Почалось все досить несподівано. Зустрівшись з товаришем розговорились і виявилось, що він недавно їздив занурюватись у море з аквалангом. Ну звичайно і мені захотілося спробувати себе в цій стихії. І так на вечір п'ятниці було заплановано від ' їзд в Крим на мис Тарханкут.
Добирались ми мікроавтобусом, що для мене виявилось повною несподіванкою. Проте, виявилось, що не так це вже і страшно проїхати 12 годин сидячи на кріслі, на якому крім тебе ще їде парочка гідрокостюмів, а під ногами лежать рюкзаки. Головне щоб компанія була хороша!!! А вона таки підібралась непогана. Хтось водник, хтось альпініст, а хтось і просто звичайнісінька людина, яка вперше вирішила скуштувати екстриму. Були і 3 гітари і магнітофон з класною музикою.
Одним словом не счулись, як настав ранок і ми прибули на місце призначення.
Як же ж описати свої враження? Це виглядало приблизно так: куди не кинь оком - голий степ простирається до горизонту. А де ж море? Куди пірнати? Але ось і воно! Під'їхали трошки ближче і степ начебто хтось відрубав, а на його місці опинилось море.
Ми вийшли з бусика, поставили палатки і почали готуватися до занурення: підбирати гідру, грузи, маску. Є одна особливість у цього берега. Він не спускається полого у воду, а різко обривається. Тож зразу потрапляєш на досить велику глибину. А якщо ще й плаваєш, м'яко кажучи, не дуже добре, то відчуття стають екстремальними.
 |
 |  |
 |  |
Далі нас вчили занурюватись, дихати повітрям з балонів, спілкуватися під водою за допомогою знаків. Ну а після інструктажу ми вирушили в гості до Нептуна.
 |  |
Це важко описати!! Це дуже захопливо! Хоча я особисто, змогла в повній мірі насолодитись зануренням аж на 3-ій раз, коли трохи пропав страх, прийшло розуміння що я таки можу дихати під водою. Що ж це нагадує? Ти наче літаєш!!! Під тобою пустота, над тобою - пустота. А як захочеш - можеш або пірнути глибше, аж до самого дна, або злетіти до поверхні моря!
 |  |
А крім того там, під водою, можна зустріти численних мешканців: от проплила смугаста рибина, а он краб ховається під каменем і поруч з цим численні медузи виблискують електричними розрядами. Над цим всім здіймаються скелясті зводи підводних галерей. Наче в казці. ..
 |  |
А ввечері нас посвячували в дайвери. Потім грали на гітари і їли смажену на вогні рибу.
На наступний день ми відвідали "Ванну любові". Кажуть, якщо туди тричі пірнути взявшись за руки з коханою людиною, то назавжди залишитесь разом і будете кохати одне одного все життя. Не знаю, чи правда, але звучить дуже романтично.
А трохи пізніше, ми занурювалися на ?Алею вождів?. У прокладеній водою у скелі алеї розташувався справжній музей. Там знаходиться близько ста експонатів, серед яких були бюсти Леніна в різних варіантах виконання і різної величини, якорі. Кажуть, що наступного року туди планують встановити справжній 2-х метровий пам'ятник вождю пролетаріату, який міська влада подарувала спеціально для цього! Так що є причина ще туди повернутись :) .
 |  |
От так швидко і пролетіли два дні на морі. Ось уже звечоріло і ми знову пакуємось у мікроавтобус та їдемо до Києва.
До побачення, море! До побачення, та не прощавай. Я ще обов'язково сюди повернусь, адже ще стільки незвіданого залишилось в морській глибочині. .. ..
Автор: Олеся Гавран
