16-15. Обходимо озеро з північної сторони й виходимо на розгалуження троп перед початком підйому на перевал (20 хвилин, 700 метрів). Тропа праворуч - червоний маркер - веде до вершини Лезерулуй, тропа прямо - синій маркер - веде на перевал Капрей. Йдемо прямо. Тропа кам?яна, зустрічаються ділянки легких скель, ділянки середнього та мілкого осипу. Приблизно на половині підйому наздоганяємо групу з двох поляків, з якими потім паралельно йшли ще 4 дні. Майже перед виходом на сідловину перевалу знов починається дощ та спускається туман. На сідловину перевалу Капрей (2308 м) піднялись за 50 хвилин (1,3 км).

Від сідловини продовжуємо рух за червоним маркером у східному напрямку і через 10 хвилин (600 м) виходимо до озера Капрей де помічаємо знайому палатку, та розбиваємо табір. Поляки ставлять свій намет поруч.

Загалом за день пройшли 8,4 км, чистий ходовий час 5 годин 40 хвилин.

Фото 84. Вид на кабані біля Биля-Каскаде	Фото 85. Біля Трансфегерашського шоссе	Фото 86. Маршрут руху групи до оз.Биля	Фото 87. Озеро Биля та маршрут руху групи на перевал Капрей	Фото 88. Маршрут підйому на перевал Капрей
Фото 89. Підйом на перевал Капрей	Фото 90. Ділянки легких скель при підйомі на перевал Капрей	Фото 91. Підйом на перевал Капрей	Фото 92. Підйом на перевал Капрей	Фото 93. На сідловині перевалу Капрей
Фото 94. Спуск з перевалу Капрей	Фото 95. Вид на озеро Капрей зі спуску з перевалу

Таблиця протяжних перешкод за 30.08.2013

Таблиця локальних перешкод за 30.08.2013

Висотний профіль

*профиль висоти наведений за даними GPS-навігатора, без врахування коефіцієнту 1,2

Карта ділянки маршруту

День 8

Субота 31.08.2013 р.

Через те, що цілий день була злива з грозою та висів туман, група вимушено зробила днювання.

Загалом за день пройшли 0 км, чистий ходовий час 0 годин 0 хвилин.

День 9

Неділя 01.09.2013 р.

Підйом о 7-й годині, вихід на маршрут о 8-15.

Сьогодні ключовий день походу - сходження на вершину Молдовяну - саму високу гору Фегерашу та всієї Румунії.

Вранці хмарно та прохолодно, проте дощу немає, лише на вершинах гір висить туман.

Продовжуємо рух вже трьома групами (дві з України та одна з Польщі). Рухаємось все тією ж стежкою з червоним маркуванням і за 25 хвилин (1,1 км) виходимо на невідомий перевал під вершиною Винеаторя-луй-Бутяну. Висота перевалу 2279 м. Тут стежка повертає на північ і поступово спускається, траверсуючи схил г. Винеаторя-луй-Бутяну та г.2375. Тут трапляються ділянки живого середньо уламкового каміння, які передуються з ділянками мілкого осипу. Траверсуючи схил зазначених вершин стежка спускається майже до витоків р.Капра в однойменній долині. Після спуску до висоти 2056 м стежка поступово починає набирати висоту різко повертаючи на північ, а потім знов на схід і виводить на перевал Арпашулуй. перед самим виходом на перевал - знов локальна перешкода - ділянка неважких скель, які проходимо за допомогою вільного лазіння. На деяких ділянках допомагаємо один одному за допомогою гімнастичного страхування. На дуже важких ділянках - рятівниками Салвамонту провішені ланцюги та троси. Загалом ця ділянка не дуже протяжна - приблизно метрів 45-50, проте на деяких ділянках приходиться спускатись або підніматись метрів на 7-8. Таким чином через 1 годин (3,2 км) після невідомого перевалу виходимо на перевал Арпашулуй (Портиця Арпашулуй) (висота 2216 м). А ще через 1,3 км (30 хвилин) минуючи вершину г.Арпашу Мік піднімаємось під саму вершину Пару де Фієр (2380 м), яку тропа знов таки траверсує, після чого спускаємось на перевал Вартопулуй (2280), де влаштовуємо перекус. Після швидкого перекусу продовжуємо рух на схід н піднімаємось майже на вершину г.Арпашу Маре (дійшли до висоти 2430 метрів), після чого траверсуючи схил вийшли на вершину гори Мірчіі (2433 м), з якої відкриваються чудові краєвиди Фегерашського хребта. Ходовий час від першого невідомого перевалу 2 години (5,5 км).

Після гори Мірчїї починаєтся доволі важкий та небезпечний (особливо під час дощу) спуск до зруйнованої рефуджії біля озера Єзер. Стежка йде по камінню, яке після зливи становиться дуже слизьким. Трапляється живе каміння та середньо уламковий осип.

Спуск до озера Єзер зайняв 20 хвилин (0,6 км).

Погода потроху налагоджується, хмар на небі становиться все менше, але дме доволі холодний вітер.

Біля озера Єзер знаходиться зруйнована рефуджія, проте надіюсь що в майбутньому рефуджію тут відновлять.

Від озера Єзер, траверсуючи схил г.Подрагу (2462) виходимо на перевал Подрагулуй (2299 м, 1,3 км, 30 хвилин), від якого відходить стежка до кабани Подраг біля озера Подрагу. Після перевалу Подрагулуй, траверсуючи схил гори Тараца виходимо на перевал Подул Джирджиулуй (1А, 2315, 1,2 км, 30 хвилин), а ще через 0,9 км (20 хвилин), виходимо на перевал Уча Маре (2210 м). Продовжуємо рух у східному, потім у північно-східному напрямку, траверсуючи схил г.2285 підходимо до початку траверсної стежки г.Уча Маре (2434). Від г.Мірчіі пройдено 6,7 км (2 години 30 хвилин). Звідси відкривається дуже чудовий вид на г.Молдовяну, а також видно потік туристів, які наче мурахи піднімаються та спускаються з вершини.

Після невеличкого відпочинку продовжуємо рух Фегерашем і через 40 хвилин (1,6 км) пройшовши перевал Учашуарул (2284) виходимо до перевалу Орженеле (2295). Перевал Орженеле - це початок підйому на г.Молдовяну.

Підйом на г.Молдовяну (2544) з перевалу Орженеле проходить по грунтовій тропі, доволі часто зустрічається середньо уламковий та мілкий осип. Місцями зустрічається живе середнє каміння. Для того щоб піднятись на г.Молдовяну необхідно спочатку піднятись на г.Віштя Маре (2527 м). Підйом на г. Віштя Маре відповідає 1А категорії складності. На вершину гори виходимо за 40 хвилин (0,6 км). Кидаємо рюкзаки на пару метрів нижче вершини вирушаємо в радіальний вихід на г.Молдовяну, на вершину якої виходимо через 15 хвилин (0,5 км). Стежка до вершини г.Молдовяну проходит по ділянкам легких скель, на важких ділянках який провішені ланцюги, більш простіші ділянки проходяться з самостраховкою та простим лазінням. Незважаючи на це - треба бути дуже обережними.

Після фотографування на ?стелі? Румунії за 15 хвилин повертаємось на місце, та починаємо спуск до перевалу Віштей та до місця ночівля - озера Вестік Веля Рея 9яке чудово видно як з гори Молдовяну так і з г.Віштя Маре). На перевалі Віштей також присутня рефуджія, але так я к ми буди в неділю, та кількість людей яка бродила навколо г.Молдовяну, резонно будо б передбачити що в рефуджії вільного місця немає. Через це за 35 хвилин (0,6 км) спустившись на перевал Віштей (2307) одразу починаємо спуск до озера Вестік Валя Рея, до якого спускаємось ще за 45 хвилин (0,8 км), де й знаходимо відмінне місце для ночівлі. Спуск з перевалу до озеро проходить переважно по кам'яній стежці, на якій трапляються ділянки середньо уламкового каміння та не становить ніякої складності, й відповідає н/к категорії. Поруч - каньон р.Валя Рея, над нами нависає громадина г.Молдовяну?чудові краєвиди.

Загалом за день пройшли 17,9 км, чистий ходовий час 8 годин 05 хвилин.

