Звіт про пішохідний похід третьої категорії складності по масивах Пятра Краюлуй, Фагараш

Міністерство освіти України

Керівник групи: Єромасов Володимир Ілліч

Адреса керівника: 60400, Чернівецька область, смт.Глибока, вул.Комінтерна 47/2

Заступник керівника: Качуляк Валерій Миколайович

Адреса заступника керівника: 60400, Чернівецька область, смт.Глибока, вул.Свердлова 42А

Маршрутно-кваліфікаційна комісія Чернівецької обласної федерації туризму розглянула звіт і вважає, що похід може бути зараховано всім учасникам та керівнику третьою категорією складності.

Звіт використовувати в бібліотеці МКК Чернівецької обласної федерації туризму.

Голова МКК І.Лаптєв

- підбір і розробка маршрутів III категорії складності для подальшого їх проходження групами учнівської молоді за завданням МКК Чернівецької обласної федерації туризму, збір інформації (картографічний матеріал, описи маршрутів і т.д.) для наступних туристських груп;

- встановлення 24 серпня державного прапору України на честь дня Незалежності на найвищій вершині Південних Карпат г.Молдовяну (2544 м);

- заліковий похід школи середньої туристичної підготовки пішохідного туризму Глибоцького турклубу "Меридіан", підвищення туристської майстерності учасниками подорожі;

- дослідження та порівняння рельєфу та флори найвищих хребтів Українських Східних та Південних Карпат;

- участь у заочній Першості України серед учнівської молоді на кращу туристське - краєзнавчу подорож;

- відзняти відеофільм, що слугуватиме методичним посібником;

3. Довідкові відомості про подорож.

Маршрут подорожі прокладено по трьох найвищих і найскладніших хребтах Південних Карпат - хребті Пятра Краюлуй, хребті Єзер та хребті Фагараш. Оскільки Південні Карпати розташовані на Трансільванському кристалічному масиві, то вищезгадані хребти майже повністю сформовані з карбонатних порід. Це зумовлює їх скелястість та неповторність.

Нитка маршруту:

м.Зарнешти - кабана Плаюл Фої - реф.Шпирля - гора Ла Ом (2244 м) -траверс хребта Пятра Краюлуй - перевал Шауа Фундурі - річка Димбовіца - гора Драксіну (1859 м) - гора Вирфу Рошу (2469 м) - гора Лудішору (2302 м) -перевал Курматура Зірна - гора Зірна (2316 м) - гора Урля (2473 м) - гора Вішта-Маре (2527 м) - гора Молдовяну (2544 м) - озеро Подрагу - озеро Капра-кабана Биля Лак - озеро Калцун - гора Негою (2535 м) - гора Скара (2306 м) -гора Будіславу (2343 м) - гора Тетару (1890 м) - ст.Себеш Олт.

Активна частина маршруту передбачала проходження 197 км. Подорож була спланована на 10 днів з однією півднівкою. Група пройшла запланований маршрут строго за графіком, хоча більшу половину маршруту пройшли за несприятливих погодніх умов (туман).

У разі виникнення аварійної ситуації група мала можливість зійти вниз за 5-6 годин до найближчого населеного пункту, де можна отримати медичну допомогу (див.карту). Запасні варіанти маршруту були визначені з врахуванням можливого непроходження ділянок маршруту (хребет Пятра Краюлуй, хребет Єзер) у зв'язку з екстремальною ситуацією (негода, заборона Салвамонту (КРС) таін.)

3.1. Список групи

Маршрутно-кваліфікаційна комісія Чернівецької обласної федерації туризму розглянула заявочні документи і дала дозвіл на проведення подорожі.

Ця подорож носила експедиційний характер, оскільки група отримала завдання від маршрутно-кваліфікаційної комісії Чернівецької обласної федерації туризму щодо розвідки і підбору пішохідних маршрутів ПІ к.с. і гірських маршрутів І к.с. для подальшого їх проходження з учнівською молоддю. А для Панчук Ніни і Гнатчука Павла подорож мала призовий характер, оскільки вони є неодноразовими переможцями обласних туристських змагань і активістами туристське - краєзнавчої роботи в Старововчинецькому ліцеї Глибоцького району. Для них подорож завершувала навчальний процес у школі туристської майстерності Глибоцького центру дитячого туризму і краєзнавства.

Дуга Карпатських гір пролягає по території Чехії, Словаччини, Угорщини, Польщі, України, Румунії. Виділяються три головних відрізки: Західні, Східні (в т.ч. Українські) і Південні Карпати, або Трансільванські Альпи. Південні Карпати, що розташовані у Румунії, підіймаються до 2544 метрів (гора Молдовяну на масиві Фагараш). Хребет Фагараш розділяє Трансільванське плато і Нижньодунайську низовину і належать до Меридіональних Карпат. Під цією назвою розуміється весь гірський масив, розташований між річками Димбовіца на сході і Олт на заході. Північне пасмо масиву являє собою суцільний гірський хребет, орієнтований зі сходу на захід. Південний гірський ланцюг розчленований водними потоками.