Фото 96. Старт групи від озера Капрей	Фото 97. Перші метрии від ночівлі	Фото 98. Рух групи на пер.Арпашулуй	Фото 99. Спуск групи з перевалу	Фото 100. Підходи до перевалу Арпашулуй
Фото 101. Королі схилів Фегерашу	Фото 102 Маршрут руху групи	Фото 103. Підйом на перевал Арпашулуй	Фото 103_. Скельні ділянки перед сідловиною перевалу	Фото 104. Скельні ділянки перед сідловиною перевалу
Фото 105. Скельні ділянки перед сідловиною перевалу	Фото 106. Проходження скельних ділянок	Фото 107. Проходження скельних ділянок	Фото 108. Маршрут руху групи на вершину Арпашу Маре	Фото 109. Руш групи від перевалу Арпашулуй
Фото 110. Вихід під вершину г.Пару де Фієр	Фото 111. Вихід під вершину г.Пару де Фієр	Фото 112. Група на перевалі Вартопулуй	Фото 113. Група на вершині г.Арпашу Маре	Фото 114. Підйом на г.Мірчіі
Фото 115. Підйом на г.Мірчіі	Фото 116. Маршрут спуску групи до озера Єзер	Фото 117. Спуск групи з г.Мірчіі	Фото 118. Спуск групи з г.Мірчіі	Фото 119. Рух групи від озера Єзер
Фото 120. Маршрут спуску групи з г.Мірчіі	Фото 121. Вид на маршрут руху групи з пер.Подул Джиурджиулуй	Фото 122. Панорама г.Молдовяну з підходів до пер.Учашуарул	Фото 123. Початок підйому на г.Віштя	Фото 124. Вид на г.Молдовяну з г.Віштя
Фото 125. Вершина г.Віштя Маре	Фото 126. Складна скельна ділянка на шляху до г.Молдовяну	Фото 127. Вид на г.Вігтя Маре з г.Молдовяну	Фото 128. На вершині г.Молдовяну	Фото 129. Вид на пер.Віштей та місце ночівлі з г.Молдовяну
Фото 130. Спуск з г.Віштя Маре	Фото 131. Початок спуску з г.Віштя Маре	Фото 132. Маршрут пуску групи з г.Віштя Маре	Фото 133. Маршрут спуску групи до оз.Вестік Валя Рея

Таблиця протяжних перешкод за 01.09.2013

Таблиця локальних перешкод за 01.09.2013

Висотний профіль

*профиль висоти наведений за даними GPS-навігатора, без врахування коефіцієнту 1,2

Карта ділянки маршруту

День 10

Понеділок 02.09.2013 р.

Підйом о 7-й годині, вихід на маршрут о 8-40.

Перший казковий ранок - не небі ані хмаринки (перший і єдиний). Збираємось із задоволенням і виходимо на маршрут.

За 35 хвилин (0,8 км), траверсуючи схил виходимо до рефуджії Віштей (висота 2293 м), звідки починається траверсна стежка, яка полого набираючи висоту виводить на гребінь г.Хартопу Урсулуй (1,1 км, 45 хвилин, 2413 м). Після чого, також пологою стежкою за 20 хвилин (1,2 км) спускаємось на сідловину перевалу Гелбенеле (2276 м). Від перевалу продовжуємо рух хретом і через 0,8 км (30 хвилин) піднімаємось на гребінь г.Гелбенеле (Гелешеску) (висота 2406 м), а звідти за 15 хвилин (0,6 км) спускаємось на перевал Гелешескулуй (2323 м). Після короткого відпочинку продовжуємо рух хребтом на південний схід доброю кам?яно-грунтовою дорогою і через 40 годину (1,7 км) спускаємось на перевал Раколере (2208 м). На перевалі стоїть рефуджія, в якій ми робимо перекус. Поки обідали, гори затягнуло туманом. Так як туман доволі звичне явище в горах Фегераш - ми не сильно переживали, і після відпочинку та перекусу в рефуджії продовжуємо рух все тією ж маркірованою стежкою. Через 0,6 км (15 хвилин) піднімаємось на перевал Міка Самбетей (2259 м),а ще через 200 метрів (5 хвилин) в тумані проходимо повз вершину г.Станіней (2268 м).

Від г.Станіней тропа повертає на північний схід і через 10 хвилин (0,4 км) спускаємось на перевал Маре Самбітей (2198 м).

Продовжуємо рух в тумані і через 20 хвилин (0,8 км) піднімаємось на вершину г.Биндя (2265 м), а ще через 10 хвилин (0,5 км) спускаємось на перевал Могуш.

Після невеличного відпочинку продовжуємо рух гребенем спочатку в північно-східному, потім (після виходу на гребінь г.Могуш) у південно-східному та східному напрямку і через 30 хвилин (1,8 км) виходимо на перевал Могушулуй (2330 м).

На перевалі розгалуження стежок: на північний схід (синій трикутник) - до г.Урля (2476 м). а потім до кабани Урля, на південний схід (червона полоса) - до г.Лезерулуй та до оз.Зерней. повертаємо на північний схід і через 1,8 км (40 хвилин), минаючи пер.Лезерулуй (2316) виходимо на вершину г.Лезерулуй (2403). Продовжуємо рух на південь траверсуючи кам?янистий схил і через 0,9 км (25 хвилин) спускаємось на перевал Бендей (2408). Після перевалу стежка повертає на схід і поступово спускається до перевалу Жирней (Зерней). Поки спускались туман потроху почав розсіюватись і ми побачили чудові краєвиди східної частини Фегерашу та озеро Зерней, на якому ми планували розбити табір. Але так як на годиннику було лише чотири години дня, та група була не виснажена, ми виріши продовжити рух далі та вийти до рефуджії Жирна на однойменному перевалі.

На цій ділянці Фегераш вже схожий на наші Карпати, особливо на хребет Боржава - довгі чорничні та трав?яні схили, вірніше - один, величезний схил. На перевал Жирней (2286) виходимо через 45 хвилин (1,8 км). З перевалу вже вино місце нашої ночівлі - рефуджію Жирна.

Після перевалу тропа різко звертає на північ, а потім повертає на схід і починає пологий затяжний спуск на перевал Жирна та до рефуджії.

До рефуджії Жирна виходимо через 55 хвилин (2,9 км). Перевал Жирна знаходиться метрів за 200 далі. Вода - 200 метрів на південь в ущелині.

Загалом за день пройшли 17,9 км, чистий ходовий час 7 годин 25 хвилин.

Фото 134. Вид на г.Молдовяну від табору	Фото 135. Вид на рефуджію Віштей	Фото 136. Панорама г.Молдовяну	Фото 137. Вид на перевал Гелбенеле	Фото 138. Вид на г.Гелешеску
Фото 139. Спуск з гребеня г.Хартопу Урсулуй	Фото 140 Спуск з гребеня г.Хартопу Урсулуй	Фото 141. Вид на перевал Гелешескулуй та г.Гелешеску	Фото 142. Рефуджія на перевалі Раколере	Фото 143. Спуск на пер.Раколере
Фото 144. Спуск з г.Станіней	Фото 145. На перевалі Маре Самбітей	Фото 146. Маршурт руху повз перевал Могуш	Фото 147. Підйом в сторону г.Могуш	Фото 148. Траверс г.Могуш ,спуск на пер.Могушулуй
Фото 149. Підйом на г.Лезерулуй	Фото 150. На вершині г.Лезерулуй	Фото 151. Маршрут руху групи в сторону пер.Бендей	Фото 152 Група на підході до пер.Бендей	Фото 153. Маршрут руху по плато Жирней
Фото 154. ?Іжачки? в тумані. На плато Жирней	Фото 155. Озеро Жирней	Фото 156. Маршрут руху до пер.Жирней	Фото 157. Рух по плато	Фото 158. Рух по плато
Фото 159. Маршрут руху групи до рефуджії Жирна та наступного дня	Фото 160. Спуск з пер.Жирней	Фото 161. Панорама пер.Жирней	Фото 162. Останні метри перед рефуджією	Фото 163. Рефуджія Жирна та перевал Жирна

Таблиця протяжних перешкод за 02.09.2013

Таблиця локальних перешкод за 02.09.2013

Висотний профіль

*профиль висоти наведений за даними GPS-навігатора, без врахування коефіцієнту 1,2

Карта ділянки маршруту

День 11

Вівторок 03.09.2013 р.

Підйом о 7-05, вихід на маршрут о 8-50.

Ранок сонячний та доволі теплий. Після зборів, та прощання з хлопцями з Польші (їх відпочинок закінчився) мі продовжуємо рух у східному напрямку червоною маркованою стежкою і через 5 хвилин (200 метрів) проходимо повз сідловину перевалу Жирна, та поступово починаємо підйом пологою грунтовою стежкою, траверсуючи схил г.Жирна.

Через 4,7 км (1 год 25 хвилин) руху траверсною стежкою підходимо до джерела води, яке знаходиться між вершинами Жирна та Лудішору (на перевалі Радулуй). Після короткого відпочинку починаємо підйом на г.Лудішору. поки піднімались на гори опустився туман, який не полишав нас майже весь остаток дня (іноді розсіювався, але все ж таки переважно йшли в тумані).

Йдеться доволі легко, хоча й за рахунок туману стало прохолодніше та вологіше. Через 30 хвилин руху (1,2 км) проходимо повз вершину г.Лудішору, після якої тропа з південно-східного напряму повертає на схід, та серпантином спускаємось на перевал Братилей. На перевал спустились через 25 хвилин (1,1 км, висота 2126 м). На перевалі стоїть рефуджія - півсфера, червоно-білого кольору. Вона доволі маленька, але за необхідності в ній зможуть розміститись до 6 чоловік з комфортом, або до 10 але в невеличкій тисняві. Також на перевалі розгалуження стежок - на південь (синій трикутник) стежка йде на хребет Мезя та до перевалу Отіка, на північний схід (червона полоса) - тропа Фегерашем до рефуджії Рудариця, а потім до хребта Пятра Краулюй. Наш маршрут по плану пролягає через хребет Мезя, але, так як група відставала від графіку (через зняття двох дівчат з маршуруту, та вимушеного днювання на озері Капрей), приймаємо рішення щодо руху резервним варіантом - до рефуджії Рудариця, а звідти до хребта Пятра Краулюй, так як це найкоротший шліх до перевалу Фундурі.

Рухаємось на північний схід стежкою і через 25 хвилин (1,1 км) пологою стежкою, траверсуючи схил гори Бретила виходимо на перевал Владулуй (2172 м), та продовжуємо рух далі гарною грунтовою стежкою. Через 6 км (1 година 20 хвилин), траверсуючи схил гори П?єтреле-Попи та Беривоюл Маре виходимо на спускаємось на перевал Луцеле (2166 м). На південному відрозі г.Беривоюл Маре (хребет Беривоєску Маре) стоїть рефуджія, яку добре видно з тропи.