Серед них: гори Реруша-Лазер, Гицу, Мунцишору, Фрунцей і Козья. Ці гірські пасма роз'єднані на сході верхів'ями річки Димбовіца, а на заході долиною Ловиштя. Хребти південного масиву зв'язані з основним хребтом. Північний хребет на окраїнах більш низький, проте в середній частині досягає найбільшої висоти.

Головний хребет складений з ряду окремих вершин, відокремлених перевальними сідловинами. Вигляд хребта з півночі нагадує пилку зубами догори.

Гори Фагараш - найвищі гори на території Румунії. До їх складу входять 8 з 14 найвищих вершин румунських Карпат, які досягають висоти 2500 метрів. Тут же знаходяться 42 вершини з висотою від 2400 до 2500 метрів. Рельєф високогірної зони в давні геологічні епохи був розчленований зледенінням. Тут багато льодовикових цирків, У-подібних вузьких і глибоких льодовикових долин, відокремлених гострими гребенями.

Гори Фагараш еродовані густою мережею водних потоків, структура яких тісно пов'язана з рельєфом. Головний хребет ділить річкову мережу на дві групи: річки північного і південного схилу. Річки північного схилу короткі (до 10 км) і маловодні. У них велика швидкість течії, утворюють глибокі і вузькі долини, відокремлені гостроверхими, ребристими вододілами. .Всі водні потоки південного схилу впадають в річку Олт. Річки південного схилу довгі і багатоводні. Західні водні потоки живлять р.Олт. Між вододілами г.Коцій на заході і г.Колцун-Мазеа-Отіку на сході водні потоки відносяться до басейну річок Ботей-Топоногу-Аржеш і Рошулуй Доамней. Четвертичне зледеніння залишило в горах багато льодовикових озер. Найбільше з них по площі - озеро Биля (4,65 га), найглибше - озеро Подрагу (15,5 м).

Клімат Південних Карпат помірно континентальний. Головним чинником суворості кліматичних умов є абсолютна висота. Атмосферний тиск виразно зменшується з висотою.

Зміна тиску впливає на інші кліматичні елементи: розріджене і прозоре повітря сприяє збільшенню сонячної радіації, різким коливанням температури. Температура повітря зменшується з висотою (0.5 - 0.6 °С на 100 м висоти). Середньорічна температура в горах нижча 0°С. На південному схилі вона дещо вища і залежить від експозиції. На висоті понад 1800 метрів зима триває 6-7 місяців. Максимальні температури доходять до + 25 °С, мінімальні температури до -32 °С. Опадів випадає багато. У високогірній частині від 1200 до 1400 мм на рік. Найменше опадів випадає у вересні, а в долинах у лютому.

Рослинність залежить від клімату, який змінюється з висотою і має вертикальну поясність.

Тут виділяють дві природні зони: зона лісів і альпійська.

В букових лісах зустрічається граб, ясен, береза, модрина. В мішаних лісах - ялиця біла, в'яз, ясен. В хвойному лісі переважає ялина, ялиця біла. В альпійській зоні переважають зарості жерепу, гірської сосни, рододендрону.

Тваринний світ зберігся в Карпатах краще ніж у сусідніх гірських масивах Європи. Серед представників фауни зустрічаються: карпатський олень, гірська коза, бурий ведмідь, рись, дикий кабан, вовк. В долині ріки Арпашулуй зустрічається альпійський байбак. Із птахів зустрічаються тетерук, іволга, орел та інші.

4.2.Туристська характеристика району.

Південні Карпати і, зокрема, масиви Пятра Краюлуй, Сіная та Фагараш добре освоєні туристами та альпіністами. Ми зустрічали групи з Чехії, Словаччини, Німеччини, Польщі і зрозуміло Румунii. Це зумовлено тим, що на хребті Фагараш знаходяться найвищі вершини Південних Карпат, розвинута мережа туристського обслуговування (рефуджії, кабани, маркіровані ділянки маршрутів). Розташування хребтів зумовлює повну автономність проведення походів. При необхідності можна спуститись з хребта і поповнити запас продуктів харчування в кабанах (піни у 2-3 рази вищі, ніж унизу).

В Румуни добре розвинута мережа постів гірської рятувальної служби "Салвамонт" (на зразок української Контрольне - Рятувальної Служби). Це і рефуджії - притулки для туристів на випадок негоди і стаціонарні пости, де можна отримати медичну допомогу та консультації по маршруту. Діють виїздні сезонні (літні) пости, які ведуть контроль за групами перед небезпечними ділянками. Працюють в них аматори - туристи. Транспортна мережа теж добре розвинута. Для того, щоб дістатись до місця початку подорожі і назад, проблем не виникає: стабільне залізничне і автобусне сполучення.

День перший. 18 серпня, 1999р., середа.

м.Зарнешти - каб.Плаюл Фої реф.Шпирля.

Вихід о 10.30. З м.Зарнешти рухаємось західною дорогою вздовж р.Бірса Маре в напрямку кабани Плаюл Фої. Зліва по ходу відкривається велична панорама хребта Пятра Краюлуй. В 14.30 стаємо на обід поблизу кабани Плаюл Фої. Тут також знаходиться пункт Салвамонт - гірська рятувальна служба Румунії. Оскільки в них не було печатки, ми відмітились у кабані (див. маршрутну книжку). В Салвамонті також взяли номери телефонів Їх центрів в м.Зарнешти та м.Брашов.

Від кабани Плаюл Фої рухаємось дорогою вздовж р.Бірса Тамашулуй (Аз=210°). Через 1.5 км звертаємо на дорогу вздовж річки Шпирля (Аз=150°). З долини відкривається панорама хр.Пятра Краюлуй. Вздовж стежки маркіровка до рефуджії Шпирля. О 18.30 стаємо на ночівлю біля рефуджії. Питна вода за 300 метрів нижче. Робимо розвідку марштруту, адже знизу здається, що хребет суцільно скельний. Салвамонтом маршрути рекомендуються тільки для альпіністів. Розвідка показала, що на хребет веде ледь помітна стежка місцями з маркіровкою.

За день пройдено 19 км. Чистий ходовий час - 6 годин.

День другий. 19 серпня, 1999р., четвер.

реф.ПІпирля - г.Ла Ом - пер.Шауа Фундурі - р.Димбовща.

Вихід о 7.30. Погода хороша, сонячно. Від рефуджії Шпирля рухаємось стежкою в зоні лісу (Аз=130°) ЗО хв. Піднявшись до підніжжя хребта, рухаємось лівою стежкою (Аз=10°). Стежка, що звертає вправо, проходить під хребтом Пятра Краюлуй по границі зони лісу. Звідси починається дуже крутий підйом по крупних кам'яних розсипах.

Потрібно бути дуже обережним. На небезпечних ділянках декілька разів навісили перила (рух на схоплюючому вузлі). Місцями є стаціонарні перила-троси, що значно полегшує підйом. О 12.00 ми на найвищій вершині найчарівнішого хребта Трансільванії г.Ла Ом (2244 м). Про складність пройденої ділянки говорить те, що 2,5 км від рефуржй Шпирля до г.Ла Ом ми долали дві з половиною години. При підйомі на хребет слід подбати про запас води, адже на хребті Пятра Краюлуй її немає. Після перекусу продовжуємо рухатись в напрямку перевалу Шауа Фундурі по самому гребню скель (Аз=220°). У погану погоду потрібно йти у зв'язках. Через 2.5 години руху спустились до перевалу Шауа Фундурі і починаємо спуск в напрямку р.Димбовіца (Аз=270°). Спуск небезпечний, крупна сипуха. Через годину виходимо на маркіровану стежку в зоні лісу. Оскільки маркіровка йде вздовж хребта, рухаємось стежкою (Аз=290°) в напрямку кабани Гарафіца Пятра Краюлуй. Через 1.5 години доходим до кабани і стаєм на ночівлю поблизу неї о 19.30.

Пройдено 18 км. Чистий ходовий час - 8 годин.

День третій. 20 серпня, 1999р., п'ятниця

каб.Гарафіца Пятра Краюлуй - р.Димбовща - г.Папуша - пер.Слеул Батриней.

Вихід о 7.40. Ясно, але дме сильний холодний вітер. Рухаємось по дорозі в напрямку ГЕС Кожокару. Біля комплексу ГЕС робимо привал, щоб зарядити акумулятор від відеокамери та сфотографуватись. Рухаємось дорогою в напрямку оз.Печенягу. Доходимо до кабани Каскоє. Приблизно через 1.5 км звертаємо вліво на стежку, що веде на хр.Єзер. Погода погіршується, накрапає дощ. З підйомом клаптиками набігає туман, але видимість ще хороша. Через дві години підйому доходимо до скель - відрогів г.Папуша. Підйом складний, адже накрапає дощ. З г.Папуша (2391 м) рухаємось хребтом (Аз=270°) по маркіровці. Туман, але ділянка без скель з трав'яним покривом (щось на зразок Чорногірського хребта). О 18.30 доходим до перевала Слеул Батриней і стаєм на ночівлю. Води немає, тому за нею спускаємось в напрямку р.Батрина (приблизно 600 м).

Пройдено 17 км. Чистий ходовий час - 6 годин.

День четвертий. 21 серпня, 1999р. субота.