Після перекусу та відпочинку продовжуємо рух далі 5,8 км (1 година 15 хвилин) спускаємось на перевал Комісул (1680 м), від якого починається вже зона лісів.

Поки йшли до первалу Комісул під вершиною 1837, прямо на хребті побачили ще одну рефуджію - така ж на півсфера, як і на перевалі Братилей.

Під час спуску на перевал Братилей ми вийшли з зони туману, та опинились під приємним сонечком.

Після відпочинку на перевалі продовжуємо рух вже лісом. Після невеличкого підйому на першину 1690 метрів, стежка повела до низу - до перевалу Лереску Маре. Рухатись доволі приємно, але дуже часто зустрічаються завали лісу тому треба дуже уважно дивитись за маркуванням на деревах.

Через 1 година (3,4 км) руху лісом спускаємось на перевал Лереску Маре (висота 1413 м). На перевалі гнітюча картина, яка нагадала наші Карпати - масова вирубка дерев. Одразу ж маркування загубилось (остання позначка була зі стрілочкою, яка вказувала на лісовозну дорогу, що піднімається на схил гори 1504 м). Саме туди ми й направились. Через 1,2 км (30 хвилин) спочатку затяжного підйому на схил гори, а потім руху малопомітною стежкою, ми зайшли в непролазні "джунглі". Хоча ми й рухались в потрібному напрямку, але це явно не та стежка що нам потрібна, тим паче що маркування ніякого ми не побачили, тому приймаємо рішення щодо спуску назад на перевал Лереску Маре, та пошукати маркіровану стежку.

Через 20 хвилин (1,2 км) спускаємось назад на перевал.

Від перевалу відходять три дороги - одна на північ в низ (наше припущення що вона йде в долину річки Лереску), друга круто збирається на г.1504 (ми туди ходили), й третя - на південь - можливо до річки Димбовиця.

10-ти хвилинні пшуки тропи дали свої результати, сховану за кущами маркіровану стежку ми таки знайшли (вона знаходиться трохи нижче ніж друга дорога, що йде на гору 1504 м.), і рухаючись нею через 1,3 км (30 хвилин) піднімаємось на перевал Мереску Мік (1466 м, н/к). На перевалі стоїть іржавий вказівник - прямо (на схід) - маркірована стежка (синій трикутник) через г.Лереску та Тамашул Маре веде до підніжжя перевалу Фундурі), вниз (на північ) - маркірована стежка (червона полоса) спускається до річки Лереску, і далі до рефуджії Рудариця. Так як води в нас не було, то ми приймаємо рішення щодо спуску до р.Лереску, а далі до рефуджії Рудариця, а звідти (наступного дня) вже піднімемось до перевалу Фундурі.

Через 40 хвилин важкого спуску з перевалу (2,3 км) ми виходимо до річки Лереску, яку переходимо через неважкий брід та виходимо на грунтову дорогу.

До цього часу ми вже пройшли трохи більше 28 км, але ставити табір прямо тут не хотіли - вода в річці дуже мутна, мабуть дається взнаки вирубка лісу, що йде вище в горах. Тому рухаємось далі і через 3,3 км (1 година 10 хвилин) руху грунтовою дорогою виходимо до будинку лісника, проте рефуджії ніякої не побачили, хоча навігатор стверджував що вона саме тут.

Поспілкувавшись на ломаній російсько-українсько-румунсько-англуйській мові жестів з лісником, ми дізнались що як такої рефуджії тут нема, проте є джерело чистої води, та велика галявина біля його будинку. Крім того тут розташований туалет та велика бесідка з мангалом.

Табір ставимо прямо на галявині, поближче до бесідки.

А ввечері були смачні білі гриби, які назбирали поки спускались лісом.

Загалом за день пройшли 31,7 км, чистий ходовий час 9 годин 10 хвилин.

Фото 164.Перші метри після рефуджії Жирна. Попереду пер.Жирна та г.Жирна	Фото 165. Вид на рефуджію Жирна та перевал Жирней	Фото 166. Траверс г.Жирна	Фото 167. Траверс г.Жирна	Фото 168. Рух до перевалу Радулуй
Фото 169. Спуск на перевал Радулуй	Фото 170. Спуск на пер.Братилей	Фото 171. Рефуджія на перевалі Братилей	Фото 172. Спуск на пер.Луцеле	Фото 173. Рух до г.Коміс
Фото 174. Рефуджія під г.Коміс	Фото 175. Маршрут руху на пер.Комісул	Фото 176. Спуск на перевал Комісул	Фото 177. Рух лісом до перевалу Лереску Маре	Фото 178. Панорама з перевалу Лереску Маре
Фото 179. Рух до рефуджії Рудариця лісом	Фото 180. Спуск до грунтової дороги	Фото 181. Рух грунтовою дорогою до рефуджії Рудариця	Фото 182. Будинок лісника на місці рефуджії Рудариця	Фото 183. Смачна вечеря з білих грибів

Таблиця протяжних перешкод за 03.09.2013

Таблиця локальних перешкод за 03.09.2013

Висотний профіль

*профиль висоти наведений за даними GPS-навігатора, без врахування коефіцієнту 1,2

Карта ділянки маршруту

Карта день 11 частина 1

Карта день 11 частина 2

Карта день 11 частина 3

День 12

Середа 04.09.2013 р.

Підйом о 7-00, вихід на маршрут о 8-30.

Ранок сонячний. Проте потроху починають з?являтись хмари. Післ швидких здорів виходимо на маршрут.

Від будинку рухаємось на південний схід гарною грунтовою дорогою. Дорога йде вздовж річки Бирса, долиною Бирса-Грошетулуй. Погода поступово починає змінюватись, і не в хорошу сторону. Через півтори години руху небо повністю затягнуло хмарами, а ще хвилин через 20 пішов дощ. Спочатку дощ був мілкий, але поступово він почав посилюватись. Через 2 години 45 хвилин чистого часу (12,4 км) з парочкою зупинок для відпочинку ми приходимо до кабану Плаиул Фоии. Поки йшли перед нами відкривалась чудова панорама хребта Пятра Краулюй. Нажаль верхівка хребта була затягнута хмарами. Перед кабаною розгалуження доріг: прямо - на північний схід йде грунтова дорога до м.Зернешті, праворуч (на південь) йде ґрунтовка долиною Бирса-Тамашулуй і далі до перевалу Фундурі. Повертаємо праворуч й починаємо йти вздовж потоку Томашулуй, поступово набираючи висоту. Через 35 хвилин руху відходимо зо закінчення грунтової дороги (2,5 км), продовжуємо рухатись за маркуванням до підніжжя перевалу Фундурі стежкою ще 4,2 км (1 година30 хвилин), набираючи висоту, і біля витоків річки Томашулуй в ур.Ла-Умері знаходимо місце для стоянки. Продовжувати рухатись далі в умовах сильної зливи, й туману, який почав накривати гори по мірі набирання висоти групою було не розумно та дуже небезпечно. Тому в цьому місці і стави табір.

Ввечорі також була гроза.

Загалом за день пройшли 19,1 км, чистий ходовий час 4 годин 50 хвилин.

Фото 184. Табір на місці рефуджії Рудариця	Фото 185. Рух грунтовою дорогою до кабани Плаіул Фоії	Фото 186. Вид на хребет Пятра Краулюй з грунтовки	Фото 187. Рух ґрунтовкою. За декілька хвилин до дощу	Фото 188. Хребет Пятра Краулюй
Фото 189. Підйом долиною р.Томашулуй

Таблиця протяжних перешкод за 04.09.2013

Висотний профіль

*профиль висоти наведений за даними GPS-навігатора, без врахування коефіцієнту 1,2

Карта ділянки маршруту

Карта день 11 частина 1

Карта день 11 частина 2

День 13

Четвер 05.09.2013 р.

Підйом о 7-00, вихід на маршрут о 14-50.

Всю ніч йшла сильна злива з грозою, яка не закінчилась й зранку. Підніматись на перевал Фундурі за таких умов дуже небезпечно. Близько 12 години дня стало зрозуміло що на перевал ми не підемо навіть якщо закінчиться дощ, тому, приймаємо рішення щодо спуску назад до кабани Плаіул Фоій і звидти рушаємо до м.Зарнешті та до м.Бран.

Дощ дав можливість зібрати речі лише біля 14 години, тому дуже швидко збираємось й починаємо спуск. Нажаль. Час який в нас був для збору речей - це був єдиний час коли не було дощу.

Без особливих пригод, знайомою дорогою за 2 години 0,5 хвилин (6,7 км) спускаємось до кабани Плаіул Фоій, та біля будинку Салвамонта розбиваємо табір. Рухатись далі до м.Зернешті під дуже сильною зливою не було ні натхнення ні бажання.

Загалом за день пройшли 6,7 км, чистий ходовий час 2 годин 05 хвилин.

Фото 190. Кабана Плаіул Фоії

Фото 191. Вид на хребет Пятра Краулюй від поляни перед кабаною

Таблиця протяжних перешкод за 05.09.2013

Висотний профіль

*профиль висоти наведений за даними GPS-навігатора, без врахування коефіцієнту 1,2

Карта ділянки маршруту

День 14

П?ятниця 06.09.2013 р.

Підйом о 6-00, вихід на маршрут о 7-25.