перевал Слеул Батріней - г.Вирфу Рошу - г.Лудішору.

8.00 - туман, дощ. Вирішуємо вихід відкласти поки скінчиться дощ. 9.00 -вихід. Рухаємося в тумані, допомагає маркіровка, по якій через 1,5 години виходим на г.Вирфу Рошу (2469м) - найвищу на хр.Єзер. Підйом нескладний. Рухаємось вододілом в напрямку хр.Фагараш (Аз=340°). Спуск крутий. Розпогодилось. Спускаємось на перевал Очіку (1863м). Далі рухаємося вододілом. Минаєм вершину 2125м і спускаємось на пер.Мезеі, від якого починається плавний підйом на хр.Фагараш. Траверсуєм г.Качуну (2206м) і г.Братілей (2274м) і виходимо на перевал Лудішору під г.Лудішору (2302м), на якому є маленьке озеро. Стаємо на ночівлю.

Пройдено 24 км. Чистий ходовий час - 8 годин.

День іґятий. 22 серпня, 1999р., неділя .

перевал Лудішору - пер.Зірна - г.Дара - г.Урля - пер.Ферястра Маре Бандей.

Вихід о 8.00. Туман, вітер. Від місця ночівлі рухаємось хребтом (Аз=270°) на вершину г.Лудішору (2302м), далі плавно траверсуєм г.Зірна (2223м) і спускаємось на перевал Зірна (1923м). На перевалі споруджена рефуджія у вигляді футбольного м'яча (на 15 чол.). Продовжуємо рух. Траверсуємо г.Леота (2312м). Залишаєм рюкзаки і піднімаємось на г.Дара (2500м) - наш перший "п'ятитисячник" (так ми називали вершини, висота яких 2500м і вище). З гребеня хребта відкривається чудовий вид на оз.Урля та скелясті зубці скель із туманною безоднею. Продовжуємо рух в напрямку г.Урля (2473м) (Аз=340°). Траверсуємо вершини 2398м та 2286м і спускаємось на перевал Ферястра Маре Бандей. Дров немає, користуємось примусом.

Пройдено 18 км. Чистий ходовий час - 6 годин.

День шостий. 23 серпня, 1999р., понеділок.

перевал Ферястра Маре Бандей - реф.Портіца Віштей (Валя Реа), півднівка.

Вихід о 9.00. Туман, вітер. Піднімаємось стежкою на г.Сланіней (2268м) та спускаємося в широку сідловину. Далі рухаємось хребтом (Аз=300°) в напрямку г.Гелешеску Мік (2433м) та траверсуєм цю вершину. Рух стає важким із-за туману. Траверсуєм г.Гелешеску Маре (2470м), г.Галбенеле (2456м). Спускаємось в невеличку сідловину і підіймаємось вздовж хребта до східного схилу г.Гіртопулуй Урсулуй (2461м). В розривах туману з'являється велична трапеція - грандіозний ансамбль гір Вішта - Молдовяну. Спускаємось в Портіца Віштей (2310м) до рефуджії. В рефуджії може розміститись 15-17 чол. Із сідловини (Аз=180°) можна спуститись до озера Валя Реа. Сьогодні запланована півднівка. Ремонтуємо спорядження, робимо розвідку маршруту, відпочиваємо. Ночуємо біля рефуджії.

Пройдено 13 км. Чистий ходовий час - 4 години.

День сьомий. 24 серпня, 1999р., вівторок

. реф.Портіца Віштей - г.Вішта Маре - г.Молдовяну - оз.Подрагу - каб.Биля Лак.

Оскільки на цей день було заплановано великий перехід, то вихід о 7.00. Трохи розпогодилось, хоча Вішта - Молдовяну в туманних шапках. Відразу від реф.Портіца Віштей починається крутий підйом на г.Вішта Маре (2527м). 7.40 -ми на вершині. Звертаємо вліво і рухаємся скелястим гребнем в напрямку г.Молдовяну. Проходим невеличку перевальну сідловину, що розділяє дві вершини трапеції і починаємо підйом на г.Молдовяну скелястим гребенем. В дощову погоду він небезпечний. Туман, видимість - 5-10 м. 8.30 - ми на найвищій вершині Південних Карпат, або як їх називають Трансільванських Альп - г. Молдовяну (2544м). Оскільки сьогодні наше свято, то встановлюємо державний прапор України на честь Дня Незалежності. Це одна з основних ідей подорожі. Давня традиція нашого Центру -посвята в туристи. В нашій групі троє туристів, які вперше на такій висоті. Тож їхня радість скрашується ложкою згущеного молока з перцем. Перед нами на вершину вийшла група туристів з Чехи. Повертаємось на г.Вішта Маре і починаєм спуск, який виявляється складнішим, ніж підйом. Продовжуємо спуск (Аз=320°) на пер.Орзенелей (2305м). Туман поступово розсіюється, набігаючи лише клаптиками. Від перевалу траверсуєм г.Учішоара (2438м). До г.Учеа Маре (2434м) йдемо по вузькому скелястому гребеню. З вершини спускаємось в сідловину пер.Коребієй (2364м) по західному мегасхилу і далі підіймаємось на гостроверху вершину Коребія (2406м).

Спускаємось в безіменну сідловину і по південному мегасхилу траверсуємо відрог г.Таріца (2414м). Фотографуємо панораму гір - Коребія -Учеа Маре - Вішта - Молдовяну, та Подрагу - Арпашу Маре.

Рухаємось на перевал Подрагулуй. З перевалу відкривається величний вид в долину р.Подрагу. Спускаємось стежкою до кабани Подрагу, нам потрібно зарядити акумулятор відеокамери, але світла там немає. Фотографуємось. Стаємо на обід біля озера. Від кабани рухаємся ледь помітною стежкою на перевал Лакурі. Спускаємось в мальовничу долину р.Подрагел, яка витікає з оз.Подрагел. Далі виходим в невеличку сідловину перевалу на відрозі г.ГИскул Подрагел і починаємо спуск (Аз=200°) паралельно головному хребту. Через 2 км проходим ще одну сідловину під вершиною 2176м і піднімаємось на перевал Портіца Арпащулуй. Нижче (Аз=220°) за 500м зліва по ходу є рефуджія Змеїлор, в якій можна знайти притулок при негоді. Але ми продовжуємо рух в напрямку оз.Капра (в перекладі - коза), до якого доходимо за 40 хв. Озеро дійсно виправдовує свою назву, адже в його долині ми побачили біля двох десятків темно-коричневих гірських кіз. Від озера піднімаємось на пер.Капрей, з якого відкривається вид в долину озера Биля. Спуск до туркомплексу Трансфагарашського шосе зайняв ЗО хв.

Біля озера починається Трансфагарашський тунель довжиною 1 км. Є фунікулер (не працював), кабана, служба Салвамонт. Стаємо на ночівлю, дров немає. В кабані заряджаємо акумулятор від відеокамери.

Пройдено 24 км. Чистий ходовий час - 9 годин.

День восьмий. 25 серпня, 1999р., середа

оз.Лаку Биля - оз.Калцун - г.Негою - реф.Скара.

Вихід о 7.00. Погода ясна. Рухаємось в напрямку г.Палтіну (2399м). В сідловині під г.Палтіну зустрічаємо багато диких кіз. Знімаємо їх на відео.

Виходимо на доволі рівну частину і доходимо до відрогів г.Лейтел (2390м). Рухаємось стежкою вздовж хребта. Прямо над нами нависають великі скелі. Починається "тягучий" підйом на г.Лейтел. Зустрічаємо групу румунських туристів, які ночували на оз.Калцун. Від г.Лейтел рухаємось вздовж хребта (Аз=240°) до оз.Калцун. Біля озера розташована рефуджія (у вигляді півбака), в якій може заночувати біля 15 чоловік. Звідси відкривається чудовий вид на г.Негою. Перепочили.

Від озера піднімаємось на перевал, що з'єднує основний хребет з г.Корнул Калцунулуй (2505м). Звертаємо вправо. Спускаємось і рухаємось туристичною стежкою взджовж хребта до перевалу Струнга Доамней і Струнга Дракулуй. На г.Негою можна зійти через Струнга Доамней (2342м) - південним схилом г.Дінтре Струнгі (2476м), і піднятись до східного підніжжя Негою. Оскільки шлях через Струнга Дракулуй більш приваблюючий (технічно складний, коротший), ми йдемо через нього. Погода сприяє. Підйом складний (нагадує хр.Пятра Краюлуй), крутизна схилу 60°, місцями 70°. Навели поручні, рухаємось із страховкою. Виходимо на хребет і по кам'янистому південно-східному пологому схилу підіймаємось на г.Негою (2535м) - другу по висоті, але першу за суворістю вершину Південних Карпат. Спуск з вершини складний, потребує підвищеної уваги. Доходимо до дуже небезпечної ділянки - сідловини Шауа Клеопатрей. Сідловина являє собою хаотичне скелясте нагромадження, яке обходимо справа з дотриманням правил страховки. Суцільної постійної стежки немає. Багато хрестів і пам'ятних знаків за загиблими. Іноді протискуємось під скелями у отвори.

Раптово нас накрив туман, взагалі туман в другій половині дня - це вже, здається не дуже приємна "традиція" Південних Карпат.

Підйом на вершину Шербота (2331м) здійснюємо не по гребеню, а дещо лівіше, по осипному схилу - так легше і безпечніше .