Ранок похмурий, прохолодний та трохи дощовий. Незважаючи на це, збираємо табі та виходимо на маршрут. Сьогодні на нас чекає останній ходовий день, та якщо повезе, останній день в Румунії.

Протяжних та локальних перешкод на сьогодні не планується, рух в основному по ґрунтовці, асфальт - тобто по дуже гарним дорога, тому і опис усього дня доволі скупий - всюди рух по вказівникам.

Погода за день змінювалась декілька разів. Коли відходили від кабани - йшов мілкий дощ, потім розпогодилось, під час руху через місто Зернешті - спочатку було сонячно, потім пішов дощ, який закінчився лише при підході до м.Бран.

Від кабани Плаіул Фоії за 3 години 15 хвилин чистого часу (14,3 км) руху по ґрунтовці дійшли до початку асфальтованої дороги перед м.Зернешті, до західної околиці якого дійшли ще за 30 хвилин (2 км).

По місту рухались по вказівникам та карті, і через 5 хвилин (2,2 км) вийшли з міста та рушили в південному напрямку асфальтованою дорогою Зернешті-Бран. Через 600 метрів підходимо до мосту через р.Сургина, з якою автомобільна дорога звертає на захід, проте з?являється тропа, яка веде південно-східному напрямку до м.Бран.

Рухаючись цією дорогою,яка трохи згодом перейде у стежку, за 1 годину 05 хвилин (3,6 км) ми виходимо на автодорогу Зернешті-Бран, рухаючись по якій через 1 годину 25 хвилин (3,8 км) входимо в місто Бран з півночі, а ще через 20 хвилин (1 км) підходимо до екскурсійного центру міста - сувенірного ринку та входу до м.Бран, де й закінчуємо маршрут.

Загалом за день пройшли 27,5 км, чистий ходовий час 7 годин 25 хвилин.

Фото 192. Дорогою до м.Зернешті	Фото 193. Вид на хребет Пятра Краулюй з дороги до Зернешті	Фото 194. Рух містом Зернешті	Фото 195. Грунтова дорога від м.Зернешті до м.Бран	Фото 196. В м.Бран
Фото 197. Вид на хребет Бучеджи від міста Бран	Фото 198. Замок дракули в м.Бран

Висотний профіль

*профиль висоти наведений за даними GPS-навігатора, без врахування коефіцієнту 1,2

Карта ділянки маршруту

Карта день 14 частина 1

Карта день 14 частина 2

Карта день 14 частина 3

Додаток 1 - Розрахунок категорії складності

Локальні перешкоди

Протяжні перешкоди

Географічний показник

Так як в таблиці 4 "Методики" немає балів для Південних Карпат (Трансільванії), то відповідно до п.5 "Методики", географічний показник Південних Карпат відповідає найближчому за розташуванням до нього району з наведених в таблиці - району Карпатам, Криму.

Г = 2

Коефіцієнт перепаду висот

К = 1+?Н/12, де ?Н - сумарний перепад висот. Включаючи підйоми та спуски.

Для нашого походу ?Н = 16,7 км

К = 1 + 16,7/12 = 2,392

Коефіцієнт автономності

Маршрут проходить через 6 населених пункти, крім того вимушено був використан автотранспорт. Через зазначене коефіцієнт автономності становить:

А = 0,2

Загальна кількість балів

КС = ЛП + ПП + (Г*А*К)

КС = 20 + 40 + (2*0,2*2,392) = 60 + 1 = 61

Порівнюємо показники маршруту з нормативними даними з таблиці 1 "Методики":

- тривалість маршруту фактична - 14 днів, перевищує нормативну (10 днів);

- протяжність маршруту фактична - 219,1 км, перевищує нормативну (190 км);

- бали за локальні перешкоди - 33 балів, перевищують норматив (20 балів);

- бали за протяжні перешкоди, які ідуть у залік - 67,8 балів, перевищують норматив (40 балів);

- загальна кількість балів, набраних маршрутом - 61 бали, знаходиться в межах необхідних для пішохідного походу 3 к.с. (60 - 94 бали).

ВИСНОВОК

Фактично пройдений маршрут відповідає пішохідному походу 3 категорії складності, хоча необхідно зробити відмітку, що логічних протяжних перешкод дуже мало, що в цілому відповідає всім регіонам Карпат - як Українських так і Румунських.

Додаток 2 - Кошторис витрат на похід

*частина аптечки залишилась з минулих походів

** курс дол.США до грн 8.1 до 1

** курс рум.леї до грн 2.43 до 1

Додаток 3 - Звіт кострового та паливозабезпечення

Готуючись до походу в Румунію було не просто вирішити яка саме кількість газу потрібна на весь похід, через малу кількість інформації щодо району подорожі. Після обговорення, пошуку інформації в усіх можливих джерелах було вирішено взяти 18 балонів, а їх підстрахувати двома пічками Бонда, які мають малу вагу і тому суттєво не вплинули на збільшення ваги спорядження.

Щодо самих балонів, було вирішено купувати 220-грамові "дифлофоси". Такі балони легше транспортувати, а також краще сховати в рюкзаку перед кордоном.

Пройшовши перших два дні ми старалися економити газ, тому користувалися пічками, як горять практично на всьому. Наступні ж дні після виходу на високогір'я ми користувалися газом, так як палива для пічок практично не стало тай погода не дозволяла палити відкрите вогнище - їжу варили в наметах.

Щодо витрати палива, то одного балону вистачало на 3 приготування їжі, тобто приблизно 21 грам/добу/людину. Все залежало від температури повітря та сили вітру. І так протягом всього походу залежно від погоди та місця ночівлі наша кухня використовувала, то газ то дрова на пічку.

Крім того суттєву економію в витраті газу, для вітрозахисту давала склотканина, якою обертався котел та пальник та екран з алюмінію, який підкладався під пальник.

Ми використовували два пальники Primus Gravity EF II, які чудово зарекомендували себе як на Уралі та в Хібінах.

Описуючи місцевість та її допомогу туристу в приготуванні їжу, хочу підкреслити, що на високогір'ї практично немає навіть найменших рослин, чи залишків рослин, які б можна було б спалити у пічці. Та їх можна знайти лише біля кошар пастухів, або біля рефуджий.

По закінченню походу у нас залишилося 4 балони газу. Тому можна зробити висновок, що при розрахунку палива на похід в аналогічний регіон можна понадіятися на природу і взяти на 1/5 балонів менше.

Щоправда біля пічки потрібно буде попрацювати, адже вона дуже швидко спалює дрова, проте й швидкість приготування їжі на пічці приблизно співпадає з пальником, проте дає дуже велику економію газу.

Для розпалювання вогнища або пічки Бонда ми використовували газовий різак Kovea, який дуже швидко та без проблем дозволяє розпалити вогнище.

Для приготування їжі ми використовували два котли - на 5 л та на 4,5 л, яких цілком вистачало на всю групу, плюс підгодовували польських туристів, яких зустріли на маршруті.

Необхідно відмітити, що ми не брали в похід ані сокиру, ані пилку - адже для пічки вистачає й маленьких віточок, які легко ламаються руками, а на розпалювання великого вогнища ми не розраховували.

Загалом можна зробити висновок, що паливом та обладнанням для приготування їжі, а також котлами група буда укомплектована доволі вдало.

Додаток 4 - Вагові характеристики вантажу, взятого на маршрут

*усереднені дані по всім учасникам

В таблиці параметри по особистому спорядженні вказані в середньому на людину, так як вагові характеристики спорядження варіювались в широкому діапазоні ваги. Наприклад: у Дмитра вага рюкзака складала 1,3 кг, в той час як у Ярослава - 2,9 кг; у Надії вага спальника складала 0,41 кг, в той час як у Лери 1,9 кг, й т.д.

Перелік спорядження

Групове спорядження

1. Бівуачне спорядження

2. Спеціальне

3. Різне

На одного учасника припадало 4.1 кг групового спорядження

Висновок: Беручи до уваги, що у поході приймало участь 7 осіб - було зайвим брати казани на 4,5 та 5 літрів. Для умов цього походу, та складу групи, було б достатньо брати казани на 3,5 та 4 літра. Це зменшило б час на приготування їжі та в кінцевому результаті зменшило час на збір табору.

На виході з району походу у групи залишилось 4 повних балонів газу по 220 грам. Велику економію газу дає невеличка пічка з вентилятором, добре знана в навколо туристичних колах як "Пічка Бонда". Вона дозволяє готувати їжу на тоненьких віточках верболози або шишках. При цьому за габаритами трішки більше 500-гр банки тушонки.

Також дуже добре себе показали літієві батарейки, один комплект яких брали на пробу. В щоденному режимі роботи навігатора вони пропрацювали 4 доби, в той час як звичайні алкалінові батарейки тримаються 2 доби. Крім того літієві батарейки мають значно нижчу вагу та стабільніше працюють при низьких температурах. Єдиний недолік цих батарейок - ціна, вони коштують біля 22 грн за штуку, в той час як звичайні "Дюраселл" коштують близько 5-6 грн за штуку. Проте цей недолік компенсується суттєвими перевагами.

Загалом - загальне спорядження групи було підібрано добре і не призвело до підвищеної ваги спорядження та відповідало кліматичним та погодним умовам походу.

Особисте спорядження

Особисте спорядження, яке кожен учасник брав на маршрут поділялось на: ходовий одяг та спорядження, одяг та спорядження на бівуак та ночівлю, спорядження для особистої гігієни, спорядження для прийому їжі, інше особисте спорядження.