Подальший шлях неважкий. З сідловини Шауа Шерботей (2123м) підіймаємось в південно-західному напрямку до вершини (2212м) і далі на захід до вершини Мунте Скерій (2277м). Далі спускаємось до сідловини Шауа Муштелей (2233м) і виходим на вершину Муштєца (2261м). Спускаємось по гребеню хребта (Аз=310°) до сідловини Шауа Скерій (2146м), де знаходиться реф.Скара. Стаємо на ночівлю. За водою спускаємось до р.Скара (Аз=190°) приблизно 400м. Дров немає.

Пройдено 22 км. Чистий ходовий час - 8 годин.

День дев'ятий. 26 серпня, 1999р., четвер.

реф.Скара - г.Будіславу - г.Тетару.

Вихід о 8.00. Стан групи чудовий. Туман. Рухаємось вздовж хребта (Аз=240°). Підіймаємось на г.Скара (2306м). Спускаємось на південний захід до сідловини Шауа Гирбовей. Звідси по гребеню з карнизами підіймаємось на вершину Гирбовей (2188м). По стежці рухаємось північним мегасхилом гори Жиортей. Спускаємось до озера Авріг (2007м). Обходимо справа озеро Авріг. Хороше місце для бівуаку. Піднімаємось на північний захід до перевалу Портіца Аврігулуй (2173м), де і закінчуються наші технічні труднощі. Залишається лишень правильно орієнтуватись в тумані.

Продовжуємо рух на захід. Справа залишається г.Віртопу Рошу (2242м). Починаємо підйом на г.Будіславу (2343м), обходимо її зліва і спускаємось в сідловину Курматура Рошилор (2159м). Траверсуємо мегасхил г.Капу Сурулуй (2274м). Спускаємось в південно-західному напрямку на пер.Курматура Сурулуй (2113м). На сідловині є вказівник "До кабани Суру". Рухаємось на захід до вершини Лакустеле (2153м). Залишаємо її зліва і виходимо на вершину г.Копорішу (2062м). Звідси видніється кам'яниста вершина г.Георгану (1840).

Проходимо сідловину Шауа Ла Апа Кумпаніца і підіймаємось на г. Тетару (1890м). З вершини гори змінюємо напрям на північ і починаємо спуск по крутому трав'янистому схилу. На межі лісу є навіс чабана, біля якого і стаємо на ночівлю. Пастухів немає.

Пройдено 24 км. Чистий ходовий час 7 год. ЗО хв.

День десятий. 27 серпня, 1999р., п'ятниця.

Вихід о 9.30. Всі труднощі залишились позаду. Залишилось пройти останні кілометри нашої мандрівки. Спускаємось по стежці через буковий ліс до Р.Валя Луй Фет. Поступово стежка стає дорогою, яка виводить нас до р.Моаша Себешулуй і села Себешу де Сус. Вокзал знаходиться за 3,5 км від села. О 15.00 ми на залізничному вокзалі Гара Себеш Олт. Потягом "Сібіу - Фагараш" доїжджаємо до ст.Фагараш. Потяг на Брашов о 5.25.

Пройдено 18 км. Чистий ходовий час - 4 години.

Зворотній шлях. 28 серпня, 1999р., субота.

Зі станції Фагараш потягом "Фагараш - Брашов" (відправлення о 05.25) доїжджаємо до м.Брашов. З Брашова потягом "Брашов - Бухарест" направляємось в столицю Румунії - М.Бухарест. О 11.00 ми в Бухаресті. Купили квитки до м.Сучави (відправлення потягу "Бухарест - Сучава" о 22.35).

Робимо екскурсію по місту - оглянули гідропарк, центральну частину міста. О 22.35 віїжджаємо потягом до м.Сучава.

29 серпня, 1999р., неділя.

Прибуваєм у м.Сучава о 06.30. На маршрутному автобусі переїжджаємо на автостанцію і купуємо квитки на автобус "Сучава - Чернівці" відправленням о 07.30. В М.Чернівці ми об 11.00. Наша цікава мандрівка закінчилась.

Під'їзд до початкової точки маршруту. Смт Глибока - місто Сучава - місто Плоєшти - місто Зарнешти. Виїхали рейсовим автобусом "Чернівці-Сучава" 17.08.1999 року о 17 годині з смт Глибока. Перетнули кордон без проблем. Прибули у місто Сучава (Румунія) приблизно о 21 годині. Потягом "Сучава-Бухарест" (22 год. 28 хв.) із залізничного вокзалу Сучави доїхали до міста Плоєшти о 4 год.ЗО хв. У Плоєштах пересіли на потяг "Плоєшти-Брашов" і 18 серпня о 8 годині прибули у місто Брашов. Проблем з квитками на потяг не існує. З Брашова місцевим двоповерховим потягом (що для нас є незвичним) "Бращов-Зарнешти" о 8.35 вирушили до початкового пункту нашої подорожі - невеличкого міста Зарнешти.

Зателефонували у Чернівецьку КРС та в Глибоцький ЦДЮМТЕ. На автомобільній заправці купили бензин для примуса і вирушили на маршрут.

Докладні відомості про розклад руху транспорту, ціни і т.і. в розділі "Додатки".

Рефуджія - притулок для туристів.

Virf, virful - вирф, вирфул - вершина, гора.

Lac - лак - озеро.

Izvor - ізвор - джерело.

Cabana - кабана - гірський готель.

Saya, curmatura - шауа, курматура - перевал.

Salvamont - Салвамонт - гірська рятувальна служба (на зразок КРС).

7. Краєзнавча робота.

7.7. Краєзнавча робота на маршруті.

Оскільки одним з основних завдань подорожі була розвідка і підбір маршрутів Ш к.с. для груп учнівської і студентської молоді то і краєзнавча робота базувалась на саме цих завданнях. Потрібно було відповісти на ряд запитань - як безпечніше, легше, дешевше, цікавіше подорожувати Південними Карпатами. Дуже важливо, щоб у групі була людина, що володіює молдавською або румунською мовою (хоча б із словником). Цим учасники подорожі застрахують себе від непорозумінь, які можуть виникнути в дорозі, в магазинах і т.д. Хочеться застерегти всіх, хто хоче подорожувати в Румунії -уважно слідкуйте за своїми речами на вокзалах! Можливі крадіжки. Гроші групи бажано розподілити між 2-3 учасниками.

В Румуни, зокрема на Фагараші, добре розвинута гірська рятувальна служба "Салвамонт". Це марковані ділянки маршрутів, притулки для туристів (рефуджії), в яких можна сховатись від негоди, стаціонарні пости біля кабан, виїздні пости (на хребті, в рефуджіях). Номери телефонів "Салвамонт" в м.Сібіу - 06, в м.Брашов - 16-550, в м.Аргес - 24-000, в м.Кімпулунг - 15-035, в м.Зарнешти - 737-911. Лікарні: м.Сібіу, м.Фагараш, м.Тохан, м.Брашов, м.Кімпулунг, м.Куртя де Аргес, м.Пітешті, м.Рімніку Вілчя. Медичні заклади -с.Турну Рошу, с.Авріг, с.Порумбачу де Жос, с.Кіртішоара, с.Уся, с.Віштя, с.Войла, с.Серкая, с.Ручар, с.Корбі, с.Салатручу. Санітарні пункти: с.Себешу де Сус, с.Порумбачу де Сус, с.Арпачу де Сус, с.Сімбета де Жос, с.Ліса, с.Себеш, с.Слатіна, с.Карацінені.

Оскільки на хребті Фагараш дуже багато ділянок зі скельним рельєфом, окрім спеціального спорядження (скельні гаки, мотузки, страхувальні системи), група повинна вміти долати ці перепони (навішування перил, командна страховка кожному, відробити навики ходіння у зв'язках, самозатримання на трав'янистих та осипних схилах і т.д.).

Для цього радимо перед походом провести навчально-тренувальні збори. Проходження саме цього маршруту, тобто траверс хребтів, відносно безпечний для дитячих груп, якщо група буде дотримуватись всіх заходів безпеки ще до початку подорожі і на маршруті.

Оскільки в Південних Карпатах переважає західний вітер, то радимо планувати маршрут із заходу на схід. Для дитячих груп це доцільно і з точки зору поступовості навантаження. Щодо планування часу літньої подорожі, то найкраще її здійснити в липні - на початку серпня. В цей час відносно мало опадів і туман не є вашим постійним супутником. Щодо зимових подорожей, то маршрути в районі хр.Пятра Краюлуй та Фагараш дуже небезпечні - велика ймовірність сходу лавин. У зимовий час ясних днів буває мало, особливо з вересня по січень. Небо заволочують чорні хмари, випадає багато снігу. З січня до середини березня кількість днів зі снігопадами зменшується, частіше світить сонце, дують сильні вітри. Починаючи з другої половини березня снігопади поновлюються. Випадає велика кількість мокрого снігу, створюючи небезпеку сходу лавин. Наприкінці квітня і на початку травня погода дуже нестабільна і міняється декілька разів на день. Тож у зимовий час і в міжсезоння вихід дитячих груп на маршрути Південних Карпат неприпустимі. В районі хр. Пятра Краюлуй, Єзер та Фагараш є можливість проводити гірські походи І к.с. Гірські маршрути доцільніше прокладати в меридіональному напрямку з проходженням категорійних перевалів.

Оскільки основна частина маршрутів проходить в альпійській зоні, в похід необхідно взяти примус (газову горілку) та фляги для води. Слід не забувати про теплі речі - лижну шапочку, рукавиці, пухову жилетку, а також про дощовик.

7.2. Переклад місцевої топоніміки.