ходовий одяг та спорядження:

-ходові штани;

-туристичні трекінгові черевики;

-ходова куртка с капюшоном та захистом шиї від вітру;

-термобілизна (термоштани, термофутболка);

-ліхтарики на ноги;

-трекінгові палки;

-вбрання на голову та захист для горла ( баф, балаклава, шапка, шарф);

-плащ від дощу або сіліконка;

-накидка на рюкзак;

-легка флісова кофта;

-нижня білизна;

-трекінгові шкарпетки.

Одяг та спорядження на бівуак та ночівлю:

-тепла флісова кофта;

-тепла та вологостійка пухова або сінтепонова куртка з капюшоном;

-змінне взуття;

-нижня білизна;

-теплі шкарпетки;

-каримат;

-спальник

Спорядження для прийому їжі:

-кружка;

-ложка;

-міска.

Спорядження для особистої гігієни:

-зубна паста;

-зубна щітка;

-мило;

-шампунь;

-туалетний папір;

-вологі та сухі серветки;

-рушник;

-бритва для гоління;

-манікюрні ножиці.

Інше особисте спорядження:

-рюкзак;

-сидушка.

Вага на одну людину склала 9-11 кг (без врахування ходового одягу та взуття).

Висновок: Важливим серед ходового одягу - є ходова куртка. Вона повинна бути вітрозахисною та водостійкою. Обов?язково повинен бути капюшон, бажано з захистом для горла. По довженні куртка повинна повністю закривати поперек при згинанні. Це дозволить уникнути застудження попереку, тому що при ходьбі спина завжди мокра.

Термобілізна повинна відповідати температурним та погодним умовам походу. В цьому поході оптимальною термобілизною була б з температурним режимом +10\0.

Трекінгові черевики повинні бути розходженні.

Тепла пухова або синтепонова куртка повинна бути водо- та вітростійкою. По довжині повинна повністю закривати поперек. Бажано щоб капюшон на ній був з захистом для горла.

Спальник у період бажано брати з температурним режимом +10\-3\-5.

Дуже добре себе показала силіконка від дощу. Вона займає набагато менше місця та менше важить ніж пончо (150 грам замість 450 грам), висихає за 5 хвилин на вітрі. Крім того має не таку велику парусність, що не заважає рухатись через густий ліс або при сильному вітрі.

Дуже добре себе показали пухові спальники, які брали з собою двоє учасників групи. Вони важать набагато менше (410 грам) ніж звичайні синтепонові (1.7 - 1.8 кг) та займають набагато менше місця. Проте з ними треба поводитись набагато обережніше - якщо пуховий спальник намокне він не буде гріти.

Загалом - особисте спорядження учасників було підібрано добре та відповідало кліматичним та погодним умовам походу, хоча є великі можливості для зниження особистої ваги у багатьох учасників походу.

Загальногрупове спорядження було підібране дуже вдало як по вазі, так і по характеристикам, й можливостей для зниження ваги цього спорядження майже немає.

Спеціальне спорядження бралось на маршрут лише на всякий випадок, й використовувати його група планувала лише за потреби. Через зазначене, не вимагалась наявність систем, карабінів й т.п. у кожного учасника, що також вплинуло на вагу спорядження. За весь похід група лише один раз скористалась мотузкою, для забезпечення страхування учасників на складному спуску з г.Негою.

Склад ремонтного набору

1. мультитул

2. шило

3. голка циганська

4. нитка капронова

5. голка звичайна

6. нитка звичайна

7. лінь

8. крючок

9. клей поліуретановий

10. клей момент

11. фастекси 3шт

12. трьохщільовкі 3 шт

13. дріт кований

14. холодна зварка

15. трубка для ремонту дуг наметів

16. латки

17. фольга

18. фастекси

Плюси та мінуси

1. були куплені погані фастекси - при покупці випробовувати на міцність

2. не брати холодну зварку а замість неї можна використати природні матеріали

3. фольгу потрібно брати чисту, без всіляких внутрішніх конструкцій

4. лінь видався дуже корисною річчю

5. обов?язковий мультитул - пласкогубці

6. бажано брати ?американський? сірий скотч - міцніший та не так розмокає від вологи.

Загалом за цілий похід особливих поламок не виявилося, та було виявлено ряд недоліків пов?язаних з якістю фастексів. Вважаємо, що ремнабор був правильно укомплектований та продуманий!

Загальна вага ремнабору склала 1.3 кг.

Склад медичної аптечки

Шлунково-кишковий тракт:

Бесалол

Іммодіум

Мезим Форте

Від печії

Сенадаксін

Сорбекс

Ніфуроксазід

Смекта

Фурозалідон

Регідрон

Простудні, від кашлю:

Хелпекс

Амброксола г/хл.

Стрепсілс

Нафтізін

Фарингосепт

Фервекс

АЦЦ

Хлорофіліпт спрей

Герпевір

Аспірин

Фармадекс крапли

Серцево-судинна система:

Валідол

Діцинон, табл

Папазол

Солкосерил мазь 20г

Раунатин ?10

Діцинон амп

Корвалол

Знеболюючі:

Кетанов

Но-шпа табл

Темпалгин

Цитрамон ?6

Анальгін

Но-шпа амп

Спазмалгон

Від алергії:

Супрастин

Перев?язочні та шприци

Бинт 5х10 стерильні

Бинт 7х14 стерильні

Вата 50 г

Вата 50г стер.

Салфетки стерильні

Ватні палички котонові

Пластир стиковый

Пластир 2,5 х 500 кат.

шприц 2куб

Заспокійливі:

Валеріана

Від забоїв та розтягувань:

Фіналгон мазь 20 г

Еластичний бінт

Долобене 20г

Антисептики та ранозагоювальні:

Розчин йоду 5%

Перекис водню 3% р-н

Пантенол спрей

Псилобальзам

Розчин діамантовий зелений

Спирт

Рятівник

Інше:

Розчин аміаку 10%

Від захитування та нудоти

Аптечка формувалась з урахуванням можливих захворюваннях та травм на маршруті. Виходячи з того, що період кінець літа - початок осені характеризується нестабільною погодою - основну масу аптечки складали ліки від простуди. Також, значну частину аптечки склали ліки від захворювання шлунково-кишкового тракту та засоби від розтягнень.

Загалом, всі ті побоювання щодо стану здоров?я та можливих проблем на маршруті були передбачені - основну масу захворювань склали простуда та її прояви - підвищення температури, нежить, слабкість.

На наш погляд, аптечка була сформована вдало.

Недоліками її можна назвати:

- відсутність антибіотиків (необхідно закладати антибіотики на похід на з урахуванням захворювань на простуду);

Загальна вага аптечки склала 2,0 кг.

Додаток 5 - Список продуктів

На одну людину на добу - 614 г.

На одну людину на похід - 7994 г.

Висновок:

Розпорядок харчування

Оскільки довжина переходів за день значна, то розпорядок харчування був підібраний таким чином: гаряче вранці та ввечері, обід був замінений на щільний перекус 2 та поживний перекус 1 + снікерс за бажанням один раз на день.

Меню та його різноманітність

При складанні меню спиралися на бажання учасників подорожі щодо урізноманітнення харчування.

Є бажання урізноманітнити меню, як варіант: харчо, гороховий (використовувати горохові хлоп?я замість колотого гороху), тощо.

Картопляне пюре - доволі добре для урізноманітнення, але 75 грам пюре на людину - забагато, крім того воно йде без харчових добавок, тому треба поливати його кетчупом/майонезм та солити/перчити за смаком.

Дуже добре пішов мацик (в?ялене м?со), але вага його дорівнює вазі ковбас, тому для урізноманітнення та оптимізації краще для супів та каш брати сухе м?яо, а частину ковбас замінити мациком.

Для оптимізації:

Прибрати з ранкових прийомів їжі те, що довго вариться або після чого довго миються котли (наприклад рисова каша). На ранок добре вживаються: макарони, гречка, картопля. Рис, й інші кулінарні задоволення краще ставити на вечір, так як швидкість зборів табору - це дуже важливо.

Можна ковбаси та балик замінити самостійно приготованим тушкованим м?ясом (т.н. "м?ясо в салі").

Пакування:

Практично все пакувалось в п/е пакети, обмотувалось скотчем, під скотч приліплювалась наліпка (що й скільки).

Чергування:

Графіка чергувань у групи не було. Вранці та ввечері всі робили загальногрупові обов?язки одночасно - хтось розпалював пальник, хтось слідкував за приготуванням іжі, хтось мив котли й т.п. - це ще більше зближує колектив. Та й колектив буд невеличкий, тому розбивати його ще й на підгрупи було зайвим.

Додаток 6 - Сумарний профіль висоти

Висотний профіль

*На графіку відображений повний кілометраж з урахуванням руху у радіальних виходах в обидві сторони та без коефіцієнту 1,2

Додаток 7 - Картографічний матеріал

Карта додається окремим аркушем

Додаток 8 - Таблиця висот та координат ключових точок маршруту

Додаток 9 - Паспорта перевалів

Перевал через вершину Велика Вішта ( Vistea Mare ), 1A к.с., 2527 м.

Назва

Перевал через вершину Велика Вішта ( Vistea Mare ), 1Aк.с., 2527 м.

Розташований:

в центральній частині головного хребта масиву Фегераш , Південні Карпати, Румунія. Між пер. Орзанелей (Saua Orzanelei, 2305) (в-ною Учішоара ( Ucisoara , 2418 )) та пер. Портіца Віштей (Portita Vistei, 2310). Перевал використовується для сходження на г.Молдовяну при траверсі хр. Фагараш .

Єднає

з заходу - долину Орзанеа (Valea Orzaneaua);

зі сходу - Злу долину (Valea Rea);

з півночі г.Велика Вішта з'єднується відрогом з г.Молдовяну (Moldoveanu, 2544).

Названо

місцевими жителями в давні часи.

Першопроходження:

в прямому і зворотному напрямку скоєно румунськими туристами в 20в.

Інші проходження:

перший зворотний проходження туристами з України - група О.Дудка, 1995;

перше пряме проходження - група Д. Шаповалова, липень, 2002.

Звіти в бібліотеках туристських клубів:

1. Дудка Анатолій Петрович, ЦДЮМТ, смт.Глибока, Чернівецька обл., 1995, 3к.с.,

2. Єромасов Володимир Ілліч, ЦДЮМТ, смт. Глибока, Чернівецька обл., 1999, 3к.с.

3. Шаповалов Дмитро Сергійович, Київоблтурист, м.Київ, 2002, 3к.с., пряме прох.

Частота проходження

10-20 груп/день/влітку - в основному для сходження на г. Молдовяну, напрямок підйому - як із заходу , так і зі сходу. Одноденні виходи , без важких рюкзаків.

Умови зміни категорії складності

взимку через наявність снігу, покритого товстої крижаною кіркою і обмерзання скельних виступів к.с. підвищується на полкатегоріі .

Кінцеві точки опису

з заходу - сідловина пер. Орзанелей;

зі сходу - сідловина пер. Портіца Віштей.

Проходження с західної сторони:

ДІЛЯНКА N1

пер.Орзанелей - в. Велика Вішта. Пpотяженість 1 км. Пеpепад висот 220м. Час руху на підйом 1год 20хв, на спуск 1 год. На сідловину пер. Орзанеле можна по н/к трав'янисто - осипному схилу піднятися з долини Орзанеа (додатково перепад висот 1000м). Далі підйом по крутому західному гребеню г.Велика Вішта (20-45град). Гребінь поступово переходить з тр.-ос. в скельно-осипной зі ступенями, які стирчать до метра заввишки. Обходячи ці виступи - вихід на вершину. У тумані необхідно не вийти на обриви з північної сторони гребеня.

ДІЛЯНКА N2

г.Велика Вішта - сідловина пер. Портіца Віштей. Пpотяженість 1,5 км. Пеpепад висот 210м. Час підйому 2 години, спуску 1,5 години. Спусковий схил складніше підйомного, хоча в основному схожий на нього: поступово виполажується ск.-ос. схил зі скельними ступенями до 2-3м висотою, які необх. обходити або злазити прямо через них. Не рекомендується підходити до північного урвища гребеня. Осип - середньо-дрібний, жива. Скелі - сильно зруйновані. Крутизна - до 50 градусів. Осипні скелі переходять у трав'янистий схил, слизький в дощ. У 100м за сідловиною - будиночок - Рефуджія Портіца Віштей. У дощову або туманну погоду спуск з вершини необхідно починати в зв'язках. З сідловини можна спуститися як у Злу долину на південь (додатково 800м перепаду) по стежці через баранячі лоби внизу, так і в долину Заноага на північ.

Всього с заходу

Пpотяжність 2,5 км. Пеpепад висот 220 м вгору, 210 м вниз (з долин - 1200 м вгору, 1000 м вниз). Час підйому 1,5 години, спуску 1,5 години. Час руху зі стpаховкою: на підйомі в т.ч. попеpемінній, пеpільній 0 год, на спуску в т.ч. попеpемінній, пеpільній 0 год (в суху, ясну погоду; в дощ - 1-1,5 год всього). Пунктів стpаховкі на підйомі і спуску 0. Категоpия труднощі на підйомі 1А , на спуску 1А. Сідловина пеpевала (вершина) - 2527 м.

Спеціальне спорядження ( на групу 7 чол.):

мінімальне - 2 мотузки 50м;

системи верх + низ;

по 1 карабіну і прусіку на кожного;

взуття на підошві, яка не ковзає на скелях;

альпешштокі/трекінгові палиці.

Можливі місця для ночівлі

сідло на траверсі південного схилу в.Кореб (40 хв. до пер.Орзанеле) великий майданчик, долина Орзанеа (є сарай на дні долини), хатина Портіца Віштей і майданчики для стоянки навколо неї (також є смітник). Вода на маршруті є тільки в 20 хв спуску від хатини Портіца Віштей на південь (джерело). Із західного боку перевалу едине зручне місце з водою - оз.Іезерул Джірджулуй (2 години від пер.Орзанеле).

Рекомендовані місця для ночівлі

оз.Іезерул Джірджулуй, хатина Портіца Віштей.

Нещасні випадки та аварійні ситуації

невідомі.

Опис складено за звітами Глибоцького ЦДЮМТ в бібліотеці смт. Глибока , а також за власним проходженню в липні 2002 року.

АВТОР опису

Шаповалов Дмитро Сергійович, dssh(at)ukr.net

Перевал Кустура Сарации(Custura Saratii)-Негою(Negoiu)-Дракулюй(Strunga Dracului)(1Б*,2535м)

Розташований:

в західній частині головного хребта масиву Фегераш, Південні Карпати, Румунія; захід і на схід від г. Негою. Між вершиною Щербота (із заходу) і озером Калцун (зі сходу). Перевал використовується як варіант руху по хребту Фагараш в широтному напрямку. Складається з 4- х окремих частин: гребеня Кустура Сарации, вершини гори Негою, кулуара Струнга Дракулюй і підходів до кулуару Дракулюй.

Єднає

з заходу - долину річки Щербота (Serbota), сідловину Щербота, а також цирк Міелор (Mielor);

зі сходу - оз. Калцун, долину р.Лайта, а також долину р.Палтінул.

Названо

місцевими жителями і альпіністами в 20 столітті, частковий переклад - Strunga Dracului - "Чортів перелаз". Походження інших частин назви не встановлено.

Першопроходження:

в прямому і зворотному напрямку скоєно румунськими туристами в 20в.

Інші проходження:

перше проходження туристами з України - група О.Дудки, 1995 (у зворотному напрямку, до г.Негою);

перше повне пряме проходження туристами з України - група Д. Шаповалова, липень, 2002.

Звіти в бібліотеках туристських клубів:

1. Дудка Анатолій Петрович, ЦДЮМТ, смт.Глибока, Чернівецька обл., 1995, 3к.с., неповне зворотне прох.

2. Єромасов Володимир Ілліч, ЦДЮМТ, смт. Глибока, Чернівецька обл., 1999, 3к.с., неповне зворотне прох.

3. Шаповалов Дмитро Сергійович, КіївОблТурклуб, м.Київ, 2002, 3к.с., повне пряме прох.

4. Інші джерела: книги Muntii Fagarasului, Editura Bel Alpin, Bucuresti, Romania, 2001 і 2002.

Частота проходження

3 груп/день/влітку - р/в з кабани Негою до кабани Биля і навпаки. Крім того 5-7 груп/день/влітку р/в на г.Негой через пер.Дракулюй (зворотний напрямок), одноденні виходи.

Умови зміни категорії складності

- обледеніння скель в міжсезоння і взимку підвищує к.с. на півкатегоріі;

- - відсутність страхувальних ланцюгів на пер.Дракулюй підвищує к.с. на півкатегоріі влітку і категорію взимку.

Кінцеві точки опису

із заходу - вершина г.Щербота;

зі сходу - оз. Калцун.

Проходження с західної сторони:

ДІЛЯНКА N1

г.Щербота - гребінь Кустура Сарації до зах. схилу г.Негою (перевалу Клеопатри). Пpотяженість 2 км. Пеpепад висот 230 м вниз, далі 250м вгору. Час руху в обох напрямках 3.5 години. Петляння по вузькому (до 2 м) гребеню серед хаотичних скельних пір'їв, плит і щілин. Спочатку - спуск по гладким плитам (до 70градусів) Або щілинах з верхньою страховкою. Останній спускається сам, або на здвоєною мотузці без рюкзака. 5-7 ділянок до 15м завдовжки. Далі - на підйомі - перший без рюкзака з нижньої страховкою піднімається на скельні стінки (45- 65 градусів) витягує рюкзак і організовує верхнє страхування для інших. 3-4 ділянки до 15 м. При відсутності рюкзаків коллективна страховка необхідна в 3-4 місцях. На горизонтальних ділянках одночасний рух в зв'язках.

Весь гребінь промаркований - червона смуга в білому полі. Кінець ділянки позначений маркерним стовпом і примикає стежкою знизу (з півночі).

ДІЛЯНКА N2

попереднє місце (пм) - г.Негою (2535). Пpотяженість 1,5 км. Пеpепад висот 200м. Час підйому 40хв , спуску 30хв. Спочатку підйом по стежці по ск.-ос. схилу (800м). Далі лазіння по простих, зруйнованим скелях - ступеням, щілинах до 50град. Без стежки, по маркуванню, як у N1 (300м). Колективне верхнє страхування - перила до 8м може бути необхідне в 1-2 місцях. Живі камені. Далі - підйом по ск.-ос. гребеню до вершини (400м). Колективна страховка не потрібна. На вершині - смугастий жовтий бетонний стовп з табличкою.