місто Чернівці - місто Сучава (Румунія) 7.10 12.30 15.00 16.00 18.40

місто Стрий (Львівська обл.) - місто Сучава 13.40, місто Новоселиця (Чернівецька обл.) - місто Сучава 14.10.

на Бухарест (до ст.Плоєшти) - 7.57 R, 9.59 А, 10.50 А.

Сучава - Брашов 11.25 А з 15.10.99р., 14.15 R, 15.45 R, 22.28 R, 22.33 R, 23.35 R.

8.2. Кошторис витрат на подорож.

Як для походів III кат.скл. дана подорож не потребує вагомих грошових витрат.

Примітка. Ціна на проїзд у потягах залежить від його класу. PERSONAL - на зразок приміських АCCELERAT - пасажирський, RAPID- швидкий.

Витрати по виготовленню звіту про подорож, відеофільму, фотогазети та часткової комплектації медаптечки за рахунок Глибоцького центру дитячого туризму та краєзнавства.

9. Підсумки, висновки, рекомендації.

Глибоцьких туристів можна вважати піонерами в освоєнні Південних Карпат для українських мандрівників. У серпні 1995 року група МКК Глибоцького турклубу "Меридіан" здійснила похід Ш категорії складності по масиву Фагараш з метою розвідки маршрутів ПІ к.с. Адже згідно правил (вимог) найближче місце для проведення пішохідних походів III к.с. - Західний Кавказ. Витрати на похід в той район у три рази більші, ніж на похід у Румунії. Додається ще нестабільна ситуація на Кавказі. Фагараш зі своєю мальовничістю, дешевизною, складністю є унікальною знахідкою.

Маршрут складний і потребує всебічної підготовки: організаційної, тактичної, фізичної, психологічної і спеціальної гірської, адже місцями потрібно наводити перила і організовувати страховку. Спланований маршрут є вдалим в таких відношеннях:

- добрий під'їзд до початкової точки маршруту і можливість виїзду з кінцевої точки подорожі;

- наявність маркірованих ділянок (що суттєво при русі в негоду) і можливість траверсувати хребти;

- можливість поповнювання продуктів харчування (в кабанах, але дуже дорого, тож йшли на своїх вітчизняних харчах);

- наявність рефуджій - притулків для мандрівників;

- достатній вибір картографічних матеріалів, літератури та інших джерел інформації, які можна придбати в спеціалізованих магазинах м.Брашов, або ознайомитись у Глибоцькому ЦДЮМТЕ;

- у випадку аварійної ситуації група за 4-5 годин досягає кабан, або населених пунктів (телефон, медична допомога та ін.). Група вирушила у похід у другій половині серпня, що не дуже сприятливо за погодніх умов (дощі, туман). Найкращі терміни - липень - початок серпня.

Тактично маршрут був спланований правильно - денні переходи проходили без перевантажень організму. Учасники подорожі навчились траверсувати хребти, орієнтуватись в умовах обмеженої видимості (туман), техніці руху по сипухах, наведенню перил і організації страховки на скелях. Психологічний клімат у групі під час походу був дуже сприятливий, відчувалась взаємопідтримка. Всі учасники подорожі навчились фотографувати і користуватись відеокамерою, відзняли дві з половиною години матеріалу, який слугуватиме методичним посібником. При підготовці до подібної подорожі радимо звернути увагу на наступні моменти :

- необхідно мати туристські черевики з товстою (гірською) підошвою;

- досконало готуйте ремонтний набір і медаптечку;

- перед походом перевірити примус і ремнабір до нього;

- з картографічного матеріалу радимо працювати з румунським матеріалом 1:100000,1:50000;

- якщо в групі немає людини, яка володіє румунською чи молдавською мовою, то слід подбати про розмовник;

- необхідно мати спеціальне спорядження для організації перил та страховки на скельних ділянках;

- найкращий час для подорожі - кінець липня - початок серпня.

Технічно складні ділянки.

1. Підйом на хребет Пятра Краюлуй, рух по хребту, спуск з перевалу Фундурі. Рекомендуємо тільки для добре підготовлених груп з навичками гірської техніки.

2. Підйом на гору Вішта Маре, підхід до гори Молдовяну та спуск.

3. Перехід по хребту Калцун-Негою, прохід Струнга Дракулуй, спуск з гори Негою.

4. Прохід сідловини Шауа Клеопатрей.

Згідно з метою подорожі, групою була пророблена певна робота : розвідали і підібрали маршрути III категорії складності для здійснення подорожі з учнівською молоддю;

24 серпня встановили державний прапор України на честь Дня Незалежності на найвищій вершині Румунських Карпат - горі Молдовяну (2544м);

поновили картографічний матеріал та опис маршрутів; відзняли 2,5 години відеоматеріалу та 6 фотоплівок.

Маршрут є добрим випробуванням для вже підготовлених груп.