ДІЛЯНКА N3

г.Негой - нижнє закінчення кулуара Дракулюй, пpотяженість 700м. Пеpепад висот 350м. Час підйому 2,3 години, спуску 1,5 години. Спочатку скидання 70м висоти по жовтій маркуваній ск.-ос. стежці на південний схід по гребеню до перетину зі схилом г Дінтре Струнге (Двух перелазов). Далі - вузька (1,5 - 3м) щілина вниз (до 70градусів, прямовисні стінками 2-3м), з навішеними сталевими ланцюгами. Звернути увагу на міцність кріплення ланцюгів до скелі . Рух по кулуару вниз з самостраховкою за ланцюги і необхідним відпочинком. При слабкому кріпленні/відсутності ланцюгів - верхня страховка і дюльфер. При підйомі перший піднімається з нижньою сттраховкою без рюкзака і навішує перила або організовує верхнє сттрахування. Рух без верхньої страховки небезпечний травмами. Живі камені зустрічаються рідко. У дощ страхувальні ланцюги і скелі стають дуже слизькими.

ДІЛЯНКА N4

Пер.Дракулюй - оз.Калцун. Пpотяженість 1,8 км. Пеpепад висот 100 м вниз, 30 м вгору. Вpемя підйому 1,5 години, спуску 1 година. На південний схід від закінчення кулуару Дракулюй - осипна стежка. Через 200 м - траверс 80 м баранячих лобів 20- 50градусів, які обриваються вниз. Ланцюги майже відсутні. При русі по мокрих плитах обов'язкове перильна страховка. Далі осипна стежка спускається до сідловини Портіца Калцунулуй (1км, 2210 м). Від сідловини спуск по крупному осипу з живим камінням до озера Калцун (жовте і червоне маркування, 70м вниз).

Всього с заходу

Пpотяженість 6км. Пеpепад висот сумарний 700 м вниз, 480м вгору. Час підйому 4 години 10 хвилин, спуску 2,5 години. Час руху зі стpаховкою: на підйомі в т.ч. попеpемінній, пеpільній 1 год 40 хвилин на спуску в т.ч. попеpемінній, пеpільній 1 година 20 хилин, пунктів стpаховкі на підйомі 6-8 на спуску 3-5. Категоpия складності на підйомі 1Б, на спуску 2А-2Б. Cідловіна пеpевалу - г.Негою, 2535.

Всі спуски з хребта - перевали Клеопатра і перевал Сарації - 1Б категорії складності.

Спеціальне спорядження ( на групу 7 чол.):

мінімальне - 2 мотузки 50 м, петлі мотузкові по 3 м, 2-3 шт, системи верх + низ, по 3 карабіна, вісімці, прусики на кожного. Взуття на підошві, яка не ковзає на скелях.

Можливі місця для ночівлі

сідловина пер. Щерботей (вода - по гребеню на захід до найближчого сідла, там 100 м вниз на північ до джерела), оз. Калцун (з хатиною рятувальників, в якій можна безкоштовно переночувати на дерев'яних нарах; а в озері питна вода).

На маршруті можна поставити 2-х місний намет тільки відразу після гребеня Кустура Сарації і на сідловині Портіца Калцунулуй.

Рекомендовані місця для ночівлі

сідловина пер.Щерботей, оз.Калцун.

Нещасні випадки та аварійні ситуації

невідомі, хоча при русі по перевалу час від часу зустрічаються пам'ятні хрестики й таблички.

Опис складено за звітами Глибоцького ЦДЮМТ в бібліотеці смт. Глибока , а також за власним проходженню в липні 2002 року.

АВТОР опису

Шаповалов Дмитро Сергійович, dssh(at)ukr.net

Перевал Капрей (Capra), 1А к.с., висота 2308 м.

Розташований:

в центральній частині головного хребта масиву Фегераш, Південні Карпати, Румунія. Між г.Капрей і г.Винетоаря - Луй - Бутяну.

Єднає

з півночі - цирк озера Биля;

з півдня - цирк озера Капрей.

Названо

місцевими жителями і альпіністами в 20 столітті за назвою примикаючої місцевості.

Першопроходження:

в прямому і зворотному напрямку скоєно румунськими туристами в 20в.

Інші проходження:

Перше проходження туристами з України

- група А.Дудки, 1995 - зворотне проходження;

- група Д.Шаповалова, липень, 2002 - пряме проходження;

- група Д.Крутоуза, серпень 2013 - повне проходження.

Звіти в бібліотеках туристських клубів:

1. Дудка Анатолій Петрович, ЦДЮМТ, смт.Глибока, Чернівецька обл., 1995, 3к.с.

2. Єромасов Володимир Ілліч, ЦДЮМТ, смт.Глибока, Чернівецька обл., 1999, 3к.с.

3. Шаповалов Дмитро Сергійович, Київоблтурист, м.Київ, 2002, 3к.с.

4. Крутоуз Дмитро ІГорович, ЗОМКК, м.Запоріжжя, 2013, 3 к.с.

Частота проходження

15-25 груп/день/влітку - в основному в складі кільця з кабани Подраг до кабани Біля і навпаки. Одноденні виходи, без важких рюкзаків.

Умови зміни категорії складності

маси снігу на схилі г. Капра і необхідність вішати перила взимку підвищує к.с. на півкатегоріі.

Кінцеві точки опису

з півночі - цирк озера Биля;

з півдня - оз. Капрей.

Проходження с півночі сторони:

ДІЛЯНКА N1

озеро Биля - сідловина перевалу Капрей. Протяжність 1,3 км . Перепад висот +140, час підйому 50 хвилин. Спуску - 50 хвилин. Крутий , місцями до 50-55 скельно - осипний схил з місцями поява. маркуванням. Багато варіантів руху - поперемінні короткі траверси і спуски. Осип - середній, живий, можливе каміння з-під ніг учасників, місцями осип дрібний й великий. Живі великі камені. Місцями скельні виходи, застосування найпростішої скелелазной техніки. Рух на схід чи захід виводить на баранячі лоби і скелі. Рекомендується рухатися тільки на південь, періодично рухаючись серпантином, траверсуючи складні ділянки скель. У туман або дощ при необхідності перила, не рекомендується спускатися з перевалу за відсутності видимості. У суху, ясну погоду можна йти тільки з індивідуальною страховкою. При наближенні до сідловини перевалу крутизна збільшується. Середня крутизна схилу близько 30 градусів. Стежка з маркуванням - синій трикутник на білому тлі.

Весь гребінь промаркований - червона смуга в білому полі. Кінець ділянки позначений маркерним стовпом і примикає стежкою знизу (з півночі).

ДІЛЯНКА N2

Перевальна сідловина - озеро Капрей. Пpотяженість 0,6 км . Пеpепад висот 50 м. Час підйому 20 хвилин, спуску 10 хв. Пологий (до 25 град.) скельно - осипний схил. Осип - середній, живій, можливі каміння з-під ніг учасників. Рух прямо на південний схід. Рух в будь-яку погоду не представляє складності.

Всього с заходу

Пpотяженість 1,9 км. Пеpепад висот вниз 40 м, 150 м вгору. Час підйому 1 година, спуску 1 година. Час руху зі стpаховкою: на підйомі в т.ч. попеpемінною, пеpільною 0 год, на спуску в т.ч. попеpемінною, пеpільною 0 год (в суху, ясну погоду; в дощ 1,5 години на спуск). Пунктів стpаховкі на підйомі і спуску 0. Категоpия складності на підйомі 1А, на спуску в бік озера Капрей н/к. Cідловіна пеpевалу - 2308 м.

Всі спуски з хребта - перевали Клеопатра і перевал Сарації - 1Б категорії складності.

Спеціальне спорядження (на групу 7 чол.):

мінімальне - 2 мотузки 50м , петлі мотузкові по 3м 4шт. , системи верх + низ , по 1 карабіну, прусік на кожного. Взуття на підошві, яка не ковзає на скелях, альпенштоки або трекінгові палиці.

Можливі місця для ночівлі

озеро Капрей в 10 хв спуску південніше сідловини, на озері Биля намети ставити заборонено, але можна переночувати в міні-готелях (кабанах). На маршруті місць для наметів немає.

Рекомендовані місця для ночівлі

оз. Капрей.

Нещасні випадки та аварійні ситуації

невідомі.

Опис складено за власним проходженням в серпні 2013 року.

АВТОР опису

Крутоуз Дмитро Ігорович, kyivfan(at)ukr.net

Перевал Джірджулуй (Giurgiului), 1А к.с., висота 2448 м.

Розташований:

в центральній частині головного хребта масиву Фегераш, Південні Карпати, Румунія. У південному відрогу г. Вел.Арпашу (Arpasul Mare, 2468) - Muchia Mircea. Між г.Арпашу і найближчою до неї вершиною південніше (Mircii, 2461).

Єднає

з заходу - долину Вартопулуй (Caldarea Vartopului) а також південний цирк між Мал. і Вел. Арпашу;

зі сходу - долину Джірджулуй (Podul Giurgiului) і озеро Джірджулуй.

Названо

групою Д.Шаповалова за назвою примикаючої місцевості.

Першопроходження:

в прямому і зворотному напрямку скоєно румунськими туристами в 20в.

Інші проходження:

перше проходження туристами з України - група А.Дудки, 1995 зворотне прох;

пряме проходження - група Д.Шаповалова, липень, 2002.

Інші джерела:

книги Muntii Fagarasului, Editura Bel Alpin, Bucuresti, Romania, 2001 і 2002.

Звіти в бібліотеках туристських клубів:

1. Дудка Анатолій Петрович, ЦДЮМТ, смт.Глибока, Чернівецька обл., 1995, 3к.с.

2. Єромасов Володимир Ілліч, ЦДЮМТ, смт.Глибока, Чернівецька обл., 1999, 3к.с.

3. Шаповалов Дмитро Сергійович, Київоблтурист, м.Київ, 2002, 3к.с.

4. Крутоуз Дмитро ІГорович, ЗОМКК, м.Запоріжжя, 2013, 3 к.с.

Частота проходження

5-10 груп/день/влітку - в основному в складі кільця з кабани Подраг до кабани Биля і навпаки. Одноденні виходи, без важких рюкзаків.

Умови зміни категорії складності

маси снігу на схилі г.Мірча і необхідність вішати перила взимку підвищує к.с. на півкатегоріі.

Кінцеві точки опису

Із заходу - сідловина пер.Нерлінгера;

зі сходу - оз. Джірджулуй.

Проходження с західной сторони:

ДІЛЯНКА N1

сідловина пер.Нерлінгера - перевальна сідловина. Пpотяженість 2 км. Пеpепад висот 250 м вгору. Час руху на підйом 2 години, на спуск 1 година. На сідловині пер.Нерлінгера (н/к-1А) можна потрапити як з південної долини так і з північної долини по трав.-ск. схилу (500-700 м підйому). Далі рух по гребеню на схід, у напрямку до г.Велика Арпашу. Поступово кут підйому збільшується (до 35 градусів) по ск.-ос. західному схилу Велика Арпашу доходить до висоти перевальної сідловини, траверсує її і переходить на сх. схил г.Мірча. Стежка з маркуванням - червоною смугою по білому.

Весь гребінь промаркований - червона смуга в білому полі. Кінець ділянки позначений маркерним стовпом і примикає стежкою знизу (з півночі).

ДІЛЯНКА N2

Перевальна сідловина - озеро Джірджулуй. Пpотяженість 1км. Пеpепад висот 230 м. Час підйому 2 години, спуску 1 година 10 хвилин. Крутий (до 55 град.) Скельно-осипний схил. Багато варіантів руху - поперемінні короткі траверси і спуски. Осип - середній, живий, можливе каміння з-під ніг учасників. Рух прямо на схід, без гака на південь виводить на майже прямовисні баранячі лоби і вузькі скельні полиці.

Рекомендується траверсувати подалі на південь, не втрачаючи висоти. У туман або дощ необх. перила або верх. страх., рекоменд. не спускалися з перевалу за відсутності видимості. У суху, ясну погоду можна йти тільки з інд. страховкою. За наближенні до озера крутість зменшується. Від озера по трав'янисто - осипних схилах, обходячи бар.лоби, можна спуститися в дол. Джірджулуй (800м до дороги.

Всього с заходу

Пpотяженість 3км. Пеpепад висот вниз 230 м, 250 м вгору. Час підйому 2 години, спуску 1,2 години. Час руху зі стpаховкой: на підйомі в т.ч. попеpемінною, пеpільною 0 годин, на спуску в т.ч. попеpемінною, пеpільною 0 годин (в суху, ясну погоду; в дощ 1 година на спуску). Пунктів стpаховкі на підйомі і спуску 0. Категоpия складності на підйомі 1А, на спуску 1А-1Б. Cідловіна пеpевала - 2448м.

Спеціальне спорядження (на групу 7 чол.):

мінімальне - 2 мотузки 50м , петлі мотузкові по 3м 4шт. , системи верх + низ , по 1 карабіну, прусік на кожного. Взуття на підошві, яка не ковзає на скелях, альпенштоки або трекінгові палиці.

Можливі місця для ночівлі

сідловина пер.Нерлінгера або озеро в 15 хв спуску південніше сідловини (оз.Буда (Buda)), оз.Джірджулуй (хороші стоянки). На маршруті намет поставити ніде.

Рекомендовані місця для ночівлі

оз. Буда, оз. Джірджулуй.

Нещасні випадки та аварійні ситуації

невідомі.

Опис складено за звітами Глибоцького ЦДЮМТ в бібліотеці смт. Глибока, а також за власним проходженням в липні 2002 року.

АВТОР опису

Шаповалов Дмитро Сергійович, dssh(at)ukr.net

Висновки

Перелік найбільш цікавих ділянок маршруту

1. г.Молдовяну - найвища вершина Румунії

2. траверс г.Щерботя - г.Негой - пер.Струнга Дракулюй - оз.Калцун - цікаві скельні маршрути, є де потренувати техніку.

3. оз.Биля - понорама Трансфегерашського шоссе заворожує.

4. масив Пятра Краулюй - нажаль погода не дала змогу пройти по ньому, але ми ще повернемось, цікаві скельні сходження.

Підсумки, висновки і рекомендації по проходженню маршруту

Підсумки

1. Успішно пройдений маршрут в новому для для всієї групи, хоча й дещо схожего на Карпати, але все ж таки в іншому районі, крім того перша самостійна "трійка" для керівника та для майже усіх членів.

2. Пройдено цікавий спортивний маршрут який включає в себе сходження на найвищі вершини Румунії: Молдовяну (2544 м), Віштя Маре (2527 м), Щерботя (2319) та інші.

3. Пройдено багато цікавих і не схожих один на одне перевалів;

4. пройдений дуже напружений та доволі цікавий скельний траверс ділянки г.Щерботя - пер. Сарації, який вимагав високої технічної майстерності та розумової активності для прийняття вірного рішення.

5. Учасники походу підвищили свою кваліфікацію, як технічну (в умінні безпечно переміщатися по скельному рельєфу), так і тактичну, а головне - отримали величезне задоволення від прекрасного походу.

6. За час походу пройдено 239 км та зафіксовані координати ключових місць походу - вершин, перевалів і т.д в майже невідовому в Україні районі.

Висновки

1. Пройдений маршрут не є оптимальним. В районі дуже мало протяжних перешкод, що характерно для всіх Карпат. Але в технічному плані можливі посилення, а вибраний виходячи з фізичних можливостей групи

2. Проходження маршруту здійснювалося в за різних погодних умов - як в умовах сильних злив та за низької температури, так і при дуже високій температурі.

3. Дуже раді зустрічі з групами на маршруті (поляками та німцями).

4. Район дуже цікавий своїми локальними перешкодами - особливо район Щерботя-Негою та Пятра Краулюй.

5. Ну і головний висновок: ми повернемося в цей район! У цьому районі дуже багато цікавих варіантів.

Рекомендації.

1. Захід в район зробити не через с.Сибежу де Жос, а через Сибешу де Сус - тоді відпаде необхідність видиратись на хребет через ліс без троп.

2. Ми завершували маршрут в м.Бран, це більш дешевий варіант від?їзду, хоча можна завершувати й в м.Зернешті. Але тоді можна не побачити цікавий замок Бран.

3. Перед виходом на маршрут реєструватись в гірнічо-рятувальних загонах немає потреби, проте телефон рятувальної служби в горах Румунії - Салвамонту - треба знати ((0) 725826668 (код Румунії +40)).

4. Розробляючи маршрут знайте, що ви не знайдете дров за кордоном "зеленки". Групою для приготування їжі використовувався газ, маленька пічка та дрова. Досвід попереднього походу, і ви з дровами тільки треба їх заносити з собою.

5. Погода дуже мінлива. Сонце, дощ все можливо, радимо мати водозахисний чохол для рюкзака та всі речі в рюкзаку тримати в гермо мішках або целофанових пакетах.

6. Замість пончо для захисту від дощу рекомендуємо використовувати куртку-сіліконку. По перше її вага в три-чотире рази менше ніж вага пончо, по друге - вона не так чіпляється за дерева при русі через ліс, по третє в неї не така парусність при русі по хребту під сильним вітром. Ну й найголовніше - що в пончо що в силіконці ви все ж таки будете мокрі як ззовні (від дощу) так і всередині (від поту), проте силіконка висохне хвилин за 5.

5. Група замість консервованого тушкованого м?яса використовувала мацик. Дуже позитивний результат. Можна замінити частину ковбаси на мацик (для перекусів), а замість мацика в супи та каші брати сушене м?ясо - тоді вага рюкзаків зменшиться ще. Крім того використовували сушені овочі - картоплю,моркву, буряк, цибулю та капусту. Це дозволило дуже сильно знизити вагу рюкзаків.

5. Обов?язково треба мати черевики, ніяких кросівок - в них по мокрих скелях дуже небезпечно.

5. Каски - це лишне в цьому поході, окрім декількох небезпечних ділянок весь інший час каски їдуть в рюкзаку.

5. В поході по Румунії мобільний зв?язок є всюду. Крім того наполегливо рекомендуємо використовувати GPS-навігатор, без нього в умовах туману та в лісових заростях орієнтуватись дуже важко.

Перелік джерел інформації

1. Отчет о туристском походе ІІІ к.с. совершенном в районе Трансильванских Альп (Румыния; хребты Фэгэраш (Fagaras), Пятра Краюлуй (Piatra Craiului), Бучеги (Bucegi)) с 6 по 19 июля 2002 года под рук.Шаповалова Д.

2. Звіт про пішохідний похід третьої категорії складності по масивах Пятра Краюлуй, Фагараш, проведений з 18 по 27 серпня 1999 р. під кер.Єромасова В.І.

3. ?Відкриваємо Трансильванські Альпи?. Методична розробка спортивного походу. Смт.Глибока, Чернівецька обл. Виконавці Дудка А.П., Меленко О.В. 2008 р.